§ 23. КРАЇНИ-СУСІДИ УКРАЇНИ. СЛОВАЧЧИНА, УГОРЩИНА, РУМУНІЯ

ПРИГАДАЙТЕ

1. Від якої з країн-сусідів і в якому році до України відійшли:

а) Закарпаття;

б) Північна Буковина;

в) Південна Бессарабія?

2. У складі якої з областей України компактно проживає угорська діаспора і чому?

3. З якою країною визначення частини кордону встановлювалося через Гаазький суд у 2009 р.?

• Загальні відомості та ЕГП країн. Словаччина й Угорщина розміщені в центральній частині Європи, оточеній пасмами Альп, Карпат і Динар. Обидві займають континентальне положення й не мають виходу до моря (табл. 1).

Румунія лежить на південному сході Центральної Європи, у басейні Нижнього Дунаю та омивається водами Чорного моря.

Територією цих країн пролягають чотири з десяти пан’європейських міжнародних транспортних коридорів, які отримали назву «критські», із Західної та Північної Європи до Чорного моря, транзитні зв’язки між Європою та країнами Близького Сходу.

Після закінчення Другої світової війни усі три країни опинилися в пастці впливу Радянського Союзу, в них були встановлені прокомуністичні режими, які протрималися до 1989 р., коли прорадянські уряди було повалено і взято новий курс на формування плюралістичної демократії та ринкової економіки, на інтеграцію до європейських структур: 2004 р. Угорщина та Словаччина, а згодом 2007 р. і Румунія увійшли до Євросоюзу.

Таблиця 1. Порівняння ЕГП та загальних рис країн-сусідів України

• Природно-ресурсний потенціал. Країни мають відносно багатий і різноманітний природно-ресурсний потенціал. Гірські й пагорбкуваті райони Карпат охоплюють до 2/3 території Румунії та Словаччини, в Угорщині близько половини території лежить у межах Середньодунайської низовини. Надра Угорщини багаті бокситами, міддю, поліметалевими рудами та будівельною сировиною, а також мінеральними й термальними водами; Румунія багата на нафту й природний газ (Передкарпатський прогин), вугілля (невисокої якості), поліметалеві руди, свинець, цинк, сірку, кам’яну сіль, вапняки, будівельні матеріали; у Словаччині ж наявні поклади бурого вугілля, нафти й природного газу, поліметалевих руд, магнезиту, урану тощо.

Територія всіх трьох країн розміщується в басейні Дунаю, який на всій протяжності судноплавний і до якого впадає більшість річок країн, що беруть початок в Альпах і Карпатах. Невеличкі гірські річки є важливими джерелами гідроенергії. Найбільшим озером регіону є Балатон (площа понад 600 км2). Справжнє багатство придунайських країн - їхні гарячі джерела й мінеральні води.

Гірські території є лісистими, рівнини ж давно розорані. Найлісистішою країною є Словаччина (40 %), потім - Румунія (29 %) й Угорщина (23 %). Зона природної степової рослинності тягнеться вздовж Дунаю.

• Населення. Чисельність населення придунайських країн, починаючи з 1990-х рр., на переламі їхнього соціально-економічного й політичного життя стала зменшуватися (табл. 2) внаслідок від’ємного приросту населення (-0,01 % у Словаччині, -0,25 % в Угорщині, -0,33 % у Румунії).

Таблиця 2. Динаміка чисельності населення в придунайських країнах

За етнічним складом усі країни близькі до категорії однонаціональних. Так, в Угорщині близько 90 % населення - угорці (мадяри), до національних меншин належать роми (2 %), німці, серби, словаки, румуни; у Словаччині чисельно переважають словаки (85 %), мешкають угорці (9 %), роми (2 %), чехи, русини, українці тощо; у Румунії - румуни становлять більшість, але й чисельність інших етнічних груп значна, зокрема угорців (6,6 %), ромів (2,2 %), українців, німців, росіян тощо. Релігійний склад населення дещо різниться: у Словаччині й Угорщині найбільша і найвпливовіша - римсько-католицька церква, у Румунії - православна, хоча в Трансильванії існує велика католицька громада.

У країнах спостерігається відносно висока гистота населення, яка в середньому становить у Словаччині - 110 осіб/км2, Угорщині - 106 осіб/км2, Румунії - 85 осіб/км2. Найбільш густозаселені прикарпатські райони, родючі низовини і придунайські території. Невелика густота населення спостерігається в гірських районах Карпат і в дельті Дунаю. Рівень урбанізації суттєво різниться: невисокий - у Словаччині (53 %) та Румунії (55 %), від яких відірвалася високоурбанізована Угорщина (73 %). До великих міст належать Бухарест (1,9 млн осіб), Будапешт (1,7 млн), Братислава (583 тис.), Ясси (290 тис.) та ін.

• Сучасний стан господарства. Придунайські країни є індустріально-аграрними державами. З 1990-х рр. у них розпочалася реструктуризація економіки. Реформи супроводжувалися сплесками кризових явищ і зростанням безробіття. Найліпших результатів у реформуванні досягнулася Словаччина (перейшла до категорії розвинених країн Єврозони), дещо менших - Угорщина, а ось Румунія залишається одним із економічних аутсайдерів ЄС.

За останні десятиліття різко зросло значення третинного сектору економіки в Словаччині, Угорщині та Румунії (табл. 3), особливо туристичних, торговельних, фінансових послуг і зв’язку.

Таблиця 3. Частка зайнятих за секторами економіки (в % на 2016 р.)

Зростає роль туризму в економіці країн. Угорщину 2016 р. відвідали 15,2 млн туристів. їх приваблюють мінеральні води (в Угорщині знаходиться близько 1300 геотермальних джерел), мальовниче озеро Балатон, а також історична та культурна спадщина країни, особливо Будапешта (мал. 76). У Словаччині туризм приносить суттєві прибутки до ВВП (країна прийняла понад 6 млн туристів). Найпривабливішими туристичними об’єктами є столиця і гірський масив Високих Татр. Румунія вважається відкриттям сучасного туристичного ринку: чорноморське узбережжя, дельта Дунаю та численні курорти (пляжі в Констанці), чимало й історичних та архітектурних пам’яток. Проте величезний потенціал задіяний ще недостатньо, 2016 р. Румунію навідали всього 2,5 млн туристів.

Країни мають розгалужену транспортну систему, в якій провідні позиції посідають залізниці й автомобільний транспорт. Найважливіші автомобільні шляхи розходяться зі столиць країн. Велике значення для перевезень має річковий транспорт, переважна частина його вантажообігу припадає на Дунай. Традиційно велике значення в Румунії має морський транспорт, порт Констанца («морські ворота» Румунії), через який проходять 80 % морських вантажоперевезень країни. Швидко розвивається повітряний транспорт, і нині авіамережі пов’язують ці країни з майже усіма куточками світу.

Промисловість є провідною сферою господарства в усіх країнах, у ній відбуваються важливі зміни: зменшується частка видобувної промисловості та динамічно зростає значення обробної промисловості.

В Угорщині основна частка електроенергії припадає на ТЕС, хоча останнім часом зростає роль АЕС (єдина АЕС «Пакш» на узбережжі Дунаю виробляє 53 % електроенергії); налагоджене виробництво сталі, розвинуто приладобудування, збирання автомобілів німецької Audi у Дьйор, японської Suzuki у Естергомі, американської General Motors у Сентготтгардф (табл. 4), верстатобудування, виробництво електротехніки (заводи ТНК Samsung, Philips Electronics, Electrolux, GeneralElectric, Freudenberg та ін.). Угорщина — всесвітньовідома фармацевтична держава, у якій працюють одні з найбільших фарм-підприємств Східної Європи (Gedeon Richter Ltd. (мал. 77), Chinoin Rt., HUNGARO-FARM у Будапешті). Також традиційною для країни є харчова промисловість. Відомі на весь світ угорські вина, консервовані овочі, соки, олія, угорські ковбаси тощо.

Мал. 76. Туристична перлина Будапешта - неоготична будівля угорського парламенту (1885 р.)

Мал. 77. Виробництво ліків на найбільшому фармпідприємстві Східної Європи Gedeon Richter у Будапешті

Національна промисловість в Румунії є відносно молодою, оскільки була створена фактично після Другої світової війни. У добувній промисловості розвинуті нафтова, газова, вугільна, залізорудна, видобуток мідних і поліметалевих руд. Основну частину електроенергії виробляють на ТЕС, великих ГЕС, що збудовані на Дунаї («Залізні ворота»), та АЕС (17 % електроенергії). В обробній промисловості розвинуті металургійна, хімічна (нафтохімія, виробництво мінеральних добрив, синтетичного каучуку, пластмас, соди тощо), текстильні, харчові й меблеві виробництва. Останніми роками особлива увага приділяється розвитку автомобілебудування на підприємстві Dacia у складі концерну Renault у передмісті м. Пітешті (табл. 4) й електроніки. У Галаці на Дунаї функціонує великий суднобудівельний завод.

Словаччина має значний промисловий потенціал. Провідна частка виробництва електроенергії в країні належить двом АЕС (56 % енергобалансу). Як альтернативні джерела широко використовують енергію біомаси, геотермальну і сонячну. До найбільших підприємств у країні належать нафтохімічний комбінат «Словнафт» у Братиславі, хімкомбінат у Шаля, східнословацький металургійний комбінат у Кошице, заводи важкого машинобудування в Мартіні і Дубніце-над-Вагом, алюмінієвий комбінат у Жіар-над-Гроном та ін. Активно розвивається автомобілебудування, в країні працюють заводи німецького автогіганта Volkswagen, французького Peugot, корейського КІА (табл. 4).

Таблиця 4. Виробництво автомобілів (на 2016 р.)

В усіх країнах провідною ланкою сільського господарства є рослинництво, що спеціалізується на вирощуванні зернових і зернобобових (пшениця, кукурудза, ячмінь), і технічних (цукровий буряк, коноплі, льон, тютюн) культур. У придунайських районах вирощують рис. Великі площі відведені під овочеві та фруктові культури, виноградники, особливо в Угорщині в долині гірського масиву Токай (мал. 78). Серед напрямів тваринництва виділяються свинарство, м’ясо-молочне скотарство та птахівництво.

Мал. 78. Токайські виноградники

• Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною. Зовнішньоекономічна політика спрямована на посилення інтеграції країн із Євросоюзом. Основними статтями експорту є товари текстильної промисловості, метали, продукція автомобілебудування та хімічної промисловості; імпорту - паливо, продукція машинобудування й устаткування, легкої промисловості та сільського господарства.

Широкі можливості для всебічного взаємовигідного співробітництва між Україною та Словаччиною зумовлені багатьма об’єктивними чинниками, серед яких: наявність спільних кордонів, глибокі історичні та культурні зв’язки українського і словацького народів, відсутність взаємних територіальних претензій, традиційні економічні зв’язки, існування доволі численної української діаспори в Словаччині (понад 40 тис. осіб) і словацької - в Україні.

Незважаючи на не найліпші сучасні політичні відносини між Україною та Угорщиною й Румунію, зовнішньоторговельний обіг України з цими країнами постійно зростає. До Угорщини надходять українські метали, енергоносії, лісоматеріали, хімічні та харчові продукти, до Румунії - металопродукція, мінеральні добрива, електричні машини та обладнання, продукція деревообробки, взуття, харчові продукти, напої і тютюн. Українці, які проживають в Угорщині, здебільшого є вихідцями із Західної України та Закарпаття. Згідно з останнім переписом населення Угорщини (2011 р.), на її території визнає себе українцями 5633 особи, русинами - 3323 особи. Основним центром проживання українців і русинів є Будапешт. За експертними оцінками, українська громада в Румунії налічує понад 200 тис. осіб.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Яка з країн-сусідів України має найвигідніше ЕГП та природно-ресурсний потенціал? Відповідь підкріпіть прикладами.

2. Доведіть або спростуйте проходження меж цивілізаційних, етнокультурних регіонів Європи по прикордонню України з країнами-сусідами.

3. Усі три країни-сусіди потрапили в межі Карпатської гірської країни. Як вплинуло таке географічне положення на спеціалізацію цих країн? Виявіть риси подібності та відмінності.

4. За рахунок чого Словаччина - найменша за площею і чисельністю населення порівняно з Угорщиною та Румунією - перейшла з групи країн перехідного типу економіки до групи високорозвинених країн і має найвищі ВВП на душу населення та ІЛР?

5 Охарактеризуйте вплив широтної зональності на спеціалізацію сільського господарства країн-сусідів України.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно