Упродовж навчального року ми з вами вивчали будову та функціонування людського організму. Ми дізналися про те, як складно облаштований наш організм, скільки органів та додаткових структур забезпечують нашу функціональну активність. Ми зрозуміли, що взаємодіють між собою і органи, і окремі клітини. Ми переконалися в тому, що деякі біологічно активні речовини та клітини тісно взаємодіють між собою у процесі підтримання показників внутрішнього середовища — гомеостазу. Основоположники вчення про гомеостаз — К. Бернар і В. Кеннон. Останній представляв підтримання гомеостазу як вироблену у процесі еволюції та спадково закріплену властивість організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Залежно від особливостей і тривалості дії факторів, що дестабілізують гомеостаз, він розділив адаптивні реакції на короткочасні і довготривалі. Ті й інші, на думку В. Кеннона, формуються на основі механізмів гомеостазу, які можуть бути локальними, системними і підтримуються на рівні цілісного організму.

Організм є відкритою системою, що постійно обмінюється речовиною й енергією з навколишнім середовищем. У цьому обміні та підтримці сталості внутрішнього середовища беруть участь усі органи, системи, процеси й фізіологічні механізми. їх підтримують шкіра, селезінка, печінка, бар’єрна та імунна системи.

Гомеостаз підтримується механізмами кількох рівнів, що властиво ієрархічним системам. У разі відхилення параметра від середнього показника одразу ж вмикаються компенсаційні механізми, які гасять відхилення.

Зовнішня і внутрішня будова кожного органа відповідає його функціям. Порівняйте взуття маленької дитини зі своїм: розміри ступні дуже відрізняються. У маленької дитини маса тіла є значно меншою, ніж у юнака чи дівчини, тому для підтримання рівноваги тіла під час перебування у вертикальному положенні, ходіння чи бігу площа поверхні ступні дорослішої людини має бути більшою, інакше функція не виконуватиметься.

Отже, цілісність організму досягається кількома чинниками. По-перше, рідини внутрішнього середовища поєднують усі його частини, бо рідина і речовини, що знаходяться в ній, досягають кожної клітини. По-друге, нервова система відростками своїх нейронів досягає всіх частин організму та більшості клітин.

Органи, ізольовані від організму, не можуть виконувати свої функції зовсім або повною мірою. Це доводить трансплантація — пересадка тканин та органів від людини до людини. Відомі випадки, коли життя людини було врятоване завдяки пересадці серця, нирки, печінки, рогівки ока, шкіри, кісткового мозку або інших частин тіла чи тканин. При цьому діють чіткі правила трансплантаційної сумісності. Вона передбачає, зокрема, збіг груп крові, резус-фактора та багатьох інших показників між донором та людиною, якій пересаджують орган чи тканину.

З іншого боку, втрата частини тіла не завжди є смертельною. Багато людей на Землі десятиліттями живуть без кінцівок або їх частин, без ока, частини кишечнику тощо. Тут також існують правила і діють закономірності, якими керуються лікарі під час ампутації — відокремлення частини тіла людини. Тож цілісність організму не є абсолютною: організм залишається цілісним навіть тоді, коли втрачає окремі частини.

Організм людини постійно перебуває у взаємозв’язку з навколишнім середовищем. Фактори навколишнього середовища впливають на інтелектуальний і фізичний розвиток, діючи на різні функції організму: обмін речовин, дихання, кровообіг, травлення та ін. Навіть у тому випадку, коли людина впродовж тривалого часу живе в стабільних умовах, довкілля змінює свій вплив через зміни тривалості дня і ночі, інтенсивності освітлення. Такі фактори, як магнітні бурі та зміна фаз Місяця теж мають вплив на організм на рівні виконання фізіологічних функцій і потребують адаптивних змін.

