• Населення. Народонаселення Норвегії та Швеції визначається певною однорідністю, особливо в етнічному, релігійному та соціальному відношенні. Це малі за чисельністю населення країни Європи (мешкає менше ніж 10 млн осіб, табл. 1). Природний приріст є позитивним (у середньому 0,9 %) і кількість населення стабільно зростає. Із середини 1970-х рр. Норвегія запровадила офіційну заборону на в’їзд іммігрантів до країни, що діє й дотепер. Швеція ж, навпаки, ще з XX ст. перетворюється з країни еміграції в державу масової імміграції.

Мал. 61 Традиційний побут народу саамів

Етнічно Норвегія - однорідна країна, норвежці становлять 95 % усього населення. Етнічною меншиною є саами, яких налічується тут близько 20 тис. Вони мешкають на крайній півночі вже близько 2 тис. років, а деякі з них досі ведуть кочове життя. Сучасне шведське суспільство включає представників різних етносів і культур. Більшу частину населення становлять шведи (93 %) й етнічна меншість - саами (мал. 61), які у XVIII-XIX ст. кочували територією Північної Європи, а нині мешкають на півночі країни. Більшість шведів (87 %) сповідують лютеранство, унаслідок імміграції в країні з’явилися численні громади мусульман і католиків.

Норвегія та Швеція є одними з найменш заселених країн Європи, середня густота населення становить 13 осіб/км2 в Норвегії та 22 особи/ км2 у Швеції. Понад 80 % населення зосереджено в південних частинах країн. Обидва королівства високоурбанізовані, у містах мешкає понад 83 % населення, майже всі великі міста розміщуються або на узбережжі морів та фіордів, або неподалік від них. Рівень агломеративності країн невисокий. Найбільші агломерації - Стокгольмська (1,4 млн осіб) (мал. 62) і Ґетеборзька (550 тис. осіб) у Швеції та Велике Осло (понад 700 тис. осіб, що становить близько 18 % населення) у Норвегії.

• Сучасний стан господарства. Скандинавські країни мають розвинуту економіку та високий рівень життя, тому цей лад звуть ще «суспільство загального добробуту», або «скандинавським соціалізмом». Норвегія та Швеція - високорозвинуті країни Європи, для яких характерна яскраво виражена виробнича спеціалізація та експортна орієнтація господарства. Це одні з найбагатших країн світу, для яких характерний значний соціальний захист населення. Тут створено самобутню економічну модель, якій притаманна широка участь у міжнародному поділі праці, висока частка державного сектору, застосування високих технологій, висока кваліфікація робочої сили, виробництво товарів на експорт, високий соціальний захист населення та відсутність суттєвих відмінностей між багатими й бідними верствами населення.

У країнах успішно розвивають такі надсучасні сфери третинного сектору, як інформаційні технології, біомедицину, дизайн, рекламу, туризм, транспорт тощо. Фундаментальну основу процвітання як шведської, так і норвезької економіки становить ефективний і надійний фінансовий сектор, який володіє безпечною платіжною системою і забезпечує гарантію збереження вкладів населення. Так, 80 % своїх грошових доходів шведи зберігають у банківсько-страховій системі (Nordea Bank, Swedbank, Svenska Handelsbanken). Щороку зростають обсяги торгівлі, найбільша ТНК у цій сфері - шведська ІКЕА (одна з найпотужніших у світі торговельних мереж з продажу меблів і товарів для дому).

Мал. 62 Стокгольм - столиця Швеції

Транспорт є важливою складовою загальної інфраструктури країни. Внутрішні перевезення здійснюються переважно автомобільним і залізничним транспортом. Країни мають густу мережу добре обладнаних автомобільних шляхів, відомих своєю якістю на весь світ. У Норвегії більшість із них проходить у підземних (гірських) тунелях. Авіарейси здійснює шведсько-норвезько-данська компанія Scandinavian Airlines System (SAS). Найбільші скандинавські аеропорти - Стокгольм-Арланда і Гардермуен в Осло, що обслуговують по 25 млн пасажирів щороку кожний. В економічному житті країн завжди велику роль відігравало море. Розвинута мережа паромних переправ, зокрема й у Данію й Німеччину, які щорічно забезпечують перевезення понад 4 млн пасажирів. Існує мережа потужних магістральних нафто- й газопроводів, що беруть початок від бурових платформ у Північному морі та йдуть в країни Західної Європи.

Країни приваблюють численних туристів своєю мальовничою природою: морськими пляжами, вражаючими озерами, невеликими порожистими річками, хвойними лісами, мальовничими фіордами. Скандинавські країни мають дуже багату культуру та давні традиції, їхні історико-архітектурні пам’ятки датуються XII-XIV ст. (мал. 63). У 2016 р. Швецію відвідало 10,5 млн туристів, Норвегію - 5,3 млн.

Важливою ланкою господарства є добувна промисловість. Видобуток нафти в Норвегії становить 90,4 млн т, природного газу - 120 млрд м3 (2016 р.). Майже 90 % видобутої нафти йде на експорт. У Швеції в значних обсягах видобувають залізну руду, мідь, свинець, цинк, уран тощо. Нині Швеція стала одним із провідних світових постачальників залізної руди (III місце у Європі).

Один з найголовніших чинників успішного економічного розвитку країн - це високорозвинута енергетика. За виробництвом електроенергії на душу населення Норвегія посідає перше місце у світі, при цьому майже 99 % її електроенергії виробляється на ГЕС. Електроенергетика Швеції базується на двох основних джерелах: гідроенергетиці та ядерній енергетиці (на 10 атомних реакторах виробляється 40 % електроенергії країни). Значно поширені вітрові електростанції.

У Норвегії провідні види виробництва обробної промисловості - електрометалургія, нафтохімія, целюлозно-паперова й суднобудівна. До традиційних напрямів норвезького машинобудування належать суднобудування і судноремонт. Норвезькі компанії є провідними європейськими постачальниками азотних добрив, сечовини й селітри.

Провідними складовими обробної промисловості Швеції є машинобудування, металургія, хімічна і целюлозно-паперова промисловість. У структурі машинобудування виділяється автомобілебудування (на концернах Volvo АВ у Ґетеборзі і Saab у Тролльхетані), електронна, виробництво засобів зв’язку й електротехнічна. У шведському електротехнічному машинобудуванні домінують кілька великих всесвітньо відомих компаній: АВВ (виробництво електротехніки й інформаційних технологій), Ericsson(виробництво телекомунікаційного обладнання), АВ Electrolux (один із провідних світових виробників побутової техніки). Найдавнішим видом виробництва в обох країнах є деревообробна, яка спеціалізується на виробництві целюлози, картону та паперу.

Мал. 63. Урнеська ставкірка - найдавніша в Норвегії, зведена приблизно в 1130 р., об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО

Розвиток сільського господарства у скандинавських країнах стримується через складні агрокліматичні умови. Його основою є інтенсивне тваринництво, що повністю покриває потреби населення у своїй продукції (вівчарство, оленярство, свинарство, птахівництво). Основу землеробства становить зернове господарство (пшениця, жито, ячмінь, овес). Давнім заняттям місцевих мешканців є рибальст во. За виловом риби країни посідають провідні місця у світі.

• Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною. Зовнішньоекономічна політика Швеції та Норвегії спрямована на стимулювання експорту та захист інтересів національної економіки. Переважні статті експорту в Норвегії - нафта й природний газ, продукція нафтопереробки й нафтохімії, метали, електрохімічні товари, судна, рибна продукція тощо, у Швеції - продукція машинобудування та металообробки, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, металургії. Для обох країн важливі статті імпорту - машини й устаткування, одяг, взуття, сільськогосподарська сировина тощо. Провідними торговельними партнерами є країни ЄС, США, Китай, Індія тощо.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Село Зміївка Херсонської обл. - єдиний на сьогодні в Україні населений пункт, у якому компактно проживають нащадки етнічних шведів. Село засноване шведськими поселенцями 1782 р., яких за наказом російської цариці Катерини II переселили з о. Даго в Балтійському морі в Таврію. У 2008 р. під час офіційного візиту до України громаду шведських українців відвідав король Швеції Карл XVI Густав із дружиною Сильвією.