Войти
Закрыть

Отруйні гриби

6 Клас

Від вторинних отруєнь вберегтися досить просто: не можна збирати гриби поблизу автомобільних доріг, виробничих підприємств, поблизу місць використання отрутохімікатів, в районах, що постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, поблизу звалищ та смітників. Також не можна збирати старі та загниваючі гриби, порушувати правила зберігання та обробки грибів. Первинні отруєння здатні викликати близько 90 видів різних отруйних грибів. Тяжкість отруєння залежить від двох основних факторів: від токсину, який містить даний гриб, та кількості отрути, яка потрапила в організм. При грибних отруєннях простежується наступне правило: отруєння є найтяжчим, що довшим був проміжок часу між споживанням гриба та проявом перших ознак отруєння. Тому від контакту з отруйним грибом (наприклад, при дотику) людина не помирає, а при смертельних грибних отруєннях — не помирає миттєво. Треба пам’ятати, що простих «домашніх» тестів на виявлення грибів, які не можна споживати, не існує. Єдиний надійний спосіб убезпечити себе від первинного грибного отруєння — вміти розпізнавати їстівні та отруйні види, і ніколи не збирати незнайомих грибів. Такі способи «розпізнавання» отруйних грибів, як почорніння срібної ложки у відварі або побуріння головки цибулини, відсутність неприємного запаху — є хибними....

Макроскопічні гриби: особливості живлення та роль у природі

6 Клас

Макроскопічні гриби можуть бути сапротрофами, симбіотрофами або паразитами. Вони можуть використовувати рівні джерела органічних речовин, але найчастіше поживні речовини їм постачають рослини, особливо — деревні. Тому в лісах макроскопічних грибів зазвичай набагато більше, ніж в степах, на луках або в пустелях. Рівні групи грибів пов’язані між собою (мал. 211). Вони підвищують родючість бідних лісових ґрунтів і сприяють появі нових поколінь рослин. Мікоризні гриби. Макроскопічні гриби-симбіотрофи ростуть переважно на ґрунті. Саме до них належить більшість їстівних та отруйних шапинкових грибів. Поживні речовини такі гриби отримують не безпосередньо з ґрунту, а від кореневих систем рослин, з якими їх міцелій вступає у взаємовигідний симбіоз. Цей симбіоз називається мікориза (від грецького «мікос» — гриб, та «ризос» — корінь). При утворенні мікоризи гіфи гриба щільно оплітають корені рослини (мал. 212). Гіфами міцелію гриб поглинає з великої площі воду та мінеральні речовини, які спрямовуються до коренів рослини і виділяються в зоні контакту гриба з кореневими волосками. У такий спосіб гриб підживлює рослину. Натомість рослина виділяє в зоні кореневих волосків розчинені у воді цукри та деякі інші органічні речовини, які вона утворила в результаті фотосинтезу. Ці органічні речовини поглинають гіфи гриба. Таким чином, співжиття гриба та рослини є взаємно корисним....

Особливості будови грибів: грибниця, плодове тіло. Розмноження (на прикладі печериці)

6 Клас

З будовою грибів ми познайомимося на прикладі печериці. Цей гриб вирощується на підприємствах промислового грибоводства і його можна побачити в будь-якому супермаркеті. В природних умовах печерицю можна знайти, в першу чергу, на полях і луках, у лісосмугах, хоча деякі види печериці зростають і в лісах. Тіло печериці утворює грибниця, яку науковці називають міцелій — це система дуже довгих та розгалужених мікроскопічних ниток, що знаходиться в ґрунті (мал. 209). Такі нитки називаються гіфами. Кожна гіфа утворена ланцюжком видовжених безбарвних клітин. Таким чином, клітини утворюють гіфу, а гіфи — багатоклітинний міцелій. Клітини гіф вкриті щільною клітинною оболонкою, основу якої складає нерозчинна у воді та хімічно стійка речовина — хітин. Під клітинною оболонкою знаходиться клітинна мембрана. В оптичний мікроскоп у цитоплазмі можна побачити два ядра та велику вакуолю. У вакуолі міститься клітинний сік, краплини олії та запаси вуглеводу — глікогену. Глікоген є запасним вуглеводом не лише у грибів, але й у тварин, включаючи людину. Під електронним мікроскопом у клітині також помітні мітохондрії та рибосоми (мал. 210)....

