Сон — це стан організму, що періодично виникає і характеризується послідовним чергуванням певних стадій. Основні прояви сну — мала рухомість організму та зниження більшості функцій. Стан сну притаманний багатьом тваринам. Справжній сон, властивий людині, мають лише теплокровні тварини (птахи і ссавці).

За формами сон буває: фізіологічним, гіпнотичним, наркотичним, патологічним. Людині і теплокровним тваринам властива добова періодичність сну і притомності. У багатьох тварин зміна сну і бадьорості може відбуватись кілька разів на добу (коти, велика рогата худоба, птахи). У людини таке явище спостерігається у немовлят і дітей, дуже рідко — у дорослих.

Під час сну організм знерухомлюється, зменшуються частоти дихання та серцевих скорочень, знижуються артеріальний тиск, температура тіла, інтенсивність обміну речовин. Також суттєво знижується функціонування органів чуттів та збудливість нервової системи, падає тонус скелетної мускулатури. Виділяють дві фази сну — повільну та швидку, які послідовно змінюють одна одну. Впродовж періоду сну виникає 3-5 циклів «повільний-швидкий сон», кожний тривалістю близько 90 хв.

Природу сну вчені тлумачать по-різному. Хімічна теорія сну пояснює цей стан накопиченням в організмі особливих речовин або існуванням особливих хімічних регуляторів.

Кортикальну теорію сну І.П. Павлов базував на припущенні, що сон — це особливий вид гальмування, яке виникає внаслідок сильного чи тривалого подразнення певної ділянки кори півкуль головного мозку.

Теорія центрів сну полягає у визнанні спеціальних підкіркових структур мозку, до яких належать ретикулярна формація і гіпоталамус.

Загалом сон — це стан кори півкуль, який забезпечується перерозподілом нейронної активності різних мозкових структур. Ті, що були активними вдень, — зменшують, а ті, що були неактивними, — збільшують свою активність.

Під час повільного сну відбувається інтенсивний синтез білків у клітинах головного мозку. Збільшується виробництво деяких гормонів (гормона росту, пролактину), підвищується тонус парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи тощо. Знижуються тонус скелетної мускулатури, частота дихання і пульс. Сновидінь під час повільного сну в більшості людей не буває.

Швидкий сон трапляється чотири-п’ять разів упродовж сну і триває до 20 хв. У дорослих на швидкий сон припадає близько 20%, у дітей — 30%, у новонароджених — 50% загальної тривалості сну. Під час швидкого сну пригнічуються спинномозкові рефлекси. Окремі м’язи тулуба й обличчя скорочуються, мозковий кровообіг посилюється. Характерними є швидкі рухи очей при закритих повіках (до 70 рухів за 1 хв), збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення артеріального тиску. Якщо людина прокинулася під час швидкого сну, зазвичай вона пам’ятає сновидіння. Активність головного мозку під час сну можна спостерігати на електроенцефалограмі. Це графік змін електричної активності нейронів головного мозку, що реєструється спеціальним приладом (мал. 115).

У першій частині ночі переважає глибокий повільний сон (дельта-сон) з невеликими епізодами швидкого сну, а у другій частині ночі — «поверхневий» сон із тривалими (до 20-30 хв) періодами швидкого сну.

Основна функція сну — це відновлення фізичних сил та ресурсів нервової системи, втрачених під час стану бадьорості. Сон не є «відпочинком» для головного мозку, як вважали раніше. Під час сну перебудовується мозкова діяльність, потрібна для переробки й консолідації інформації, що потрапила до головного мозку, переведення її із проміжної в довготривалу пам’ять.

Мал. 115. Енцефалограма людини під час сну (фрагмент)

У житті людини сон не можна замінити нічим, його порушення негативно позначається на стані здоров’я. Недосипання супроводжується зниженням працездатності, ослабленням захисних механізмів організму.

Сновидіння — біологічно корисний процес, що підтримує функціональну ефективність нервової системи. Зміст сновидінь — лише випадковий результат, який не піддається раціональному поясненню. І.М. Сеченов назвав сновидіння «небувалими комбінаціями бувалих вражень».

Сновидіння бувають у всіх людей, хоча в деяких осіб вони виникають дуже рідко. Частота появи сновидінь змінюється впродовж життя і залежить від загального стану організму. Не мають пояснень явища чорно-білих та кольорових сновидінь. Різноманітні тлумачення сновидінь — швидше забава, ніж об’єктивна річ.

Тривале недосипання або зовсім безсоння негативно впливає на функціональний стан людини. Після тривалого безсоння у людей спостерігається мікросон — надзвичайно небезпечне явище, під час якого людина засинає тільки на 1-3 с.

Якщо при перевтомі мікросон виникає у водіїв під час руху автомобіля, він може призвести до автомобільної катастрофи.

Гіпноз. Гіпнотичний стан є відомим людству з найдавніших часів, але єдиної теорії гіпнозу немає й до сьогодні. Характерною властивістю цього стану є нестача рухових реакцій та нечутливість до зовнішніх подразників. Такий стан, звичайно, може тривати від кількох секунд до кількох годин.

Люди по-різному піддаються гіпнозу, але справжній, повний гіпнотичний стан — стадія сомнамбулізму, під час якої людина повністю підкоряється наказам гіпнотизера і не пам’ятає потім, що з нею було (виникає у 20-25 % людей). Це залежить від віку, фізіологічного стану людини, інших причин.

• 1. Що таке сон?
• 2. Порівняйте різні теорії сну та визначте головні відмінності між ними.
• 3. Визначте основну функцію сну.
• 4. Що означає повільний та швидкий сон?
• 5. Що таке гіпноз?

• Сім’я, яка проживає в Канаді, приїхала в Україну до рідні, через місяць вони повернулися додому. Відразу після обох перельотів члени сім’ї відчували дискомфорт: боліла голова, не вистачало сил, хотілося спати вдень. Після якого перельоту і чому адаптація відбулася швидше?

• Наведіть приклади відкриттів, що були зроблені уві сні.

• Проаналізуйте зв’язок мі словом, свідомістю та мисленням.

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!