Войти
Закрыть

Органи травлення тварин

7 Клас

Будь-який вид їжі, яким живляться тварини, складається з молекул складних органічних сполук. Для розкладання їх на простіші, які може засвоїти організм, потрібні спеціальні біологічно активні речовини білкової природи - ферменти. їх виробляють спеціалізовані травні залози. Травлення забезпечує організм тварини потрібного енергією та будівельним матеріалом. Процеси розкладання сполук їжі на їхні складові називають травленням. Функції перетравлення їжі та постачання організму поживних речовин виконує травна система. Здебільшого вона складається з кишківника - своєрідної трубки, до складу якої входять спеціалізовані клітини: одні з них виділяють травні ферменти, інші вбирають перетравлені поживні речовини. Кишківник починається вхідним отвором - ротом - через який їжа надходить до травної системи. Кишківник може утворювати розширення - шлунок, який здійснює частину процесу травлення. Кишківник часто закінчується анальним отвором: через нього виводяться з організму неперетравлені рештки їжі. • У кишковопорожнинних (гідра, медузи, поліпи) є два варіанти перетравлення їжі: порожнинне відбувається в кишковій порожнині під дією ферментів, які виділяють залозисті клітини, та внутрішньоклітинне - у травних вакуолях травних клітин....

Живлення тварин

7 Клас

Будь-якому організму потрібна енергія для забезпечення власних процесів життєдіяльності. Як ви пригадуєте, рослини як автотрофи здатні засвоювати світлову енергію Сонця й використовувати її для синтезу органічних сполук з неорганічних. При цьому вони поглинають з ґрунту мінеральні сполуки та вуглекислий газ з атмосферного повітря. Тварини - гетеротрофи. Вони споживають готові органічні речовини, створені іншими істотами. Під час їхнього розщеплення звільняється енергія, потрібна для створення власних органічних сполук. Кисень для здійснення таких хімічних реакцій тварини отримують з повітря за допомогою органів дихання або через покриви. Доправити кисень і поживні речовини до клітин допомагає транспортна система організму, насамперед кровоносна. Так само за її допомогою непотрібні організму речовини з клітин прямують до органів виділення, через які видаляються з організмів назовні. Отже, злагоджена робота всіх органів і систем органів організму забезпечує як обмін речовин усередині самого організму, так і організму з навколишнім середовищем. Ці процеси дають можливість організмам рости, розвиватися, розмножуватись, реагувати на зміни середовища існування. Обмін речовин, або метаболізм, — це сукупність процесів надходження речовин до організму, їхнього перетворення в ньому, а також виведення назовні кінцевих продуктів обміну. Способи живлення тварин. За способом живлення тварин поділяють на рослиноїдних, хижаків, сапротрофів, паразитів, кровосисних і всеїдних (табл. 1)....

Практична робота 3. Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування

7 Клас

Мета: з’ясувати особливості будови хребетних тварин у зв’язку з існуванням у різних умовах. Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: вологі препарати, опудала хребетних тварин, фото-, відеофрагменти, малюнки. Хід роботи 1. Розгляньте запропоновані вчителем або вчителькою вологі препарати, опудала, фото хребетних тварин (рибу, амфібію, рептилію, птаха та ссавця). 2. Зверніть увагу на такі ознаки: покриви тіла, форма тіла, органи пересування, органи дихання....

Різноманітність ссавців: примати

7 Клас

Які ссавці належать до приматів? Примати - група ссавців, до якої належить і людина. Спільною ознакою приматів є рухливі п’ятипалі кінцівки хапального типу. Великий палець протистоїть іншим, що дає змогу урізноманітнити хапальні рухи. Під час пересування по землі примати спираються на всю стопу. У них добре розвинений головний мозок. З органів чуття найкраще розвинені органи слуху та зору. Поширені примати в тропічних і субтропічних частинах Азії, Африки, Південної та Центральної Америки. Лише один вид мавп у природних умовах трапляється на півдні Європи (Іспанія). • Напівмавпи - тварини дрібних і середніх розмірів. Очі широко розставлені, хвіст довгий, пухнастий. Пальці часто закінчуються не нігтями, а гачкуватими кігтями. Більшість видів напівмавп веде нічний або сутінковий спосіб життя. Представниками напівмавп є лемури (мал. 153). Ці тварини мають великі очі, живуть на деревах, живляться плодами, комахами, яйцями птахів, дрібними амфібіями та рептиліями. • Мавпи відрізняються від напівмавп кращим розвитком головного мозку. Очні заглибини спрямовані вперед, забезпечуючи так званий об'ємний зір (коли поля зору правого та лівого очей перекриваються). Пальці закінчуються нігтями. Мавп поділяють на широконосих і вузьконосих. Широконосі мавпи (ігрунки, ревуни, павукоподібні мавпи) мають широку носову перетинку між носовими отворами (звідки й походить їхня назва). Живуть на деревах, мають довгий цупкий хвіст. Живляться плодами рослин, комахами, дрібними пташками та їхніми яйцями....

