Безумовні рефлекси дуже «полегшують» життя людини. Вони дозволяють організму в разі потреби реагувати миттєво. Але пристосування до мінливих умов життя відбувається завдяки умовним рефлексам.

Умовні рефлекси

Умовні рефлекси — це пристосувальні реакції, що виробляються в процесі життя людини на основі безумовних рефлексів.

На відміну від безумовних, умовним рефлексам не властива сталість. Вони можуть виникати й зникати залежно від певних умов. Ці рефлекси утворюються за участі кори великих півкуль головного мозку.

Умовним рефлексом у людини є виділення слини, коли поряд смачна їжа, поворот голови, коли людина чує своє ім’я, тощо.

Для формування умовного рефлексу потрібне поєднання двох подразників: умовного (байдужого), що жодним чином не впливає на життєдіяльність, та безумовного, що «вмикає» один із безумовних рефлексів.

Наприклад, коли людина бачить лимон (який раніше вже їла), у неї починає виділятися слина. Вигляд лимона в цьому випадку є умовним подразником, а кислий смак — безумовним, який «запускає» безумовний рефлекс — виділення слини (мал. 47.1).

Мал. 47.1. Лише погляд на лимон може спричинити в людини рефлекторне виділення слини — це приклад умовного рефлексу

Анімація «Рефлекси людини»

Зауважте, що умовний рефлекс можна виробити лише тоді, коли умовний подразник передує подразнику, який спричиняє безумовний рефлекс (у нашому випадку: людина бачить лимон — виділяється слина).

Умовні рефлекси є прикладом набутої поведінки. Їх можна виробляти на базі не лише безумовних, а й інших умовних рефлексів, які виникли раніше. У такому разі попередньо сформований рефлекс виконує роль безумовного подразника. На базі такого умовного рефлексу можна виробити ще один рефлекс, а потім ще один і т. д. Скажімо, водій гальмує, помітивши червоне світло світлофора. Реакція на червоне світло (сигнал до зупинки) є умовним рефлексом, на основі якого виникає інший умовний рефлекс — натиснути на гальма, щоб зупинити машину.

Інстинкти

Інстинкт — це ланцюг послідовних безумовних рефлексів, що є однією з форм пристосування людини до умов життя. Це вроджена форма поведінки.

Інстинкти характеризуються стереотипністю дій, поштовхом для яких є зовнішні подразнення. Реалізація інстинктів здійснюється головним мозком.

Мал. 47.2. Хапальний інстинкт новонароджених залишився від предків людини, коли вміння міцно триматися за маму було запорукою виживання

Інстинктами в людини є, наприклад, комплекс рухів м’язів голови й глотки новонароджених під час ковтання молока.

У незмінюваних умовах інстинкти корисні, однак несвідомі, автоматичні дії стають марними в разі зміни ситуації. Наприклад, міцне хапання новонароджених за пальці батьків є інстинктивною програмою тримання за шерсть батьків у предків людини (мал. 47.2).

Інстинктивна поведінка виявляється як комплекс дій у ситуації, яка таку поведінку активізує. Наприклад, у людей, які вболівають за свою улюблену команду на змаганнях, часто вмикаються інстинктивні програми поведінки приматів у групі, яка захищає свою територію (мал. 47.3).

Мал. 47.3. Уболіваючи за свою команду, люди демонструють інстинктивну колективну поведінку

Ключова ідея