Для вироблення умовних рефлексів потрібне поєднання двох подразників: умовного, або байдужого, що жодним чином не впливає на життєдіяльність, та безумовного, що вмикає один із безумовних рефлексів. Наприклад, у людини починає виділятися слина, коли вона бачить лимон. Вигляд лимона в цьому випадку є байдужим подразником, а його кислий смак — безумовним, який спричиняє безумовний рефлекс — виділення слини.

Зауважте, що умовний рефлекс можна виробити тільки тоді, коли байдужий подразник передує подразнику, який викликає безумовний рефлекс (у нашому випадку: людина бачить лимон — виділяється слина).

Умовні рефлекси є прикладом набутої поведінки. Їх можна виробляти на базі не лише безумовних, а й інших умовних рефлексів, які виникли раніше. У такому разі попередньо сформований рефлекс виконує роль безумовного подразника. На базі такого умовного рефлексу можна виробити ще один рефлекс, а потім ще один і т. д.

Скажімо, водій гальмує, помітивши червоне світло світлофора. Реакція на червоне світло є умовним рефлексом, на основі якого виникає інший умовний рефлекс — натиснути на гальма, щоб зупинити машину.

Найпростішими нервовими реакціями організму людини є рефлекси. Розрізняють умовні та безумовні рефлекси. Безумовні рефлекси є спадковими і проявляються в усіх людей. Умовні рефлекси виробляються в процесі життя людини на основі безумовних або інших умовних рефлексів.