§ 16. Росія (Російська Федерація)

Пригадайте

• на які корисні копалини багаті надра Росії

• історію формування української діаспори

1. Економіко-географічне положення. Природні умови та ресурси.

Росія — найбільша за площею країна світу. За своєю довжиною зі сходу на захід (приблизно 11 тис. км) вона не має рівних, а за протяжністю з півночі на південь поступається лише південноамериканській країні Чилі. Лише 1/4 країни розташована в Європі, а 3/4 — в Азії. Тому Росія — євразійська країна. У європейській частині проживає більшість її жителів.

Величезні розміри Російської Федерації роблять дуже різноманітним економіко-географічне положення її окремих частин. При цьому найвигідніше воно в тих частинах країни, які розташовані найближче до важливих світових економічних центрів, — середня та південна смуги європейської частини Росії та півдня Далекого Сходу.

Росія має велику кількість держав-сусідів, їх у неї 14, у тому числі один зі світових лідерів за потужністю економіки — Китай. Однак, по-перше, Російська Федерація не має суходільного кордону із жодною країною «Великої сімки»; по-друге, тільки дві сусідні з Росією держави — Норвегія й Фінляндія — належать до високорозвинених; по-третє, більшість найрозвиненіших районів Росії перебувають далеко від кордону з Китаєм; по-четверте, значна частина її кордонів з іншими країнами проходить у малозаселених місцевостях або по високих горах.

Росія володіє другою за протяжністю у світі після Канади береговою лінією. Проте особливих вигод країні це не приносить, оскільки більша частина морів біля її берегів узимку замерзає, узбережжя Північного Льодовитого та Тихого океанів і прилеглі райони заселені рідко й погано освоєні в господарському відношенні, а найрозвиненіші райони країни розташовані від них далеко. Найбільше значення мають береги Балтійського (але майже всі російські порти тут узимку теж замерзають) і Чорного морів.

За допомогою карт атласу та матеріалів електронного додатка до підручника визначте особливості природних умов і ресурсів Росії.

2. Національний склад населення. Українська діаспора в Росії. Система розселення.

Середня густота населення країни складає 8,4 особи/км2. Більшість жителів проживає в так званій Головній смузі розселення, що має форму трикутника, вершинами якого є міста Санкт-Петербург, Іркутськ та Астрахань. Особливо густо заселена середина європейської частини Росії — до 65 осіб/км2. Висока заселеність у передгірних районах і республіках Північного Кавказу. Азіатська частина Росії, у тому числі райони Сибіру й Далекого Сходу, має низьку густоту населення — приблизно 2,5 особи/км2. Здебільшого воно зосереджено навколо залізниць (Транссибірської магістралі та БАМу) і судноплавних річок. За густотою населення виділяються високорозвинені в промисловому відношенні області — Кемеровська, Омська, Новосибірська та Приморський край.

У країні складна демографічна ситуація. Рівень народжуваності в останнє десятиліття на рівні смертності, а в окремі роки — нижче. Для вікового складу населення країни характерне збільшення частки населення старшого віку та зниження частки молодшої вікової групи (див. таблицю).

Таблиця

ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ у 2011—2017 рр.

Росія — багатонаціональна країна. Її народи розмовляють більш ніж 100 мовами і діалектами. Росіяни становлять понад 80% населення. Також тут проживають татари, українці, башкіри, удмурти, чуваші, мордва, комі, карели. Багато із цих народів розселені компактно.

В окремих частинах Росії (Чечня, Тува, Татарстан) росіяни складають меншість населення.

Українці становлять третю за кількістю етнічну групу в населенні країни. Перше місце за кількістю українців посідає центр європейської частини, у тому числі Москва, Московська, Бєлгородська, Воронезька та Курська області. На території Сибіру проживає понад 350 тис. українців, більшість у Західному Сибіру. Найбільше їх зосереджено в Тюменській області (за даними останнього перепису — 157 тис. осіб), а також у містах південної частини. У Східному Сибіру найбільше українців у Красноярському краї — майже 40 тис. осіб.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. сформувалася українська діаспора на Далекому Сході («Зелений Клин»). Найбільше сюди прибуло українських селян із Київської, Полтавської та Чернігівської губерній.

Велика діаспора розташована на півночі європейської частини та Північному Кавказі. Найбільш компактно українці проживають у Санкт-Петербурзі, Краснодарському краї (Кубань) та Ростовській області. Так, у Краснодарському краї налічується понад 80 тис. українців («Малиновий Клин»).