Поняття про гриби та особливості їх живлення

6 Клас

Разом з бактеріями, одноклітинними еукаріотами, рослинами та тваринами, нас повсюди оточує ще одна велика група організмів. Майже всі ви тримали їх у руках, куштували, бачили на прилавках магазинів. Проте, якщо ви з ними особисто не знайомі, можете бути впевнені — вони добре знайомі з вами. Їхні спори та частинки тіла прилипають до вашого взуття, коли ви йдете по вулиці. Вони псують продукти, що зберігаються у теплих та вологих умовах. Ці організми спричинюють стригучий лишай та руйнують нігті, викликають тяжкі хвороби шкіри, бронхів та легень. Вони поспішають замість хлібороба зібрати врожай на полях, загарбати плоди праці садівника та городника, вробити безробітним лісника. «З’їдають» дерев’яні будинки, псують заготовлену на дошки деревину, руйнують витвори мистецтва, розкладають фарбу, гуму та навіть пластмаси. Але без них наша планета перетворилася б на звалище стовбурів та гілок, ущільнене трупами та екскрементами. Ліси нагадували б чахлі чагарникові зарості. Гірські породи не перетворювалися б на родючі ґрунти. Без них люди не їли би хліб, не пили би квас та кумис, не ткали б льняне полотно. Солдати помирали б навіть від легкого поранення, бактеріальний збудник небезпечної хвороби залишався б нездоланним, а інфікована ним людина — приреченою. І, зрозуміло, на нашому столі не з’явилися б смажені печериці, тушковані гливи, рагу з лисичок, солоні рижики та мариновані боровики. Усі ці як шкідливі, так і корисні для людини прояви життєдіяльності притаманні одній групі організмів — грибам. Унікальні властивості грибів прямо чи опосередковано пов'язані з особливостями їх живлення. Усі гриби є гетеротрофними організмами. Вони живляться розчиненими органічними речовинами, поглинаючи їх шляхом всмоктування всією поверхнею тіла. Зазвичай клітини грибів можуть всмоктувати лише прості органічні речовини. У навколишньому середовищі таких речовин у розчиненому стані мало, але в природі багато складних органічних речовин. Гриби «навчилися» розкладати складні речовини на прості, які далі всмоктують своїми клітинами....

Підіб'ємо підсумки. Різноманітність рослин

6 Клас

1. Ми усвідомили, що рослинам властива висока різноманітність. Основними групами рослин є водорості і вищі рослини. До вищих рослин належать: мохи, плауни, хвощі, папороті, голонасінні та покритонасінні. 2. Ми запам'ятали, що вищі рослини пристосовані до існування у наземних умовах завдяки: поділу тіла на корінь, листок і стебло; наявності шкірочки з продихами і водопровідної та механічно-опорної тканини — деревини; 3. Ми переконались, що нищим рослинам, на відміну від водоростей, притаманні багатоклітинні органи статевого та нестатевого розмноження. 4. Ми зрозуміли особливості процесів розмноження в основних групах вищих рослин: У процесі розмноження усіх вищих рослин чергуються нестатеве і статеве покоління; основним фотосинтезуючим поколінням у мохів є статеве покоління, а в усіх інших вищих рослин — нестатеве покоління. Мохи, хвощі, плауни та папороті (так звані вищі спорові рослини) поширюються за допомогою спор; для запліднення їм необхідна вода. Голонасінні та покритонасінні (так звані насінні рослини) поширюються за допомогою насінин; для них характерне запилення, а для запліднення їм, переважно, вода не потрібна....

Практична робота 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах

6 Клас

Мета роботи: за ознаками будови органів та вимогами кімнатних рослин до умов зростання відібрати асортимент для озеленення певного внутрішнього приміщення з відомими параметрами температури, освітленості та вологості повітря. Матеріал: живі кімнатні рослини та їх зображення, спеціалізовані довідники-атласи. ХІД РОБОТИ 1. Проаналізуйте будову вегетативних органів двох рослин за рекомендацією вчителя. 2. Визначте у наданих рослин: особливості будови підземних органів (будову кореня або його видозміни, тип кореневої системи, наявність видозмінених підземних пагонів); особливості будови надземних пагонів (напрямок росту і необхідність опори, наявність видозмін пагона, будову його стебла);...

Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин

6 Клас

Мета роботи: на природних рослинних зразках провести аналіз будови тіла основного фотосинтезуючого покоління моху, папороті та квіткової рослини; встановити подібні і відмінні ознаки цих рослин. Матеріал: живі рослини або гербарні зразки моху (зозулин льон, фунарія тощо), папороті (чоловіча папороть, багатоніжка тощо) та квіткової рослини (жовтець, перстач тощо). Обладнання: лупа. ХІД РОБОТИ 1. Роздивіться, використовуючи лупу, надані вчителем рослини моху, папороті і квіткової рослини. 2. Визначте, які частини тіла представлені у досліджуваних зразках моху, папороті, квіткової рослини. 3. Визначте, які органи розмноження (спорангії або квітки) представлені у досліджуваних зразках. 4. Заповніть у зошиті підсумкову таблицю результатів вивчення зразків (виключно за даними власних спостережень!). Для цього органи, які наявні у даної рослини, позначте знаком «+», а відсутні органи — знаком «-»....

