Які ознаки та значення набутої поведінки людини?

НАБУТА ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ - сукупність складних набутих індивідуальних поведінкових реакцій, пов’язаних у своєму виникненні здебільшого із соціальними потребами та вищими емоціями. Які ж особливості набутої поведінки людини?

1. Функціональною основою набутої поведінки людини є умовні рефлекси та динамічні стереотипи. Динамічний стереотип — складна система послідовних стабільних умовних рефлексів, що полегшує виконання багаторазово повторюваних дій. Яскравим прикладом динамічних стереотипів є різноманітні рухові навички: ходьба, біг, плавання, катання на лижах, гра на музичних інструментах, уміння писати та ін. Ці системи умовних рефлексів є основою для навичок та звичок. Динамічні стереотипи дають змогу людині виконувати певні дії без значного напруження нервових центрів кори великого мозку.

2. Провідну роль у виникненні проявів набутої поведінки відіграють соціальні потреби (іншими словами, вищі мотивації). Провідними соціальними потребами для людини є ті, що необхідні для життя в суспільстві. Це потреби в безпеці, любові, визнанні, самоствердженні та ін.

3. Набута поведінка потребує попереднього научіння. Научіння людини - це способи накопичення індивідуального досвіду. Основними видами научіння є звикання, наслідування (соціальне научіння), закарбування, научіння шляхом спроб та помилок, осяяння, вироблення умовних рефлексів та ін. Вищою формою научіння в людини є пізнавальне (когнітивне) научіння, що робить можливим прогнозування результатів дій. Це складний спосіб пізнання, що вимагає високого розвитку аналітико-синтетичної діяльності мозку.

4. Набута поведінка індивідуальна, тобто має набуті реакції, що є різними в усіх представників виду.

5. Набуті реакції формуються в процесі індивідуального розвитку залежно від досвіду людини. Розрізняють минулий культурний досвід людини, накопичений попередніми поколіннями, та індивідуальний досвід, набутий упродовж життя. Культура - це сукупність усіх матеріальних і духовних цінностей, створених упродовж історії людства. У формуванні досвіду велику роль відіграє навчання (учіння) - специфічна форма індивідуальної активності, спрямованої на засвоєння знань, умінь, навичок та способів діяльності.

6. Основні центри, що контролюють виникнення проявів набутої поведінки, розташовані в корі та підкірці півкуль великого мозку. Ці структури беруть участь у регуляції умовно-рефлекторної діяльності організму та вищих емоцій, що виникають за наявності певного рівня інтелекту та є продуктом соціального впливу. Це моральні, інтелектуальні, практичні й естетичні почуття.

7. Основною відмінністю набутої поведінки людини від умовно-рефлекторної діяльності тварин є наявність проявів розумової діяльності, що формується в суспільстві за участю праці, мови й абстрактного мислення. Продуктом мислення є свідомість, що забезпечує особливе відображення людиною навколишнього світу, себе та інших людей у ньому. Завдяки свідомості людина пристосовується до умов життя в суспільстві.

Отже, набута поведінка людини має виражений соціальний характер, складається з умовних рефлексів та динамічних стереотипів, проявляється комплексом розумових дій та забезпечує соціальну пристосовуваність до змінних умов середовища життя.