Щитоподібна залоза розміщена спереду дихального горла і з боків гортані. Складається вона з двох часток і перешийка (мал. 120). Залоза пронизана кровоносними і лімфатичними судинами. Її маса — 30-40 г. Вона продукує гормони тироксин та трийодтиронін, до складу яких уходить Йод. Під впливом цих гормонів прискорюється серцебиття, підвищується обмін речовин, збуджується центральна нервова система.

Мал. 120. Щитоподібна залоза

Йодовмісні гормони підвищують поглинання кисню тканинами, що веде до прискорення окисних процесів та зменшення глюкози в них. Відповідно зменшується кількість глікогену в печінці та підвищується окиснення жирів. Тироксин та трийодтиронін є схожими за дією, але тироксин має триваліший вплив і довше знаходиться в організмі. При недостатньому надходженні Йоду активніше синтезується трийодтиронін, оскільки для синтезу цього елемента необхідно менше. У нормі тироксину в організмі більше в 4 рази. Особливо необхідними є ці гормони для формування та функціонування нервової системи та регулювання діяльності інших ендокринних залоз.

Тироксин активізує окисні процеси в мітохондріях, що зумовлює посилення енергетичного обміну, прискорює обмін білків, жирів і вуглеводів, регулює основний обмін.

Тироксин у невеликих дозах сприяє синтезу білка, а у великих — призводить до інтенсивного розпаду білків, жирів та вуглеводів, підвищує збудливість нервової системи, прискорює рухові реакції. Особливо важливою роль гормона є в розвитку плода, у процесах росту і диференціювання тканин.

Діяльність щитоподібної залози може порушуватися, у зв’язку з чим можна говорити про її гіпер- або гіпофункцію.

Гіперфункція щитоподібної залози характеризується підвищеною емоційністю, збудливістю, швидкою втомою, виснаженням та схудненням. Це призводить до змін у діяльності систем: збільшується частота дихання, прискорюється серцебиття, посилюється потовиділення, уповільнюється зсідання крові. Німецький учений К. Базедов уперше описав цю хворобу, тому вона отримала назву «базедова хвороба» (мал. 121).

Мал. 121. Людина, що страждає на базедову хворобу

Гіпофункція супроводжується у дорослих розвитком мікседеми. У хворих збільшується маса тіла, набрякає обличчя, спостерігається сонливість, порушення обміну речовин. Якщо гіпофункція настає в дитячому віці, як наслідок розвивається кретинізм. При цьому захворюванні білковий та сольовий обмін є зниженими, а вуглеводний — підвищеним; затримується розвиток мови, спостерігається затримка росту з порушенням пропорцій тіла, порушення статевого, психічного та інтелектуального розвитку (мал. 122).

Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) встановлено фізіологічно необхідні норми споживання Иоду. В середньому для різних груп населення вони становлять від 120 до 150 мкг на добу. У світі є регіони, де вживання Йоду становить менше 50 мкг/добу, що призводить до захворювання на ендемічний зоб. Зазвичай це високогірні області. На територіях Карпатського, Прикарпатського і Придністровсько-Придунайського регіонів України також є поширеним це захворювання. Причиною є дефіцит Йоду у воді та продуктах харчування.

Мал. 122. Людина, що страждає на кретинізм

У хворої людини починає розростатися щитоподібна залоза, тому що її окремі клітини намагаються запасти якомога більше Йоду для синтезу гормонів. Згадаємо, що трийодтиронін утворюється швидше, ніж тироксин. Але для роботи головного мозку необхідним є саме тироксин. Якщо не лікувати хворобу, то залоза може збільшуватися щороку на 5% .

Також сприяє захворюванню неповноцінне харчування, інтоксикація, порушення обміну мікроелементів (Zn, Co, Cu, Br), спадкова складова.

Підвищити рівень Йоду можна вживаючи продукти харчування, багаті на цей мікроелемент. Наприклад, йодована сіль, ламінарія, фейхоа та ін. На думку ендокринологів, передозування Йодом при вживанні збагачених продуктів є практично неможливим, оскільки його вміст є явно недостатнім у навколишньому середовищі. При вживанні в їжу морепродуктів, що містять органічний Йод, передозування є також виключеним, оскільки більша його частина виводиться з організму.

Ще одним гормоном, що синтезується щитоподібною залозою є кальцитонін. Під його впливом рівень Кальцію в крові знижується. Це пов’язано з тим, що він активізує утворення кісткової тканини остеобластами і відкладання в ній Кальцію. Він також гальмує всмоктування фосфатів і Кальцію в кров із ниркових канальців, що сприяє їх виведенню з організму. Регуляція синтезу кальцитоніну залежить від рівня іонів у крові. Вміст його може збільшуватися під час вагітності, годування груддю, під час відновлення кістки після перелому. Одним із факторів, що стимулює утворення кальцитоніну, є гормон травного тракту гастрин, який сигналізує про надходження Кальцію з їжею.

Прищитоподібні (паращитоподібні) залози розташовані на задній поверхні бокових частин щитоподібної залози у вигляді острівців. їх є дві пари. їхні клітини синтезують паратгормон. За характером дії він є протилежним до кальцитоніну. Він збільшує вміст Кальцію в крові, підвищуючи його реабсорбцію в нирках, стимулює активність остеокластів у кістковій тканині. Згадайте, які функції виконують остеокласти. Ще одна функція паратгормона полягає в перетворенні вітаміну D з неактивної форми в активну. Цей процес відбувається в нирках.

При гіпофункції прищитоподібних залоз у крові рівень Кальцію знижується, а ортофосфатів підвищується. При цьому підвищується нейром’язова збудливість, що викликає тетанії — тривалі судоми, які можуть спричинити смерть людини.

Гіперфункція прищитоподібних залоз спостерігається рідко і супроводжується збільшенням рівню Кальцію в крові та зменшенням рівню Фосфору. Це призводить до руйнування кісткової тканини, м’язової слабкості та атрофії м’язів. Може відбутися відкладання Кальцію в судинах серця та м’язів.

• 1. Схарактеризуйте порушення, що виникають при гіперфункції щитоподібної залози.
• 2. Які порушення виникають при гіпофункції щитоподібної залози?
• 3. Яке значення для організму має гормон кальцитонін?
• 4. Поясніть значення прищитоподібних залоз та її гормону?

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!