В основі будь-яких порушень діяльності нервової системи лежать зміни процесів збудження і гальмування. Причиною таких порушень можуть бути інфекції, отруєння, механічні пошкодження, удар електричним струмом, нестача кисню через звуження судин чи їх закупорку. Особливо вразливою є кора головного мозку. Вона може бути пошкоджена внаслідок удару, крововиливу, запальних процесів. Сильний негативний вплив на діяльність нервової системи може чинити інформація негативного змісту — образа, залякування.

Збудники хвороб, розмножуючись в організмі хворого, виділяють речовини, здатні послаблювати роботу нейронів. Окрема група отрут названа нейротоксинами через те, що вони здатні повністю заблокувати функціонування нейронів (мал. 95). Саме таку отруту виробляють деякі види змій. Наприклад, від отрути кобри людина, якій не надали допомогу, помирає через блокування роботи мотонейронів.

Мал. 95. Тварини, що виробляють нейротоксини

Часто виникає комбінований вплив збудників хвороб на нервову систему: деякі бактеріальні отрути гальмують роботу кори головного мозку безпосередньо, але при цьому ще й порушують її кровопостачання.

Якщо з будь-яких причин порушується циркуляція спинномозкової рідини, розвивається гідроцефалія. Збільшення тиску всередині черепа призводить до порушень функціонування кори півкуль, а розміри черепа збільшуються. Інколи в людей спостерігається мігрень. Це стан, при якому судини, що забезпечують кров’ю головний мозок, раптово звужуються, після чого розслабляються. Людина відчуває дуже сильний біль, що супроводжуєтся нудотою та іншими явищами.

Загрозливе явище — інсульт. Його причиною є раптове сильне порушення мозкового кровообігу, наслідком якого може бути частковий або повний параліч, втрата мови, зору тощо. Епілепсія — стан, що супроводжується раптовою втратою свідомості та судомами. Розсіяний склероз — хвороба, при якій періодично в людини проявляється м’язова слабкість, втрата чутливості. Хвороба прогресує і може завершитися смертю. Якщо ця хвороба є притаманною молодим людям, то хвороба Паркінсона властива літнім людям. Прояви цієї хвороби: порушення координації рухів, втрата рухливості і тремтіння кінцівок та голови.

Існують віруси і бактеріальні токсини, що розповсюджуються в організмі по нервових волокнах. Так діють віруси сказу, поліомієліту, бактерії — збудники правцю та менінгіту. З курсу біології тварин ви знаєте про так звану сонну хворобу, що трапляється в Африці. Її збудником є найпростіший паразит — трипаносома.

Вона проникає у спинномозкову рідину, з якою циркулює спинномозковим каналом, шлуночками мозку, проникає під мозкові оболонки. Її отруйні виділення поступово гальмують роботу нейронів кори півкуль, і людина «засинає» через втрату можливості контролювати функціонування власного організму.

Стан нервової системи безпосередньо відображається на працездатності людини, особливо, коли нервова система є перевтомленою чи виснаженою.

Запобігають втомі чергування фізичних та психічних навантажень з активним відпочинком, а також переключення на інші види діяльності. Якщо людина виконує фізичну працю, варто змінювати ритм діяльності та спосіб виконання конкретної роботи з тим, щоб переключати навантаження з одних груп м’язів на інші. Підвищують ефективність переключень позитивні емоції, а негативні — знижують. Якщо людина виконує розумову працю, їй варто періодично виконувати фізичні навантаження. Особливо це стосується школярів, яким після кожного уроку в школі або після виконання домашніх завдань потрібно 10-15 хв виконувати легкі фізичні вправи. Це можуть бути (залежно від сезону та погоди) прогулянки, ігри, танці.

Дуже велике значення має сон. Лягати спати і вставати потрібно в той самий час, тривалість сну має бути не меншою ніж 8 год на добу. Перед сном не варто дивитися фільми або телевізійні передачі, що збуджують сильні емоції. Негативний ефект перед сном спричинює агресивна музика. Корисними є вечірні прогулянки, якщо дозволяє ситуація. Ліжко має бути зручним, постільна білизна, ковдра і подушка повинні бути виготовлені з натуральних матеріалів, що пропускають повітря. Приміщення для сну потрібно регулярно провітрювати. Негативний ефект мають раптові пробудження від голосних звуків чи з інших причин.

