Особливості вищої нервової діяльності людини. Мова
- 19-11-2021, 20:06
- 399
8 Клас , Біологія 8 клас Міщук (нова програма)
§ 51. Особливості вищої нервової діяльності людини. Мова
Пригадайте, як спілкуються між собою тварини. Які сигнали вони при цьому використовують? Яке значення мови для життя людини?
Особливості вищої нервової діяльності людини. Людина, як і тварина, пристосовуючись до умов навколишнього середовища, сприймає різноманітні сигнали — світлові, звукові, хімічні тощо — та реагує на них. Для людини і для тварин характерна перша сигнальна система. Вона виявляється як у безумовних, так і в умовних рефлексах, що формуються на будь-які подразники навколишнього середовища, окрім слова. За допомогою першої сигнальної системи людина і тварини сприймають органами чуття сигнали з навколишнього середовища, фіксують їх у мозку, безпосередньо відображають об’єктивну реальність у формі відчуттів.
ПЕРША СИГНАЛЬНА СИСТЕМА — це діяльність кори головного мозку, спричинена безпосереднім впливом на сенсорні системи чинників зовнішнього та внутрішнього середовищ.
ДРУГА СИГНАЛЬНА СИСТЕМА — діяльність кори головного мозку, яка проявляється в умовних рефлексах, що формуються на своєрідний подразник — слово.
МОВА — система знаків, засіб передачі інформації та спілкування між людьми.
МОВЛЕННЯ — спілкування людей за допомогою мови.
У людини є ще друга сигнальна система. Її визначає здатність реагувати на систему подразників-сигналів у вигляді символів і знаків, які позначають різні явища і предмети навколишнього світу. Таким подразником є слово — «сигнал сигналів». Сигнальне значення слова для людини визначається не простим поєднанням звуків, а змістовим наповненням. Наприклад, у собаки можна виробити умовний рефлекс на слова—«голос», «сидіти», «поруч». У цьому випадку утворення умовного рефлексу пов’язане з певним поєднанням звуків, а не зі смисловим значенням слів. Якщо замінити одне слово іншим, близьким за смисловим значенням («голос» — «погавкай»), собака не реагуватиме. Людина ж реагує на смислове значення слова, тобто розуміє подібність слів (наприклад, «гаразд», «о’кей», «добре» тощо).
Друга сигнальна система цілісно відображає об’єктивний світ лише тоді, коли постійно зберігається її узгоджена взаємодія з першою сигнальною системою. Протягом перших місяців життя в дитини вже виявляються умовні рефлекси на слово, але сприймає вона його лише як звуковий подразник. Для розвитку другої сигнальної системи необхідне поєднання конкретного образу з його словесним позначенням. Наприкінці першого року життя слово набуває для дитини смислового значення. Ще до того як, дитина починає розмовляти, вона вже розуміє сутність слів.
Вищу нервову діяльність людини забезпечує взаємодія обох сигнальних систем, які тісно пов’язані. Друга сигнальна система функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої, трансформуючи її у специфічні поняття. Слово виражає поняття, у якому відображаються суттєві властивості певних об’єктів і явищ. Наприклад, дитина простягає руку до чашки з гарячим чаєм і відсмикує її. Мама їй при цьому каже: «Гаряче». Наступного разу, щойно мама вимовить слово «гаряче», дитина відсмикне руку.
Значення другої сигнальної системи. Друга сигнальна система забезпечує людині здатність осягати велику кількість сигналів, які надходять до головного мозку. Це зумовлює всебічну орієнтацію людини в навколишньому світі. Завдяки другій сигнальній системі в головному мозку людини навколишня дійсність відображається шляхом узагальнення понять за допомогою слів.
Наприклад, слово «звірі» узагальнює різних тварин: ведмедя, лисицю, білку, вовка тощо. Людина узагальнює словами не лише предмети, їх властивості, а й свої відчуття і переживання. За допомогою слів вона передає інформацію, виражає свої емоції, регулює поведінку. Друга сигнальна система є соціально зумовленою. Поза суспільством, без спілкування з іншими людьми вона не розвивається. Пригадайте поведінку дітей-мауглі.
