Войти
Закрыть

Різноманітність комах

7 Клас

• Прямокрилі. Ви добре знаєте таких комах, як коники, цвіркуни, сарана (мал. 51). У них вузенькі прямі шкірясті надкрила захищають широкі перетинчасті задні крила, які в польоті віялоподібно розгортаються. Задні ноги видовжені й призначені для стрибків. Мають органи слуху, а самці - ще й органи стрекотіння. У цих тварин гризучі ротові органи. Коник зелений (мал. 51, 1), стрекотіння якого зазвичай можна почути надвечір і вночі, живиться листками рослин, іншими комахами. Особливо ненажерливі личинки коника: одна личинка за добу може з’їсти до 7 комах. У степах України поширена хижа дибка степова (мал. 51, 2). Цей вид занесено до Червоної книги України. Сарана перелітна (мал. 51, 3) здатна до масових розмножень. Тоді особини сарани збираються у велетенські зграї і летять на далеку відстань (до кількох тисяч кілометрів), виїдаючи всю зелену рослинність на своєму шляху. В Україні місця розмноження сарани відомі в дельтах великих річок (Дунай, Дністер, Дніпро). 1889 року було помічено зграю сарани, що охоплювала площу 6 тис. км2 і нараховувала мільярди особин. Власники городів і садових ділянок добре знають вовчка, або капустянку (мал. 51, 4), - небезпечного шкідника культурних рослин. Ця комаха має копальні передні ноги, за допомогою яких проробляє довгі ходи в ґрунті. Вовчок також добре літає. Своїми міцними щелепами він підгризає підземні частини городніх культур (огірків, картоплі, моркви тощо). • Таргани - одна з найдавніших груп комах, які існують на нашій планеті. У цих тварин гризучий ротовий апарат, передні крила перетворилися на шкірясті надкрила, а задні крила - перетинчасті. В Україні поширений тарган рудий (мал. 52, 1). Його оселення в житлі завдає людині багато клопоту. Таргани псують харчові продукти, розносять різні види бактерій і яйця паразитів, здатні виводити з ладу побутові прилади: комп’ютери, телевізори тощо....

Будова комах

7 Клас

З різноманітними комахами: жуками, мухами, бджолами, метеликами, комарами та іншими — ви стикаєтеся повсякчас. Це й не дивно, адже цих тварин майже втричі більше, ніж усіх інших живих істот. Наука, яка вивчає комах, має назву ентомологія (від грец. ентома — комахи і логос — наука). Комахи заселили всі середовища існування: наземно-повітряне, ґрунтове, водойми, організми інших істот. Різноманітні й розміри цих тварин. Серед них відомі «карлики» завдовжки частки міліметра (деякі їздці та жуки) та «велетні». Наприклад, вусач-титан велетенський, який мешкає в Південній Америці, сягає до 17 см завдовжки, а нічний метелик агрипіна (Південна Америка) - до 30 см у розмаху крил. Рекордсменом серед комах є один з видів паличників, що мешкає на острові Калімантан (Індонезія). Довжина його тіла становить майже 36 см. Ознаки, притаманні комахам. Тіло комах чітко поділене на три відділи: голову, груди та черевце (мал. 45). Голова зовні вкрита суцільною капсулою з кутикули. З боків голови зазвичай розташована пара складних очей, між якими в багатьох комах (бджоли, бабки тощо) містяться ще 1—3 маленькі прості вічка. На відміну від ракоподібних, комахи мають лише одну пару вусиків. Це органи чуття комах, передусім нюху та дотику. Серед комах є хижаки, фітофаги (споживачі рослин), сапротрофи, кровосисні та паразитичні види. Відповідно до споживання різних видів їжі в них виникли й різні типи ротових апаратів. Так, коник живиться листками рослин або іншими комахами. Ротові органи в нього слугують для подрібнення їжі та належать до гризучого ротового апарату (мал. 46, 1). Він має непарні верхню та нижню губи, парні верхні та нижні щелепи. Гризучий ротовий апарат також у хрущів, тарганів, мурашок тощо....

Павукоподібні

7 Клас

Ще однією групою членистоногих є павукоподібні. На відміну від ракоподібних, вони не мають жодної пари вусиків. Тіло павукоподібних зазвичай поділене на головогруди та черевце (мал. 39). На головогрудях розташовані шість пар кінцівок: хеліцери, ногощупальця та чотири пари ходильних ніг. Черевце або взагалі не має кінцівок, або на ньому розміщені видозмінені кінцівки (павутинні бородавки, легеневі мішки тощо). Павукоподібні поширені переважно на суходолі, але серед них є і мешканці водойм. Понад 90 % видового різноманіття павукоподібних становлять павуки та кліщі. Ознаки, притаманні павукам. У всіх павуків головогруди зверху вкриті міцним щитом, на передньому краї якого розташовані прості очі, зазвичай їх 4 пари. Ротові кінцівки - хеліцери закінчуються рухомим кігтиком і слугують для вбивання, утримання та розривання здобичі, а також захисту від ворогів. Ногощупальця в самок схожі на ходильні ноги, але значно коротші. Головна функція цих кінцівок - чутлива: вони рясно вкриті чутливими щетинками. За допомогою ногощупалець павук обмацує і перевертає здобич, очищує хеліцери після споживання їжі тощо. Ці кінцівки беруть участь і в побудові кокона - оболонки з павутини, що оточує яйця. Головогруди та черевце з’єднані між собою за допомогою тоненького стебельця. Воно надає черевцю рухливості. На нижньому боці черевця є отвори органів дихання. Вони забезпечують дихання атмосферним повітрям....

Ракоподібні

7 Клас

Ознаки, притаманні ракоподібним. Ракоподібні - переважно мешканці водойм, тому дихають за допомогою зябер. У їхній кутикулі зовнішній шар із жироподібної речовини розвинений слабко або взагалі відсутній, тому ці тварини не витримують пересихання (поміркуйте чому). На голові розташовані дві пари чутливих вусиків. В Україні поширені різні представники ракоподібних. Найвідоміші з-поміж них - довгополий і широкополий річкові раки. Широкопалий річковий рак потребує охорони. Цей вид занесено до Міжнародної червоної книги та Червоної книги України. Тіло річкового рака має головогруди, зверху вкриті суцільним панциром, і черевце, що складається з окремих рухливих сегментів, укритих щитками (мал. 33). У самок черевце ширше за головогруди, у самців - вужче. Це пов’язано з тим, що самки на нижньому боці черевця виношують ікринки. У передній частині тіла на рухомих стебельцях розташовані складні очі. На головогрудях є дві пари вусиків, кінцівки, що утворюють ротовий апарат (три пари щелеп і три пари ногощелеп), та п’ять пар ходильних ніг. На першій парі ходильних ніг добре розвинені клешні. Раки використовують їх для захисту від ворогів, захоплення їжі та її шматування. Ходильні ноги слугують річковому раку для повзання по дну. Ще шість пар кінцівок розташовані на черевці. Ніжки останньої пари розширені й разом з анальною пластинкою, якою закінчується черевце, утворюють віялоподібний хвостовий плавець. Підгрібаючи під себе воду, рак здатний швидко плавати, пересуваючись заднім кінцем уперед. Розбіжності в будові, забарвленні, пропорціях тіла тощо, які відрізняють особин різної статі (самок від самців), називають статевим диморфізмом (від грец. ди — два та морфа — форма)....

Членистоногі

7 Клас

Характерні риси членистоногих. Членистоногі - унікальна група тварин. Їхніх видів відомо в десятки разів більше, ніж представників усіх інших типів тварин, узятих разом (понад 1 млн 200 тис. видів). Розміри коливаються від мікроскопічних (частки міліметра, як у деяких ракоподібних чи багатьох кліщів) до десятків і більше сантиметрів. Наприклад, довжина тіла омара може сягати 70 см, а розмах ніг японського краба-павука - до 3 м 75 см (мал. 30). Членистоногі заселили різноманітні ділянки суходолу, усі типи водойм, ґрунт, організми інших істот. Одні з них повзають по землі чи рослинах, інші - літають, плавають або прокладають ходи в ґрунті. Членистоногі - це єдина група безхребетних тварин, представники якої набули здатності до активного польоту. До членистоногих належать мухи, жуки, метелики, оси, павуки, кліщі, річкові раки, краби тощо (мал. 31). Що об’єднує всіх цих тварин? Усі представники членистоногих, як і кільчасті черви, мають сегментоване тіло. Але їхні сегменти різняться за будовою. Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тіла: голову, груди та черевце. У деяких випадках сусідні сегменти (наприклад, сегменти голови й грудей) можуть зростатися між собою, утворюючи головогруди. До сегментів тіла прикріплюються пари членистих кінцівок. Вони складаються з певної кількості окремих ділянок - члеників. Саме це зумовило назву цих тварин - членистоногі. Членисті кінцівки, на відміну від бічних мускульних виростів сегментів багатощетинкових червів, можуть здійснювати складні та точні рухи, розвиваючи при цьому значну силу....

Кільчасті черви

7 Клас

Сегменті — частини тіла деяких тварин (кільчастих червів, членистоногих), розташовані вздовж тіла один за одним. Завдяки поділу на сегменти тіло набуває значної гнучкості. Переконатися в цьому можна, спостерігаючи за рухами дощового черв’яка. Зовнішню будову й характер руху кільчастих червів вивчимо під час виконання лабораторного дослідження. ДОВЕДЕМО НА ПРАКТИЦІ Лабораторне дослідження зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника) Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі дощові черв’яки або трубочник (за вибором учителя), фіксований матеріал, макропрепарати, чашки Петрі, фільтрувальний папір, пінцети, лупи. 1. За допомогою лупи розгляньте особливості зовнішньої будови дощового черв’яка або трубочника. 2. Покладіть живого дощового черв’яка на аркуш паперу. Простежте за його рухом. Прислухайтеся до шурхоту, який чути під час рухів дощового черв’яка. 3. Доторкніться пінцетом до живого дощового черв’яка або трубочника. Як тварина відреагувала на дотик? Покриви тіла кільчастих червів - шкірно-м’язовий мішок. Так називають сукупність покривних епітеліальних клітин і розташованих під ними двох шарів м’язів - кільцевих і поздовжніх. Клітини епітелію виділяють назовні тоненький шар щільної неклітинної речовини - кутикулу. У покривах багато слизових залоз. Слиз виконує захисну функцію та, зволожуючи покриви, забезпечує крізь них газообмін....

Кишковопорожнинні (Жалкі)

7 Клас

Характерні риси кишковопорожнинних. За особливостями зовнішньої будови та способом життя кишковопорожнинних ділять на дві групи, пов’язані з пристосуванням до певних умов існування: поліпи та медузи. Такі групи називають життєвими формами. • Поліпи, наприклад гідра, актинії, мадрепорові корали, ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. їхнє тіло нагадує мішок, на верхньому полюсі якого розташований ротовий отвір, оточений щупальцями (мал. 19, 1). • Медузи, на відміну від поліпів, ведуть рухливий спосіб життя. їхнє тіло нагадує парасольку, по краях якої розташовані численні щупальця (мал. 19, 2). Одна частина парасольки опукла, інша - увігнута. У центрі ввігнутої частини розташоване ротове стебельце з ротовим отвором на верхівці. Медузи активно плавають у товщі води. З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі гідри (мал. 20). У прісних водо ймах України мешкають різні види гідр, їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється підошвою. Це основа нижньої частини тіла гідри - стебельця, що діє як присосок. На протилежному полюсі тіла розташований ротовий отвір, оточений щупальцями....

Поняття про класифікацію тварин

7 Клас

Учені-зоологи досліджують будову, процеси життєдіяльності, поширення, різноманітність тварин тощо. Як самостійна наука зоологія бере початок із сивої давнини. Першим спеціально почав вивчати тварин видатний учений Давньої Греції - Арістотель (384-322 рр. до н. е.) (мал. 14). Він описав близько 500 видів тварин і спробував їх класифікувати. Цікаво знати Арістотель поділив усіх тварин на дві великі групи: тих, які мають кров, та тих, що крові не мають (він вважав, що кров може бути лише червоною). Тварин з кров’ю він, у свою чергу, поділив на живородних безногих (китоподібні) та живородних чотириногих (інші ссавці), яйцеродних і яйцеживородних (птахи, рептилії, амфібії, риби). (Поміркуйте, чи згодні ви з таким поділом тварин на групи.) Принципи класифікації тварин. Зорієнтуватись у величезній різноманітності тварин, які мешкають на нашій планеті, допомагає наука систематика тварин. Її основні завдання - опис, найменування видів тварин та визначення їхнього місця в системі органічного світу. При цьому вчені-систематики вивчають не тільки сучасні види, а й ті, які мешкали колись....

Органи та системи органів тварин

7 Клас

Ви пам’ятаєте, що орган - це частина організму, яка розташована в певному місці й характеризується притаманними лише їй особливостями будови та виконуваними функціями. Органи, які спільно виконують в організмі певні функції, утворюють систему органів. У тварин є такі основні системи органів: опорно-рухова, травна, кровоносна, дихальна, видільна, нервова, органи чуття, статева, ендокринна та імунна. Злагоджена робота органів різних систем забезпечує в організмі тварин обмін речовин, рухи та взаємодію з навколишнім середовищем. Будова систем органів може значно відрізнятися залежно від виду тварини та способу її життя, але виконувані ними функції загалом однакові. Які функції основних систем органів тварин? • Опорно-рухову систему складають скелет і мускулатура. Скелет виконує захисну функцію, підтримує в певному положенні внутрішні органи (мал. 8, 1). До скелета приєднуються м’язи, які забезпечують різноманітні рухи тварин (мал. 8, 2)....

Основні відмінності тварин від рослин і грибів. Особливості живлення тварин

7 Клас

Пригадайте будову клітини рослин і грибів. Які ознаки притаманні представникам рослин і грибів? Які організми належать до прокаріотів та еукаріотів? Які типи живлення називають автотрофним і гетеротрофним? Які типи рухів притаманні рослинам? Ви пам’ятаєте з курсу біології 6 класу, що залежно від особливостей будови клітини (зокрема, від наявності в ній ядра) усі організми поділяють на без’ядерні, або прокаріотів (пригадайте їхніх представників), та ядерні, або еукаріотів. Тварини разом з рослинами та грибами є еукаріотами. Клітини всіх еукаріотів мають ядра та різноманітні органели (пригадайте які). Чим тварини відрізняються від рослин і грибів? На малюнку 4 зображено клітини рослини, гриба та тварини. У клітинах тварин, так само як і рослин, і грибів, є ядро (одне чи кілька) та різноманітні органели, які забезпечують усі процеси життєдіяльності клітини. У клітин тварин зовні від мембрани розташована лише тоненька пружна оболонка - глікокалікс (від грец. глікіс - солодкий і лат. калюм - товста шкіра). Він утворений з молекул вуглеводів, які можуть з’єднуватися з молекулами білків і ліпідів. Глікокалікс бере участь у транспортуванні різних речовин у клітину та з клітини назовні, а також у сприйнятті різних подразників зовнішнього від клітини середовища. Крім того, він здійснює захисну функцію. Через відсутність щільної клітинної стінки певні групи тваринних клітин здатні утворювати непостійні вирости - несправжні ніжки, або псевдокодії. Так, клітини крові людини й хребетних тварин - лейкоцити - завдяки несправжнім ніжкам - псевдоподіям - знешкоджують хвороботворні мікроорганізми, здійснюючи захисну функцію (мал. 5)....

Навігація