§ 20. Система органів кровообігу

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: будова органів кровообігу, велике та мале кола кровообігу, будова серця та кровоносних судин.

Загальна будова та значення системи кровообігу. Система кровообігу, або кровоносна, або серцево-судинна, — це велика розгалужена транспортна система. Вона безперервно, протягом усього життя людини, розносить кисень, поживні речовини, гормони по організму, забираючи з клітин, тканин і органів відпрацьовані продукти обміну речовин, тобто здійснює гемодинаміку (рух крові в організмі). Отже, кровоносна система забезпечує: живлення організму, газообмін, звільнення його від продуктів обміну речовин і гуморальну регуляцію функціонування організму.

Кров рухається кровоносними судинами в основному завдяки скороченням серця. І шлях її в організмі такий: серце артерії капіляри вени серце.

Як бачимо, система кровообігу — це замкнена система. Вона складається з двох кіл кровообігу — великого та малого (рис. 51). Їх уперше описав англійський учений Вільям Гарвей.

Серце — порожнистий м’язовий орган. Його маса в дорослої людини становить 250-300 г. Серце розташоване в грудній порожнині й зміщене вліво від середньої лінії грудей. Воно міститься в навколосерцевій сумці, утвореній сполучною тканиною. На внутрішній поверхні навколосерцевої сумки виділяється рідина, яка зволожує серце й зменшує тертя під час його скорочень.

Будова серця відповідає властивій йому функції. Воно розділене суцільною перегородкою на дві частини — ліву й праву, а кожна з них розділена на два сполучених між собою відділи: верхній — передсердя й нижній — шлуночок. Отже, серце в людини, як і в усіх ссавців, чотирикамерне: воно складається з двох передсердь і двох шлуночків.

Стінки передсердь набагато тонші, аніж стінки шлуночків. Це пов’язано з тим, що робота, виконувана передсердями, порівняно невелика. Під час їхнього скорочення кров надходить у шлуночки, які виконують значно більшу роботу: вони проштовхують кров по всій довжині судин. М’язова стінка (міокард) лівого шлуночка товстіша від стінки правого шлуночка, бо вона здійснює більшу роботу. На межі між кожним передсердям і шлуночком є клапани у вигляді стулок, які сухожильними нитками прикріплені до стінок серця. Це стулкові клапани (рис. 52). Під час скорочення передсердь стулки клапанів звисають усередину шлуночків. Кров вільно проходить із передсердь у шлуночки. Коли скорочуються шлуночки, стулки клапанів піднімаються й закривають вхід у передсердя. Тому кров рухається лише в одному напрямку: від передсердь до шлуночків. З шлуночків вона виштовхується в судини.

Рис. 51. Схема малого (а) і великого (б) кіл кровообігу: 1 — легеневі вени; 2 — легенева артерія; 3 — верхня й нижня порожнисті вени; 4 — праве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — правий шлуночок; 7 — лівий шлуночок; 8 — аорта; 9 — капіляри великого кола кровообігу; 10 — капіляри малого кола кровообігу

При виході аорти й легеневої артерії з шлуночків серця розміщені півмісяцеві клапани (рис. 52). Вони мають вигляд кишеньок, розміщених на внутрішніх стінках кровоносних судин. Коли кров виштовхується в аорту й легеневу артерію, півмісяцеві клапани притискуються до стінок судин. Коли шлуночки розслабляються, кров не може повернутися до серця через те, що, затікаючи в кишеньки, вона розтягує їх, і кишеньки щільно змикаються. Отже, півмісяцеві клапани забезпечують рух крові в одному напрямку — із шлуночків у артерії.

Рис. 52. Клапани серця: 1 — півмісяцевий клапан аорти (1 а — закритий, 1 б — відкритий); 2 — півмісяцевий клапан легеневої артерії (2 а — відкритий); 3 — тристулковий клапан (3 а — закритий); 4 — двостулковий (мітральний) клапан (4 а - закритий, 4 б — відкритий); 5 — сухожильні нитки

Рис. 53. Основні кровоносні судини тіла людини: 1 — скронева артерія; 2 — лицева вена; 3 — лицева артерія; 4 — яремна вена; 5 — сонна артерія; 6 — верхня порожниста вена; 7 — аорта; 8 — легеневі артерії; 9 — легеневі вени; 10 — плечові вени; 11 — серце; 12 — нижня порожниста вена; 13 — черевна аорта; 14 — клубова артерія; 15 — ліктьова артерія; 16 — пальцеві артерії; 17 — ліктьові вени; 18 — пальцеві вени; 19 — артерія стегна; 20 — стегнова вена; 21, 22 — великогомілкові артерії; 23, 24 — великогомілкові вени; 25 — підошовні артерії; 26 — підошовні вени

Рис. 54. Капілярна сітка: 1 — артеріола; 2 — венула; 3 — капіляри

Кровоносні судини. Усе тіло людини пронизане кровоносними судинами (рис. 53). За своєю будовою вони неоднакові.

