Види умовних рефлексів, їхнє гальмування. Діяльність людини. Динамічний стереотип. Навички і звички
- 22-11-2021, 23:17
- 854
8 Клас , Біологія 8 клас Страшко, Горяна, Білик (нова програма)
§ 50. Види умовних рефлексів, їхнє гальмування. Діяльність людини. Динамічний стереотип. Навички і звички
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: види умовних рефлексів, гальмування умовних рефлексів, діяльність людини та її складові, динамічний стереотип, навички, звички.
Види умовних рефлексів. Залежно від виду умовного подразника та безумовно-рефлекторного підкріплення, а також характеру взаємозв’язків, між ними визначають різні види умовних рефлексів.
Натуральні умовні рефлекси виробляються на природні ознаки безумовного подразника, тобто на такі, що існували в природі мільйони років і мають значення для виживання виду, наприклад на запах їжі. Вони утворюються дуже легко та швидко.
Так, цуценя, яке ніколи не їло м’яса, не виявляє до нього ніякої харчової реакції. Однак після декількох годувань цим продуктом вигляд або запах м’яса вже викликає у тварини умовно-рефлекторне слиновиділення та облизування, тобто в неї виробляється натуральний харчовий рефлекс.
Штучні умовні рефлекси виникають на будь-яке подразнення, що сприймається різними рецепторами й не пов’язане безпосередньо з безумовним подразником, наприклад світло лампи, дзвінок тощо. Якщо дія цих подразників збігається в часі з дією безумовного подразника, між ними утворюються більш-менш стійкі асоціації.
Вегетативні умовні рефлекси проявляються в змінах роботи внутрішніх органів. Це — харчові, дихальні, серцево-судинні рефлекси, які мають велике пристосувальне значення в життєдіяльності людини.
Соматичні умовні рухові рефлекси пов’язані з діяльністю скелетної мускулатури. Вони утворюються впродовж усього життя людини, особливо коли її праця пов’язана з руховою активністю (рис. 155).
Умовні рефлекси на час. Умовним подразником може бути час. Це стосується тих випадків, коли безумовний подразник діє регулярно. У такому самому ритмі виникає й умовно-рефлекторне збудження. Наприклад, умовні харчові реакції на час можуть виявлятися підвищенням апетиту (особливо якщо людина звикла їсти в один і той самий час), що забезпечує підготовку травного апарату до споживання їжі.
Прикладом умовно-рефлекторних реакцій на час є розпорядок дня та певний ритм трудової діяльності (рис. 156).
Це треба пам’ятати! Якщо працювати ритмічно, то будь-яка робота виконується легше, оскільки утворюється умовний рефлекс на час.
Рис. 155. Прояв соматичного умовного рефлексу
Рис. 156. Розпорядок дня є прикладом умовнорефлекторної реакції на час
Так, режим навчального дня з чіткою послідовністю уроків і перерв для відпочинку сприяє утворенню у вас умовного рефлексу на час, поліпшує діяльність нервової системи та забезпечує максимальну працездатність у години занять. Відомо, що люди, які «прив’язують» свої заняття до певного часу, роблять набагато більше справ, аніж ті, хто відкладає їх на невизначений термін.
Окрім того, утворення умовних рефлексів на час при чіткому режимі дня набагато збільшує ефективність різних фізіологічних процесів: поліпшується травлення, людина краще спить тощо. Усе це сприяє збереженню здоров’я та працездатності.
Гальмування умовних рефлексів. Умовні рефлекси можуть не тільки формуватися протягом життя, а й зникати або трансформуватися, залежно від зміни умов їх використання. Процес згасання умовного рефлексу називається гальмуванням. Залежно від умов виникнення розрізняють дві форми гальмування умовних рефлексів: зовнішнє (безумовне, уроджене) і внутрішнє (умовне, набуте).
Зовнішнє гальмування виникає під дією сильного стороннього подразника для певного умовного рефлексу, який діє одночасно з ним. Такими гальмівними подразниками є сильний шум, больове подразнення, надмірне світло, глибокі раптові переживання. Ці надмірні подразники спричиняють в організмі іншу реакцію, сильнішу за умовний рефлекс, а тому зовнішнє гальмування виникає швидко, іноді одночасно з дією подразника.
Наприклад, голодна людина сидить за гарно сервірованим столом, заставленим смачною їжею. У неї виникає умовно-рефлекторне слиновиділення. Та ось за вікном почувся якийсь шум, крик, — людина підбігає до вікна; у цей час умовний рефлекс слиновиділення зникає.
