Які ссавці належать до приматів? Примати - група ссавців, до якої належить і людина. Спільною ознакою приматів є рухливі п’ятипалі кінцівки хапального типу. Великий палець протистоїть іншим, що дає змогу урізноманітнити хапальні рухи. Під час пересування по землі примати спираються на всю стопу. У них добре розвинений головний мозок. З органів чуття найкраще розвинені органи слуху та зору.

Поширені примати в тропічних і субтропічних частинах Азії, Африки, Південної та Центральної Америки. Лише один вид мавп у природних умовах трапляється на півдні Європи (Іспанія).

• Напівмавпи - тварини дрібних і середніх розмірів. Очі широко розставлені, хвіст довгий, пухнастий. Пальці часто закінчуються не нігтями, а гачкуватими кігтями. Більшість видів напівмавп веде нічний або сутінковий спосіб життя. Представниками напівмавп є лемури (мал. 153). Ці тварини мають великі очі, живуть на деревах, живляться плодами, комахами, яйцями птахів, дрібними амфібіями та рептиліями.

Мал. 153. Лемур котячий

• Мавпи відрізняються від напівмавп кращим розвитком головного мозку. Очні заглибини спрямовані вперед, забезпечуючи так званий об'ємний зір (коли поля зору правого та лівого очей перекриваються). Пальці закінчуються нігтями. Мавп поділяють на широконосих і вузьконосих.

Широконосі мавпи (ігрунки, ревуни, павукоподібні мавпи) мають широку носову перетинку між носовими отворами (звідки й походить їхня назва). Живуть на деревах, мають довгий цупкий хвіст. Живляться плодами рослин, комахами, дрібними пташками та їхніми яйцями.

Вузьконосі мавпи (макаки, мартишки, павіани та інші) характеризуються вузькою носовою перетинкою, деякі види не мають хвоста. Макаки мають довгий хвіст, ведуть груповий наземний спосіб життя або мешкають на деревах. Поширені в лісах та горах Африки та Азії, живляться рослинною та тваринною їжею. Серед них найвідоміший макак-резус (мал. 154, 1).

Мал. 154. Вузьконосі мавпи: 1 - макак-резус; 2 - зелена мартишка; 3 - павіан

Мартишки переважно живуть у тропічних лісах Африки. Живляться рослинною їжею. Часто мають довгі вуса чи бороду, як-от зелена мартишка (мал. 154, 2). Павіани (мал. 154, 3) поширені в Африці, тримаються зграями. Всеїдні, живуть стадами із чіткою ієрархією. Це означає, що кожна особина має в стаді певну чергу при споживанні їжі, певне місце під час пересування стада тощо. Стадом керує вожак - сильний самець, якому підпорядковуються всі інші особини. Павіанів ще називають «собакоголовими мавпами», бо їхня голова схожа на собачу.

Які риси притаманні людиноподібним мавпам? Для людиноподібних мавп характерною ознакою є відсутність хвоста. Головний мозок добре розвинений. До них належать гібони, орангутан, шимпанзе, горила.

Гібони (мал. 155, 1) мають довгі передні кінцівки, за допомогою яких стрибають з гілки на гілку. Живуть у лісах Південної та Південно-Східної Азії.

Орангутан (мал. 155, 2) - велика мавпа з видовженими кінцівками, вкрита рудою шерстю. Живе на деревах і дуже рідко спускається на землю («орангутан» у перекладі з малайської мови означає «лісова людина»). Поширений у вологих тропічних лісах островів Суматра та Калімантан (Індонезія). Живиться плодами рослин, а також яйцями птахів і пташенятами. Живе до 30 років. Вид занесено до Міжнародної червоної книги.

Шимпанзе звичайний (мал. 155, 3) має густий чорний волосяний покрив. Лицьовий відділ черепа ледь виступає вперед. На відміну від орангутана, у шимпанзе великі вушні раковини. Поширений у лісах та на відкритих просторах Екваторіальної Африки, живиться переважно рослинною їжею. Як і павіани, шимпанзе тримаються групами, які очолює самець-вожак. Тривалість життя шимпанзе - до 60 років. У шимпанзе добре виявлені емоції, хороша пам’ять. У 30-х роках XX сторіччя відкрито карликового шимпанзе, або бонобо. Обидва види шимпанзе занесено до Міжнародної червоної книги.

Мал. 155. Людиноподібні мавпи: 1 - гібон; 2 - орангутан; 3 - шимпанзе звичайний; 4 - горила

Горила (мал. 155, 4) - найбільша з людиноподібних мавп. Шкіра та шерсть, яка вкриває тіло, чорні. Велика голова з низьким лобом, суцільним кістковим валком над очима та масивними щелепами. Живуть горили невеликими групами на території Екваторіальної Африки. їхній спосіб життя мало пов’язаний з деревами, це переважно наземні тварини. Живляться рослинною їжею. Горилу також занесено до Міжнародної червоної книги.

Найближчі до людини за біологічними показниками та спадковою інформацією горила й шимпанзе. Дані молекулярних досліджень свідчать про те, що в шимпанзе й людини спадкова інформація збігається на 91 %.

Біологічний словничок: примати, об’ємний зір, ієрархія.