• Сучасний стан господарства. Головною особливістю економічного розвитку Італії є різниця в рівнях економічного, соціального та культурного розвитку її районів, з огляду на те, що країну здавна поділяють на промислову Північ, відсталий Центр та аграрний Південь (Меццоджорно). Значна частина італійського господарства належить потужним ТНК, як-от: Fiat (з 2014 р. Fiat Chrysler Automobiles NV) (мал. 56), Enel (найбільша енергетична компанія, одна з найпотужніших у світі) і Епі (нафтова і газова компанія), Leonardo (машинобудівний холдинг, що діє у сферах оборони, енергетики, гвинтокрилобудування, телекомунікацій і транспорту), Pirelli & С (п’ятий у світі за виручкою виробник автомобільних шин), Luxottica Group (визнаний світовий лідер з виробництва оправ і сонцезахисних окулярів) тощо.

Мал. 56. Компанія Fiat - один з найбільших у світі автовиробників, якому належать провідні торговельні марки

Третинний сектор економіки Італії представлений такими сферами, як туризм, транспорт і банківська діяльність. Туризм в країні став найінтенсивніше розвиватися одразу після Другої світової війни і перетворився на організовану сферу економіки. У 2016 р. Італію відвідали 50,7 млн іноземців (V місце у світі), переважно європейці (майже 90 %). Італія володіє визначними рекреаційними ресурсами і є зосередженням найбільшої кількості (58) об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (мал. 57). Інтенсивно розвивається «шопінговий туризм», що приваблює оптових торговців та споживачів італійського взуття та одягу.

Транспортний комплекс Італії має важливе значення для розвитку національної економіки. У внутрішніх перевезеннях пасажирів (90 %) і вантажів (80 %) домінує автомобільний транспорт. Головна транспортна артерія - «Автострада Сонця», що йде з півночі на південь і є найдовшою італійською автострадою (мал. 58). Загальна протяжність автошляхів — 487 тис. км. Протяжність італійських залізниць становить 20,1 тис. км, з яких 12,8 тис. електрифіковано, що свідчить про високий технічний рівень цього виду транспорту. Швидкісні потяги між Римом і Міланом, Генуєю, Венецією, Неаполем належать до найліпших у Європі. Оскільки країна розміщується на півострові й островах, провідна роль у зовнішніх перевезеннях належить морському транспорту. Найбільші порти - Генуя (один з найбільших портів у Середземномор’ї), Трієст, Неаполь тощо. Авіаційні мережі підтримують зв’язок найбільших міст Італії з багатьма містами Європи й інших частин світу. Головна авіакомпанія країни - Alitalia.

Мал. 57. Історичний центр Рима і володіння Ватикану, включаючи базиліку Св. Павла за міськими стінами

Мал. 58. «Автострада Сонця»

Провідною ланкою вторинного сектору економіки Італії, на яку припадає близько 1/4 національного прибутку та 2/5 усіх зайнятих, є промисловість. Більшу частину електроенергії (82 %) виробляють на ТЕС, а майже 2 % дають геотермальні електростанції (ще в 1905 р. у Лардерелло в Центральній Італії з’явилися перші у світі геотермальні електростанції).

Обробна промисловість Італії працює в основному на імпортній сировині. Відносно новою ланкою промисловості Італії є металургія. Чорна металургія працює на імпортній сировині, тому найбільші комбінати знаходяться в портових містах (Генуя, Неаполь, Таранто). У кольоровій металургії найрозвинутіші алюмінієва, свинцево-цинкова, магнієва й ртутна промисловість. Італія посідає одне з перших місць у світі за виплавкою ртуті. Машинобудування є провідною сферою італійської індустрії. У ньому особливо вирізняється автомобілебудування (понад 1,1 млн автомобілів), у якому домінує Fiat Chrysler Automobiles NV. Портфель компанії включає в себе безліч добре відомих автомобільних назв, як-от Alfa Romeo, Chrysler, Dodge, Fiat, Jeep, Lancia, Maserati тощо. Традиційним для Італії є суднобудування (виробництво контейнеровозів, різних платформ і спортивних суден). Чималих успіхів домоглася Італія в електротехнічній та електронній промисловості завдяки компаніям Zanussi-Electrolux (м. Порденоне), Indesit (м. Фабріано), а також Olivetti (м. Турин).

Основною спеціалізацією хімічної промисловості є виробництво полімерів і синтетичних волокон, відзначається також лакофарбова й фармацевтична промисловість (переважно на півночі). Одне з найстаріших у країні виробництв - легка промисловість, яка виробляє тканини та пряжу з бавовни, вовни, шовку, коноплі, льону, джуту й хімічних волокон, а також різноманітний трикотаж. Широко розвинуте виробництво взуття (кожна третя пара взуття у світі - італійська). Італію разом із Францією вважають законодавицею моди одягу і взуття (центри - Мілан і Турин). Унікальною і традиційною залишається харчова промисловість: усесвітньо відомі види сирів, як-от пармезан, горгонзола, рікота, моцарела і проволоне, створили італійці; макарони, спагеті, піца, томатна паста; найвідоміший італійський десерт — тірамісу.

Основу італійського первинного сектору становить сільське господарство, у якому домінує рослинництво. Основні культури - пшениця, кукурудза, рис, цукровий буряк, цитрусові (апельсини й лимони), томати, оливки (3,1 млн т — II місце у світі). Значна роль виноградарства в місцевому сільському господарстві. У країні вирощують майже 250 сортів винограду, 90 % якого переробляють на вино (один зі світових лідерів за обсягами виготовлення). Тваринництво менш розвинене.

Велику рогату худобу розводять на півночі країни, овець - на Сардинії, на відходах переробки цукрового буряку розвивається свинарство. У бідних на корми гірських районах Апеннін, на Сицилії та Сардинії селяни розводять овець (мал. 59), кіз та мулів.

Мал. 59. Череда овець на апеннінських схилах

• Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною. Для Італії дуже важлива зовнішня торгівля. Експортує Італія продукцію машинобудування і металообробної промисловості, швейні, взуттєві та текстильні вироби, хімічну продукцію, продовольство, будівельні матеріали, офісну оргтехніку, руди металів. В імпорті переважають автомобілі, нафта, метал і пластмаси. Серед основних торговельних партнерів Італії відзначаються країни Євросоюзу, а також США, Саудівська Аравія, Лівія тощо.

Італія для України є важливим і перспективним партнером. Сьогодні Італія посідає провідне місце серед зарубіжних торговельних партнерів України. Основними товарами українського експорту (1,9 млрд дол. у 2016 р.) в Італію є чорні метали, мінеральне паливо, нафтопродукти, добрива, алюміній і вироби з нього. В українському імпорті (1,35 млрд дол.) з Італії переважають обладнання, електричні машини, вовна і тканини, вироби із чорних металів. Українська громада є однією з найчисленніших серед інших громад в Італії. Станом на 2016 р., загальна кількість українців в Італії, які отримали дозвіл на проживання, становила 240,1 тис. осіб. До Італії вони прибули здебільшого в пошуках заробітку починаючи із середини 1990-х рр.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Назвіть чинники, що визначають місце Італії в МПП. Як впливає ЕГП (працересурсний, споживчий, природно-ресурсний потенціали) на спеціалізацію італійської економіки?

2. Як можна пояснити низьку ресурсозабезпеченість Італії паливними мінеральними ресурсами?

3. Охарактеризуйте сучасну демографічну ситуацію в Італії.

4. Які передумови для розвитку туризму як провідної сфери третинного сектору економіки склалися в Італії?

5. Вторинний сектор економіки, провідні ланки промисловості асоціюються з Північним районом Італії. Доведіть цей факт конкретними прикладами.

6. Кожна область Італії має свої рецепти приготування «традиційної» італійської страви - пасти (макаронів): «на півночі Італії пасту готують з м’ясом, молочними виробами та тваринними жирами; на півдні - без додавання яєць, тільки на оливковій олії». Поясніть на цьому прикладі регіональні відмінності у спеціалізації сільського господарства Італії.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

Тема: Добирання статистичних показників та оцінювання працересурсного потенціалу (кількості, динаміки, якості та ціни робочої сили) в одній з країн Європи.

Мета: закріпити поняття «трудові ресурси», «працересурсний потенціал» і показники їхнього кількісного та якісного складу; визначити вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни; розвивати вміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію для характеристики країни, здійснювати необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн працересурсним потенціалом.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

Тема: Складання картосхеми просторової організації (просторового каркасу) економіки однієї з європейських країн «Великої сімки» (за вибором).

Мета: узагальнити знання про складові економіки європейських країн «Великої сімки» та чинники розміщення виробництва і фінансів, уміння визначати змістове наповнення картосхеми просторової організації (просторового каркасу) господарства на основі аналізу відповідних карт атласу; розвивати картографічні компетенції та вміння обґрунтовувати залежність просторового каркаса господарства від типу економіки й рівня розвитку країни.

ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг.

2. Лондон, Берлін, Париж, Київ: подібність і відмінність джентрифікації.