Войти
Закрыть

Живлення тварин

7 Клас

Звісно, можна знайти якусь органічну речовину, яка вже не є частиною живого організму: відмерлі рештки, послід тощо. Ґрунт на суходолі та мул у водоймах зазвичай вміщують чимало такої речовини. Утім, вона є не найкращою їжею, оскільки містить досить мало цінних для живлення речовин, а ті, що є, намагаються спожити не лише тварини, а й різноманітні бактерії та гриби. Тварини, що живляться відмерлими рештками, називаються сапротрофами. Придатну для споживання речовину містять інші організми, якими живляться біотрофи. Є різні способи харчуватися іншими істотами. Можна від’їдати від них шматки або вбивати й ковтати їх повністю. Тварини, які живляться у такий спосіб, називаються хижаками. Зверніть увагу: слово «хижак» ми застосовуємо як до тих тварин, що живляться тваринами (м’ясоїдних), так і до тих, хто споживає рослини (рослиноїдні). В обох випадках хижак споживає інших істот. До речі, є й такі види, що можуть живитися як рослинами, так і тваринами, — усеїдні. Життя хижаків також є непростим. Рослинна їжа не завжди поживна й без досконалих пристосувань споживати її неможливо. М’ясоїдні хижаки стикаються з тим, що їхні жертви ховаються, утікають і навіть боронять своє життя. Без складних пристосувань їх не вполювати (рис. 33.1). Усеїдним хижакам ще важче: їм треба мати пристосування до двох різних способів живлення. Утім, хижаки є в усіх середовищах існування: водному, повітряно-наземному та ґрунтовому. Деякі біотрофи освоїли навіть четвертий тип середовища — інші організми. Уважається, що цим шляхом пішли потомки дрібних сапротрофних тварин, яких споживали інші, більші сапротрофи. Ті із сапротрофів, які досить часто опинялися в інших організмах, спочатку виробляли пристосування, що давали можливість виживати в таких умовах, а пізніше — і живитися в новому середовищі. Так виникали внутрішні паразити....
0 Переглянути

Форма тіла й покриви

7 Клас

• 1. Типи симетрії. На що насамперед ми звертаємо увагу, дивлячись на тварину? На форму її тіла та, звісно ж, на її покриви. Чи звертали ви увагу на те, чим різняться нерухомі й рухомі тварини? Згадайте поліпів (представників типу Кишковопорожнинні) та планарію або змію. У поліпа, який живе, закріпившись підошвою на опорі, щупальця направлені врізнобіч, він здатний зустріти хижака чи здобич з будь-якого боку. Для нього характерна променева симетрія. Через тіло можна провести декілька площин, що поділятимуть його на дзеркально подібні половини (рис. 32.1). І планарія, і змія, і взагалі більшість тришарових тварин — рухливі. Основні органи чуття в них розташовані на голові. Саме ця частина тіла першою наштовхується на їжу чи наражається на небезпеку. Отже, передній і задній кінець тіла тварин, що рухаються в певному напрямку, суттєво відрізняються, а права й ліва половини — дзеркально подібні (рис. 32.2). Це — двобічна симетрія. Утім, існують тварини, через тіло яких не можна провести вісь симетрії. До них, наприклад, належить чимало черевоногих молюсків. Предки цих тварин мали двобічну симетрію (рис. 15.2), але черепашка, що закручується в певний бік, зробила цих тварин асиметричними....
0 Переглянути

Обмін речовин у тварин

7 Клас

Тварини здатні до зростання, розмноження, взаємодії із навколишнім середовищем саме завдяки обміну речовин. Обмін речовин складається із двох протилежно спрямованих процесів — розщеплення й побудови органічних речовин. Вони проходять одночасно в усіх живих організмах протягом усього життя. Хімічні реакції в організмах відбуваються досить швидко. У хімічній промисловості, щоб прискорити реакції, підвищують температуру й тиск, а також використовують каталізатори. У «живих реакторах» — клітинах — і тиск, і температура є невисокими, а реакції прискорюють спеціальні білки-каталізатори — ферменти. • 2. Особливості обміну речовин у тварин. Ви вже знаєте (див. § 2), що тварини є гетеротрофами й мають отримувати органічні речовини з навколишнього середовища. Органічні речовини — це складно побудовані молекули, основою яких є ланцюжки з поєднаних атомів Карбону. Їх утворюють автотрофи, насамперед — рослини (рис. 31.1). На це витрачається енергія, яку рослини отримують із сонячного світла. Частина цієї енергії накопичена в органічних речовинах, як в акумуляторах. Гетеротрофи споживають органічні речовини, які виробили автотрофи. Тварини отримують із цих речовин, по-перше, енергію для життєдіяльності, по-друге, матеріал для побудови власного тіла. Під час утворення органічних речовин з неорганічних рослини виділяють у навколишнє середовище кисень. Більшості тварин цей кисень потрібний для того, щоб вивільнити енергію, накопичену в органічних речовинах. Це — аеробні тварини. Деякі групи, наприклад, внутрішні паразити, мешкають в умовах відсутності кисню. Це — анаеробні організми (рис. 31.2). Дорослі аскариди (рис. 9.6, с.39) є анаеробами, а їхні яйця — аероби. Саме тому, аби яйце аскариди могло заражати нового хазяїна, воно має певний час перебувати на відкритому повітрі. Для анаеробів кисень навіть може бути отрутою. Тому з аскаридами іноді борються, закачуючи кисень у кишківник....
0 Переглянути

Різноманітність ссавців

7 Клас

• 1. Від крихітних — до величезних. Можна вважати, що великі й дрібні тварини живуть нібито в різних світах (рис. 30.1). Карликова землерийка за добу з’їдає вдвічі більше їжі, ніж важить сама; кити можуть обходитися без їжі кілька місяців. Порівняйте пропорції різних за розмірами скелетів. Дрібні тварини майже не відчувають свою вагу, великі — з натугою переносять своє тіло (рис. 30.2). Саме тому скелет дрібних ссавців складається з тонких кісток і невеликих м’язів, а великі тварини мають товстезні кістки й величезну мускулатуру. • 2.У воді, під землею й у повітрі. Ссавці дивовижно різноманітні також за способом життя. Ви вже знаєте, що кашалот пірнає за гігантськими кальмарами (рис. 16.6, с. 65) на глибину. Він може спускатися в безодню на 2 км, а можливо, і глибше! Кілька груп ссавців піднялися в повітря. Здатні до планерування тварини є навіть серед сумчастих і гризунів, а представники ряду Рукокрилі досконало освоїли махальний політ (рис. 30.3) Ще кілька груп пристосувалися до підземного життя (рис. 29.8, 30.4). • 3. Від рослиноїдності — до хижацтва. Різні види їжі значно відрізняються за своєю поживністю. Найвищу цінність мають квітковий нектар, м’ясо, риба. Відносно нижчу — комахи, плоди, насіння. Найбіднішою є зелена маса рослин — трава й листя. Груп, що пристосувалися до живлення травою та листям, серед чотириногих украй мало. Таких амфібій немає, серед рептилій — майже лише одні наземні черепахи (рис. 24.1, с. 94), серед птахів — страуси, що колись відмовилися від польоту. А ось серед ссавців тих, хто живиться травою й листям, чимало. З рядів, що наведені в таблиці 30.1 (с. 120), до них належать хоботні, парнопалі та непарнопалі. До ссавців належать і найстрашніші хижаки планети! Найбільший із них — кашалот. Однак і на суходолі майже немає місць, де серед хижаків найважливішу роль не відігравали б представники ряду Хижі. Це і собачі, зокрема відома вам лисиця, і різноманітні котячі, ведмежі (рис. 30.5), куницеві тощо....
0 Переглянути

Життя звичайної лисиці

7 Клас

• 1. Дивовижна здатність до пристосувань. Щоб розглянути особливості життя ссавців, оберемо звичайну лисицю, яка поширена по всій Україні. Лисиця належить до родини Собачі ряду Хижі та є близькою родичкою свійського собаки. Довжина тіла лисиці становить 60-90 см, довжина хвоста — 40-60 см, важить тварина 6-10 кг. Цей вид має дивовижну здатність пристосовуватися до різних природних умов. Лисиці живуть у тундрі й у лісах, у степу й у пустелі, у горах і навіть у містах. У різних умовах лисиця знаходить найкращі способи полювання та захисту від ворогів. Вона живиться найрізноманітнішими тваринами (від комах до зайців) і навіть плодами та ягодами. Але основна її їжа — мишоподібні гризуни. Вас не здивувало, що кількість видів ссавців, панівної групи в сучасному тваринному світі, є доволі невеликою — 4700 видів? Це менше, ніж у рядах Безхвості амфібії або Лускаті. Річ у тому, що більшість видів ссавців має широкі ареали та значно впливає на життя представників усіх інших груп організмів. Саме тому відносно нечисленний клас тварин став найважливішим для сучасної живої природи. • 2. Зовнішня будова лисиці. Представники виду, який ми розглядаємо, мають гнучке й мускулисте тіло, укрите шерстю (волосяним покривом). Узимку густа й пухнаста шерсть захищає лисицю навіть від сильного морозу (рис. 29.1), улітку ця тварина здається обскубаною (рис. 29.2)....
0 Переглянути

