Надниркові залози, або наднирники, — невеликі парні органи (близько 15 г), що розташовані в черевній порожнині на верхніх полюсах нирок, що й спричинило їх назву (іл. 145). Вони складаються з двох шарів: зовнішнього — кіркового і внутрішнього — мозкового.

У кірковому шарі наднирників синтезуються гормони — кортикостероїди, зокрема кортизон. Вони регулюють водно-сольовий обмін, обмін органічних речовин та виділення статевих гормонів. Кортикостероїди відповідають за стійкість організму до інфекційних хвороб, пристосування до стресових ситуацій. Крім цих гормонів, у корі наднирників секретується незначна кількість статевих гормонів. Недостатня кількість гормонів кори надниркових залоз спричиняє бронзову (аддісонову) хворобу, за якої відбувається зниження артеріального тиску, порушення функцій серцево-судинної системи й дихання, водно-сольового обміну. Шкіра набуває бронзового кольору, людина худне, стає слабкою, втрачає працездатність, у неї трапляються непритомність і судоми. Гіперфункція кори надниркових залоз призводить до раннього статевого дозрівання з різким припиненням росту.

Мозковий шар наднирників тісно взаємодіє з нервами. Нервові імпульси спричиняють виділення гормонів — адреналіну та норадреналіну, які підсилюють роботу нервової системи. Ці гормони мобілізують ресурси організму, перерозподіляють функції органів, спрямованих на підвищення м’язової працездатності й виживання організму в умовах стресу. Норадреналін звужує всі кровоносні судини. Дія адреналіну різноманітніша: він звужує судини шкіри та кишечнику, розширює судини мозку та м’язів, підсилює розщеплення глікогену, активізує серцеву діяльність, зменшує больову чутливість.

Іл. 145. Надниркові залози

Для запобігання захворювань надниркових залоз важливо зміцнювати психоемоційне здоров’я, загартовувати організм, уникати простудних захворювань.

Роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій. Викид наднирниками адреналіну спричиняє прискорення серцебиття, підвищення пульсу, розширення зіниць, послаблення секреції та моторики травного тракту. Звуження кровоносних судин супроводжується підвищенням тиску крові. Посилення розщеплення глікогену призводить до збільшення кількості глюкози у крові. Такі зміни в організмі відбуваються за емоційних напружень людини, переохолодження, фізичної роботи, тому адреналін називають стресорним гормоном.

Поняття стресу (від англ. stress [стрес] — напруга) ввів канадський учений Ганс Сельє, позначивши так однотипні відповіді, що виникають в організмі під час дії на нього різноманітних подразників (стресорних чинників). Сукупність реакцій, описаних вище, є проявом загального адаптаційного процесу: організм спочатку пристосовується до дії подразника загалом, а потім на фоні загальної стресорної реакції виникають специфічні, притаманні лише конкретному подразнику зміни. Стрес готує організм до функціонування в незвичних умовах.

За сильних і тривалих подразнень не лише відбуваються зазначені реакції, а й знижується активність лімфатичної системи, виникає психічне виснаження організму, яке іноді спричиняє його загибель. Щоб протистояти стресу та його руйнівним наслідкам, потрібно дотримувати режиму дня, удосталь відпочивати, спати, займатися фізкультурою, загартовуватися, часто бувати на свіжому повітрі тощо.

Прищитоподібні залози — невеликі парні залозисті утвори, розташовані на задній поверхні бокових частин щитоподібної залози. Іноді вони містяться в товщі тканини щитоподібної залози. Їх загальна маса не перевищує 0,36 г. Гормон прищитоподібних залоз — паратгормон — регулює обмін і кількість Кальцію та Фосфору в організмі. Дія паратгормону подібна до дії вітаміну D. За недостатньої функції прищитоподібних залоз через зниження рівня Кальцію в крові розвиваються судоми.

Тимус, або вилочкова залоза, розташований за грудиною, належить до імунної системи організму. Він досягає найбільшого розвитку на початку статевого дозрівання (11-14 років), після чого його тканина замінюється жировою. Людина з вилочковою залозою, що нормально функціонує, має надійний імунітет. Основна функція цієї залози — вироблення гормонів та певних лімфоцитів, які відповідають за імунітет. Тимус, взаємодіючи з наднирниковими, щитоподібною та статевими залозами, впливає на ріст організму, статеве дозрівання, обмін Кальцію.

Ганс Сельє (1907-1982)

Епіфіз, або шишкоподібне тіло, — маленька залоза, що міститься в головному мозку. В епіфізі виробляється гормон мелатонін, який контролює біоритми тіла (сон і неспання), гальмує передчасний розвиток й активність статевих залоз. Секреція мелатоніну має добовий ритм, за якого максимальний рівень його утворення спостерігається вночі, світло ж гальмує цей процес.

Надниркові залози. Адреналін. Норадреналін. Стрес. Прищитоподібні залози. Тимус. Епіфіз

Сучасна молодь полюбляє екстремальні види спорту: сноубординг, скейтбординг, фристайл, джампінг тощо. Вони приваблюють можливістю отримати особливі відчуття, що супроводжуються накопиченням адреналіну в крові. Чому, на вашу думку, такі заняття небезпечні? Чому деякі люди захоплюються екстремальними видами спорту, а деякі (їх більшість) — ні?