§ 12. РЕГУЛЯЦІЯ ТРАВЛЕННЯ. ХАРЧОВІ РОЗЛАДИ

Основні поняття й ключові терміни: Хвороби органів травлення. Харчові розлади.

Пригадайте!

Що таке регуляція функцій? Що таке хвороба?

Знайомтеся!

С. П. Боткін (1832-1889) - російський лікар, який створив учення про організм як єдине ціле та провідну роль нервової системи в життєдіяльності організму. Основні наукові праці присвячено дослідженню захворювань (вірусний гепатит, або хвороба Боткіна). Науковець вважав, що для того, щоб допомога лікаря була розумною і дієвою, лікар повинен займатися не лише біологією, а й іншими природничими науками. Чи можете ви на прикладі регуляції травлення довести це твердження?

ЗМІСТ

Як відбувається регуляція травлення?

Травлення регулюється електрофізіологічними процесами нервової системи та хімічними впливами ендокринної й імунної систем.

Нервова регуляція процесів травлення відбувається безумовно- та умовно-рефлекторно. Безумовно-рефлекторна регуляція травлення здійснюється за допомогою імпульсів, що виникають у нервових центрах довгастого (центри слиновиділення, ковтання, шлункового соковиділення) і спинного мозку (центр випорожнення). До органів травного каналу імпульси від нервових центрів надходять по симпатичних (гальмівний уплив) та парасимпатичних (стимулювальний уплив) нервах і впливають на секрецію травних залоз та рухову активність м’язів, що є в складі органів травлення. В умовно-рефлекторній регуляції процесів слиновиділення, ковтання, шлункового соковиділення важливу роль відіграє кора півкуль головного мозку. Прикладом нервової регуляції травлення є рефлекторне слиновиділення. У випадку безумовно-рефлекторної діяльності, коли харчова грудочка (безумовний подразник) потрапляє на язик, відбуваються збудження смакових рецепторів, проведення імпульсів до центру слиновиділення, формування відповіді, надходження імпульсів до слинних залоз, які й реагують виділенням секрету. Якщо ж цю послідовність процесів вмикає умовний подразник, яким можуть бути запах їжі, її гарний вигляд, звуки на кухні тощо, що діють через смакові кіркові центри, то регуляцію називають умовно-рефлекторною.

Гуморальна регуляція здійснюється залозами внутрішньої секреції (гіпофізом, наднирниками), якими керує гіпоталамус. Саме в цьому відділі розміщуються центри голоду й насичення. Прикладами гуморальної регуляції є вплив вазопресину (гормон гіпофіза) на зворотне всмоктування води в товстому кишечнику, дія адреналіну (гормон наднирників), який гальмує слиновиділення. Гормони для гуморальної регуляції можуть утворювати й самі органи травлення. Так, клітини слизової оболонки шлунка й кишечнику секретують систему гормонів (гастрини, секретини), що впливають на соко-, жовчовиділення, а також на рухову активність шлунка й кишечнику.

Імунна регуляція здійснюється за участю апендикса, лімфатичних вузликів стінок травного каналу й самих секретів слини, шлункового соку, жовчі, кишкового соку.

Отже, регуляція травлення є складним процесом, й у ній задіяно всі регуляторні системи.

Які причини захворювань органів травлення?

Хвороби органів травлення - це порушення нормальної життєдіяльності організму людини через виникнення відхилень у будові та функціях органів травної системи. На сьогодні хвороби органів травлення в структурі поширеності серед усіх захворювань в Україні посідають третє місце після серцево-судинних хвороб та хвороб органів дихання.

Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб, розробленою Всесвітньою організацієї охорони здоров’я (ВООЗ), хвороби органів травлення поділяються на групи: 1) хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп (карієс, пародонтоз, стоматит); 2) хвороби стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (гастрит, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки); 3) хвороби апендикса (апендицит); 4) грижі (пупкова грижа, грижа черевної стінки); 5) неінфекційні хвороби кишок (ентерити - запалення слизової оболонки тонкої кишки, коліти - запалення слизової оболонки товстої кишки); 6) інші хвороби кишок (закреп, заворот кишок); 7) хвороби черевної порожнини (перитоніти - запалення очеревини); 8) хвороби печінки (цироз); 9) хвороби жовчного міхура та підшлункової залози (жовчнокам’яна хвороба, холецистит, панкреатит) та ін.

Травна система людини страждає від багатьох чинників, що супроводжують сучасне життя: незбалансоване харчування, гіподинамія, стреси, ксенобіотики, надмірні навантаження, відсутність відпочинку, стан довкілля тощо. Хвороби органів травлення виникають через недотримання режиму харчування, уживання штучної їжі зі шкідливими харчовими добавками, швидке споживання їжі, тривале вживання ліків, негативні емоції, куріння, вживання алкогольних напоїв тощо. Хвороби органів травлення порушують обмін речовин і спричиняють захворювання інших органів людини.

Отже, хвороби органів травлення різноманітні, виникають внаслідок неправильного способу життя людини.