Різноманітність ссавців: хижі, китоподібні

7 Клас

Як спосіб живлення хижих тварин позначається на їхній будові та поведінці? До хижих належать тварини, які живляться переважно тваринною їжею. Вони мають добре розвинені ікла, один кутній зуб з кожного боку щелепи перетворився на так званий хижий зуб (див. мал. 137. В, 4). Він великий за розмірами, з гострим ріжучим краєм: за його допомогою тварини подрібнюють кістки, перерізають сухожилки тощо. Найвідоміші представники хижих - це вовчі, котячі, куницеві, ведмедеві. • До вовчих належать вовк, собака, песець, шакал, лисиця та інші. Ці тварини мають довгі кінцівки з невтяжними кігтями; під час бігу вони спираються лише на пальці. Свою здобич здатні тривалий час переслідувати. Голова вовчих з видовженою мордою, оскільки в цих тварин добре розвинений нюх. Вовк (мал. 148) поширений майже всюди в Україні. Вовки утворюють зграї, у яких буває від декількох до 20-40 особин. Вони сильні та спритні хижаки. За масового розмноження можуть становити небезпеку для тваринництва та мисливства....

Різноманітність ссавців: гризуни, зайцеподібні, копитні

7 Клас

• Гризуни - дрібні та середні за розмірами тварини. Поширені на різних континентах, ведуть наземний, підземний, деревний чи напівводний спосіб життя. Для цих тварин характерна наявність чотирьох різців (по два на кожній щелепі) (див. мал. 137. А). Різці вкриті емаллю лише спереду, тому вони сточуються з того боку, де емалі немає, і постійно залишаються гострими. Білка звичайна, або вивірка звичайна (мал. 143, 1), - відомий усім мешканець лісів і лісопарків. Живе в дуплах дерев чи в гніздах, які влаштовує на деревах. Живиться переважно насінням та плодами рослин. Перед зимовим періодом запасає насіння і плоди рослин, сприяючи їхньому розповсюдженню. Бобер європейський (мал. 143, 2) веде напівводний спосіб життя, заселяючи береги невеликих річок, озер тощо. Сплющений і розширений хвіст цих тварин допомагає плавати у воді. Живуть бобри колоніями, будують характерні «боброві хатинки». У водоймах з непостійним рівнем води бобри влаштовують греблі. Так вони підтримують постійний рівень води в загатах, запобігаючи осушенню своїх оселень. • Найчисленніша група - мишоподібні гризуни. До них належать миші (хатня, лісова тощо), пацюки (сірий і чорний), хом’яки, полівки. Миша хатня та два види пацюків пристосувалися до життя в оселях людини та поблизу них. Там вони знаходять оптимальні умови для життя (пригадайте, такі види називають синантропними). Оселяючись у житлі людини, миша хатня та пацюки знищують і псують харчові продукти....

Різноманітність ссавців: яйцекладні, сумчасті, комахоїдні, рукокрилі

7 Клас

Які ссавці відкладають яйця? Яйцекладні ссавці належать до особливої групи - першозвірів. Це невелика група ссавців, поширених в Австралії, Новій Зеландії та на розташованих поблизу них островах (Тасманія, Нова Гвінея). Подібно до рептилій, першозвірі розмножуються, відкладаючи яйця. У них не формується плацента. Численні дрібні протоки молочних залоз відкриваються прямо на поверхню тіла тварини. Дитинчата злизують молоко, що виступає на шкірі. До першозвірів належать єхидни та качкодзьоб. Єхидни (мал. 139, 1) - наземні рийні тварини, що живуть у норах. Зовні вони нагадують їжаків, оскільки їхнє тіло вкрите жорсткими голками - видозміненими волосками. Під голками росте шерсть. Передня частина морди видовжена у своєрідний хоботок. Живляться безхребетними, яких добувають за допомогою довгого клейкого язика з товщі ґрунту, під камінням, у мурашниках тощо. Самка єхидни відкладає одне яйце, яке виношує в шкірній сумці на черевному боці. Качкодзьоб (мал. 139, 2) веде напівводний спосіб життя. Поширений в Австралії та в Тасманії. Його тіло вкрите густим жорстким хутром, яке майже не намокає у воді. Качкодзьоб має сплющений хвіст. Пальці кінцівок з’єднані плавальною перетинкою, завдяки цьому тварина добре плаває. На щелепах розміщені рогові чохли, що нагадують дзьоб гусеподібних. Качкодзьоб живиться безхребетними тваринами, яких добуває з дна водойм, проціджуючи воду дзьобом, подібно до качок. Відкладає та висиджує здебільшого два яйця. Ссавців, які народжують живих малят, відносять до справжніх звірів. Але серед них є такі, у яких плацента або відсутня, або нерозвинена. Це сумчасті ссавці....

Ссавці: загальна характеристика

7 Клас

Визначальною ознакою ссавців є вигодовування своїх малят молоком, яке виробляють особливі молочні залози. Ссавцям притаманний високий рівень розвитку нервової системи, зокрема головного мозку. Це зумовлює складну поведінку й дає їм змогу добре пристосовуватись до мінливих умов середовища. Ссавці, як і птахи, - теплокровні тварини. Тому температура їхнього тіла певною мірою не залежить від змін температури навколишнього середовища. Ці тварини заселили основні середовища існування: наземно-повітряне, водне та ґрунт. Ссавці поширені по всіх континентах нашої планети. Тіло ссавців складається з голови, тулуба та хвоста, шия зазвичай добре виражена (мал. 135). Як і плазуни, ссавці мають дві пари кінцівок: передні та задні. Але, на відміну від рептилій, кінцівки ссавців розташовані не по боках тулуба, а під ним, завдяки чому тіло підіймається над поверхнею землі. На голові ссавців можна помітити вушні раковини та зовнішній слуховий прохід. Вушні раковини рухливі й допомагають краще вловлювати звуки. Очі ссавців, на відміну від інших наземних хребетних тварин, захищені лише двома повіками: верхньою та нижньою. Рот оточують рухомі губи. Шкіра ссавців досить еластична й має складну будову. У ній зазвичай добре розвинені різні типи залоз: потові, сальні, молочні, пахучі. Потові залози беруть участь у регуляції температури тіла та у виведенні продуктів обміну речовин. Температура тіла знижується завдяки випаровуванню поту з його поверхні, що дає змогу уникати перегрівання. Виділення сальних залоз змащують волосся та поверхню шкіри, запобігаючи їхньому зношуванню та намоканню....

Практична робота 2. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів

7 Клас

1. Розгляньте малюнки, фото, опудала птахів, запропоновані вчителем або вчителькою. 2. Зверніть увагу на форму дзьоба; довжину шиї; форму тулуба; довжину крил; довжину кінцівок; кількість пальців, їхнє розміщення. 3. Схарактеризуйте птахів, розподіливши їх на екологічні групи: птахи водойм, птахи лісів, птахи степів. 4. Зробіть висновки про особливості будови тіла птахів різних екологічних груп як ознаки пристосування до умов існування....

Різноманіття птахів, їхня роль у природі та житті людини

7 Клас

Які птахи не здатні до польоту? Це насамперед безкільові птахи - страуси, нанду, казуари й ківі. Ці птахи пересуваються по землі бігом або крокуючи. Крила та грудні м’язи в них розвинені слабко. Кіля немає. Задні кінцівки зазвичай довгі й потужні. Пташенята виводкового типу. Мешкають такі птахи на відкритих просторах з розрідженою рослинністю. Найбільший серед нелітаючих птахів страус африканський (мал. 123, 1): заввишки до 270 см, маса - до 100 кг. Має на ногах два пальці, що сприяє швидкому бігу (до 70 км на годину). Поширений у степо-пустельних регіонах Африки. М’ясо африканського страуса використовують у їжу. Промисел цих птахів значно знизив їхню чисельність, тепер страусів вирощують на спеціальних фермах. Найменші серед безкільових птахів - ківі (мал. 123, 2) - поширені на островах Нової Зеландії: їхнє тіло заввишки до 55 см, маса - до 3,5 кг. На ногах цих птахів чотири пальці, а крила майже відсутні. Ківі мають довгий і тонкий дзьоб, за допомогою якого здобувають їжу: безхребетних тварин, що мешкають у ґрунті. Не здатні до польоту також пінгвіни, хоча в них є кіль. Птахи, що мають кіль, належать до кільогрудих. Передні кінцівки пінгвінів видозмінені на еластичні ласти, які слугують для плавання. При цьому рухи крил пінгвінів у воді нагадують рухи крил інших птахів під час польоту. Найбільший серед пінгвінів - імператорський (мал. 124, 1) - сягає до 120 см заввишки, найменший - пінгвін малий - до 40 см (мал. 124, 2). Поширення пінгвінів пов’язане з холодними океанічними течіями. Вони трапляються в Південній півкулі, переважно біля берегів Антарктиди та на прилеглих островах, а також на південних берегах Австралії, Африки та Південної Америки. Лише один вид мешкає в тропіках біля екватора на Галапагоських островах - галапагоський пінгвін (мал. 124, 3)....

Навігація