Розвиток й удосконалення другої сигнальної системи відбувається безперервно в процесі навчання людини. Для її нормального функціонування необхідна взаємодія різних зон кори головного мозку.
Мова та мовлення. Люди спілкуються між собою за допомогою мови, яку розуміють як особливу систему символів передачі інформації. Завдяки мові люди здобувають знання, передають їх нащадкам, обмінюються думками, організовують спільну діяльність. Структурною одиницею мови є слово.
Люди вимовляють слова вголос і сприймають їх на слух, передають інформацію за допомогою письма, жестів. Слово має три форми вираження — слово почуте, слово побачене, слово зображене. Відповідно й розрізняють три форми вираження мови (іл. 129): слухову, зорову, рухову (письмову й мову жестів). Реалізація кожної форми забезпечується функціонуванням відповідного аналізатора. Поміркуйте, якого саме.
Іл. 129. Форми вираження мови: а — слухова; б — зорова; в, г — рухова
Мова пов’язана з мовленням. Фізіологічною основою мовлення є умовно-рефлекторна діяльність кори великого мозку на подразник — слово. Важливу роль у мовленні відіграють центри кори головного мозку. У лівій півкулі великого мозку розташовані три центри мови. Слуховий центр мови забезпечує можливість чути і розуміти мову (іл. 135). Зоровий центр мови забезпечує читання і розуміння письма. Руховий центр мови забезпечує можливість писати і жестикулювати. Завдяки внутрішнім зв’язкам кори центри мови утворюють єдину систему, яка здійснює сприйняття й аналіз мовних сигналів та відповідну реакцію на словесні подразнення.
У становленні мовлення виділяють етапи: вимовляння окремих звуків і складів (2-6 місяців); прояв перших ознак умовного рефлексу на слово, його зміст (6-8 місяців); виникнення рухового мовлення — вимова осмислених слів (10-12 місяців). У рік діти розуміють лише 10-12 слів. Активне опанування слова починається в 1 рік і 2 місяці, а в 1,5 року словниковий запас дитини налічує вже 50-70, у 3 роки — 1 200-1 500 слів. На третьому році життя дитина оволодіває граматичною структурою мови. У 6-7 років формується здатність до внутрішнього мовлення (відтворення інформації людиною подумки).
Перша сигнальна система. Друга сигнальна система. Мова. Центри мови
Дослідження свідчать: якщо дитину з раннього дитинства (до 7-8 років) одночасно навчати розмовляти, а потім читати і писати двома мовами, то мозок «вносить» обидві мови в ту саму ділянку кори лівої півкулі. Деякі слова для більшої надійності розміщуються в лівій та правій півкулях, де також збираються дані про інтонацію і вимову. Іноземну мову дитина засвоює як рідну, запам’ятовує її на все життя і розмовляє без акценту. У тих дітей, які вивчають мову після 8 років, інформація зосереджується лише в лівій півкулі мозку й зберігається менш тривалий період, ніж та, що засвоєна в ранньому дитинстві. Обговоріть доцільність вивчення іноземних мов з раннього дитинства.
1. Що таке перша і друга сигнальні системи? 2. У чому полягає відмінність вищої нервової діяльності людини і тварин? 3. Який взаємозв’язок існує між першою та другою сигнальними системами? 4. Чому слово вважають «сигналом сигналів»? 5. Що таке мова і мовлення? Які форми вираження мови розрізняють? 6. Що є фізіологічною основою мовлення? 7. Де розташовані центри мови та яке їх значення? 8. Чому поведінка людини значно складніша, ніж поведінка тварин? 9. Чому мову називають суспільним явищем? 10. Деякі дресировані папуги можуть вимовляти окремі слова і навіть речення. Чи означає це, що в них є друга сигнальна система? 11. На підставі врахування взаємодії та врівноваженості першої та другої сигнальних систем виділяють такі типи вищої нервової діяльності: художній, мисленнєвий і середній. Чим вони характеризуються? Яким людям, на вашу думку, притаманні ці типи ВНД?
Коментарі (0)