Надниркові залози людини розташовані на верхніх полюсах кожної з нирок (мал. 123). Права має трикутну форму, ліва — форму півмісяця. Маса обох залоз становить 10-14 г. У надниркових залозах розрізняють зовнішню кіркову речовину, що становить приблизно 2/3 усієї маси залози, і внутрішню — мозкову.

Гормони, що продукуються кірковою речовиною, належать до кортикостероїдів. їх виділяють три групи:

• мінералкортикоїди;
• глюкокортикоїди;
• статеві гормони.

До мінералкортикоїдів належить альдостерон. Він сприяє затримці Na+, виділенню К+ та Н+ і вторинній затримці води. Таким чином, цей кортикостероїд бере участь у підтриманні об’єму крові та артеріального тиску. Підвищення альдостерону веде до збільшення об’єму плазми, набряків, зростання тиску.

Мал. 123. Надниркові залози

Глюкокортикоїди впливають майже на всі процеси обміну речовин. Вони стимулюють утворення глюкози з жирів та амінокислот, пригнічують алергічні, імунні, запальні реакції, підвищують збудливість нервової системи та чутливість аналізаторів. Прикладом глюкокортикоїдів є кортизол. Він допомагає організму мобілізуватися в екстремальних ситуаціях, підвищуючи рівень адреналіну. Збільшення кількості кортизолу знижує рівень тестостерону і сприяє відкладанню жиру. Постійно підвищений рівень кортизолу може пригнічувати імунну систему, викликати цукровий діабет.

Статеві гормони, що утворюються корковим шаром наднирників, активними є до статевого дозрівання та сприяють розвитку вторинних статевих ознак. Такими гормонами є андрогени та естрогени. Нестача цих гормонів викликає випадіння волосся, затримку статевого розвитку. їх надлишок веде до появи ознак, характерних для особин протилежної статі (у жінок з’являється волосся на обличчі, у чоловіків збільшуються молочні залози).

Гіпофункція глюкокортикоїдів або мінералкортикоїдів може викликати аддісонову (бронзову) хворобу, що проявляється у підвищеній втомлюваності, зниженні імунітету, бронзовому забарвленні шкіри, атрофії м’язів, змінах у багатьох системах організму.

Основними гормонами, що виробляються мозковим шаром наднирників, є адреналін та норадреналін. Вони звужують просвіт кровоносних судин, що супроводжується підвищенням тиску крові. Прискорюючи розщеплення глікогену, вони збільшують кількість глюкози. Усе це підсилює серцеву діяльність і веде до підвищення працездатності. Такі зміни в організмі відбуваються під впливом адреналіну, завдяки якому організм здатний швидко адаптуватися до зміни навколишнього середовища. Його називають ще гормоном страху, або стресу, оскільки він мобілізує всі сили організму на вихід із ситуації. Надлишкове виділення адреналіну є небезпечним для життя людини.

Норадреналін є медіатором і переносить збудження з нервових закінчень на робочий орган.

Ці гормони пов’язані з симпатичною частиною автономної нервової системи і підтримують її тонус.

Залози, які ми зараз розглянемо, є залозами змішаної секреції. Спробуйте згадати особливості будови та функцій таких залоз.

До цієї групи належать підшлункова та статеві залози.

Підшлункова залоза поряд з утворенням травних соків здійснює внутрішньосекреторну функцію (мал. 124). Гормони синтезуються у спеціалізованих клітинах, які утворюють скупчення (острівці Лангерганса). Інсулін утворюється β-клітинами, а глюкагон — α-клітинами. Під дією інсуліну надлишок глюкози, що знаходиться в крові, перетворюється на глікоген і відкладається в печінці та м’язах. Він також сприяє повному окисненню вуглеводів, забезпечуючи клітини енергією. Інсулін стимулює синтез білків, бере участь в утворенні жирів з вуглеводів. Підвищення глюкози в крові сприяє підвищеному виробленню інсуліну. У разі гіпофункції β-клітин підшлункової порушується засвоєння глюкози тканинами, і вона виводиться із сечею, що призводить до виникнення цукрового діабету.

Гіперфункція клітин острівців значно зменшує концентрацію глюкози в крові, що може викликати інсуліновий (гіпоглікемічний) шок. Цей стан можна швидко зняти, якщо з’їсти щось солодке.

Мал. 124. Підшлункові залози: 1 - острівці Лангерганса

Глюкагон є антагоністом інсуліну. Він також бере участь у вуглеводневому обміні, сприяючи розщепленню глікогену до глюкози, таким чином, збільшуючи її концентрацію в крові.

Статеві залози. До них належать яєчка (сім’яники) у чоловіків і яєчники у жінок. їх зовнішньосекреторна функція полягає в тому, що вони виробляють статеві клітини (мал. 125).

Але клітини сім’яників ще утворюють чоловічі статеві гормони — андрогени, а саме тестостерон. Він стимулює розвиток вторинних чоловічих статевих ознак (ростуть вуса, борода, низький голос). Також впливає на формування опорно-рухового апарату за чоловічим типом (краще розвивається плечовий пояс) та сприяє підвищеній витривалості організму. Разом з гормоном гіпофіза активізує сперматогенез.

Мал. 125. Статеві залози

У яєчниках синтезуються жіночі статеві гормони — естрогени. Вони зумовлюють розвиток вторинних жіночих статевих ознак (ростуть молочні залози, високий голос), опорно-руховий апарат формується за жіночим типом (розвинутий тазовий пояс, збільшується кількість жиру). Прогестерон, що утворюється жовтим тілом, забезпечує нормальний перебіг вагітності.

У чоловічих і жіночих статевих залозах утворюються як чоловічі, так і жіночі статеві гормони, але їх кількість є різною. Вона може змінюватися впродовж певного періоду. Наприклад, у жінок під час вагітності збільшується кількість тестостерону.

• 1. Схарактеризуйте вплив гормонів кіркового шару надниркових залоз на процеси життєдіяльності.
• 2. Які гормони утворюються в мозковому шарі наднирників? Як вони впливають на організм людини?
• 3. Поясніть внутрішньосекреторну функцію підшлункової залози.
• 4. Схарактеризуйте дію статевих гормонів.

• Чому надлишок адреналіну є загрозою для життя людини?

• Чому під час вагітності збільшується кількість тестостерону?