Артерії — це судини, якими кров рухається від серця. Вони мають міцні еластичні стінки, до складу яких входять гладенькі м’язи. Скорочуючись, серце викидає в артерії кров під великим тиском. Завдяки своїй щільності й пружності стінки артерій витримують цей тиск і розтягуються.

Великі артерії в міру віддалення від серця розгалужуються. Найдрібніші артерії (артеріоли) розпадаються на тонесенькі капіляри (з латин. волосина), яких в організмі людини приблизно 150 млрд (рис. 54). Якби всі капіляри витягнути в одну лінію, то нею можна було б оперезати земну кулю по екватору два з половиною рази. Стінки капілярів утворені одним шаром плоских клітин. Речовини, розчинені в плазмі крові, проходять в тканинну рідину, а з неї потрапляють у клітини крізь ці стінки. Тим часом продукти життєдіяльності клітин проникають із тканинної рідини в кров крізь стінки капілярів.

Кров, що йде від капілярів, надходить у вени — судини, якими вона тече до серця. Тиск у венах невеликий, їх стінки значно тонші, аніж стінки артерій.

В організмі людини кров рухається двома замкнутими системами судин, з’єднаними із серцем, — по малому й великому колах кровообігу.

Мале коло кровообігу (рис. 51, а). Венозна, бідна на кисень, кров потрапляє в праву частину серця. Скорочуючись, правий шлуночок викидає її в легеневу артерію. Двома гілками, на які ділиться легенева артерія, ця кров тече до легень. Там гілки легеневої артерії, розділяючись на дедалі дрібніші артерії, переходять у капіляри, що густо обплітають численні легеневі пухирці, у яких є повітря. Коли кров тече легеневими капілярами, до неї надходить кисень. Одночасно вуглекислий газ із крові переходить у повітря, що заповнює легені, тобто в капілярах легень венозна кров стає артеріальною. Потім вона збирається у вени, які, зливаючись одна з одною, утворюють чотири легеневі вени, які впадають у ліве передсердя.

Отже, мале коло кровообігу — це шлях крові від правого шлуночка до лівого передсердя. Час колообігу крові в ньому — 7-11 с.

Велике коло кровообігу (рис. 51, б). Лівий шлуночок, скорочуючись, виштовхує артеріальну кров до аорти — найбільшої артерії людини. Від неї відгалужуються артерії, які подають кров у всі органи, зокрема в серце. Артерії в кожному органі поступово розгалужуються, утворюючи густі сітки дрібніших артерій і капілярів. З капілярів великого кола кровообігу до всіх тканин тіла надходять кисень і поживні речовини, а з клітин у капіляри переходить вуглекислий газ. При цьому кров перетворюється з артеріальної на венозну. Капіляри зливаються у вени, спочатку в дрібні, а потім у більші. З них уся кров збирається у дві великі порожнисті вени. Верхня порожниста вена несе в серце кров від голови, шиї, рук, а нижня порожниста вена — від усіх інших частин тіла. Обидві порожнисті вени впадають у праве передсердя.

Отже, велике коло кровообігу — це шлях крові від лівого шлуночка через артерії, капіляри та вени до правого передсердя. Час колообігу крові в ньому становить 20-25 с.

Венозна кров із правого передсердя надходить у правий шлуночок, з якого тече по малому колу кровообігу.

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Назвіть органи й відділи, з яких складається серцево-судинна система. 2. Визначте біологічні функції серцево-судинної системи. 3. Схематично відобразіть напрямок руху крові в серцево-судинній системі. 4. Зробіть висновок, до якого типу належить кровоносна система людини. 5. Порівняйте кровоносні системи риби, жаби й людини. 6. Обґрунтуйте перевагу двох кіл кровообігу порівняно з одним колом. Обґрунтуйте переваги чотирикамерного серця. 7. Визначте взаємозв’язок будови та функцій серця. 8. На які камери поділяється серце? Поясніть їх функції. 9. Визначте взаємозв’язок будови та функцій стінок серця. 10. Поясніть значення клапанів серця для процесів кровообігу.

Домашнє завдання. Повторіть матеріал про будову кровоносної системи риб та амфібій. Позначте відділи кровообігу риби та жаби, поясніть їх функцію. Чому будову органів кровообігу людини можна вважати досконалішою?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно