Склад плазми крові, первинної та вторинної сечі (у масових %)

Рідину, що потрапила до збірної трубочки, називають вторинною сечею. Вона містить сечовину, сечову кислоту, солі амонію, сульфати тощо. За добу в організмі може утворитися близько 1,5 л вторинної сечі. Якщо нирки функціонують нормально, то у вторинній сечі відсутні білок і глюкоза. З канальців вторинна сеча збирається в ниркову миску, а потім по сечоводах надходить у сечовий міхур. Коли міхур наповнюється сечею до певної межі, відбувається її вивільнення через сечівник.

Регуляція сечовиділення. На сечоутворення та сечовиділення впливає кількість випитої рідини, вміст у їжі кухонної солі, температура навколишнього середовища тощо. Залежно від концентрації мінеральних солей у крові змінюється концентрація сечі, яка утворюється в нирках. Внаслідок цього змінюється величина осмотичного тиску крові, а отже, і кількість виділеної сечі. Зменшує виділення води із сечею особливий гормон гіпофіза, який підсилює реабсорбцію води у звивистих канальцях.

Сечовиділення регулює і нервова система. Зокрема, спинний мозок реагує на подразнення сечового міхура. Сечовипускання в людини здійснюється довільно.

Порушення роботи нирок та їх профілактика. Вам відомо, що для діагностики будь-яких захворювань у медичних закладах зазвичай призначають аналіз сечі. Результати цього аналізу дають уявлення про роботу нирок, процеси обміну речовин та функціонування організму загалом.

Порушення процесів фільтрації в нирках неминуче призводить до отруєння організму тими речовинами, які в нормі виводяться із сечею. Накопичення отруйних речовин у крові спричиняє важкий стан, інколи смерть. Втрата функцій звивистих канальців супроводжується припиненням утворення вторинної сечі. І, як наслідок, втрачається значна кількість води, глюкози та інших потрібних організму сполук.

Чинником, що сприяє порушенню роботи органів сечовидільної системи, є переохолодження організму. Це зумовлено зазвичай невідповідністю одягу до погоди, прагнення людини «модно вдягатись» — носити в холодну пору року легке взуття, короткі кофти та куртки, які оголюють талію і поперек.

Важливим чинником, від якого залежить функціонування сечовидільної системи, є харчування. Шкідливо харчуватися напівфабрикатами й фастфудом, оскільки такі страви готуються з додаванням великої кількості солі. Через сіль затримується вода в організмі, що призводить до утворення набряків.

Чинником ризику розвитку хвороб органів виділення є шкідливі звички. Уживання алкоголю та куріння супроводжується постійною інтоксикацією нирок, що призводить до зниження їх функції, порушення процесу утворення сечі та виведення з організму продуктів обміну речовин. Алкогольні напої, у тому числі слабоалкогольні, уражають клітини епітелію нирок, у результаті чого зростає ризик ускладнення різноманітних захворювань.

До найпоширеніших захворювань органів виділення належать запалення різних частин нирки — нефрити. Запалення ниркових мисок (пієлонефрит) та запалення клубочків нефронів (гломерулонефрит) супроводжуються гострим болем у попереку, підвищенням температури, набряками, зменшенням сечовипускання. Цистит — запалення слизової оболонки сечового міхура, ознакою якого є часте болюче сечовиділення. Вони спричиняються мікроорганізмами, які потрапляють до них через кров від інших внутрішніх органів або через сечівник.

Сечокам’яна хвороба — захворювання, пов’язане з порушенням обміну речовин, у результаті якого в нирках або сечовивідних шляхах утворюються камінці.

З метою профілактики захворювань органів сечовидільної системи доцільно кожному:

• дотримувати правил особистої гігієни;
• уникати переохолоджень, вчасно лікувати хворі зуби, ангіни;
• споживати солодку та солону їжу в помірній кількості;
• споживати свіжі фрукти й овочі, сухофрукти (курага, родзинки);
• уживати більше морської риби та менше м’яса;
• регулярно спорожнювати сечовий міхур та кишечник;
• вести активний спосіб життя.

Людям із захворюваннями сечовидільної системи доцільно вживати такі природні сечогінні засоби, як кавун, відвар кореня петрушки, шипшини, чай із хвоща польового тощо. Усі лікарські засоби потрібно використовувати лише за призначенням лікаря.

Утворення сечі. Захворювання органів сечовидільної системи: нефрити, цистит, сечокам’яна хвороба. Профілактика захворювань органів сечовидільної системи

Людям, у яких порушена функція нирок, за потреби проводять процедуру очищення крові за допомогою апарата «штучна нирка». Цю процедуру називають гемодіаліз. Для лікування хворих з важкими хронічними захворюваннями нирок, а також людей, які з тих чи інших причин втратили нирки, застосовують пересадку здорових донорських нирок. Жити людина може і з однією ниркою.