Клас Ссавці

7 Клас

• 1. Походження ссавців. Одну групу рептилій, що поширилася наприкінці палеозойської ери, називають звіроподібними (рис. 28.1). Особливістю цих тварин було те, що їхня нижня щелепа могла рухатися не тільки вгору-вниз, а й уперед-назад. А в яких напрямках ви можете рухати щелепою? Ви можете закривати й відкривати рота. Це призначення щелеп, яке людина успадкувала від риб. Можливість рухати нижньою щелепою вперед-назад — спадщина звіроподібних рептилій, а здатність рухати щелепою праворуч-ліворуч одержана від ссавців. Яке значення мають рухи щелепою вперед-назад? Більшість рептилій не може відкушувати шматки від поживи. Їхні зуби конічної форми пристосовані до того, щоб лише утримувати й убивати здобич. Аби відкусити шматок поживи, треба, щоб зуби на верхній і нижній щелепах не лише стискалися, а й зсувалися відносно один одного. Завдяки будові своїх щелеп звіроподібні рептилії набули здатності відкушувати шматки їжі. Одну групу звіроподібних рептилій назвали звірозубими. Їхні зуби були поділені на три групи (рис. 28.2). Для відкушування шматків їжі слугували передні зуби з ріжучими краями — різці. Для жування використовувалися зуби в кутах рота — корінні, або кутні. Між різцями й корінними містилися крупні зуби для утримування й розривання жертви на шматки — ікла. Завдяки різній будові зубів звірозубі пережовували шматки їжі, змочуючи їх слиною. Це покращувало засвоєння їжі....
0 Переглянути

Різноманітність птахів

7 Клас

• 1. Систематичні й екологічні групи птахів. Нині виокремлюють майже 40 рядів птахів, дані про деякі з них наведено в таблиці 27.1. Те, що ми бачимо, дивлячись на птаха, насамперед відображає особливості його способу життя, а не зовнішні ознаки, що є характерними для певної систематичної групи. Серед різних рядів є дуже схожі види, а окремі ряди об’єднують зовнішньо неподібних птахів. Це є наслідком того, що подібні за способом життя види, навіть коли вони не є родичами, мало чим різняться. Наведемо приклад (рис. 27.1). Стерв’ятник належить до ряду Яструбоподібні. Урубу належить до окремого ряду, що споріднений з рядом Лелекоподібні! Що ж зробило птахів, які належать до різних груп, такими подібними? Однаковий спосіб життя! Ці птахи кружляють над рівнинами й горами, вишукуючи загиблих тварин. Знайшовши таку тварину, вони розривають її шкіру сильними кігтями та дзьобом. Гола шкіра на голові допомагає їм не бруднитися об поживу. Зовнішній вигляд цих птахів визначається тим, що це — падальники. Зазвичай виокремлюють ширші групи птахів, що ведуть подібний спосіб життя, — екологічні групи. Розглянемо їх....
0 Переглянути

Життя міської ластівки

7 Клас

• 1. Міська ластівка. Птахи — найпомітніші з хребетних. Ми розглянемо птаха, якого, вірогідно, бачив кожен із вас: міську ластівку. Міська ластівка — дрібний птах. Розмах її крил — 20-33 см, вага — до 20 г. Статура ластівки — витончена, але тіло мускулясте (рис. 26.1). Її короткий і широкий дзьоб пристосований до полювання на літаючих комах, широкі груди й довгі серпоподібні крила якнайкраще пристосовані до тривалого й енергійного польоту. Ноги в ластівки короткі, майже непридатні для того, щоб крокувати землею. Проте триматися за гілля, дроти, карнизи такими ногами доволі зручно (рис. 26.2). До появи міст із кам’яними будівлями міські ластівки мешкали в кам’янистих долинах річок. Людина створила для цих птахів місцеперебування, яке добре їм підходить. Вони поширилися майже по всій Європі, а також значною частиною території Азії. • 2. Пір’я ластівок. Дивлячись на ластівку, ми в першу чергу бачимо її оперення. Воно необхідне для польоту, зігріває та захищає тіло, робить його обтічним. Пір’я ластівки дуже різне за будовою (рис. 26.3). Виокремлюють три типи пір’я птахів: контурні й пухові пера та пух (рис. 26.4). Контурні пера складаються з очина, стрижня та опахала (рис. 26.4). Очин — це нижня, занурена у шкіру частина стрижня. На стрижні кріпиться опахало, що складається з безлічі тонких і вузьких пластинок (борідок), розташованих по обидва його боки. З обох боків кожної з борідок є дрібніші борідочки з гачечками. Цими гачечками борідки поєднуються одна з одною. Завдяки такій будові перо є легким, міцним і майже непроникним для потоків повітря. Роз’єднайте борідки контурного пера, а потім пригладьте його рукою. Що при цьому відбувається?...
0 Переглянути

Клас Птахи

7 Клас

• 1. Походження птахів. Клас Птахи налічує приблизно 10 500 сучасних видів, що поширені майже в будь-якому регіоні нашої планети. Горобець і страус, пінгвін і сова, колібрі й пелікан — спершу здається, що всі вони дуже різні. Однак навіть у нездатних до польоту птахів залишилися від предків деякі ознаки пристосування до нього. Які тварини були предками птахів? Давні рептилії. У мезозойську еру кілька їхніх груп почали освоювати повітря. Для польоту їм знадобилися крила. Одні рептилії використовували для цього шкірясті перетинки на крилах, інші — видозмінені подовжені луски (пір’я). Саме від другої групи й беруть початок птахи. Питання про те, від яких саме видів давніх рептилій походять птахи, і дотепер залишається спірним. Річ у тому, що характерних для птахів ознак (пір’я, крила тощо) набула не одна група мезозойських рептилій, а кілька (рис. 25.1). Вірогідно, пір’я у предків птахів виникло як прикраса, що була важливою для взаємин між родичами (рис. 25.2). З часом до цієї функції додалися нові: зберігання тепла й опора на повітря. Найімовірніше, птахи походять від наземних тварин, здатних до швидкого бігу. Помахи опереними передніми кінцівками допомагали їм підстрибувати за своєю здобиччю (комахами), стернувати, а згодом спурхувати на гілки дерев, у такий спосіб рятуючись від хижаків. Багато птахів мезозойської ери мали ознаки, успадковані від рептилій: зубасті щелепи, подовжений хвіст. Вони відрізнялися цим від сучасних птахів, що мають беззубий дзьоб і вкорочений хвіст, до якого віялом прикріплені хвостові пера. Деякі птахи під час еволюції втратили здатність до польоту, але вдосконалили пристосування для плавання чи бігу (рис. 25.3). Найбільшого різноманіття птахи досягли в кайнозойську еру....
0 Переглянути

Різноманітність рептилій

7 Клас

• 1. Ряд Черепахи. Тіло черепах укрите панциром, з якого висовуються голова, кінцівки та хвіст. Грудна клітина черепах стала нерухомою, і вони дихають за допомогою горлового насосу та рухів кінцівок. Водні черепахи навіть застосовують шкірне дихання (наприклад, через шкіру ротової порожнини). Серед черепах є рослиноїдні й хижі; наземні, прісноводні та морські (рис. 24.1). Неквапливість — ознака наземних рослиноїдних черепах. Багато інших, як-от поширена в Україні болотяна (табл. 24.1), — доволі спритні тварини. • 2. Ряд Крокодили. Крокодили — напівводні хижаки-засідники. Наприкінці мезозойської ери вони чатували на динозаврів; нині — полюють на рибу, ссавців і птахів. Більше половини видів крокодилів — на межі вимирання. Ці тварини зі складною поведінкою (рис. 24.2) можуть зникнути через попит на гаманці, взуття й інші вироби з крокодилової шкіри. • 3. Ряд Лускаті. Кількість видів цього ряду наближається до 10 тис. Серед них є й справжні гіганти (табл. 24.1), але здебільшого це невеликі тварини. Певним чином чисельність комахоїдних ящірок є наслідком чисельності комах. Багато тропічних видів дивують яскравими кольорами та незвичним виглядом (рис. 24.3). В У країні мешкають кілька видів ящірок, які за формою тіла нагадують прудку, та два безногі види, зокрема веретільниця ламка. Як і інших безногих ящірок, веретільницю легко відрізнити від змій за повіками, що здатні кліпати. Подібно до більшості ящірок веретільниця, яку вхопили за хвіст, легко втрачає його; з часом хвіст регенерує (рис. 24.5)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 61 62 63 64 65 66 67 68 69 ... 343
Назад

Навігація