Природа Казахстану дуже різноманітна. Більше 3/4 території країни займають рівнини з висотами від 100 до 300 м. На південному сході тягнуться хребти Тянь-Шаню, Джунгарського Алатау й Алтаю, увесь центр займає зруйнована гірська система Казахського дрібносопковика (мал. 128).

Казахстан має багату й різноманітну мінерально-сировинну базу, зокрема кам’яне й буре вугілля, нафту, залізні, мідні, поліметалеві й нікель-кобальтові руди, рідкісні метали, боксити, срібло й золото тощо. У країні панує різко континентальний помірний клімат. Наявні численні річки, найбільшими з яких є: Іртиш (довжина в межах Казахстану - 1700 км), Ішим, Урал, Сирдар’я, Тобол тощо. Чимало малих і середніх річок улітку пересихають. Налічується понад 7 тис. озер, найбільші з них - Каспійське й Аральське моря, Балхаш, Зайсан тощо. Більшу частину території Казахстану охоплюють пустелі, лісистість країни - близько 4 %.

Мал. 128. Панорама Казахського дрібносопковика

Мал. 129. Динаміка чисельності населення Казахстану

У 2017 р. населення Казахстану становило 18,5 млн осіб (мал. 129).

Сучасна демографічна ситуація в Казахстані оцінюється як сприятлива, природний приріст останніми роками збільшився до 1,04 %.

У країні мешкають понад 130 різних народів: казахи (54 %), росіяни (30 %), українці (4 %), узбеки, німці, татари, уйгури тощо. Казахи традиційно є прихильниками сунітської гілки ісламу, а слов’яни сповідують православ’я.

Казахстан традиційно є малозаселеним краєм, середня густота населення становить 6,6 особи/км2. Більша його частина мешкає вздовж південних, східних і північних кордонів, слабо заселені Західний і Центральний Казахстан. Урбанізація й досі порівняно низька, міським вважається 56 % населення. Великих міст небагато: Алмати (1,8 млн осіб), Астана (1,0 млн), Шимкент, Караганда, Актобе, Тараз, Актау (до 1991 р. називалося Шевченко) тощо. Для степової й лісостепової зони характерні великі сільські поселення.

Казахстан належить до країн з перехідною економікою. Нині в країні завершена приватизація, прийняте прогресивне податкове законодавство, заснований сучасний банківський сектор, проведені реформи на селі, у житлово-комунальному секторі і соціальній сфері.

Основа промисловості країни - розвинений паливно-енергетичний комплекс. У країні інтенсивно видобувають вугілля (X місце у світі, 102 млн т), нафту (79,3 млн т) і природний газ. Казахстан розвиває експорт нафтогазової сировини. Електроенергетика базується на кількох крупних ТЕС і ГЕС, збудованих на річках Іртиш, Ілі та Сирдар’я. Особливу роль у казахській індустрії відіграє металургія, особливо кольорова (плавлять мідь, свинець, цинк, нікель, алюміній, золото). Машинобудування склалося ще за часів СРСР (Караганда, Алмати, Атирау). Підприємства хімічної промисловості зосереджені на півдні країни: виробляють фосфорну муку, суперфосфат, азотні добрива тощо. Підприємства харчової і легкої промисловості (шкіра, шубна сировина, вовна, переробка бавовнику) орієнтовані на місцеві ресурси і споживача.

Для Казахстану характерна тваринницько-рослинницька виробнича структура сільського господарства. Тваринництво є найстарішою аграрною сферою країни, у ньому переважає м’ясо-вовняне вівчарство (10 млн голів), м’ясне й м’ясо-молочне скотарство, конярство. Розводять також куланів і верблюдів. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні зернових (пшениця, просо, рис), кормових і технічних культур (соняшник, бавовник), поширене також садівництво й баштанництво.

Сфера послуг у Казахстані інтенсивно розвивається (2016 р. - 61 % ВВП). Транспорт у Казахстані має важливе значення. Основні перевезення вантажів і пасажирів здійснюються залізницями. їхня загальна протяжність - 14 тис. км, а Транссибірська, Південно-Сибірська й Казахська залізниці перетинають усю країну. Автошляхи дублюють залізниці і забезпечують перевезення пасажирів і вантажів у важкодоступні райони країни. Водний транспорт розвинений на р. Іртиш і в Каспійському басейні. Розвивається повітряний транспорт, особливо міжнародні перевезення.

Мал. 130. Астана - столиця Казахстану

З набуттям незалежності в Казахстані була закладена основа для регулювання туристичної діяльності і відродження історичної і культурної спадщини казахів. У 2016 р. країну відвідали 4,5 млн іноземних туристів. Дуже привабливим для туристів є Південний Казахстан із колишньою столицею Алмати (велике зелене місто, до якого з півдня примикають мальовничі гори), нова столиця - Астана (мал. 130). Поблизу міста розташований всесвітньовідомий спортивний комплекс Медеу (найбільший у світі високогірний комплекс для зимових видів спорту).

Казахстан підтримує зовнішньоекономічні зв’язки з понад 130 державами світу. У казахському експорті 40 % становить нафта, а також чорні і кольорові метали, машини, хімікати, вовна, зерно. У структурі імпорту переважають машини і запчастини до них, промислові товари. Основними торговельними партнерами Казахстану є Росія, країни Середньої Азії, Китай, Монголія тощо.

Відносини між Україною та Казахстаном мають міцний фундамент і широкі перспективи подальшого розвитку на благо двох народів. Нині у двосторонніх відносинах спостерігається тенденція до поступового переходу від просто торгових операцій до кооперації виробництв та інтеграції капіталу, створення спільних підприємств і компаній. Чисельність української громади в Казахстані, за неофіційними даними, наразі не перевищує 300 тис. осіб.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Назвіть основні економіко-географічні риси сьогочасної Центральної Азії.

2. Охарактеризуйте один з основних чинників (ЕГП чи ПГП, природно-ресурсний потенціал, соціальне становище або політичну ситуацію), що визначають місце Казахстану в МПП.

3. Які традиційні види господарської діяльності визначають «географічний образ» Казахстану?

4. Як змінилася структура господарського комплексу Казахстану з часів розбудови незалежності (після 1991 р.)? Які пріоритети спеціалізації господарства?

5. Як утворилася українська громада в Казахстані? Де на території країни компактно розселені українці?

ДОСЛІДЖЕННЯ

Складання тематичного туристичного маршруту для ознайомлення з об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО в одній з країн Азії.