Нервова і ендокринна системи реагують на коливання вказаних факторів шляхом прискорення або уповільнення окремих функцій чи біохімічних процесів. Вегетативна нервова система робить це поза свідомістю людини. Хоча деякі наслідки таких змін людина може фізично відчувати, як-от больові відчуття, зниження працездатності, підвищена дратівливість тощо. Ендокринна система не може працювати без кровоносної та лімфатичної систем. Адже доправлення гормонів до клітин-мішеней, які сприймають їх вплив, можливе лише за умови функціонування транспортної мережі організму у формі рідин внутрішнього середовища.

Поняття «внутрішнє середовище організму» запропонував французький фізіолог К. Бернар. Воно включає кров, лімфу, тканинну (позаклітинну), спинномозкову та інші рідини, що омивають клітини й міжклітинні структури тканин, беручи таким чином участь у забезпеченні обміну речовин.

Для людини як істоти біологічної, нерідко вирішальне значення має соціальне середовище. Праця є актуальною умовою існування людини. Це фактор, що здатний вплинути на становлення будови людського організму, бо характер діяльності, яку виконує людина, впливає на фізичний розвиток частин тіла. Крім того, життєдіяльність людини перебуває під впливом думок людей, які перебувають поруч: родичів, сусідів, колег. Інформація, отримана від людей, яких кожен з нас знає, поважає, до яких прислуховується, здатна здійснити вирішальний вплив на прийняття рішень стосовно важливих життєвих речей.

Загалом наш організм інтегрований у навколишнє середовище і суспільство. Передумовами для цього є структурно-функціональні можливості нашого організму.

Шкіра відмежовує, утримує, сприймає інформацію.

Дихальна система забезпечує киснем весь організм і виводить з нього вуглекислий газ.

Травна система забезпечує енергією і «будівельним матеріалом», виводить неперетравлені рештки з організму.

Видільна система виводить з організму рідкі продукти обміну речовин.

Кровоносна та лімфатична системи доправляють кисень і поживні речовини до кожної живої клітини та забирають від них кінцеві продукти обміну речовин, щоб вивести з організму.

Опорно-рухова система забезпечує пересування організму та окремих його частин у процесі виконання життєвих функцій, і підтримання гомеостазу. З’єднує всі частини тіла під час виконання будь-яких функцій.

Ендокринна система стежить за станом кожного органа і частини тіла. У разі зміни умов негайно реагує і примушує кожну систему чи орган функціонувати у спосіб, який найкраще підходить до конкретної ситуації.

Нервова система миттєво реагує на будь-яку інформацію, отриману від навколишнього та внутрішнього середовища, запам’ятовує, аналізує її. Вона приймає рішення, використовуючи не лише негайну інформацію, а й ту, що пам’ять зберігає впродовж тривалого часу. Разом з ендокринною системою нервова забезпечує цілісність інформаційного простору організму та особистості. Нервова система зберігає безліч інструкцій, які використовуються в разі потреби при виконанні життєвих функцій, щоб зберегти цілісність організму і забезпечити максимальну ефективність його функціонування.

Підсумовуючи вивчене, можна констатувати наступне:

1. Цілісність організму — явище, що є результатом функціонування кожної системи органів, вона не є абсолютною, бо організм функціонує нормально навіть у разі втрати частини тіла.

2. Гомеостаз — відносна постійність внутрішнього середовища, яку забезпечують регуляторні функції ендокринної, імунної та нервової систем за умови нормального функціонування решти систем організму.

Піклуйтеся про свій організм, бережіть його від фізичних та нервових перевантажень, будь-яких стресів, інфекцій та механічних пошкоджень. Турбуйтеся про збалансоване харчування, займайтеся спортом, навчайтеся впродовж усього життя, уникайте негативних емоцій та шкідливих звичок. Дотримуйтеся правил гігієни і санітарії, позитивно ставтеся до інших людей, даруйте собі та іншим людям віру та надію на завтрашній день, і ваше життя буде повноцінним, ефективним, продуктивним. Пізнавайте себе і навколишній світ, щоб зробити його кращим!