Регуляція дихання. Профілактика захворювань дихальної системи
- 25-11-2021, 23:33
- 568
8 Клас , Біологія 8 клас Соболь (нова програма)
§ 16. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Основні поняття й ключові терміни: Хвороби органів дихання. Життєва ємність легень.
Пригадайте!
Що таке хвороба? Що таке регуляція функцій?
Поміркуйте!
Генріх Гейне (1797-1868) - видатний німецький поет-лірик, один із найвідоміших в історії німецької літератури ХІХ ст. «Без любові немає щастя, без щастя неможливе життя» - головна думка його збірки віршів «Книга пісень». Багато висловів Гейне стали афоризмами, наприклад такий: «Людина є хворою, якщо не радіє променям сонця, що проникають у її житло». Поясніть цей вираз.
ЗМІСТ
Як відбувається регуляція дихання людини?
Основними механізмами регуляції дихання людини є нервовий та гуморальний. Нервова регуляція здійснюється за допомогою дихального центру, що розміщений у довгастому мозку і складається з кількох відділів. До дихального центру надходять імпульси від рецепторів легень, міжреберних м’язів, діафрагми. Залежно від цієї інформації дихальний центр прискорює або сповільнює дихання, впливаючи на дихальні рухи.
Виділяють мимовільну та довільну нервову регуляцію дихальних рухів. Мимовільна нервова регуляція відбувається завдяки автоматії дихального центру, який забезпечує ритмічну безумовно-рефлекторну діяльність, а довільна нервова регуляція зумовлена нервовими імпульсами, які надходять у дихальний центр із кори півкуль.
Іл. 34. Нервова регуляція дихання: 1 - кора півкуль; 2 - дихальний центр; 3 - нервові шляхи до діафрагми; 4 - нервові шляхи до міжреберних м'язів; 5 - діафрагма; 6 - міжреберні м'язи; 7 - нервові шляхи від міжреберних м'язів, діафрагми і легень
Гуморальна регуляція залежить від кількості СО2. Якщо в крові, що омиває дихальний центр, є надлишок СО2, збудливість дихального центру зростає, і дихання стає частішим і глибшим. Якщо вміст СО2 в крові що є низьким, то дихання сповільнюється.
Важливу роль у зміні дихальних рухів відіграють захисні безумовні дихальні рефлекси. Під час подразнення рецепторів слизової оболонки повітроносних шляхів пилом, слизом тощо спостерігаються чхання і кашель - захисні рефлекси, що перешкоджають потраплянню цих речовин до дихальних шляхів.
Отже, дихання як одна з найважливіших функцій організму передбачає наявність надійних нейрогуморальних механізмів регуляції.
Як запобігти захворюванням органів дихання?
Захворювання органів дихання - це порушення нормальної життєдіяльності організму людини через виникнення відхилень у будові та функціях органів дихальної системи. Вони є найпоширенішими на всіх континентах серед різних груп населення (незалежно від віку і статі) і частіше спостерігаються серед дітей. За статистикою, понад 80 % хвороб у дитячому віці становлять хвороби органів дихання.
Захворювання органів дихання можуть бути спричинені інфекційними збудниками (вірусами, хвороботворними бактеріями) та неінфекційними чинниками (тютюновим димом, чадним газом, побутовим пилом, пилком рослин тощо).
Інфекційними захворюваннями дихальної системи є грип, дифтерія, туберкульоз, гайморит, бронхіт, пневмонія, ангіна, кір, краснуха та ін. У дихальній системі завжди є різні мікрорганізми, але їх хвороботворний уплив виявляється лише в разі різкого ослаблення організму (наприклад, при переохолодженні, перевтомі) і зниженні його захисних сил.
До неінфекційних захворювань органів дихання належать такі, що виникають унаслідок механічних пошкоджень (наприклад, пневмоторакс), під дією цементного пилу (силікози), вугільного пилу (антракози), азбестових часточок (азбестози), що містяться в повітрі, а також алергічні (бронхіальна астма, алергічний риніт) та онкологічні (рак легень).
Заходи для профілактики захворювань органів дихання передбачають: а) проведення вакцинації; б) дотримування правил особистої гігієни; в) загартовування, фізичне навантаження, калорійне збалансоване харчування для підвищення опірності організму інфекційним хворобам; г) систематичний медичний огляд (флюорографічні обстеження); д) боротьба з пилом у приміщеннях та ін.
Отже, захворювання органів дихання бувають інфекційними та неінфекційними, найважливіші заходи профілактики - це здоровий спосіб життя та позбавляння шкідливих звичок.
Які сучасні методи дослідження органів дихання?
Для оцінювання стану органів дихання, профілактики та вчасного виявлення захворювань сьогодні застосовують різні методи, але найпоширенішими є флюорографія, комп’ютерна томографія та спірографія.
Флюорографія - дослідження органів за допомогою рентгенівських променів, що проникають крізь тканини й переносять зображення на плівку за допомогою флюоресцентних мікрочастинок. Періодичність його проведення - не частіше, ніж 1 раз на рік.
Іл. 35. Кабінет флюорографії
Томографія - метод дослідження, у результаті якого отримують зображення окремих пластів досліджуваного об’єкта (органа чи організму). Усі сучасні види томографії (рентгенівська, магнітно-резонансна, емісійна) відтворюють зображення перерізу за допомогою комп’ютерів, тобто є ком’ютерними.
Іл. 36. Магнітно-резонансний томограф
Спірографія - дослідження легенів шляхом реєстрації їх об’єму під час дихання. За допомогою спірографії визначають такі показники, як:
- хвилинний об’єм дихання (ХОД) - кількість повітря, що вдихається і видихається протягом 1 хв (наприклад, якщо в спокійному стані людина робить 16 дихальних рухів за 1 хв і щоразу вдихає та видихає приблизно 500 мл повітря, то ХОД = 0,5 л х 16/хв = 8 л/хв);
- дихальний об’єм (ДО) - об’єм повітря, що його людина вдихає і видихає при спокійному диханні (близько 500 мл);
- додатковий об’єм (ДтО), або резервний об’єм вдиху, - максимальний об’єм повітря, що його можна вдихнути після закінчення спокійного вдиху (близько 1500-2000 мл);
- резервний об’єм видиху (РО) - максимальний об’єм повітря, що видихається після спокійного видиху (1000-1500 мл);
- життєва ємність легень (ЖЄЛ) - найбільший об’єм повітря, що його людина може видихнути після найглибшого вдиху (ЖЄЛ = ДО (0,5 л) + ДтО (1,5-2,0 л ) + РО (1,5 л) = 3,5-4,0 л). ЖЄЛ залежить від віку, статі (у жінок - 3,0-3,5 л, у чоловіків - 3,5-4,5 л), фізичного розвитку (у тренованих людей - 6-7 л), положення тіла, зросту тощо.
Іл. 37. Сучасний цифровий спірограф
Отже, найпоширенішими методами дослідження органів дихання є флюорографія, томографія та спірометрія.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчаємося пізнавати
Творча робота «ПАМ'ЯТКА ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ»
Опрацюйте опис хвороби та створіть пам’ятку для запобігання туберкульозу.
«Туберкульоз (сухоти) - інфекційне захворювання, що найчастіше вражає легені.
Актуальність. Туберкульоз - це соціальна хвороба, що спалахує під час економічної кризи чи соціальних негараздів. Останній спалах захворюваності був у середині XX століття після Другої світової війни. А 1995 року ВООЗ знову оголосила епідемію туберкульозу в усьому світі. Ця хвороба поширилась і в Україні.
Збудником туберкульозу є мікобактерія туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis), відкрита в 1882 році німецьким ученим Робертом Кохом.
Джерелом інфекції є хвора людина. Збудник потрапляє в середовище з мокротинням хворого, при туберкульозі інших органів — з калом, сечею, слиною.
Механізм передачі — повітряно-крапельний і повітряно-пиловий через повітроносні шляхи. Воротами інфекції можуть бути травний канал, шкіра, слизова оболонка мигдаликів тощо.
Симптоми хвороби. Серед загальних ознак — кашель, підвищена температура, збільшення лімфатичних вузлів, нічна пітливість, втрата апетиту, схуднення та втома.
Виявлення хвороби стало можливим після запровадження флюорографії, яку вперше застосували в 1924 році. Основний метод виявлення туберкульозу в дітей — щорічне проведення проби Манту.
Профілактика. Основним досягненням у боротьбі з туберкульозом стало відкриття французькими вченими А. Кальметом і К. Гереном у 1919 році протитуберкульозної вакцини, названої на їх честь — БЦЖ (BCG — Bacilles Calmette, Geurin). Перше щеплення здійснили в 1921 році.
Лікування. Застовують антибіотики, але через незвичайну клітинну оболонку мікобактерії (не пропускає антибіотики всередину) складно здійснювати ефективне лікування.»
Самостійна робота з ілюстрацією
Уважно розгляньте спірограму та визначте такі показники: дихальний об’єм; резервний об’єм вдиху; резервний об’єм видиху; життєву ємність легень; залишковий об’єм; загальну ємність легень.
Підсумок роботи. Яку інформацію можна отримати за допомогою спірограм?
РЕЗУЛЬТАТ
Коментарі (0)