Визначальною ознакою ссавців є вигодовування своїх малят молоком, яке виробляють особливі молочні залози. Ссавцям притаманний високий рівень розвитку нервової системи, зокрема головного мозку. Це зумовлює складну поведінку й дає їм змогу добре пристосовуватись до мінливих умов середовища.

Ссавці, як і птахи, - теплокровні тварини. Тому температура їхнього тіла певною мірою не залежить від змін температури навколишнього середовища. Ці тварини заселили основні середовища існування: наземно-повітряне, водне та ґрунт. Ссавці поширені по всіх континентах нашої планети.

Тіло ссавців складається з голови, тулуба та хвоста, шия зазвичай добре виражена (мал. 135). Як і плазуни, ссавці мають дві пари кінцівок: передні та задні. Але, на відміну від рептилій, кінцівки ссавців розташовані не по боках тулуба, а під ним, завдяки чому тіло підіймається над поверхнею землі.

На голові ссавців можна помітити вушні раковини та зовнішній слуховий прохід. Вушні раковини рухливі й допомагають краще вловлювати звуки. Очі ссавців, на відміну від інших наземних хребетних тварин, захищені лише двома повіками: верхньою та нижньою. Рот оточують рухомі губи.

Шкіра ссавців досить еластична й має складну будову. У ній зазвичай добре розвинені різні типи залоз: потові, сальні, молочні, пахучі. Потові залози беруть участь у регуляції температури тіла та у виведенні продуктів обміну речовин. Температура тіла знижується завдяки випаровуванню поту з його поверхні, що дає змогу уникати перегрівання. Виділення сальних залоз змащують волосся та поверхню шкіри, запобігаючи їхньому зношуванню та намоканню.

За допомогою виділень пахучих залоз особини одного виду спілкуються між собою та можуть позначати шлях до гнізда чи нори. Виділенням молочних залоз - молоком - ссавці вигодовують своїх малят.

За рахунок верхнього шару шкіри в ссавців утворюються різні похідні: волосся, кігті, нігті, копита, роги тощо. Волосяний покрив складається з волосків різних типів. Є волоски товсті та пружні - остьові. Вони виконують захисну функцію. їхнє забарвлення зумовлене особливими барвниками - пігментами. Коротке й м’яке пухове волосся - це підшерстя. Воно утримує в собі прошарок повітря, що дає змогу зберігати тепло тіла.

Мал. 135. Зовнішня будова ссавця: 1 - голова; 2 - шия; 3 - тулуб; 4 - хвіст; 5 - парні кінцівки

Мал. 136. Вібриси (1) на голові ссавця

На певних ділянках тіла ссавців, переважно на голові, є довгі чутливі волоски - вібриси (мал. 136). Вони виконують функції органів дотику. У деяких видів тварин (їжаків, дикобразів тощо) волосся видозмінилося на голки, що виконують функцію захисту. Під шкірою є шар жирової клітковини. Він допомагає зберігати тепло тіла, а також є запасом поживних речовин та джерелом води у разі її нестачі в довкіллі.

Дихають ссавці винятково атмосферним повітрям. Добре розвинені жувальні м’язи, які рухають нижню щелепу. У деяких груп ссавців (наприклад, у мавп) добре розвинені мімічні м’язи, за допомогою яких тварини можуть виражати різні емоції.

У ссавців зуби, залежно від виконуваних функцій, диференційовані на групи: різці, ікла та кутні (мал. 137). Різці допомагають тваринам зрізати їжу, ікла - відривати шматки їжі та утримувати здобич. Вони також слугують для захисту. Кутні зуби мають плоску жувальну поверхню, їхня функція - перетирання їжі.

Мал. 137. Типи зубів: А - гризуна; Б - жуйної тварини; В - хижого ссавця (1 - кутні; 2 - ікла; 3 - різці; 4 - хижі зуби)

У ссавців добре розвинені різні органи чуття, особливо зору, слуху, нюху, а також дотику, смаку та рівноваги. Нюх краще розвинений у наземних тварин. Органи смаку допомагають тваринам розпізнавати якість їжі та відрізняти їстівні об’єкти від неїстівних.

Малята ссавців зазвичай народжуються добре розвиненими. Новонароджені можуть самостійно ссати молоко матері. Певний час вони ще потребують турботи батьків, які їх обігрівають, годують, захищають, доглядають і навчають багатьох речей, що згодяться в подальшому житті (мал. 138).

Під час зародкового розвитку в більшості ссавців у тілі самки формується плацента, або дитяче місце. Це тимчасовий орган, який забезпечує зв’язок між організмом матері та зародком. Період розвитку зародка всередині материнського організму має назву вагітність.

Мал. 138. Прояви турботи про потомство. Завдання: з допомогою вчителя або вчительки прокоментуйте їх

У житті ссавців спостерігають такі сезонні явища: період підготовки до розмноження, розмноження, період вигодовування малят, період підготовки до зимівлі та зимівля. У період підготовки до зимівлі ссавці посилено живляться, накопичуючи жирові запаси. Деякі ссавці (наприклад, гризуни) накопичують їжу в особливих сховищах (норах, дуплах дерев).

Зимують ссавці по-різному. Одні тварини впадають у сплячку або зимовий сон, інші - активні протягом усієї зими.

У цей період тварини (як-от бурий ведмідь) живуть за рахунок накопичених поживних речовин (насамперед жирових запасів). Сплячка дає змогу переживати періоди несприятливих умов (високих або низьких температур, нестачі їжі тощо).

Сплячка — це стан ссавців, для якого характерне зниження рівня обміну речовин (у разі зимового сну обмін речовин знижується не так значно).