Учені-біологи України

Амосов Микола Михайлович

(1913-2002)

Видатний хірург, учений-медик, кібернетик, письменник. Розробник новітніх методів кардіології та хірургії органів грудної порожнини. Займався проблемами геронтології, штучного інтелекту та раціонального планування соціального життя. У 1963 р. розробив протез мітрального клапана.

Бардах Яків Юлійович

(1857-1929)

Видатний учений-мікробіолог. Працював у галузі бактеріології. Разом з І. І. Мечниковим і М. Ф. Гамалією брав участь в організації Одеської бактеріологічної станції. Організував кафедру мікробіології в Одеському університеті. Проводив дослідження сказу, дифтерії, черевного й поворотного тифу. Незалежно від Е. Берінга та Е. Ру розробив технологію виробництва протидифтерійної сироватки. У 1903 р. організував в Одесі одну з перших на теренах України станцій швидкої медичної допомоги.

Богомолець Олександр Олександрович

(1881-1946)

Академік, основоположник вітчизняної школи патофізіології, автор численних праць з ендокринології, порушень обміну речовин, імунітету й алергії, раку, старіння організму тощо. Розробив методику консервації крові, створив учення про взаємодію пухлин і організму. Велику увагу приділяв боротьбі за довголіття. Одним з перших почав вивчати гіпертонічну хворобу.

Буланкін Іван Миколайович

(1901-1960)

Учений, біохімік, доктор біологічних наук. Працював у Харківському університеті, довгі роки був його ректором. Основні роботи вченого присвячені біохімії білків. Досліджував будову й фізико-хімічні властивості білків для пояснення механізмів денатурації. Вивчав питання старіння колоїдів, фотосинтезу, обміну білків і нуклеїнових кислот. Автор понад 160 наукових публікацій.

Високович Володимир Костянтинович

(1854-1912)

Видатний учений-мікробіолог. Працював у галузі бактеріології, патологічної анатомії, епідеміології. Навчався в Харківському університеті. Засновник харківської школи бактеріологів. Брав активну участь у боротьбі з епідеміями чуми, у тому числі в Індії. Удосконалив методи імунізації проти чуми, сибірки, правця, черевного тифу. Першим розпочав дослідження ретикуло-ендотеліальної системи. Був професором у Харківському та Київському університетах.

Гамалія Микола Федорович

(1859-1949)

Відомий мікробіолог і епідеміолог. Для поглиблення свого досвіду в галузі бактеріології він працював у Парижі в лабораторії Луї Пастера. За сприяння Пастера Гамалія у 1886 р. заснував разом з І. І. Мечниковим і Я. Ю. Бардахом в Одесі (другу у світі) бактеріологічну станцію. Уперше обґрунтував значення дезінсекції (знищення комах) з метою ліквідації тифу.

Заболотний Данило Кирилович

(1866-1929)

Видатний учений. Мікробіолог, епідеміолог, засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві. Проводив дослідження таких важких інфекційних захворювань, як чума, холера, сифіліс. З'ясував, що носіями чуми в дикій природі є гризуни. Брав участь у боротьбі з епідеміями чуми й холери в Маньчжурії, Португалії, Індії, Шотландії, Персії, Аравії, Месопотамії, Монголії, Китаї. Довів можливість пероральної імунізації проти холери. Для підтвердження цього факту провів дослід на собі: випив культуру з холерними вібріонами після вакцинації.

Малая Любов Трохимівна

(1919-2003)

Видатний лікар. Доктор медичних наук, професор, академік НАНУ. Автор понад 500 наукових праць, у тому числі 24 монографій. Її найвідоміші наукові праці були присвячені галузі кардіологи. Створила відому харківську наукову кардіологічну школу. У 1999 р. за дослідження в галузі кардіології їй було присвоєне звання Героя України. Учасник Другої світової війни. У 1998 р. її біографію було включено до збірника Міжнародного біографічного центру (Кембридж) «2 000 видатних учених XX століття». Іменем Л. Т. Малої названо проспект у м. Харкові.

Мечников Ілля Ілліч

(1845-1916)

Усесвітньо відомий біолог і патолог, зоолог і ембріолог, бактеріолог та імунолог, засновник еволюційної ембріології і геронтологи, автор теорії імунітету й запалення. У 1882 р. учений здійснив відкриття в галузі фагоцитозу, за що в 1908 р. одержав Нобелівську премію.

Мочутковський Йосип Йосипович

(1845-1903)

Видатний учений. Працював у галузі епідеміології, бальнеології, невропатології. Навчався в Київському університеті. Тривалий час працював в Одеській міській лікарні. Досліджував висипний та поворотний тиф. Для доведення заразливості крові хворих на ці види тифу здійснив серію експериментів на собі. Зробив собі ряд ін'єкцій крові людей, хворих на висипний і черевний тиф. Унаслідок цього важко захворів, але зміг довести небезпеку крові хворих. Довів можливість передачі цих захворювань вошами. Сформулював засади бальнеологічного лікування нервових захворювань та туберкульозу.

Пирогов Микола Іванович

(1810-1881)

Видатний хірург, заклав основи топографічної анатомії та оперативної хірургії. Він увійшов в історію як людина, яка зробила хірургію наукою, фактично відкрила в ній нову епоху. Але його діяльність була значно ширшою. Її результатом були й унікальні за точністю анатомічні атласи, і принципово нова техніка проведення операцій, і революційні праці зі знеболювання, і створення військово-польової хірургії.

Підвисоцький Володимир Валеріанович

(1857-1913)

Видатний патолог, ендокринолог, імунолог, мікробіолог. Досліджував будову підшлункової залози, процеси регенерації шлунка, нирок, слинних залоз. Працював у галузях загальної патології, інфекцій та імунітету, вивчав злоякісні пухлини. Провів багато досліджень ендокринної системи. Створив наукову школу, до якої належали Д. К. Заболотний, О. О. Богомолець, Л. О. Тарасевич.

Філатов Володимир Петрович

(1875-1956)

Видатний учений, офтальмолог, хірург, винахідник. У 1936 р. в Одесі заснував Інститут очних хвороб та тканинної терапії, яким керував до 1956 р. Написав близько 460 наукових праць і монографій.

Хавкін Володимир Аронович

(1860-1930)

Видатний бактеріолог, імунолог, епідеміолог. Працював у лабораторії І. І. Мечникова спочатку в Одесі, а потім — у Парижі. Винайшов протихолерну вакцину. Кілька років працював в Індії, де створив першу у світі вакцину проти чуми. Експерименти з розробленими ним вакцинами часто проводив на собі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно