§ 48. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Основні поняття й ключові терміни: ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (ВНД). Типи ВНД. Темперамент.

Пригадайте!

Що таке кора півкуль великого мозку?

Вступна вправа

Тест «ЗНАЙДИ ЗАЙВЕ»

Прочитайте запропоновані рядки й за 1 хв знайдіть зайві слова.

1. Нейрон, нерви, нервові вузли, гормон, синапси.

2. Молоко, сир, сметана, йогурт, сало.

3. Краб, судак, кумка, вуж, пугач, їжак.

4. Береза, дуб, граб, липа, ялина.

Чому успішне виконання цього завдання є результатом вищої нервової діяльності?

ЗМІСТ

Які особливості та значення ВНД?

Діяльність нервової системи умовно поділяють на нижчу та вищу. Нижча нервова діяльність - сукупність безумовно-рефлекторних реакцій, спрямованих на роботу внутрішніх органів і підтримання гомеостазу. Ці реакції є вродженими, а їхні центри містяться в спинному мозку та стовбурі головного мозку. Безумовно-рефлекторна нижча нервова діяльність є однаковою в різних людей. А які ж особливості та значення ВНД?

Вищими відділами ВНД є кора півкуль великого мозку та підкірка. Кора півкуль - це сукупність нейронів у складі сірої речовини, що забезпечують виникнення впродовж життя умовних рефлексів. Підкірка, або базальні ядра півкуль мозку, є нейронними вузлами, що занурені в білу речовину великого мозку. У підкірці містяться центри найважливіших безумовних рефлексів, що є основою цих умовних рефлексів. Підкіркові ядра забезпечують високий рівень активності клітин кори півкуль, що беруть участь у формуванні набутих реакцій. Разом із тим діяльність підкірки контролюється корою.

Основними нервовими процесами, що координують вищу нервову діяльність, є збудження та гальмування. Збудження починається як реакція нейронів - підвищення їхньої активності. Виникає збудження в нервових центрах, а потім поширюється по нервових волокнах у вигляді нервових імпульсів. Гальмування також є активним процесом, який пригнічує збудження або запобігає йому. Збудження й гальмування в людини мають індивідуальний характер, оскільки в кожному організмі кількість нейронів, довжина їхніх відростків, активність внутрішніх процесів є різними.

Засновниками вчення про ВНД є І. М. Сєченов (1829-1905) та І. П. Павлов (1849-1936). У своїх дослідженнях вони довели, що ВНД є нерозривною єдністю вроджених і набутих форм пристосованості, тобто безумовних і умовних рефлекторних реакцій. У поведінці людини досить часто виокремлюють ще розсудливу (розумову) діяльність, що ґрунтується на складній асоціативній діяльності мозку.

Іл. 107. І. М. Сєченов

Іл. 108. І. П. Павлов

Отже, ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ - сукупність нервових процесів, що відбуваються у вищих відділах ЦНС, мають індивідуальний характер і забезпечують перебіг поведінкових реакцій людини.

Чим різняться типи вищої нервової діяльності?

Тип вищої нервової діяльності - це сукупність вроджених особливостей нервових процесів, що характеризують вищу нервову діяльність людини. І. П. Павлов уважав основними властивостями процесів збудження та гальмування силу, врівноваженість і рухливість:

- сила збудження - це здатність нервових клітин відповідно реагувати на сильні подразнення без розвитку гальмування;

- сила гальмування зумовлена здатністю нейронів тривалий час підтримувати стан активного гальмування;

- врівноваженість нервових процесів - це збалансованість процесів збудження й гальмування, що створює основу для більш урівноваженої поведінки;

- рухливість нервових процесів зумовлена швидкістю переходу нейронів від збудження до гальмування.

На підставі уявлень про особливості нервових процесів їх поділяють на 4 типи ВНД: жвавий, спокійний, нестримний та слабкий.

Таблиця 40. ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (за І. П. Павловим)

Типи вищої нервової діяльності рідко трапляються в «чистому вигляді». Більшість людей мають риси всіх її типів із переважанням одного з них. Тип ВНД є природженим і становить основу психічної діяльності людини, її темпераменту, а також має певний уплив на формування тих чи інших рис характеру. Але тип ВНД в процесі життя під дією зовнішніх чинників може значно змінюватися.

Отже, типи вищої нервової діяльності відрізняються особливостями процесів збудження та гальмування.

Які основні властивості темпераменту?

Типи ВНД визначають типи темпераменту в людини. Темперамент - сукупність індивідуальних особливостей, що виявляються у силі, швидкості та зрівноваженості нервових процесів. Уявлення про темперамент виникло давно: давньогрецький лікар Гіппократ є творцем вчення про темперамент, а римський лікар Гален розробив першу класифікацію типів темпераменту. Назви типів темпераменту походять від назв рідин: холеричний (від грец. холе - жовч), сангвінічний (від лат. sanguis - кров), флегматичний (від грец. флегма - слиз), меланхолічний (від грец. мелан - чорна і жовч). Важливу роль у розвитку теорії темпераменту мали дослідження І. Павлова, який показав взаємозв’язок темпераменту людини з її типом ВНД.

Сучасними дослідженнями встановлено, що темперамент не впливає на успішність діяльності людини, від нього не залежать інтереси й захоплення людини. Кожен тип темпераменту має свої позитивні та негативні особливості. Так, нестримний холерик є дуже активним, легковажний сангвінік жваво сприймає світ, млявий флегматик завжди має сили й ґрунтовність, а нерішучий меланхолік є дуже чутливою людиною, яка співчуває кожному. Однак чисті типи майже не трапляються в житті, існує багато проміжних форм.

Характеристика типів темпераменту визначається його властивостями: а) сензитивність (підвищена чутливість до подій, що відбуваються); б) реактивність (визначає ступінь мимовільності реакції на зовнішні й внутрішні впливи однакової сили); в) активність (енергійність впливу людини на довкілля); г) темп реакцій (швидкість перебігу різних психічних реакцій і процесів); д) пластичність (гнучкість пристосування до зовнішніх упливів); е) емоційна збудливість (властивість, зумовлена мінімальним упливом, необхідним для виникнення емоційної реакції).

Отже, типи темпераменту відрізняються такими властивостями: чутливістю, реактивністю, активністю, темпом реакцій, пластичністю, емоційною збудливістю та ін.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Дослідницький практикум

ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ВНД ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ТЕМПЕРАМЕНТУ

Мета: формувати дослідницькі вміння в процесі визначення типу ВНД та властивостей темпераменту.

Обладнання: тестові завдання (на основі особистісного опитувальника Айзенка).

Хід роботи

1. Дослідження типів ВНД й темпераменту за допомогою тестів. Дайте відповіді на запитання тесту. Якщо твердження збігається з вашою думкою, позначте його знаком «+», якщо ні, то «-».

Обробка результатів

- Кількість «плюсів» на всі запитання з непарними номерами відкладіть на горизонтальній осі вправо від нуля.

- Кількість «мінусів» на всі запитання з непарними номерами відкладіть на горизонтальній осі вліво від нуля.

- Кількість «плюсів» на всі запитання з парними номерами відкладіть на вертикальній осі вгору від нуля.

- Кількість «мінусів» на всі запитання з парними номерами відкладіть на вертикальній осі вниз від нуля.

- Поєднайте крайні відкладені точки на осях. Площа отриманого чотирикутника відображає темперамент, а розподіл чотирикутника по секторах показує переважання типу темпераменту.

2. Визначення властивостей темпераменту. За допомогою таблиці оцініть властивості власного темпераменту.

РЕЗУЛЬТАТ

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Соболь (нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)