Дія рефлексів, як заведено, супроводжується гуморальною регуляцією і, навпаки, гуморальні фактори часто спричинюють зміни рефлекторної регуляції. Наприклад, зовнішній подразник стимулює серце прискорити свою роботу, а ендокринні залози виділяють гормони, які за механізмом зворотного зв’язку виявляють гальмівний вплив на скелетні м’язи, серце та інші органи. Отже, в організмі існує єдина нервово-гуморальна регуляція, яка сприяє встановленню оптимальних відносин з середовищем.

Стрес — це неспецифічна реакція організму у відповідь на будь-які зовнішні чи внутрішні фактори впливу, або стресори (мал. 96). Стрес мобілізує внутрішні ресурси організму і це сприяє пристосуванню до мінливих умов середовища. Стресорами можуть бути смертельно небезпечні загрози, наприклад, наближення торнадо, очікування землетрусу. Стресором може стати участь людини у змаганні, нагородження премією у присутності багатьох людей та інші речі. Стрес є частиною повсякденного життя для людей, які зайняті напруженою працею, виконання якої повинне мобілізувати максимум знань та вмінь людини. Наприклад, авіадиспетчери, які контролюють рух літаків у повітряному просторі, судді спортивних змагань, що мусять постійно тримати в центрі уваги дії багатьох гравців. Такого роду стрес не має цілком негативного впливу на організм.

Мал. 96. Люди у стресових ситуаціях

Небезпеку становить тривалий стрес або комбінації кількох стресорів, які роблять неможливим пристосування до конкретної ситуації. За будь-якої дії екстремальних чинників в організмі виникають однотипні біохімічні зміни, спрямовані на подолання їхнього впливу. Це можуть бути фізичні фактори (температурні перепади, механічний вплив на організм), психічні фактори (загроза життю, емоційний конфлікт, бурхлива радість). Наслідки стресу демонструє поведінка людини під час та після стресової ситуації. Якщо людина намагається її змінити, це запобігає розвиткові хвороби.

Реакції нервової та ендокринної систем людини на дію стресорів поділяють три стадії: 1) стадія тривоги, 2) стадія опору, 3) стадія виснаження. На стадії тривоги відбувається активація кори півкуль через інформацію, яку отримав мозок. Далі збуджується гіпоталамус, у якому виробляються речовини, що впливають на гіпофіз. Гіпофіз, у свою чергу, впливає на наднирники, які виробляють адреналін. Завдяки адреналіну прискорюється дихання,

підвищується артеріальний тиск. Настає друга стадія — опір. Організм мобілізує ресурси, щоб упоратися зі стресовою ситуацією. Якщо в людини є джерело інфекції або травмована ділянка тіла, туди посилено надходять антитіла. При психічних стресах симпатичний відділ автономної нервової системи готує організм до боротьби або втечі. Якщо опір виявляється успішним, організм повертається до нормального стану. Але якщо стресор діє тривалий час, ресурси організму можуть виснажитися і захворювання буде розвиватися. Настає стадія виснаження. У випадку психологічного стресу виснаження набуває форми нервового зриву, а іноді викликає психічне захворювання. Людина вдається до пиятики, влаштовує публічні емоційні дії або починає вживати наркотики. Це найстрашніший негативний наслідок стресу на стадії виснаження. Якщо людина має врівноважену психіку, є тренованою та спокійною, вона може подолати наслідки дії стресорів і перейти до нормального життя.

• 1. Які фактори негативно впливають на діяльність нервової системи?
• 2. Що таке нейротоксин?
• 3. Які інфекційні хвороби уражають нервову систему?
• 4. Що таке стрес?
• 5. Які фактори називають стресорами?
• 6. Опишіть стадії стресу.
• 7. У чому полягає небезпека стадії виснаження при стресі?

• Дія яких нервів сприяє прискоренню серцебиття, звуженню кровоносних судин?

• Яка система органів разом з вегетативною нервовою системою керує діяльністю внутрішніх органів?

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!