Ендокард вистеляє порожнини серця. Як і в інших ссавців, серце людини чотирикамерне: складається з двох передсердь (правого та лівого; верхня частина серця) і двох шлуночків (правого та лівого; нижня частина серця) (мал. 82). Передсердя - це відділи серця, у які кров збирається з вен. Шлуночки - це відділи серця, з яких кров надходить в артерії. Ліва і права частини серця розділені суцільною перегородкою, тому венозна та артеріальна кров у ньому не змішуються. У правій половині рухається венозна кров, у лівій - артеріальна.

Мал. 82. 1. Будова серця. 2. Будова серцевого м’яза. Завдання. Знайдіть на малюнку перегородку серця; передсердя (праве і ліве); шлуночки (правий і лівий); клапани (півмісяцеві і стулкові); аорту; легеневу артерію; порожнисті вени (верхню і нижню)

Між порожнинами серця, а також між серцем та аортою і між серцем та легеневим стовбуром складки ендотелію утворюють клапани (знайдіть їх на малюнку 82). Так, між передсердями та шлуночками розташовані стулкові клапани. Правий клапан складається з трьох стулок (тристулковий клапан), а лівий - з двох (двостулковий) (мал. 83). До стулок прикріплені сухожильні струни, які на протилежному кінці з’єднані зі стінками шлуночка особливими м’язами. Вони запобігають вивертанню клапанів у бік передсердь. Стулкові клапани забезпечують рух крові від передсердь до шлуночків і перешкоджають зворотному току крові до передсердь при скороченні шлуночків. На межі правого шлуночка та стовбура легеневих артерій й лівого шлуночка та аорти містяться півмісяцеві (кишенькові) клапани. Кожен з них має вигляд трьох кишень, які вільно пропускають кров зі шлуночка у бік кровоносних судин та запобігають її поверненню із судин у бік серця (мал. 83).

М’язові оболонки передсердь і шлуночків роз’єднані між собою, тож передсердя та шлуночки здатні скорочуватися незалежно, однак узгоджено.

Мал. 83. Будова клапанів серця: 1 - стулкові: а - тристулковий; б - двостулковий; 2 - півмісяцеві (кишенькові); 3 - розгорнутий півмісяцевий (кишеньковий) клапан

Шлуночки виконують більшу роботу, ніж передсердя, бо вони проштовхують кров по всій довжині судин, тоді як передсердя переганяють кров тільки до шлуночків. Тому м’язові стінки шлуночків значно товстіші, ніж у передсердь. Найтовщою є стінка лівого шлуночка, бо саме скорочення лівого шлуночка виштовхують кров до великого кола кровообігу.

Які властивості серцевого м’яза? Серцевому м’язу завдяки особливостям його будови притаманні такі властивості: збудливість, скоротливість, провідність, автоматія. Збудливість - здатність серцевого м’яза сприймати подразники та відповідати на них збудженням. Збудження серцевого м’яза супроводжується його скороченням. Збудження, яке виникає в певній ділянці серця, поширюється по всьому серцю завдяки провідності серцевого м’яза. Як ми згадували раніше, це забезпечується зв’язками між його клітинами. Тому серце скорочується як єдине ціле із чіткою послідовністю: спочатку передсердя, а потім — шлуночки.

Автоматія серця - його здатність до ритмічних скорочень за відсутності дії будь-яких зовнішніх подразників чи впливу нервової системи. Автоматно забезпечує скупчення особливих м’язових клітин — так званих водіїв ритму. Ці клітини здатні до збудження без участі зовнішніх подразників. Вони утворюють імпульси із частотою 60—80 за хвилину. Головний центр утворення імпульсів - вузол, розташований у стінці правого передсердя.

Під час поширення збудження в серці виникають електричні струми, які розповсюджуються по всьому тілу. Це дає можливість дослідити ритм роботи серця. Найчастіше електричні сигнали серця реєструють з поверхні шкіри кінцівок і грудної клітки й записують у вигляді електрокардіограми (пригадайте, як називають прилад, за допомогою якого записують електрокардіограму). Вона відображає стан провідної системи серця і слугує одним із найважливіших діагностичних показників його роботи (мал. 84).

Як серце постачається кров’ю? Серцевий м’яз працює постійно і ритмічно без зупинки впродовж усього життя людини. Це головна фізіологічна відмінність між серцевим і скелетними м’язами. Тому серцевий м’яз потребує постійного надходження з кров’ю великої кількості кисню та поживних речовин. Для цього серце має дві коронарні, або вінцеві (від лат. корона - вінець), артерїі, що розгалужуються на безліч дрібних судин, аж до капілярів (мал. 85). Через коронарні артерії за добу протікає 500 л крові. Продукти обміну речовин і вуглекислий газ з клітин серця виводяться з венозною кров’ю через коронарні вени.

Мал. 84. Електрокардіограма

Мал. 85. Кровопостачання серця

Порушення постачання серця артеріальною кров’ю становить смертельну небезпеку. Його наслідком може бути інфаркт міокарда, який супроводжується змертвінням ділянки серцевого м’яза. Причинами інфаркту можуть бути зменшення просвіту коронарних артерій унаслідок утворення в них тромбів, стискання їхніх стінок чи відкладання жирової речовини на внутрішній поверхні стінок судин.

Здоров’я людини. Інфаркт міокарда - смертельно небезпечне захворювання людини, що потребує негайної госпіталізації. У разі інфаркту міокарда людина відчуває сильний біль у грудній клітці, який поширюється в ліве плече, шию, вуха, нижню щелепу, ключиці, ділянку між лопатками. Для профілактики інфаркту міокарда необхідно вести здоровий та активний спосіб життя, повністю відмовитись від алкоголю і куріння, дотримуватись збалансованого харчування, уникати фізичного та нервового перенапруження, постійно контролювати свій артеріальний тиск.