Що таке темперамент і характер людини? Люди розрізняються за темпераментом - сукупністю індивідуальних особливостей, фізіологічною основою якої є певний тип вищої нервової діяльності (див. мал. 187). Основні компоненти темпераменту: загальна активність індивіда, його рухливість (рухова активність) та емоційність.

Ми вже згадували, що розрізняють чотири основні типи темпераменту: сангвінічний (жвавий); флегматичний (спокійний); холеричний (нестримний); меланхолічний (слабкий). Темперамент - це індивідуальна характеристика людини, що базується на особливостях її психічної діяльності: темпу, ритму, інтенсивності психічних процесів і визначає прояви її поведінки (мал. 188).

Мал. 188. Реакції людей з різним темпераментом на одну й ту саму ситуацію. Завдання. Визначте за малюнком тип темпераменту людини в кожній ситуації

Тип вищої нервової діяльності природжений, але в процесі життя під впливом умов довкілля, а особливо соціальних факторів, прояви темпераменту змінюються. Так формується характер - сукупність відносно сталих психічних особливостей, які проявляються в діяльності та духовному житті людини.

Вирішальна роль у формуванні характеру належить навчанню, вихованню та самовихованню. Суттєве значення для досягнення поставленої мети мають вольові якості, що розвивають такі риси характеру, як наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, витриманість, дисциплінованість тощо.

Важливе значення у визначенні характеру має ставлення людини до праці, своєї справи, до інших людей, до себе. Оцінити людину можна насамперед за ставленням до роботи. У процесі виконання роботи виявляються різноманітні риси характеру: ініціативність, наполегливість, працелюбність (або лінощі), прагнення до подолання труднощів (або страх перед труднощами), сумлінність, акуратність тощо.

Ставлення до інших людей проявляється в міжособистісних стосунках і залежить від обставин та оцінювання вчинків. За характером взаємостосунків люди бувають щирими (або нещирими), відкритими (або замкнутими), відвертими (або потайливими), чуйними (або нечуйними), доброзичливими (недоброзичливими), довірливими (недовірливими), похмурими, ввічливими.

Ставлення людини до самої себе залежить від рівня розвитку самосвідомості, здатності оцінювати себе.

У чому полягає функціональна спеціалізація кори великих півкуль? Фундаментальною основою психофізіологічної індивідуальності людини є функціональна спеціалізація півкуль кінцевого мозку. У будь-якому психічному процесі беруть участь обидві півкулі. Розгляньте малюнок 189. На ньому показано, що в лівій півкулі три центри мови:

Мал. 189. Загальна і функціональна спеціалізація кори великих півкуль. Завдання. За малюнком охарактеризуйте півкулі головного мозку

• руховий центр мови, який забезпечує можливість писати;

• слуховий центр, який забезпечує можливість чути й розуміти мову іншої людини;

• зоровий центр мови, або центр читання і розуміння письмової мови; лічби (математичні здібності, логіка, наука).

Ліва півкуля більше пристосована до аналітичної діяльності й відповідає за логічне мислення людини, тобто за формулювання понять, побудову узагальнень, висновків, складання прогнозів тощо.

У правій півкулі містяться центри керування: орієнтацією в просторі (здатність до танців, гімнастики), центри, що визначають музикальність (сприйняття музики), просторове уявлення (скульптура, сприйняття художніх творів, живопису, фантазія). Отже, права півкуля спеціалізується на забезпеченні образного сприйняття навколишнього середовища на основі минулого досвіду, на формуванні особистісного емоційного ставлення до себе, інших людей і до предметів; є базою конкретного образного мислення, емоційного сприйняття оточення.

До особливостей півкуль належить розміщення центрів проекції руху правої і лівої руки. У лівій півкулі розташовані проекції руху правої руки, а в правій півкулі, навпаки, - центри проекції руху лівої руки. Ця функціональна особливість і поділяє людей на тих, що є правшами й шульгами.

Серед істотних властивостей людини є її здібності. Вони визначаються спадково, але реалізація їх залежить від умов життя, здоров’я, навчання та виховання. Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Завдяки загальним здібностям люди успішно оволодівають різними видами діяльності. Серед видатних людей чимало особистостей з різнобічним розвитком загальних здібностей: український поет і художник Т.Г. Шевченко; італійський живописець, скульптор, архітектор, учений-природодослідник, інженер Леонардо да Вінчі (мал. 190) (наведіть власні приклади).

Мал. 190. 1. Т.Г. Шевченко. 2. Леонардо да Вінчі. Завдання. Підготуйте розповідь про цих людей

Люди із загальними здібностями легко переходять від однієї діяльності до іншої. Люди зі спеціальними здібностями надають перевагу лише певному виду діяльності, а саме: займаються лише музикою, живописом, літературою (наприклад, австрійський композитор В.А. Моцарт, українська художниця Катерина Білокур (мал. 191); наведіть власні приклади).

У професійній спрямованості, професійному відборі та професійній освіті значне місце, крім здібності й схильності, належить обдарованості - вияву можливостей організму людини (розумових, художніх, фізичних), які значно перевищують середній рівень. Біологічні (вроджені) фактори (особливості будови і функціональні властивості головного мозку та аналізаторів) відіграють головну роль у прояві обдарованості. Найбільше успадковується здатність до абстрактного мислення, просторових уявлень - конструкторські, художні здібності тощо. Але слід знати, що біологічні фактори визначають тільки задатки обдарованості. Для прояву обдарованості потрібно, щоб здібності та схильності були вчасно помічені й розвинуті в процесах навчання та виховання.

Мал. 191. Катерина Білокур та її картина. Завдання. Підготуйте презентацію про цю видатну художницю

Ключові терміни і поняття: темперамент, характер, здібності, обдарованість, звички, навички.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Біологічною основою психофізіологічної індивідуальності людини є функціональні характеристики нервової системи. Функціонально індивідуальність визначається силою, рухливістю і врівноваженістю нервових процесів. Ці характеристики є основою розвитку темпераменту. Темперамент є природною основою характеру. Характер - це сукупність відносно сталих психічних рис людини, які виявляються в її поведінці та життєдіяльності.

• Фундаментальною основою психофізіологічної індивідуальності людини є функціональна спеціалізація півкуль кінцевого мозку.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1. Які властивості нервових процесів визначають тип нервової системи? 2. Що таке характер людини? 3. Що таке здібності та навички? 4. Чим визначається обдарованість людини? 5. Що таке функціональна спеціалізація півкуль кінцевого мозку? 6. Який вплив вона має на формування здібностей людини?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Позначте півкулю головного мозку людини, у якій розташований центр керування письмом: а) ліва; б) права; в) обидві півкулі.

2. Позначте півкулю головного мозку людини, в якій розташований центр проекції правої руки: а) ліва; б) права; в) обидві півкулі.

3. Позначте півкулю головного мозку, у якій міститься центр, що визначає музикальність: а) ліва; б) права; в) обидві півкулі.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ. Як люди з різним типом темпераменту проявляють себе в трудовій діяльності?

ПОМІРКУЙТЕ. Ким ви хочете бути? До якого виду діяльності у вас є здібності?

Виконайте дослідницький практикум.

Визначення особистого типу вищої нервової діяльності