Різновидом зовнішнього гальмування є позамежове гальмування. Воно має велику охоронну функцію. Щоразу, коли збудження, яке виникає в певному нервовому центрі, досягає надмірної сили, триває надто довго або часто повторюється, відбувається процес гальмування. Це захищає нервовий центр і нейрони, з яких він складається, від руйнівної дії надмірних подразників.
Прикладом охоронного гальмування є сон.
Внутрішнє гальмування, на відміну від зовнішнього, виникає не відразу — воно виробляється поступово. Іван Павлов назвав його внутрішнім, тому що причиною виникнення цього гальмування є зміни всередині дуги умовного рефлексу. Головною умовою його вироблення є непідкріплення умовного рефлексу безумовним подразником.
Залежно від умов виникнення, розрізняють різні види внутрішнього гальмування, серед яких найцікавішим є умовне.
Воно виявляється під час навчання, виховання, занять спортом, бо різні правила, норми поведінки, закони людського суспільства є умовними гальмами. На жаль, умовні гальма втрачають люди, які зловживають алкоголем і наркотиками. Без умовних гальм вони здатні на різні протиправні вчинки, кримінальні дії, що призводять до великих людських трагедій, ув’язнення, руйнації життя.
Діяльність людини, на відміну від тварин, — явище не тільки біологічне, а й соціальне, яке сформувалося впродовж тисячоліть у процесі праці й дало змогу людині не тільки пристосуватися до умов довкілля, а й змінювати його собі на користь, діючи при цьому усвідомлено та цілеспрямовано.
У структурі кожного виду діяльності людини важливі такі компоненти: мета, мотив діяльності, відповідність мети умовам її досягнення, результат дії.
Мета діяльності — це те, чого людина прагне досягти в результаті дії, наприклад навчитися грати на фортепіано, кататися на ковзанах або стрибнути на рекордну висоту.
Це треба пам’ятати! Якщо людина не поставить собі мету — її діяльність буде неефективною.
Рис. 157. Діяльність породжує нові можливості. На малюнку проілюстровано відому притчу про двох мишок, які впали в банку зі сметаною. Одна, слабовільна, не боролася за життя й швидко потонула. А друга — енергійна й вольова, аби врятуватися, робила хвостиком і лапками стільки рухів, що збила зі сметани масло, вибралася з банки та ще й добре попоїла
Щоб досягти мети своєї діяльності, людині доводиться докладати фізичних зусиль, застосовувати розум, проявляти емоції, напружувати волю. Що привабливішою й віддаленішою є мета, то більше треба працювати, учитися й докладати вольових зусиль для її досягнення.
Велика мета розвиває людину як особистість, відволікає від усього зайвого, незначного або шкідливого (куріння, уживання алкоголю, наркотиків тощо). Підкреслюючи її значення, І. Павлов навіть назвав її рефлексом мети.
Мотив діяльності може викликатися потребою чи інтересом. Вони надають змісту й значущості поставленій меті, є її рушійною силою. Мотиви діяльності можуть бути матеріального (потреба в їжі, теплі, житлі, одязі тощо) і духовного, культурного, морального характеру (бажання пізнати щось нове, комусь допомогти, зробити щось важливе для людей тощо).
Мета й мотив визначають зміст, способи й терміни виконання діяльності (рис. 157). Однак, з іншого боку, і це дуже важливо запам’ятати, — діяльність сама породжує та розвиває нові цілі й можливості, потреби й інтереси, формує нові ідеали й запити.
Це треба пам’ятати! Без діяльності не утворюються нові умовні рефлекси, гальмуються й зникають наявні, завдяки чому має місце деградація особистості (з латин. зменшення), що супроводжується слабовіллям, збідненням сприйняття світу й власного життя, зниженням рівня культури, ганебною поведінкою, схильністю до різних зловживань.
Поняття про динамічний стереотип. Будь-який вид навчальної, трудової або побутової діяльності людини зазвичай повторюється в певній послідовності (наприклад, розклад уроків залишається майже незмінним протягом навчального року). Це створює умови для формування послідовного комплексу умовно-рефлекторних реакцій, у якому попередній вид діяльності стає умовним сигналом для початку наступного. Такий ланцюг рефлексів І. Павлов назвав динамічним стереотипом (з грецьк. великий, об’ємний, просторовий і відбиток, зразок).
Послідовність наших дій більш-менш незмінна протягом доби, тижня, року. За таких умов у людини (у тварин) формується звичний спосіб життя, що проявляється у визначеному режимі дня, у формуванні певних навичок і звичок.
