§ 26. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ АЗІЇ. СКЛАД РЕГІОНУ

• Економіко-географічне положення та склад регіону. Азія - найбільша частина світу, що майже повністю розташована у Північній півкулі. Азія (від давньоассирійського слова асу - схід) - регіон, який займає східну частину материка Євразія, в басейнах Атлантичного, Індійського та Тихого океанів (нагадаємо, що Росія за класифікацією ООН віднесена повністю до Європи), та острови й архіпелаги, найкрупнішими з яких є Зондський архіпелаг, Курильські, Сахалін, Японські, Тайвань, Хайнань, Андаманські, Шрі-Ланка, Кіпр та інші. Площа Азії (без РФ) - близько 30,3 млн км3, площа островів - понад 2 млн км2.

ПРИГАДАЙТЕ

1. На які субрегіони за класифікацією ООН поділяється Азія? Який із регіонів найбільший (найменший) за кількістю держав, що його утворюють?

2. Які кількісні та якісні зміни відбулися на політичній карті Азії в ХХ-ХХІ ст.?

3. Про діяльність яких організацій в Азії ви знаєте? Чи властива країнам Азії ідея інтеграції за прикладом ЄС задля підвищення своєї економічної та політичної ролі в світі?

В ЕГП Азії можна виділити такі особливості:

1) більшість азійських країн має вихід до морів Тихого, Індійського й Атлантичного океанів, де проходять найважливіші міждержавні торговельні шляхи;

2) менш вигідне географічне положення мають країни, що є внутрішньоконтинентальними (10 країн - Вірменія, Узбекистан, Киргизстан, Афганістан, Монголія, Лаос, Непал тощо), хоча завдяки прокладанню Євразійського сухопутного мосту між Азією та Європою - «Новий Шовковий шлях», відкритого з 2015 р., ТГП цих країн значно поліпшиться;

3) державні кордони багатьох країн проходять чітко вираженими природними межами (наприклад, Гімалаї), які іноді перешкоджають розвитку економічних і культурних зв’язків;

4) спостерігається складна геополітична обстановка в ряді субрегіонів (Західна, Південна і Східна Азія). Складними є відносини між десятками країнами-сусідами.

Експерти ООН, як і традиційно в географічній літературі, територію Азії поділяють на п’ять субрегіонів (мал. 94), що відрізняються один від одного комплексом природних, історичних, культурних, релігійних чинників. Безумовне лідерство за площею території, чисельністю населення й економічним потенціалом належить Східній Азії, друге місце за чисельністю населення і виробництвом ВВП посідає Південна Азія, а найбільша кількість країн і збройних конфліктів та терористичних актів властива найнестабільнішому азійському субрегіону - Західній (або, як традиційно зветься, Південно-Західній) Азії.

• Політична карта Азії. У давнину в Азії існували могутні імперії, що визначали хід світової історії, однак сучасна політична карта сформувалася переважно в Новий і Новітній часи. Колонізація Азії розпочалася наприкінці XV ст., коли Васко да Гама відкрив морський шлях до Індії. До 1900 р. майже 55 % території Азії займали колоніальні володіння, що належали Великій Британії (Британська Індія включала територію сучасних Індії, Пакистану, Бангладеш, Мальдівів, М’янми, Шрі-Ланки, а також Кіпру, Кувейту, Оману, Брунею та ін.), Нідерландам (о-ви Ява, Суматра, Борнео (Калімантан), частина о. Нова Гвінея), Португалії (Португальська Індія, Аоминь (Макао), о. Тімор), Франції (Французький Індокитай), Японії (о. Тайвань), Росії (Порт-Артур) тощо. У колоніях Азії мешкало понад 90 % азійського населення. Розпад колоніальної системи завершився після Другої світової війни.

Мал. 94. Субрегіони Азії

Сучасна політична карта Азії складається із 47 незалежних держав (табл. 1) і понад 10 залежних територій. Більша частина азіатських держав - унітарні республіки, федеративний устрій мають 7 країн (Пакистан, Малайзія, ОАЕ, Індія, Ірак, Непал, М’янма). В Азії збереглася найбільша в світі кількість монархій (13), причому дві з них є виборними монархіями - Малайзія (Верховного правителя що п’ять років зі свого складу обирають 9 султанів) та ОАЕ (президент обирається 7 емірами).

