Комахи, які розвиваються з повним перетворенням.

• Жуки. Найбільше видів серед комах - жуки (мал. 53). Вони мають гризучі ротові органи, передня пара крил перетворилася на надкрила, задня пара - перетинчаста. Жуки поширені в найрізноманітніших умовах суходолу та в прісних водоймах. Жуки-гнойовики (мал. 53, 1) та їхні личинки живляться послідом тварин, а гробарики - трупами тварин. Вони закопують гній або трупи в землю та відкладають на них яйця, з яких вилуплюються личинки, що швидко перетворюють ці залишки на гумус, сприяючи ґрунтоутворенню. Тим самим вони здійснюють санітарну функцію, утилізуючи рештки організмів.

Мал. 53. Різноманітність жуків: 1 - жук-гнойовик; 2 - сонечко; 3 - колорадський жук; 4 - жук-вусач

Сонечка (мал. 53, 2) та їхні личинки винищують попелиць, а жуки-красотіли (див. мал. 31, 2) - гусінь метеликів-шкідників.

Багато видів жуків шкодять культурним рослинам, продовольчим запасам, виробам з деревини тощо. Усім відомо, якої шкоди картоплі завдає колорадський жук, завезений до нас з Америки (мал. 53, 3). В Україні шкодять: цукровому буряку - буряковий довгоносик; зерновим культурам - жук-кузька та багато інших. Короїди виточують ходи під корком та в лубі цінних порід дерев, а личинки златок і вусачів (мал. 53, 4) живуть у мертвій деревині, завдаючи значної шкоди зрубаному для господарських потреб лісу.

Багато видів жуків живе в прісних водоймах. В Україні найбільші з них - це хижий жук-плавунець (мал. 54, 1) і рослиноїдний вид - водолюб чорний (мал. 54, 2). Личинки водолюба - хижаки. Вони полюють на різних безхребетних тварин.

Мал. 54. Жуки - мешканці водойм: 1 - жук-плавунець; 2 - водолюб чорний

• Метелики. У дорослих особин метеликів ротові органи - сисний хоботок (див. мал. 46, 2). Дві пари перетинчастих крил укриті лусочками, які здатні заломлювати світло. Личинки метеликів - гусінь, мають гризучий ротовий апарат і видовжене червоподібне тіло. Слинні залози гусениці виділяють шовкові нитки, з яких вона перед заляльковуванням плете захисну оболонку - кокон (шовкопряди, коконопряди) або якими прикріплює лялечку до різних предметів. Личинки метеликів переважно рослиноїдні, хоча є такі, що живляться вовною або хутром (наприклад, шубна, платтяна, меблева молі). Гусінь деяких видів (білан капустяний, яблунева міль, золотогуз, шовкопряд-недопарка тощо) шкодить різним сільськогосподарським культурам і лісовим насадженням.

Мал. 55. Метелики. А. Махаон: 1 - доросла особина; 2 - гусениця. Б. Шовковичний шовкопряд: 1 - доросла особина; 2 - гусениця та кокони

Людина здавна розводить шовковичного шовкопряда (мал. 55. Б), гусінь якого споживає лише листки шовковиці (тутового дерева), а дорослі особини взагалі не живляться. Ці комахи стали свійськими тваринами, у природі вони не трапляються. Одна гусениця шовкопряда при заляльковуванні утворює кокон з єдиної шовкової нитки близько 2 км завдовжки. З неї виготовляють шовкові тканини, які дуже цінуються. Галузь промисловості, що має назву шовківництво, зародилася в Стародавньому Китаї 5 тис. років тому.

• Перетинчастокрилі. Медоносні бджоли (мал. 56. А) виробляють мед - винятково корисний продукт харчування. Це нектар квіток, змінений під дією особливих речовин, які виробляють залози передньої частини кишківника бджіл-робітниць. Бджоли запасають мед у стільниках з воску, який виробляють інші залози, розміщені в черевці, й використовують для власного живлення взимку. Бджіл утримують у штучних гніздах - вуликах (мал. 56. Б). Сучасний розбірний рамковий вулик винайшов на початку XIX сторіччя український бджоляр П.І. Прокопович. Конструкція вулика дає змогу заміняти рамки з медовими стільниками новими, не порушуючи життя бджолиної родини.

Мал. 56. А. Медоносна бджола: 1 - робоча особина; 2 - матка (цариця); 3 - трутень. Б. Вулик

Мал. 57. Джміль земляний

Бджолина родина складається з однієї цариці (матки), кількох десятків самців - трутнів і десятків тисяч робочих особин (нездатних до розмноження самок). Личинок майбутніх робочих особин і трутнів перші чотири дні після вилуплення з яйця робочі особини вигодовують виділеннями залоз - «молочком», а потім - пергою (сумішшю пилку та нектару). Личинки, з яких розвинуться майбутні цариці, отримують «молочко» до заляльковування.

Джмелі (мал. 57) мешкають у гніздах із трави, моху тощо, розміщених у дуплах, покинутих норах тварин-землериїв та ін. Ці комахи запилюють багато дикорослих і культурних рослин, причому деякі з них (наприклад, конюшину) запилюють тільки джмелі та бджоли.

Руді лісові мурашки (мал. 58. А) винищують багато шкідників лісу. Гнізда мурашок називають мурашниками (мал. 58. Б). Під час будівництва гнізд мурашки перемішують ґрунт, збільшують його шпаристість, збагачують органічними речовинами.

Личинки різноманітних видів їздців (мал. 59) паразитують у яйцях, личинках і лялечках різних видів комах. Після виходу личинок їздців комаха-хазяїн гине. Так їздці регулюють чисельність комах-шкідників.

Мал. 58. А. Руда лісова мурашка. Б. Мурашник

Мал. 59. 1. Самка їздця відкладає яйця в тіло гусениці. 2. Личинки їздця виходять з гусениці

• Двокрилі. Цікава група комах, у яких є лише одна (передня) пара перетинчастих крил, а задня перетворена на булавоподібні утвори - дзижчальця (мал. 60. А). Ротові органи більшості мух - це м’який лижучий хоботок, у кровосисних і хижих видів - колючо-сисні ротові органи, як-от у комарів (мал. 61). Поблизу осель та в житлі людини трапляється муха кімнатна (мал. 60. Б). Вона живиться різними речовинами, зокрема харчовими продуктами людини. її червоподібні личинки розвиваються на смітниках, скупченнях органіки тощо.

Мал. 60. А. Дзижчальця. Б. Двокрилі - муха кімнатна: 1 - доросла особина; 2 - личинка; 3 - ктир велетенський

Ктир у польоті здатний наздоганяти свою здобич - інших комах. Своїм потужним хоботком він пробиває покриви здобичі та висмоктує її вміст. Ктир велетенський занесений до Червоної книги України (мал. 60. Б, 3).

Мал. 61. Комарі: 1 - самка малярійного комара споживає кров людини; 2 - комар-довгоніжка (через великі розміри люди часто лякаються цих комах, вважаючи їх кровосисними видами; насправді дорослі особини комара-довгоніжки живляться нектаром квітів або не живляться взагалі)

Мухи розповсюджують збудників інфекційних захворювань та яйця паразитичних червів. Тому боротьба з мухами та запобігання їхнім контактам із харчовими продуктами - необхідна умова гігієни людини.