Однак умови нашого життя не завжди залишаються незмінними (наприклад, навчальний рік закінчується й починаються канікули; після закінчення школи учні стають студентами або влаштовуються на роботу). Зрозуміло, що нові умови життя потребують інших видів і нової послідовності діяльності. На здатність нервової системи перебудовувати стереотипну послідовність дій, змінювати існуючі навички та формувати нові вказує термін «динамічний».
Навички. Успішне виконання будь-якої діяльності вимагає від людини оволодіння необхідними для її здійснення засобами, якими людина користується для того, щоб досягти певної мети. Багаторазово виконуючи одну й ту саму дію, вона наче виконує ланцюг вправ (від простіших до складніших), а тому з часом певна дія здійснюється швидше, легше, точніше, тобто з меншою кількістю помилок, меншим напруженням і вольовими зусиллями.
Нарешті, дія починає здійснюватися автоматично, тобто на рівні підсвідомості. Це означає, що в людини утворилися певні навички. Вони є результатом процесу навчання (рис. 158, 159).
Це треба пам’ятати! Навички формуються тільки в процесі наполегливого навчання та праці.
З певними навичками людина не народжується. Якщо вона від природи має художню обдарованість або прекрасний музикальний слух, але не вдосконалює їх, тобто не виробляє певних навичок, їй ніколи не стати видатним художником або музикантом. Так само й обдарована фізично людина без відповідних тренувань ніколи не стане чемпіоном.
Рис. 158. Навички катання на ковзанах відсутні
Рис. 159. Добре сформовані рухові навички
Навички — це доведені до автоматизму рухові або розумові дії, окремі елементи яких не контролюються свідомістю.
Що більше різних навичок має людина, то вона впевненіше себе почуває й може досягти кращого життєвого результату.
Це треба пам’ятати! Будь-які корисні навички не бувають зайвими.
Поняття про звички. Динамічний стереотип є підґрунтям для утворення не тільки навичок, а й звичок.
Звички — типові дії або стиль поведінки для будь-якої людини, що є для неї внутрішньою потребою.
Звички формуються в процесі виховання з наймолодшого віку. Такими звичками є чітке дотримання правил гігієни (ранковий душ, чищення зубів), привітання знайомих, увічливість і чемність, вибір моральної поведінки, переважання розуму й почуття відповідальності над інстинктами. Проте не завжди звички бувають позитивними (куріння, уживання їжі на ходу, постійне жування жуйки тощо). На жаль, звичку значно легше придбати, аніж її позбутися.
Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Визначте фізіологічну основу натуральних і штучних умовних рефлексів. Наведіть приклади. 2. Визначте взаємозв’язок між успішним навчанням, працею й умовними рефлексами на час і чітким розпорядком дня. 3. Поясніть біологічний зміст і значення зовнішнього гальмування. Наведіть приклад подразників, які приводять до його виникнення. 4. Обґрунтуйте, у чому полягає охоронне значення позамежового гальмування. 5. Визначте, що є спільного та відмінного між зовнішнім і внутрішнім гальмуваннями. 6. Поясніть, чому діяльність людини можна розглядати не тільки як біологічне, а передусім як соціальне явище. 7. Проаналізуйте, чому для кожної людини дуже важливо поставити мету діяльності. Чому діяльність (навчання, праця) без мети неефективна? Обґрунтуйте відповідь і наведіть приклади. 8. Обґрунтуйте, чому кожній людині важливо порівнювати мету поставленого завдання з умовами його виконання. 9. Дайте пояснення поняття «динамічний стереотип». 10. Визначте, що таке навички. 11. Що робити, якщо у вас сформувалися шкідливі «звички»?
Самостійна робота з підручником. Складіть «рекламу» чіткого розпорядку дня. Поясніть, чому діяльність неможлива без чіткого уявлення про її мету, а також чому висока мета породжує волю та велику енергію до її здійснення.
Запитання для допитливих. 1. Установіть, які об’єктивні та суб’єктивні фактори сприяють формуванню навичок. 2. Поясніть, чому люди, які активно працюють тривалий час після пенсії, здоровіші й живуть довше.
Домашнє завдання. 1. Складіть схему виникнення орієнтувального рефлексу замість загальмованого умовного. 2. Поясніть, що ви розумієте під поняттям «вибір мети». 3. Запишіть у зошиті, які навички ви маєте та як вони у вас сформувалися (за можливості — уже за відомими вам етапами, бажано із зазначенням часу на кожний).
Коментарі (0)