Таблиця 1. Особливості складу Азії

Азія залишається дуже неспокійною в політичному плані частиною світу. В наші дні відбуваються понад 30 конфліктів у 16 країнах. Особливістю війн XXI ст. стала небувала збройна активність радикальних ісламістів, які ведуть справжні терористичні операції в Афганістані, Іраку, Ірані, Ємені, Лівані, Сирії, Таїланді, Філіппінах, Туреччині, Пакистані. З початку XXI ст. в Азії в цих кривавих конфліктах загинуло понад 540 тис. осіб.

Неспокійними залишаються і деякі двосторонні відносини. Періодично набуває сили індійсько-пакистанський конфлікт і християнсько-мусульманське протистояння в Лівані. Після виведення радянських військ з Афганістану (1989 р.) у країні так і не було встановлено миру, й досі триває громадянська війна. З 2003 р. відбувається американсько-англійська інтервенція до Іраку з метою впровадження демократичних свобод тощо. Навесні 2011 р. розпочався військовий конфлікт на території Сирії, спочатку як локальне цивільне протистояння проти існуючої державної влади в країні, що згодом перетворилося на регіональний конфлікт, до якого були залучені не лише основні держави Близького Сходу, а й світові держави (США, Росія, Велика Британія та ін.). Цей кривавий конфлікт призвів до масового потоку біженців (за попередніми оцінками, до 4,8 млн осіб), переважно в Туреччину та країни Європи.

Найкровопролитнішим і найдовшим конфліктом в азійському регіоні стало арабо-ізраїльське протистояння. Це конфлікт між рядом арабських країн, а також арабськими воєнізованими радикальними угрупованнями, які підтримуються частиною корінного арабського населення на території Ізраїлю, з одного боку, та Ізраїлем, з другого. Після 1948 р. (утворення Держави Ізраїль) принциповою причиною конфлікту прийнято вважати створення єврейської держави на частині території, невід’ємні права на яку, на думку арабської сторони, належать лише її корінному, головним чином, арабському населенню. Конфлікт між євреями-сіоністами і корінним арабським населенням Палестини зводиться не лише до територіальних домагань обох сторін на територію Палестини, а з другої чверті XX ст. до них додалися ще релігійна та культурна причини, що посилюють міжнаціональну ворожнечу.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Чергове загострення арабо-ізраїльського протистояння розпочалося наприкінці 2017 р. після заяви президента США Д. Трампа про визнання Єрусалима столицею Ізраїлю. Натомість саміт Організації ісламського співробітництва, що об’єднує 57 мусульманських держав, одностайно ухвалив документ, що оголошує Східний Єрусалим столицею Палестини.

• Міжнародні організації в Азії. Міждержавні організації в Азії були створені після Другої світової війни, коли більшість країн отримали незалежність і можливість солідарно виступати на міжнародній арені (табл. 2).

Таблиця 2. Найбільші міжнародні організації та союзи Азії

Запитання і завдання для самоконтролю

1. У чому полягає своєрідність економіко-географічного положення країн Азії? Які зміни відбуваються в транспортно-географічному положенні сучасних країн і субрегіонів Азії?

2. Які європейські метрополії здійснювали вплив на азійський регіон до середини XX ст.? Які сучасні держави утворилися на політичній карті Азії в постколоніальний період?

3. За якими ознаками можна оцінити кількісний та якісний склад країн Азії? Визначте домінуючі типи за кожною з ознак і порівняйте їх з європейським регіоном.

4. Які процеси визначають напрями і цілі інтеграції країн Азії? Чи можна назвати АСЕАН прототипом Євросоюзу? Відповідь обґрунтуйте.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

Тема: Складання картосхеми типології країн Азії за рівнем їхнього економічного розвитку

Мета: закріпити поняття «типологія країн за рівнем економічного розвитку», «макроекономічні показники» та «ВВП»; тренувати вміння визначати належність країн Азії до одного з трьох типів країн (економічно розвинуті, країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються); розвивати картографічні компетенції та вміння виявляти тенденції розподілу країн різних типів розвитку за субрегіонами Азії.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 10 клас Безуглий, Лисичарова (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)