Організм людини як цілісна саморегульована біологічна система. Взаємодія регуляторних систем організму людини

Протягом цього навчального року ви вивчали будову та особливості функціонування організму людини. Ви переконалися, як складно він організований: мільярди клітин різних типів, об’єднані у тканини, що формують різноманітні органи.

Органи, що виконують спільні функції, входять до складу певної фізіологічної системи. Так, шкіра утворює покриви нашого організму. Її основна функція - захист внутрішнього середовища нашого тіла від зовнішніх несприятливих впливів.

Опорно-рухова система людини складається з внутрішнього скелета і скелетних м’язів, які діють як єдине ціле. Скелет виконує опорну, захисну та кровотворну функції. Скорочення скелетних м’язів зумовлюють рухи всього тіла та його частин. Обмін речовин в організмі людини починається з травної системи, яка забезпечує нормальне функціонування нашого організму. Завдяки травній системі наш організм отримує поживні речовини, які використовуються як будівельний матеріал і слугують джерелом енергії, потрібної для забезпечення нормального функціонування всіх систем органів.

Органи дихальної системи забезпечують процеси газообміну. Надходження в наш організм кисню зумовлює окиснення різних груп органічних сполук (вуглеводів, білків, жирів) та звільнення енергії, яка запасається в цих сполуках. Завдяки цьому задовольняються енергетичні потреби нашого організму. Крім того, з видихуваним повітрям виводяться деякі непотрібні нашому організму сполуки (наприклад, вуглекислий газ). Органи дихальної системи разом зі шкірою та іншими органами беруть участь у процесах терморегуляції, завдяки якій підтримується стала температура нашого тіла.

Важливу функцію транспортної системи нашого організму виконують кровоносна та лімфатична системи. Кровоносна система людини замкнена, вона складається із центрального пульсуючого органа (серця) та судин. Кров та лімфа забезпечують транспорт по нашому організму поживних речовин, газів, кінцевих продуктів метаболізму, біологічно активних речовин, які регулюють діяльність усіх органів та систем органів. Важлива роль крові та лімфи в захисних реакціях нашого організму. їх здійснюють як певні типи формених елементів (лейкоцити, тромбоцити), так і захисні білки (антитіла та інтерферони). Різні групи лейкоцитів беруть участь у клітинному імунітеті, а захисні білки - у гуморальному.

Кінцеві продукти обміну речовин (метаболізму), які вже непотрібні або навіть шкідливі для нашого організму, виводяться з нього завдяки органам видільної системи (це парні нирки та сечоводи, а також непарні сечовий міхур та сечівник).

Вивчаючи цей навчальний курс, ви переконалися, як тісно організм людини взаємопов’язаний з навколишнім середовищем і як усі фізіологічні процеси в ньому взаємозв’язані.

Узгоджена діяльність органів різних систем спрямована на забезпечення головної умови нормального існування будь-якого організму - підтримання відносної сталості його внутрішнього середовища (гомеостазу). Її забезпечують регуляторні системи - нервова, ендокринна та імунна. Нервову регуляцію життєвих функцій забезпечує нервова система. Соматична нервова система керує рухами скелетних м’язів та іннервує органи чуття, завдяки чому забезпечуються зв’язки нашого організму із зовнішнім середовищем та сприймаються сигнали від внутрішніх органів. Вегетативна (автономна) нервова система керує діяльністю внутрішніх органів, її діяльність відбувається поза нашою свідомістю. Завдяки цьому наш організм нормально функціонує навіть тоді, коли ми спимо або знаходимось у непритомному стані.

Діяльність нервової системи має рефлекторний характер. Рефлекси поділяють на безумовні та умовні. Безумовні рефлекси вроджені, вони відносно сталі, подібні у всіх індивідуумів. Натомість формування умовних рефлексів відбувається внаслідок навчання, вони індивідуальні, виникають упродовж усього життя й забезпечують пристосування до різноманітних змін у навколишньому середовищі.

Гуморальну регуляцію діяльності організму людини забезпечують біологічно активні речовини, насамперед гормони та нейрогормони. Гормони виробляються ендокринними залозами, які входять до складу ендокринної системи (гіпофіз, щитоподібна залоза, підшлункова, надниркові, статеві залози тощо). Спеціалізовані клітини нервової системи виробляють нейрогормони, дія яких подібна до дії гормонів. Гормони діють повільніше порівняно з нервовими імпульсами, але їхня дія триваліша. Взаємодія між нервовою та ендокринними системами відбувається на рівні структури проміжного мозку (гіпоталамуса) та провідної ендокринної залози — гіпофіза. Така взаємодія нервової та ендокринної систем загалом забезпечує досконалу нейрогуморальну регуляцію всіх систем органів організму людини.

Гіпоталамус і гіпофіз утворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, у роботу якої закладено принцип прямого і зворотного зв’язку.

Деякі ендокринні залози напряму не залежать від гіпофіза. Це підшлункова залоза (утворює гормони інсулін і глюкагон), мозкова частина надниркових залоз (адреналін і норадреналін), паращитоподібні залози, вилочкова залоза (тимус). У вилочковій залозі виробляються гормоноподібні речовини, які стимулюють дозрівання особливої групи лімфоцитів, встановлюється зв’язок між ендокринними й імунними механізмами.

Імунні механізми гомеостазу забезпечують збереження біологічної індивідуальності. До складу імунної системи входять тимус, лімфатичні вузли, селезінка, кістковий мозок. У кістковому мозку містяться стовбурові клітини. Ці недиференційовані клітини дають початок клітинам інших типів, зокрема форменим елементам крові.

Органи статевої системи забезпечують процеси розмноження - відтворення собі подібних. Саме завдяки цьому й існує на нашій планеті людство. Ви вже знаєте, що вид людина є біосоціальною істотою. Вона не може існувати поза соціумом - соціальним оточенням. За допомогою мови людина передає інформацію, здатна її накопичувати та мислити за допомогою абстрактних понять. Отже, людині притаманна досконала вища нервова діяльність, що забезпечує досконалі пристосування до мінливих умов існування.

Людина є частиною навколишнього природного середовища. Намагаючись необдумано його змінювати, людина може завдавати шкоди самій собі. Єдиний шлях нормального існування людства — жити в гармонії із законами природи, охороняючи те видове різноманіття організмів, які населяють нашу планету, раціонально використовуючи природні ресурси.

Крім збереження й поліпшення стану навколишнього природного середовища, перед людиною стоїть не менш важливе завдання: збереження власного здоров’я. Засвоюючи курс біології цього навчального року, ви вочевидь зрозуміли, що здоров’я є найважливішою цінністю. Здорова людина відчуває себе комфортно, характеризується високою працездатністю, здатністю вирішувати складні завдання. Тому потрібно постійно піклуватися про власне здоров’я: займатися фізичною культурою та спортом, більше бувати на природі, уникати перевантажень і шкідливих звичок (тютюнокуріння, вживання алкогольних напоїв та наркотиків). Особливо заняття фізичними вправами важливі під час формування нашого організму. Саме міцні знання про будову та функціонування нашого організму дозволять вам зберігати та поліпшувати власне здоров’я.

Вітаміни: добова потреба, основне джерело отримання, фізіологічна дія і прояв гіповітамінозу чи авітамінозу

скачать dle 11.0фильмы бесплатно