§ 39. Будова та функції кінцевого мозку

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: кінцевий мозок, великі півкулі, ліквор, мозолясте тіло, звивини, борозни; частки — лобова, потилична, скронева, тім’яна; зони — чутливі, рухові, асоціативні.

Кінцевий мозок, або великий мозок, поділений поздовжньою (центральною) борозною на дві великі півкулі головного мозку — праву та ліву (рис. 112), які з’єднуються між собою мозолястим тілом. Зверху півкулі вкриті корою, утвореною сірою речовиною. Їхню товщу формує біла речовина, у якій знаходяться декілька підкіркових ядер. У середині кожної півкулі розміщений шлуночок мозку.

Рис. 112. Будова головного мозку: а) вигляд згори: 1 — права півкуля; 2 — ліва півкуля; 3 — центральна борозна; 4 — борозни; 5 — звивини; б) поздовжній розріз: 6 — лобова частка; 7 — тім’яна частка; 8 — потилична частка; 9 — скронева частка; 10 — мозочок; 11 — довгастий мозок; 12 — проміжний мозок; 13 — середній мозок; 14 — міст; 15 — мозолясте тіло (перетинка)

Рис. 113. Циркуляція ліквору в головному та спинному мозку: 1 — череп; 2 — тверда мозкова оболонка; 3 — місце утворення рідини; 4 — спинний мозок; 5 — центральний канал; 6 — циркуляція рідини навколо спинного мозку; 7 — напрямок циркуляції рідини

Володимир Бец

Мозкова рідина — ліквор (рис. 113), що міститься в шлуночках мозку, спинномозковому каналі та між мозковими оболонками, — зменшує та розподіляє надмірні механічні сили, які можуть ушкодити мозок. У дорослої людини 100-150 мл ліквору. При цьому лише 20-40 мл міститься в шлуночках, а основна частина — між м’якою й павутинною оболонками мозку. Ліквор утворюється постійно в капілярах стінок мозкових шлуночків із плазми крові. Його надлишок потрапляє до венозної системи твердої мозкової оболонки. Ліквор — це внутрішнє середовище мозку, що забезпечує підтримання його сольового складу, осмотичного тиску, доставляє до клітин мозку поживні речовини й кисень, забезпечує виведення продуктів обміну речовин.

Півкулі мають хвилясту поверхню із звивистими гребенями — звивинами та щілястими заглибинами — борознами, що значно збільшує їх поверхню.

Кожна півкуля поділяється великими борознами на чотири частки: лобову, потиличну, скроневу та тім’яну (рис. 112).

Кора має товщину 3-5 мм, а її загальна площа за рахунок борозен і звивин становить 1400-1600 см2. Мікроскопічну будову кори головного мозку вперше дослідив видатний український учений Володимир Бец (1834-1894). Нейрони в корі розміщені шістьма шарами. Кожний шар, окрім першого, який утворено короткими відростками нервових клітин, складається із нейронів певного виду (рис. 114).

За своїм «фахом» кора головного мозку поділяється на такі зони (рис. 115): чутливі — одержують імпульси від різних рецепторів і є корковими кінцями аналізаторів; рухові — надсилають керівні імпульси до «робочих» органів; асоціативні (з латин. з’єднувальні) — з’єднують між собою рухові й чутливі зони; аналізують і зберігають інформацію, виробляють певну відповідь і рішення з урахуванням попереднього «досвіду» (витягаючи його з комірок пам’яті). З асоціативними зонами пов’язані основні психічні явища: навчання, умовні рефлекси, пам’ять, мова, мислення, поведінка, свідомість. Їх ми вивчатимемо в наступній темі.

Рис. 114. Шари нейронів кори головного мозку: а) схема; б) вигляд під мікроскопом (клітини 5 шару називаються руховими гігантськими пірамідними клітинами — клітинами Беца)

Рис. 115. Чутливі й рухові зони кори головного мозку: 1 — лобова (аналітичне мислення); 2 — премоторна; 3 — моторна; 4 — первинна сомато-сенсорна; 5 — сомато-сенсорна асоціативна; 6 — зорова асоціативна; 7 — первинна зорова; 8 — зона Верніке (загальна інтерпретація); 9 — слухова асоціативна; 10 — первинна слухова; 11 — зона Брока

Кожний орган має в корі своє «представництво». Що важливішу роль відіграє він у життєдіяльності організму, то більша ділянка кори головного мозку відповідає за його сприйняття (рис. 116).

Руйнування кори головного мозку призводить до втрати людиною здатності навчатися, думати, розуміти мову, тобто до втрати соціальних функцій.

Обидві півкулі, хоч і подібні за будовою, різняться між собою за площею та кількістю чутливих і рухових зон. У кожної людини одна з півкуль є панівною, або домінантною (з латин. головувати). У правшів — це ліва півкуля, у лівшів (шульгів) — права. Півкулі з’єднані між собою мозолястим тілом, що забезпечує обмін інформацією між ними.

Рис. 116. Представництво відділів тіла в зонах кори головного мозку; ліворуч — чутливі зони, праворуч — рухові: 1 — внутрішні органи; 2 — глотка; 3 — язик; 4 — зуби; 5 — губи; 6 — обличчя; 7 — ніс; 8 — око; 9 — І палець; 10 — ІІ палець; 11 — ІІІ палець; 12 — IV палець; 13 — V палець; 14 — кисть; 15 — зап’ясток; 16 — передпліччя; 17 — лікоть; 18 — ліктьова ямка; 19 — плече; 20 — голова; 21 — шия; 22 — тулуб; 23 — живіт; 24 — стегно; 25 — гомілка; 26 — стопа; 27 — гомілка й коліно; 28 — брови; 29 — підборіддя

У розумовій діяльності більшості людей основну роль відіграє ліва півкуля. Тут є центри мови, письма, лічби, читання, пам’яті. У правій — центри музичної та абстрактної пам’яті, запам’ятовування геометричних і художніх образів.

Хвороби мозку. Структурні, біохімічні й електричні зміни в спинному та головному мозку й периферичних нервах можуть призводити до паралічу, слабкості, порушення координації, нападів болю або втрати чутливості. Під час багатьох захворювань мозку розвиваються незворотні зміни. Тому відома формула «Хворобу легше попередити, аніж вилікувати» є дуже актуальною для різних невралгічних розладів.

Епілепсія трапляється в однієї людини з 200. Вона характеризується періодичними нападами з втратою свідомості та мимовільними судомними рухами. Хвороба може виникати в період статевого дозрівання як наслідок порушень норм харчування й впливу токсинів. Зазвичай із часом, коли інтенсивний ріст припиняється, хвороба минає. У дорослої людини епілепсія буває наслідком травми, інсульту, отруєння, зокрема алкоголем.

Інсульт зумовлений розладами кровопостачання головного мозку (закупоренням або спазмом артеріальних судин) чи крововиливом. Це призводить до нестачі кисню в певній ділянці мозку й викликає загибель нервових клітин. Функції, що виконували ці клітини, зникають. Наприклад, крововилив у соматомоторній зоні спричиняє частковий або повний параліч. Після інсульту третина хворих помирає, третина стає інвалідами, третина одужує.

Головною причиною інсульту є неправильний спосіб життя: недостатня рухова активність, нераціональне харчування, шкідливі звички — куріння та вживання алкоголю.

Енцефаліт — тяжке інфекційне захворювання тканини мозку. Його спричиняє вірус, переносниками якого є кліщі. Ця недуга призводить до смерті або стійких порушень функцій мозку. Для запобігання захворюванню необхідно уникати укусів кліщів, особливо на епідемічних територіях.

Менінгіт — інфекційне запалення мозкових оболонок, що викликає сильний головний біль. Спричиняється вірусами й бактеріями. Основні причини захворювання — переохолодження голови й усього організму, травми голови, що супроводжувалися потраплянням інфекції в мозкові оболонки.

Травми голови. Удари та поранення голови можуть мати дуже тяжкі наслідки. Це може бути потрапляння інфекції, пряме пошкодження нервової тканини та її загибель унаслідок крововиливу. Особливою формою закритої травми голови є струс мозку. Він виникає внаслідок раптової зупинки (падіння) або удару по голові.

Результати лікування травм голови, особливо тих, що потребують утручання нейрохірурга, — непередбачувані. Кожна людина має прогнозувати наслідки своїх дій щодо можливості отримання таких травм (див. підручник «Основи здоров’я. 8 клас»).

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Яке значення має головний мозок для організму людини? 2. Поясніть особливості анатомічної та мікроскопічної будови головного мозку. 3. Обґрунтуйте роль головного мозку в регуляції фізіологічних процесів. 4. Назвіть частки та зони кори головного мозку. 5. Які хвороби мозку ви знаєте?

Домашнє завдання. 1. Яка півкуля мозку дає вам змогу засвоїти шкільні знання, а яка під час уроку «примушує» відволіктися й помилуватися березою за вікном? 2. Яка півкуля «науково» розмірковує: «Яка тепер пора року? Який тепер місяць? Січень. Літній це місяць чи зимовий? Зимовий. Отже, тепер зима». А яка півкуля «радіє» січневому морозу, яскраво-білому снігу, зимовому сонцю, що сяє в блакитному небі?

Це треба знати. Індивідуальні коливання маси головного мозку становлять показники від 900 до 2000 г і більше. Наприклад, мозок російського письменника

І. Тургенєва важив 2012 г. Маса мозку не впливає на розумові здібності людини, які залежать тільки від кількості міжнейронних контактів.

Лабораторне дослідження

ТЕМА. Вивчення будови спинного та головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами)

МЕТА: навчитися розпізнавати на моделях, муляжах, пластинчастих препаратах відділи спинного та головного мозку й визначати розміщення в них сірої та білої речовин; визначати особливості будови кори великих півкуль.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: муляжі, пластинчасті препарати спинного й головного мозку, таблиці, зошит, підручник.

ХІД РОБОТИ

1. Розгляньте пластинчастий препарат головного мозку.

Знайдіть на ньому стовбур мозку, довгастий мозок, міст, середній мозок і проміжний мозок. Зверніть увагу на розміщення сірої та білої речовин.

Знайдіть мозочок. Зверніть увагу на розміщення сірої та білої речовин.

Розгляньте на муляжі головного мозку великі півкулі переднього мозку.

Знайдіть борозни та звивини; частки великих півкуль — лобні, тім’яні, скроневі, потиличні. Зверніть увагу на розміщення сірої та білої речовин.

Схематично в зошиті намалюйте підкоркові утворення (довгастий мозок, міст, середній мозок, проміжний мозок, мозочок) і півкулі головного мозку. Підпишіть відділи головного мозку й структури великих півкуль. Зафарбуйте сіру речовину великих півкуль і мозочка сірим кольором.

2. Розгляньте пластинчастий препарат спинного мозку.

Схематично в зошиті намалюйте поперечний зріз спинного мозку. Зафарбуйте сіру речовину сірим кольором. Підпишіть структури спинного мозку.

ВИСНОВОК

Запишіть висновок, відповівши на подані запитання.

• 1. З яких відділів складається головний мозок людини?
• 2. Як розподіляються у відділах головного мозку сіра й біла речовини?
• 3. Які спільні ознаки й відмінності в будові великих півкуль і мозочку?
• 4. Що таке борозни та звивини великих півкуль?
• 5. У чому полягає біологічне значення звивистої будови кори великих півкуль?
• 6. Де в спинному мозку розміщені тіла чутливих, рухових і вегетативних нейронів?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно