Войти
Закрыть

Мислення та свідомість

8 Клас

Сутність мислення. Істотною ознакою людини як розумної істоти є мислення, яке виникає в процесі взаємодії людини з навколишнім світом. Джерелом мислення, його основою є чуттєве пізнання — пізнання довкілля за допомогою сенсорних систем. У процесі мислення людина пізнає такі явища, які не можна безпосередньо сприйняти органами чуття, виявляє істотні ознаки, властивості предметів та явищ, взаємозв’язки між ними. Мислення активізується тоді, коли в людини виникають запитання («Що це?», «Чому так?», «Як це влаштовано?» тощо), на які не можна отримати відповідь шляхом сприйняття тих чи інших об’єктів. Мислячи, людина оперує наявними в неї знаннями, відкриває невідоме у відомому і таким чином осягає нове. У процесі мислення людина пізнає світ узагальнено та опосередковано (через слово). Будь-яка думка виникає і набуває свого розвитку в слові, а вдало дібране слово вдосконалює, уточнює думку. Особливу роль у процесі мислення відіграє внутрішнє мовлення. Воно сприяє виникненню думки й готує її до висловлення. Фізіологічні основи та операції мислення. В основі мислення лежить вища нервова діяльність усієї кори головного мозку, перша і друга сигнальні системи. Перша сигнальна система забезпечує предметне конкретне мислення. Друга сигнальна система забезпечує абстрактне мислення, яке значно розширює пристосувальні можливості людини. На основі наявної інформації, здібностей, навичок і звичок людина асоціює, тобто встановлює зв’язки між предметами....

Навчання та пам’ять

8 Клас

Значення та сутність навчання. Для того, щоб повноцінно жити в мінливих умовах навколишнього середовища, людина має вчитися.. У процесі навчання людина пізнає навколишній світ (знання, уміння та навички) і набуває нових форм поведінки (звички). Знання — це узагальнений досвід людства, виражений у фактах, поняттях, теоріях тощо. Уміння — це свідоме застосування знань для виконання складних дій у різних умовах. Навичка — автоматизована дія, тобто доведена до досконалості внаслідок багаторазового повторення (без істотної участі свідомості в її здійсненні). Звички — це типові дії або особливості поведінки, які стали потребою людини. Наведіть приклади позитивних і негативних (шкідливих) звичок. Навчання здійснюється на основі вироблення умовних рефлексів різного рівня складності. Розрізняють навчання: цілеспрямоване — довільне навчання, коли людина ставить перед собою мету чогось навчитись; нецілеспрямоване — мимовільне навчання — як побічний продукт інших видів діяльності. Наприклад, виконання домашніх завдань є цілеспрямованим навчанням. А перегляд інформації в соціальних мережах — це мимовільне набуття знань. Види навчання. Під час навчання людина може набувати досвід різними способами. Вони визначають вид навчання. Одним із видів навчання є звикання — процес, у результаті якого організм навчається ігнорувати якийсь постійний подразник. Під час звикання згасають наявні реакції. Наприклад, дитина спочатку лякається, коли бачить, як дерева хитаються від вітру, згодом звикає до цього явища і не звертає на нього уваги. Людина здатна засвоювати чужий досвід, мимовільно відтворювати рухи і дії, поведінку, манери діяльності інших людей шляхом наслідування. Наприклад, діти дошкільного віку в грі копіюють дорослих....

Особливості вищої нервової діяльності людини. Мова

8 Клас

Особливості вищої нервової діяльності людини. Людина, як і тварина, пристосовуючись до умов навколишнього середовища, сприймає різноманітні сигнали — світлові, звукові, хімічні тощо — та реагує на них. Для людини і для тварин характерна перша сигнальна система. Вона виявляється як у безумовних, так і в умовних рефлексах, що формуються на будь-які подразники навколишнього середовища, окрім слова. За допомогою першої сигнальної системи людина і тварини сприймають органами чуття сигнали з навколишнього середовища, фіксують їх у мозку, безпосередньо відображають об’єктивну реальність у формі відчуттів. ПЕРША СИГНАЛЬНА СИСТЕМА — це діяльність кори головного мозку, спричинена безпосереднім впливом на сенсорні системи чинників зовнішнього та внутрішнього середовищ. ДРУГА СИГНАЛЬНА СИСТЕМА — діяльність кори головного мозку, яка проявляється в умовних рефлексах, що формуються на своєрідний подразник — слово. МОВА — система знаків, засіб передачі інформації та спілкування між людьми. МОВЛЕННЯ — спілкування людей за допомогою мови. У людини є ще друга сигнальна система. Її визначає здатність реагувати на систему подразників-сигналів у вигляді символів і знаків, які позначають різні явища і предмети навколишнього світу. Таким подразником є слово — «сигнал сигналів». Сигнальне значення слова для людини визначається не простим поєднанням звуків, а змістовим наповненням. Наприклад, у собаки можна виробити умовний рефлекс на слова—«голос», «сидіти», «поруч». У цьому випадку утворення умовного рефлексу пов’язане з певним поєднанням звуків, а не зі смисловим значенням слів. Якщо замінити одне слово іншим, близьким за смисловим значенням («голос» — «погавкай»), собака не реагуватиме. Людина ж реагує на смислове значення слова, тобто розуміє подібність слів (наприклад, «гаразд», «о’кей», «добре» тощо)....

Умовні рефлекси

8 Клас

Умовні рефлекси та умови їх утворення. Поведінка людини як біосоціальної істоти є результатом її індивідуального життєвого досвіду, який формується на основі умовних рефлексів. У їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку. Кожна людина набуває умовних рефлексів індивідуально. Вони мають тимчасовий характер, бо формуються за певних умов і змінюються протягом життя людини. Наприклад, якщо людина ніколи не куштувала страв з мідій, то вигляд цієї їжі не викликатиме в неї рефлексу слиновиділення. Якщо вона її скуштує і їжа їй смакуватиме, то в людини виробиться рефлекс слиновиділення на вигляд і запах такої страви. Якщо людина звикла обідати в той самий час, то в неї сформований рефлекс на час приймання їжі. УМОВНІ РЕФЛЕКСИ — індивідуально набуті протягом життя або спеціального навчання рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. НАБУТА ПОВЕДІНКА — форма поведінки, яка є результатом індивідуального життєвого досвіду людини. Утворення умовних рефлексів дослідив Іван Павлов. Досліджуючи рефлекси головного мозку, він зауважив, що рефлекторна діяльність залежить від впливу різних за значенням подразників. Одні з них мають безпосередній вплив на певні фізіологічні процеси організму. Дія інших подразників залежить від умов, які супроводжують ці подразнення. Наприклад, для процесу харчування їжа — подразник, який має біологічне значення і спричиняє слиновиділення, а світло — байдужий подразник....

Безумовні рефлекси. Інстинкти

8 Клас

Особливості та різноманітність безумовних рефлексів. Вроджена поведінка спадково запрограмована в нервовій системі. Її основою є безумовні рефлекси. Вони проявляються внаслідок дії адекватного подразника. Адекватним називають подразник, до дії якого орган пристосований. Наприклад, світло є адекватним подразником для сітківки ока, їжа — для рецепторів ротової порожнини. Нащадки успадковують безумовні рефлекси від батьків. Оскільки безумовні рефлекси є вродженими, вони мають готові анатомічно сформовані рефлекторні дуги ще до моменту народження дитини. БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ — вроджені, відносно постійні реакції організму на дію зовнішнього або внутрішнього середовища. ІНСТИНКТИВНА ПОВЕДІНКА — форма поведінки людини, зумовлена складними безумовно-рефлекторними реакціями — інстинктами. У їхньому функціонуванні основну роль відіграють підкіркові ядра, стовбур мозку, спинний мозок. Разом з тим безумовні рефлекси перебувають під контролем кори головного мозку. Безумовні рефлекси є видовими реакціями, які характерні для всіх людей. Вони зберігаються протягом усього життя людини. Безумовні рефлекси визначають певну, чітко окреслену програму поведінки, яка забезпечує пристосування організму до стабільних умов життя....

Поняття про вищу нервову діяльність та її основні типи

8 Клас

Значення нервової системи для формування поведінки людини. Умови середовища, у якому живе та діє людина, визначають її поведінку. Поведінку розглядають як своєрідну активність людини, спрямовану на задоволення потреб організму, спосіб, у який людина пристосовується до свого оточення. Вам уже відомо, що пристосувальна діяльність організму до умов довкілля можлива завдяки постійному надходженню в мозок людини інформації про зміни зовнішнього й внутрішнього середовища та її аналізу. Вищий рівень аналізу інформації в чутливих зонах кори півкуль головного мозку виявляється у психіці, яка характеризує особливості сприйняття світу людиною, її внутрішній світ. ПОВЕДІНКА — пристосувальна діяльність, що охоплює сукупність дій і вчинків людини у відповідь на вплив внутрішніх і зовнішніх чинників. ПСИХІКА (від грец. psyche [психе] — душа) — властивість мозку відображати зовнішній світ у вигляді відчуттів, уявлень, думок, вольових дій тощо. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (ВНД) — діяльність вищих відділів центральної нервової системи, яка забезпечує різноманітні форми пристосування до умов навколишнього середовища....

Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю

8 Клас

Сприйняття рівноваги тіла. Прямоходіння, регуляція рухів, обертання тіла можливі за умови утримання рівноваги. Її постійно контролює спеціальний орган рівноваги — вестибулярний апарат. Завдяки йому людина може нормально ходити, бігати, виконувати складні фізичні вправи, працювати й орієнтуватися в просторі загалом. Вестибулярний апарат (іл. 118 а, б) міститься у внутрішньому вусі й складається з двох частин — присінка й трьох півколових каналів, розташованих у трьох взаємно перпендикулярних площинах. Ці площини відповідають трьом вимірам простору. Стінки присінка та півколових каналів утворені епітелієм, у якому містяться рецептори відчуття рівноваги — волоскові клітини циліндричної та кулястої форми (іл. 122). Волоски вестибулярних рецепторів занурені в драглисту мембрану, поверхня якої вкрита дрібними вапняковими кристаликами — отолітами, тому її називають отолітовою мембраною. Порожнини півколових каналів, як і канали завитки, заповнені драглистою рідиною — ендолімфою. За будь-якого руху переміщення ендолімфи зумовлює зміну тиску кристаликів на волоски та збудження рецепторів, які сигналізують у мозок про зміну положення тіла....

Сенсорні системи смаку та нюху

8 Клас

Значення та будова смакової сенсорної системи. Смак — це сприйняття смакових властивостей речовин, що надходять у ротову порожнину. Смак допомагає людині визначати якість їжі, сприяє виділенню травних соків і проходженню процесу травлення загалом. Сприйняття смаку є результатом діяльності смакової сенсорної системи. Рецептори смаку — це спеціалізовані смакові клітини, розташовані в смакових цибулинах сосочків — виростах слизової оболонки язика (іл. 120 а), а також на стінках глотки та м’якого піднебіння. Основу смакової цибулини становлять опорні клітини. Вони формують смакову пору, у якій містяться смакові ворсинки рецепторних клітин (іл. 120 б). У ротовій порожнині смакові клітини розміщені нерівномірно. Ці рецептори спеціалізовані на сприйняття різних смакових подразнень. Наприклад, корінь язика найбільш чутливий до гіркого (1), його бічні краї — до кислого (2) та до солоного (3), а кінчик язика — до солодкого (4) (іл. 120 в). Механізм сприйняття смаку. Харчові речовини взаємодіють лише з певним видом смакових рецепторів. Молекули речовин приєднуються до молекул певних ділянок смакового рецептора й спричиняють його збудження. Збудження від рецепторів передається по волокнах язикового нерва у довгастий мозок, через міст, гіпоталамус — до скроневої частки головного мозку, де формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів....

Слухова сенсорна система. Вухо. Захист слуху

8 Клас

Будова і значення слухової сенсорної системи. Слухова сенсорна система складається з таких частин: периферична (орган слуху), провідникова (слуховий нерв) і центральна — слухова зона в скроневій частці кори головного мозку (іл. 117). Слух — чуття, що забезпечує сприйняття звукових коливань. Завдяки слуху людина пізнає безліч звуків, що нас оточують, їх багатство й різноманітність. Без нього неможливе спілкування між людьми. Слух разом із зором попереджує про небезпеку. Він є не лише джерелом інформації про довкілля. Слухаючи щось, людина може отримати й емоційне враження, яке визначається не тільки інформаційним змістом звуків. Тому музика не знає мовних бар’єрів. Будова органа слуху. Вухо — орган слуху та рівноваги, периферична частина слухового аналізатора. Це — парний орган, що складається із трьох відділів: зовнішнього, середнього та внутрішнього (іл. 117). Зовнішнє вухо включає вушну раковину, утворену еластичним хрящем, і зовнішній слуховий прохід — дещо зігнутий канал, що закінчується барабанною перетинкою (тонкою сполучнотканинною пластинкою)....

Захист зору

8 Клас

Найпоширеніші порушення зору. Недотримання вимог гігієни призводить до порушень зору — короткозорості й далекозорості. За короткозорості та далекозорості промені світла не фокусуються на світлочутливому шарі сітківки. Коли кришталик занадто заломлює промені або око має видовжену форму, людина погано бачить далекі предмети — вона короткозора. Короткозорість буває вродженою і набутою. За вродженої короткозорості очне яблуко має видовжену форму, і тому зображення предметів, розташованих далеко від ока, виникає не на сітківці, а перед нею. Причиною набутої короткозорості є збільшення кривини кришталика як результат порушення гігієни зору. Дібрані окуляри з розсіювальними лінзами зменшують заломлення променів настільки, що чітке зображення предметів виникає точно на сітківці (іл. 116 а, б). За далекозорості люди добре бачать далекі предмети та погано — близькі. Далекозорість теж буває вродженою і набутою. У людей із вродженою далекозорістю очне яблуко вкорочене, і тому зображення предметів, розташованих близько до очей, виникають за сітківкою. Набута далекозорість виникає внаслідок зменшення кривини кришталика, що найчастіше відбувається з віком через втрату кришталиком еластичності. Дібрані окуляри зі збиральними лінзами збільшують заломлення променів, і зображення близького об’єкта потрапляє на сітківку (іл. 116 в, г)....

Навігація