Основною релігією є православ’я. Більшість неслов’янських народів Поволжя та Північного Кавказу сповідують іслам, є також представники буддизму (калмики, буряти).

Росія — високоурбанізована країна. Зараз у містах проживає 3/4 усього населення. Дванадцять міст налічують понад 1 млн жителів, серед них найбільші — Москва, Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Новосибірськ, Самара. У великих міських агломераціях зосереджена понад третина населення, а також основний промисловий потенціал країни.

Москва — найбільший у країні політичний, науковий і культурний центр та один із найважливіших у світі. Економіка Москви найбільша серед суб’єктів Російської Федерації і у 2016 р. склала 16,2% від загального обсягу ВВП. У місті зосереджено більше половини банків, зареєстрованих у країні. Великою є роль Москви як центру управління значною частиною економіки країни, через який перерозподіляються економічні ресурси країни. Так, багато найпотужніших компаній зареєстровані саме в Москві й мають тут свої центральні офіси, хоча їхнє виробництво може розташовуватися за тисячі кілометрів від столиці.

3. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

У структурі господарства Росії переважають добувна промисловість, електроенергетика, металургія, машинобудування, хімічна й лісова промисловість. Країна посідає друге місце у світі за видобутком природного газу та нафти. Головним районом видобутку є Західний Сибір, великі родовища є також у Поволжі, республіці Комі (на півночі європейської частини країни), на Сахаліні.

Росія посідає шосте місце у світі за видобутком вугілля. Найбільші басейни: Кузнецький, Кансько-Ачинський і Печорський. Близько 40% вугілля добувають відкритим способом.

Понад 2/3 електроенергії виробляють ТЕС, які орієнтуються як на споживача (європейська частина Росії, Урал), так і на паливо (Сибір). Близько 16% потреб в електроенергії забезпечують десять АЕС. Вони тяжіють до споживача, тому більшість розташована в європейській частині Росії. Основу гідроенергетики країни становить Ангаро-Єнісейський каскад ГЕС в азіатській частині Росії та Волго-Камський — у європейській.

Росія посідає п’яте місце у світі за виробництвом сталі (у 2016 р. — 70 млн т). Основу становить велика трійка металургійних комбінатів (Магнітогорський, «Северсталь» — місто Череповець, Новолипецький) і шість середніх підприємств.

У кольоровій металургії найбільше значення мають алюміній, мідь і нікель. Підприємства переважно орієнтуються на сировину й представлені виробництвом міді й нікелю (Урал, Красноярський край), цинку (Челябінськ, Белове), свинцю й цинку (Владикавказ), олова (Новосибірськ). Комбінат «Норильський нікель» (Красноярський край) є найбільшим виробником нікелю і паладію, одним із найбільших — платини й міді.

Алюмінієві заводи розташовані переважно біля джерел дешевої енергії: Абакан (біля Саяно-Шушенської ГЕС), Шеліхов (біля Іркутської ГЕС), Красноярськ, Волгоград.

У машинобудуванні великими обсягами виробництва відрізняється автомобілебудування. Найбільші заводи розташовані в Поволжі, причому 2/3 російських легкових автомобілів випускає ВАТ «Автоваз» (Тольятті). У країні спостерігається поступове зниження частки автомобілів національних марок і збільшення виробництва іномарок російського складання. Найбільший виробник вантажних автомобілів — «Камський автомобільний завод» (Набережні Челни, Татарстан).

Енергетичне машинобудування представлене виробництвом потужних турбін і генераторів. Підприємства розташовуються переважно в містах із розвиненим машинобудуванням за наявності висококваліфікованих кадрів. Найбільшими центрами є Санкт-Петербург і Таганрог.

Велике значення має виробництво авіакосмічної техніки та озброєння. Найбільших успіхів тут досягли авіабудівники (пасажирські літаки, винищувачі, штурмовики, гелікоптери). Значна частина продукції йде на експорт, у 2016 р. його обсяг склав 6,3 млрд дол.

Мал. 1. Підприємство «Уралкалій». Російська компанія «Уралкалій» — найбільший у світі виробник калійних добрив. У Росії вона є монополістом. Компанія контролює весь виробничий ланцюжок — від видобутку калійної руди до поставок хлористого калію покупцям.

Виробничі потужності компанії розташовані в містах Березники і Солікамськ Пермського краю. За підсумками 2015 р. було вироблено 11 млн т добрив. Ця продукція постачається більш ніж у 60 країн світу.

Завдяки значним запасам мінеральних ресурсів і наявності споживача Росія має сприятливі умови для розвитку хімічної промисловості. Країна посідає провідне місце за виробництвом добрив (у 2016 р. — 20 млн т). Підприємства з виготовлення азотних добрив розміщені в районах видобутку газу (Північний Кавказ), уздовж трас магістральних газопроводів (центр європейської частини Росії, Поволжя, північний захід країни), поблизу центрів чорної металургії (Череповець, Липецьк, Магнітогорськ, Нижній Тагіл, Новокузнецьк). Фосфорні добрива здебільшого виробляють у сільськогосподарських районах на базі привізного апатитового концентрату з Кольського півострова. Виробництво калійних добрив зосереджено на підприємстві «Уралкалій» (мал. 1).

Традиційними виробництвами є лісова, деревопереробна й целюлозо-паперова промисловість. Вони розвинені на європейській півночі, Уралі. Великі лісопромислові комплекси та целюлозно-паперові комбінати створені на півдні Сибіру.

4. Спеціалізація сільського господарства.

Різноманітність природних умов країни визначила спеціалізацію сільського господарства. У його структурі переважає продукція рослинництва, найбільше значення має зернове господарство. Тут вирощують пшеницю, жито, кукурудзу, ячмінь, овес. їхній загальний збір становить понад 110 млн т. Понад третину складає пшениця, за експортом якої у 2016 р. країна посіла перше місце у світі. Головні зернові райони — басейни річок Дон і Кубань, Поволжя, Південний Урал, Алтайський край.

Із технічних культур найбільше вирощують цукрового буряку (перше місце у світі за зборами врожаю; у 2016 р. — 48 млн т), соняшнику й сої. Основний район вирощування цукрового буряку й соняшнику — південь європейської частини Росії, сою висівають у Приморському краї і на Далекому Сході.

У великих обсягах вирощують овочі — 16 млн т, картоплю — 31 млн т, фрукти й виноград — близько 4 млн т. У Поволжі (Астраханська область) і на Північному Кавказі значні площі зайняті під баштанні культури.

Розвиненим скотарством виділяються центр європейської частини Росії, Поволжя, Кавказ, Краснодарський край, південь Західного Сибіру й Уралу. Молочне тваринництво розвивається поблизу великих міст. Поголів’я великої рогатої худоби за останні роки скоротилося й зараз становить 19,4 млн голів (у тому числі 8,3 млн корів). Свинарство сформувалося в районах вирощування картоплі (зона мішаних лісів), вівчарство — на Північному Кавказі, на Поволжі й півдні Сибіру. На півночі Росії розводять північних оленів.

5. Домінуючі складові третинного сектору.

Частка третинного сектору в економіці Росії поступово зростає і зараз складає 62%. Збільшується й загальна кількість зайнятих: ця цифра перевищує 40 млн осіб (у 1,5 разу більше, ніж у 1990 р.). Найбільше зросла частка зайнятих у наданні ринкових послуг — фінанси й торгівля, що збігається зі світовими тенденціями. Однак зайнятість зростає і в державному управлінні, що суперечить ринковим змінам. Загалом, як і раніше, найбільше працівників у торгівлі, освіті та охороні здоров’я.

Швидко розвивається банківський сектор. Для нього характерне переважання місцевого капіталу, у тому числі державного. Так, найбільшими банками країни є «Сбербанк», «ВТБ», «Газпромбанк», «Россельхозбанк».

До 2014 р. в Росії динамічно розвивався міжнародний туризм. Проте після введення санкцій західних країн відбулося значне зниження кількості туристів, особливо виїзних. Деякі компанії, у тому числі потужні, змушені були зупинити діяльність. Основним видом транспорту є залізничний. За довжиною залізниць Росія посідає друге місце у світі. Залізницею перевозиться до половини всіх вантажів і пасажирів. Найважливіші залізниці починаються в Москві й розходяться в різні регіони країни. Серед них найдовша у світі — Транссибірська залізнична магістраль. Із метою її розвантаження у XX ст. була побудована Байкало-Амурська магістраль (БАМ).

Друге місце за обсягами перевезення вантажів посідає трубопровідний транспорт. У країні споруджений ряд магістральних трубопроводів із Західного Сибіру в Центральну Росію і далі в Центральну й Західну Європу.

Важливу роль відіграє автомобільний транспорт. Він використовується переважно на коротких відстанях. Великою проблемою для Росії залишається якість доріг, тільки третина з яких відповідає нормативним вимогам.

Мал. 2. Архангельський морський торговельний порт. В Архангельську розташовані річковий і морський порти. Морський спеціалізується на перевалці целюлози, картону, лісоматеріалів, металу, добрив, насипних і навалочних вантажів. Потужності порту дозволяють перевозити до 4,5 млн т вантажів на рік. Річковий порт розташований у гирлі річки Північна Двіна. Він забезпечує перевезення пасажирів і невеликих вантажів, буксирування суден, виконання перевантажувальних робіт і складських операцій.

Протяжність внутрішніх водних шляхів (річки Волга з Камою, Об з Іртишем, Єнісей, Лена, Амур) становить понад 100 тис. км. На річках розташовано 125 портів.

Значну частину зовнішньоторговельних перевезень забезпечує морський транспорт. Росія має 43 основні торговельні порти потужністю понад 320 млн т вантажів на рік. Найважливіші з них: Санкт-Петербург, Новоросійськ, Калінінград, Владивосток, Мурманськ, Архангельськ (мал. 2). Частина портів розташована в замерзаючих морях, що вимагає льодової проводки суден упродовж двох—шести місяців.

6. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв'язки. Міжнародні зв'язки України й Росії.

Розміщення промислових потужностей, сільського господарства й сфери послуг територією Росії дуже нерівномірне. Найбільші промислові райони, де зосереджені виробництва обробної промисловості, майже повністю розташовані в центрі та на півдні її європейської частини. У промисловості азіатської частини головне значення мають виробництва, які спираються на багаті природні ресурси (нафтова, газова, лісозаготівельна, металургія) або дешеву електроенергію (виплавка алюмінію, целюлозно-паперове виробництво).

Європейська частина Росії (її центр і південь) є найважливішим сільськогосподарським регіоном. Проте на більшій частині території країни (майже весь Сибір і Далекий Схід) воно відстале, має екстенсивний характер і розвинене слабко.

Найбільш високим рівнем розвитку та кількістю установ і закладів сфери послуг відрізняються Москва та Санкт-Петербург. У цих містах розміщено понад половину банків та інших фінансових установ, 30 % вузів, де навчається понад чверть студентів, найбільші музеї і виставкові зали, бібліотеки, провідні театри країни.

Зовнішньоторговельний обіг країни у 2016 р. склав 471,2 млрд дол. Росія виступає насамперед як постачальник сировини (природний газ, нафта, кам’яне вугілля, кольорові метали, лісоматеріали, зерно) та озброєння.

У структурі імпорту переважають продукція машинобудування (промислове обладнання, верстати, рухомий склад для залізниць, автомобілі, електроніка), хімічної промисловості, а також продукти харчування та сировина для легкої промисловості.

Найбільшими торговельними партнерами Росії є Китай, Німеччина, Нідерланди, США, Італія, Японія.

Із 2014 р. українсько-російське економічне співробітництво здійснюється у складних умовах через загострення відносин між країнами. Це обумовило зменшення обсягів товарообігу: за три роки він скоротився майже на 30 млрд дол., або на 78%. Росія має додатне сальдо, вона продає нафту і нафтопродукти, машини та обладнання, вугілля, добрива. З України в Росію надходить продукція чорної металургії, машинобудування, хімічної та харчової промисловості.

Головне

• Росія — євроазійська держава, найбільша у світі за площею. Вона належить до найбільш забезпечених корисними копалинами країн.

• Більшість росіян проживає в європейській частині країни.

• У структурі господарства Росії переважають добувна промисловість, електроенергетика, металургія, машинобудування, хімічна й лісова промисловість.

• Різноманітність природних умов визначила різноманіття спеціалізації сільського господарства країни.

• Частка третинного сектору в економіці Росії поступово зростає, зростає і кількість зайнятих.

• На світовому ринку Росія виступає як постачальник сировини, напівфабрикатів й озброєння.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Якими є особливості природних умов Росії? 2. Охарактеризуйте забезпеченість країни паливними корисними копалинами. 3. Чим би ви пояснили зосередження більшої частини населення Росії в головній смузі розселення? 4. Якими є особливості промисловості Росії? 5. На чому спеціалізується рослинництво? 6. Якими є особливості банківського сектору Росії? 7. Чим пояснюється велике значення залізничного транспорту в перевезеннях вантажів і пасажирів?

Поміркуйте

Чому, незважаючи на складні відносини, Росія залишається основним торговельним партнером України?

Практичне завдання

З'ясуйте, які транспортні магістралі зв'язують Україну й Білорусь. Позначте їх на контурній карті.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно