Добові енерговитрати на основний обмін організму

Для розрахунку добових енерговитрат фізично активної дорослої людини необхідно величину добової енерговитрати основного обміну, відповідну статі, віку й масі тіла, помножити на відповідний коефіцієнт фізичної активності (КФА — наведений у таблиці додатку 2). Наприклад, для 20-річної студентки, маса якої 60 кг (тобто належить до І групи працівників розумової праці з КФА = 1,4), енерговитрати за добу становитимуть: 5 782 кДж • 1,4 = 8 094,8 кДж.

Харчові потреби людини. Харчові потреби людини безпосередньо пов’язані з її енергетичними витратами. Разом з їжею людина повинна отримувати таку кількість енергії, щоб забезпечити підтримання життєдіяльності організму та виконання різноманітних видів діяльності. Це є однією з основних засад раціонального харчування, яке сприяє збереженню здоров’я, опірності шкідливим чинникам навколишнього середовища, високій фізичній та розумовій працездатності.

Насамперед харчування за енергетичною цінністю харчових продуктів добового раціону має відповідати енергетичним витратам організму. Харчування має забезпечувати якісну повноцінність добового раціону, тобто бути збалансованим — містити оптимальну кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей та води (див. табл. додатку 1-3). Пригадайте з курсу «Основи здоров’я», яким має бути співвідношення білків, жирів та вуглеводів у добовому харчовому раціоні.

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ (від лат. ratio [раціо] — розумний) — це фізіологічно повноцінне харчування здорових людей з урахуванням їх віку, статі, характеру праці та інших чинників.

ЗБАЛАНСОВАНЕ ХАРЧУВАННЯ — це харчування, за якого задовольняється добова потреба організму в енергії, а також підтримується оптимальний баланс мінеральних солей, вітамінів та води.

НОРМА ХАРЧУВАННЯ — це кількість їжі, її компонентів, яка зумовлює нормальний стан здоров’я людей різного віку, статі, способу життя та праці, відповідає біологічній природі людини.

ХАРЧОВИЙ РАЦІОН — набір продуктів, необхідний людині на певний період часу (зазвичай це доба або тиждень).

Теоретично для задоволення енергетичних потреб організму білки, жири та вуглеводи можуть взаємно замінюватися. Проте кожна з цих речовин має специфічні властивості та вплив на організм (див. табл. 7—3). Тому заміна в харчовому раціоні одних органічних речовин іншими призводить до порушення функцій організму.

Важливим для організму людини є дотримання режиму харчування. Найраціональнішим є чотириразове харчування: перший варіант передбачає сніданок, другий сніданок, обід і вечерю; другий — сніданок, обід, підвечірок і вечерю. Відповідно до фізіологічних потреб організму, доцільний такий розподіл енергетичної цінності добового раціону: на перший сніданок — 25-30 %; на другий сніданок (чи підвечірок) — 10-15 %; на обід — 40-45 %; на вечерю — 20 %. За чотириразового режиму харчування проміжки між прийманнями їжі не повинні перевищувати 4-5 год.

Підготовка продуктів харчування до споживання та їх кулінарна обробка повинні забезпечувати високі смакові якості, поживність та засвоюваність їжі. Щоб продукти не втрачали харчової цінності, необхідно дотримувати правил їх зберігання (особливо температурного режиму) та приготування з них страв. Найбільше вітамінів містять свіжі продукти, зберігання погіршує їх якість. Унаслідок тривалого варіння очищених овочів до 20-30 % мінеральних солей переходить у відвар. Мінеральні солі втрачаються і в разі неправильного розморожування м’яса та риби. Тому не слід довго вимочувати продукти або виливати овочеві відвари (їх можна використовувати для приготування супів). Мінеральний склад їжі краще зберігається в разі варіння овочів у шкірочці з подальшим очищенням або ж запікання їх у духовці чи приготування на пару.

Їжа має бути нешкідливою щодо токсичності, тобто в продуктах, готових стравах не має бути токсичних речовин у шкідливих для організму концентраціях. Їжа має бути епідемічно безпечною: у ній не повинно бути збудників інфекційних захворювань — бактерій, вірусів, грибків, найпростіших, яєць гельмінтів тощо.

Слід мати на увазі: як надмірне, так і недостатнє харчування негативно впливає на здоров’я людини. Науковці стверджують, що люди, маса тіла яких на 30 % перевищує норму, живуть на 10-15 років менше, ніж люди з нормальною масою. Дослідницький практикум дозволить вам встановити вашу масу та зріст та їх відповідність нормам.

Енергетичні потреби організму людини. Енергетичні витрати. Харчові потреби організму

За нестачі в організмі того чи іншого вітаміну розвивається захворювання гіповітаміноз, за цілковитої відсутності — авітаміноз, а за надлишку — гіпервітаміноз. Гіпо- та авітамінози можуть розвиватися внаслідок порушень обміну речовин, спричинених нестачею або відсутністю вітамінів у харчових продуктах; за наявності захворюваннь травної системи, коли вітаміни не всмок туються; від надмірного вживання антибіотиків чи інших лікарських препаратів, які вбивають бактерії кишечнику, що синтезують деякі вітаміни. З метою запобігання авітамінозу та гіповітамінозу слід уживати натуральні рослинні й тваринні харчові продукти, що містять увесь комплекс вітамінів.