Рослинні угруповання

6 Клас

Рослини у природа трапляються не у випадкових поєднаннях видів. Досвідчена людина знає, яку траву можна знайти в лісі чи на луці або болоті, а яку там шукати не варто. Різні види рослин пристосувалися до спільного зростання в одному місці. Вони взаємодіють між собою задля найбільш ефективного використання вологи, світла та інших ресурсів середовища. При цьому одні види рослин створюють умови для існування інших. Певну сукупність взаємопов’язаних у своїй життєдіяльності видів рослин, які мешкають на однорідній за умовами ділянці місцевості, називають рослинним угрупованням. Кожному рослинному угрупованню властива своя структура — закономірний розподіл рослин у просторі. Прикладами рослинних угруповань є ліси, степи, луки, болота. Ліси — це рослинні угруповання, в яких переважають дерева. Їхня вертикальна структура (ярусність), визначається розміщенням фотосинтезуючих пагонів різних видів на певних висотах. У наших лісах зазвичай виділяють яруси, утворені: а) високими видами дерев; б) нижчими деревами; в) чагарниками; г) травами; д) мохами та лишайниками (мал. 198). Ярусність властива і кореневим системам. Лісові угруповання бувають різними залежно від видів, які переважають у ярусі високих дерев (мал. 199)....

Екологічні групи і життєві форми рослин

6 Клас

Екологічні фактори. Неповторність зовнішнього вигляду та будови: кожного виду організмів є відображенням тривалого процесу його пристосування до конкретних умов середовища. Умови середовища — це комплекс, у якому можна розрізнити багато компонентів, які пов'язані з кліматом, ґрунтом, рельєфом, а також наявними видами живих організмів та взаємодією між ними. Кожний з таких компонентів, який впливає на живий організм, у тому числі і на рослини, називають екологічним фактором. Екологічні групи. Екологічних факторів дуже багато, і впливають вони на рослини комплексно. Але за певних умов один фактор може стати основним. Група рослин, виділена за відношенням до окремого основного фактора, називається екологічною групою. Для рослин найважливішими екологічними факторами найчастіше є забезпеченість водою, світлом та температурні умови. Пристосування до усього комплексу факторів середовища відображається у життєвих формах рослин. За забезпеченістю водою рослини поділяють на посухостійкі, помірно вологолюбні, вологолюбні та водні. Посухостійкі види зростають там, де вологи мало. Основним пристосуванням до нестачі води у рослин є зменшення її випаровування. Такі рослини мають потовщену кутикулу, та, як правило, дрібні або згорнуті в трубочку тверді листки (мал. 190). Чимало посухостійких видів поглинають воду з глибоких водоносних горизонтів ґрунту за допомогою довгих кореневих систем. Наприклад, у верблюжої колючки довжина головного кореня сягає 20 м. Іншим особливим пристосуванням є створення запасів води у соковитих м’ясистих стеблах (кактуси, пустельні молочаї) або листках (агави, алое) під час рідкісних дощів чи випадіння роси. Таких рослин багато у пустелях. Вони не витримують надмірного зволоження. Тому їх називають сухолюбними....

Принципи біологічної систематики і різноманітність покритонасінних

6 Клас

Рослини надзвичайно різноманітні. Різноманітність живих організмів вивчає особлива наука — біологічна систематика, а розділ систематики, присвячений різноманітності рослин, називається систематикою рослин. Карл Лінней (мал. 186) вперше відобразив знання про різноманітність організмів у формі класифікації, у якій види розподілені у підпорядковані одна одній групи. Кожному рівню такої класифікації він дав свою назву. У сучасній систематиці рослин прийняті такі основні рівні класифікації: До основних родин дводольних покритонасінних належать жовтецеві (мал. 188), серед яких багато отруйних і лікарських рослин, а також бур’янів. Представники інших родин дводольних зображені на форзаці. Серед них багато декоративних, лікарських рослин, плодово-ягідних культур і бур’янів, які належать до родини розових. Бобові широко відомі як сільськогосподарські культури із високим вмістом білків у насінинах. Багато овочевих і технічних культур серед хрестоцвітих. Відома усім картопля належить до пасльонових. Але слід пам'ятати, що у цій родині багато отруйних видів. Найбільша родина дводольних — складноцвіті, яка отримала свою назву за суцвіття-кошики, які ззовні нагадують квітки....

Навігація