Мал. 74. Канадські Кордильєри

Мал. 75. Родовище міді Чукікамата в Чилі

Мінеральні ресурси в Америці дуже багаті й різноманітні, тому її називають «геологічною коморою» світу. Величезні запаси нафти й газу сконцентровані на північному узбережжі Аляски (гігантське родовище Прадхо-Бей) і в районі Мексиканської затоки. Аппалачі відомі значними покладами кам’яного вугілля, також його видобувають на півдні Бразилії, у Чилі, Колумбії, на півночі Мексики. Основні запаси залізної руди сконцентровані в районі «Залізного трикутника», що на території Бразилії (18 % світових запасів), а також у Канаді. Поклади марганцевої руди зосереджені на заході Бразилії, у Мексиці, Чилі, Аргентині; нікелю - в Канаді і на Кубі. Одні з найбільших у світі родовищ бокситів сконцентровані на Ямайці (III місце у світі після Австралії і Гвінеї) і Бразилії. Величезними запасами міді відзначаються надра Чилі (20 % світових запасів, мал. 75). Канади і США; на олово багаті Болівія й Бразилія. Платина залягає в надрах Колумбії; золото - у Канаді, США, Колумбії, Бразилії; срібло - у Мексиці й Канаді; смарагди - у Колумбії.

Головні особливості рельєфу і клімату визначають характер річкової мережі та забезпеченість водними ресурсами. Найбільші річки Америки належать до басейну Атлантичного океану: Амазонка, Парана, Магдалена, Уругвай, Оріноко, Сан-Франсиску, Міссісіпі з Міссурі тощо. Амазонка є найбільшою у світі річкою за розмірами басейну і за довжиною (довжина від витоку Укаялі - понад 7000 км, площа басейну - 7180 тис. км2). Багато річок, особливо гірських, ускладнені порогами й водоспадами. Так, у верхів’ях р. Чурун (притока р. Оріноко) утворився найвищий водоспад на Землі - Анхель (висота 1054 м), на р. Ігуасу розташований унікальний каскад водоспадів Ігуасу, на річці Ніагара - Ніагарський водоспад (заввишки 51 м). Безліч порогів і водоспадів на річках утворюють величезні запаси гідроенергії.

Північна Америка багата на озера, яких налічується тут близько 4 млн. Найбільші з них - Великі озера (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Вінніпег, Велике Невільниче, Велике Ведмеже, Велике Солоне тощо. У Центральних Андах на висоті 3812 м міститься найбільше з високогірних озер світу - тектонічне озеро Тітікака (глибина - до 304 м).

Ліси є найважливішим природним ресурсом Америки, тут зосереджено понад 30 % лісових ресурсів світу. Найбільша лісистість характерна для Амазонської низовини і Канади. На більшій території Північної Америки в деревостої домінують хвойні породи (ялини, бальзамічна ялиця, американська модрина, секвоя), у Південній Америці - вічнозелені широколистяні породи з невеликою домішкою листопадних (гелії). Цінні породи дерев - каучуконос гевея, хінні, какао, динні, сейба, пальми.

США і Канада першими у світі утворили систему національних парків, яких в Америці налічують кілька сотень. Чимало з них набули всесвітньої популярності: Єллоустонський, Йосемітський, Великий Каньйон, Секвоя, Ігуасу, Галапагоські острови тощо.

• Демографічна ситуація в Америці. Демографічна ситуація в країнах Північної Америки є типовою для високорозвинених країн. Середній природний приріст населення становить 0,77 %. Спостерігається швидке зниження народжуваності, зростає частка сімей з однією дитиною та бездітних, що пов’язано з високим рівнем життя, зайнятістю жінок і великою кількістю розлучень (особливо у США). У статевій структурі населення жінки переважають над чоловіками; у віковій - швидко зростає частка людей літнього віку.

Центральна, Південна і Карибська Америка належить до регіонів, чисельність населення яких стрімко зростає. Останнім часом темпи приросту дещо уповільнилися і становлять у середньому 1,3 % на рік (найбільші - у Гватемалі (1,8 %), Гондурасі (1,6 %), Болівії (1,5 %); найнижчі - у Пуерто-Рико (-1,7 %), на Кубі (-0,3 %), у Тринідаді і Тобаго (-0,2 %)). Для демографічної ситуації в цих субрегіонах вагомого значення набуває зниження смертності та зростання тривалості життя, але в найменш розвинених країнах Центральної Америки та Анд цей показник все ще залишається високим, зокрема й показник дитячої смертності. Це «молоді» субрегіони світу: понад 33 % їхнього населення становлять особи молодші 15 років.

• Расовий, етнічний і релігійний склад населення. Для населення Америки характерна надзвичайно різноманітна расова структура. Корінні мешканці Америки - ескімоси (мал. 76) на півночі й індіанці, яких значною мірою було або знищено прибулим білим населенням, або змішалися з ним, утворивши мішаний расовий тип - метиси. Нащадків «чистих» індіанських племен у Латинській Америці залишилося дуже мало, і мешкають вони зазвичай у важкодоступних регіонах Болівії (мал. 77), Гватемали, Перу, Мексики й ін. Типово «білими» (населені представниками європеоїдної раси) є країни, у яких оселилися англійські та французькі іммігранти (у Північній Америці) й іспанські, португальські й італійські іммігранти (у Латинській Америці). Із XVI ст. до Америки почали завозити негрів (рабів), насамперед до США, Вест-Індії та Бразилії, для роботи на сільськогосподарських плантаціях. Тому саме тут їх концентрується украй багато.

Вважається, що етнічний склад населення Північної Америки сформувався на основі величезного потоку переселенців, переважно з Європи, тому місцеве населення ще називають «продуктом» імміграції.

Етнічний склад населення Центральної, Південної, Карибської Америки дуже строкатий, тут мешкають представники майже 250 великих і малих народів: по-перше, індіанські племена, які є корінними мешканцями регіонів; по-друге, європейські переселенці креоли; третю етнічну групу формують етнічні компоненти з країн Азії та Африки. Найбільша етнічна різноманітність характерна для Бразилії (понад 80 етносів), Мексики (понад 50), Болівії, Венесуели, Перу, Колумбії.

Мал. 76. Ескімоси Аляски

Мал. 77. Нащадки індіанців Болівії

Незважаючи на строкатий національно-етнічний склад, релігійний склад населення Америки відносно однорідний. У США і Канаді зареєстровано понад 250 різних конфесій, однак панівною релігією є протестантизм, певна частина канадців (Квебек) та американців належать до римсько-католицької церкви. Переважна кількість латиноамериканців сповідує католицизм. Корінне населення здебільшого зберігає свої традиційні вірування.

• Розселення населення. Природні умови Америки зумовили нерівномірне розселення населення. Найгустіше заселені: узбережжя, міжгір’я з достатнім зволоженням і родючими ґрунтами, о-ви Карибського моря, Приозерний район Канади і США, Південно-Східна Бразилія, Східна Аргентина, Центральна Мексика й Північна Венесуела, столичні округи.

Крайня Північ, амазонські ліси та посушливі савани, напівпустелі й високогір’я заселені вкрай рідко. Америка відзначається високим рівнем урбанізації, що нині збільшився до 70-80 %, особливо в Північній Америці, де міські агломерації (місцева назва метрополітени) утворюють мегалополіси (табл. 1).

Більшість міст Північної Америки збудовані в ХІХ-ХХ ст. Забудова сучасних великих міст — надвисотна. Що більшим є місто, то більше висотних будинків (хмаросягів) і вони вищі (мал. 78). У Латинській Америці, навпаки, міста старовинні, зі збереженими будівлями колоніальної епохи. Загалом в Америці налічується близько 60 міст-мільйонерів, серед яких найбільшими є: Сан-Паулу (12,0 млн осіб), Ліма (9,7 млн), Мехіко (9,1 млн), Нью-Йорк (8,4 млн), Богота, Сантьяго, Ріо-де-Жанейро, Лос-Анджелес.

У Північній Америці дуже активно проявляється субурбанізація (особливо в США), суть якої полягає в переселенні населення з міст до передмість. Це відбувається завдяки тому, що значна частка заможних людей і середній клас віддають перевагу розселенню саме в них. Нині в передмістях мешкає понад 40 % американців. Тому виникло поняття так званої «одноповерхової» благополучної Америки. У Латинській Америці, навпаки, передмістя є нетрями (у Бразилії вони звуться фавелами, мал. 79), де немає належної інфраструктури й панує злочинність.

Таблиця 1. Найбільші мегалополіси Америки

Мал. 78. Нью-Йоркські хмаросяги

Мал. 79. Фавели Ріо-де-Жанейро

1. Назвіть риси природних умов Америки. Як вплинули особливості рельєфу, клімату та розподілу природних джерел прісної води на життєдіяльність населення різних субрегіонів Америки?

2. Охарактеризуйте основні види природних ресурсів Америки (мінерально-сировинні, водні, лісові, природно-заповідний фонд як складову ресурсів). Чому до жодного з видів ресурсів не підходить епітет «бідні», або «незначні» чи «виснажені»?

3. Як формувалося населення субрегіонів Америки? Порівняйте рівні й темпи сучасних урбанізаційних процесів і форм розселення населення в американських країнах.

4. Назвіть і покажіть на карті мегалополіси, світові міста в Америці.

5. Які причини обумовили розвиток субурбанізації як процесу, властивого розселенню населення розвинених країн? Які процеси розростання міст стали типовими для країн, що розвиваються, в Америці?