Які причини харчових розладів, їх профілактика?

До харчових розладів належать харчові отруєння, кишкові інфекції та глистяні хвороби (гельмінтози). Їх спричиняють віруси, хвороботворні бактерії, паразитичні черви, отруйні рослини й гриби та ін.

Причини виникнення харчових отруєнь: споживання несвіжих чи заражених продуктів (наприклад, отруєних токсинами сальмонели), отруйних рослин (наприклад, дурман, блекота) чи грибів (наприклад, бліда поганка), використання води, забрудненої засобами побутової хімії чи хімічними препаратами для боротьби зі шкідниками.

Глистяні хвороби - це захворювання, спричинені паразитичими червами (гельмінтами). Збудниками цих хвороб є представники плоских (печінковий сисун, ціп’як свинячий, ехінокок) та круглих (аскариди, гострики, трихінела) червів. Найчастіше зараження гельмінтами відбувається під час вживання зараженого личинками чи фінами м’яса та сирої води, немитих овочів, ягід, фруктів, через забруднені руки. Паразити знижують імунітет, спричиняють алергічні реакції. Продукти обміну речовин гельмінтів впливають на нервову систему, органи кровотворення, змінюють склад мікрофлори кишечнику. У хворих знижується апетит, відбуваються затримка зросту, відставання в розумовому розвитку, спостерігаються швидка втома, головний біль, порушення сну тощо.

Основними заходами профілактики глистяних хвороб є ветеринарний контроль якості м’яса, очищення води, захист водойм від забруднення нечистотами, санітарний контроль за сміттєзвалищами, систематичні медичні огляди хворих тварин і людей. Особливе значення мають дотримання правил особистої гігієни (миття рук перед прийомом їжі), вживання митих овочів та фруктів, термічна обробка м’яса та риби, зберігання продуктів харчування так, щоб на них не потрапляв пил і не сідали мухи та ін.

Кишкові інфекції - захворювання, спричинені токсичною дією мікроорганізмів, що потрапили до травного каналу. До кишкових інфекцій належать такі небезпечні захворювання, як дизентерія, холера, сальмонельоз, ботулізм та ін. Найпоширенішими ознаками таких отруєнь є проноси, лихоманка, озноб, біль у животі, головний біль, запаморочення. Успіх боротьби з кишковими інфекціями залежить від дотримання санітарної культури. Адже з давніх-давен кишкові інфекції називають хворобами брудних рук. Звідси випливає просте правило: після повернення додому з роботи чи прогулянки, перед прийомами їжі, після гри з тваринами, після відвідування туалету вимийте руки з милом. Так ви захистите себе та інших від зараження кишковими інфекціями. А також уживайте лише кип’ячені молоко та воду, утримуйтесь від купівлі харчових продуктів, що реалізуються з порушенням температурного режиму зберігання, слідкуйте за терміном вживання продуктів.

Отже, харчові розлади - порушення діяльності травної системи - виникають під час вживання неякісної їжі, що містить отруйні речовини, шкідливі мікроорганізми або зараженої паразитичними червами.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Самостійна робота з ілюстрацією

Перед вами ілюстрація безумовного слиновидільного рефлексу в собаки. Так відбувається нервова регуляція слиновиділення і в людини.

Зіставте назви ланок цього рефлексу та опис процесів, що здійснюються за їхньою допомогою, з позначеннями на ілюстрації.

Ланки безумовного рефлексу: А - центральна; Б - рецепторна; В - доцентрова чутлива; Г - відцентрова рухова; Д - робоча, або ефекторна.

Складові процеси рефлексу: а) проведення імпульсів чутливими нейронами; б) сприйняття рецепторами впливу їжі як подразника й формування нервових імпульсів; в) виділення слини слинними залозами; г) інформативний аналіз потоку нервових імпульсів у нервовому центрі довгастого мозку; д) проведення імпульсів руховими нейронами до органів, що здійснюють реакцію організму.

Вправа на зіставлення

На ілюстраціях зображено організми, які спричиняють харчові розлади. Зіставте ці зображення з назвами організмів: р - вовчі ягоди звичайні; и2 - дурман звичайний; н - бліда поганка; е1 - мухомор пантерний; е - аскарида людська; к - сисун печінковий; т - сальмонела; с - холерний вібріон.

Якщо правильно визначите та зіставите зображені організми з назвами, то отримаєте назву гормону, що стимулює виділення підшлункового соку.

Біологія + Медицина

Стафілокок (Staphylococcus) - рід бактерій, що мають сферичну форму (коки). Серед представників роду є й такі, що можуть викликати хвороби. Золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus) очолює список бактерій, якими найчастіше заражаються в медичних закладах. На відміну від більшості бактерій, які є безбарвними, колонії цього виду мають золотистий колір, зумовлений жовтими пігментами.

Що таке дисбактеріоз і якою є роль золотистого стафілокока в розвитку харчових розладів?

РЕЗУЛЬТАТ

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Соболь (нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)