Войти
Закрыть

Франція: економічний розвиток країни

10 Клас , Географія 10 клас Кобернік, Коваленко (рівень стандарту)

 

§ 14. ФРАНЦІЯ: ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ

Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Франція - високорозвинута постіндустріальна держава. Вона посідає 15-те місце за ВВП на душу населення серед країн Європи та 22-ге - в світі.

Найбільші французькі фірми є відомими у світі та Європі. Проте за обсягами товарообігу, прибутковістю та кількістю працюючих вони поступаються американським, німецьким і цілому ряду британських компаній.

В останні десятиліття економіка країни зазнала структурних зрушень. У первинному секторі економіки відбулося згортання добувної промисловості. Сільське господарство продовжує відігравати важливу роль в економіці Франції, хоча в ньому зайнято лише 2,8% населення. У 1,5 раза скоротилося значення вторинного сектору. Так, у переробній промисловості через скорочення традиційних виробництв (чорна металургія, текстильна промисловість) зросла частка новітніх: машинобудування, хімічної промисловості, електроенергетики. Це призвело до занепаду старих промислових районів. Важливе значення для престижу Франції на світовому ринку має виробництво та продаж предметів розкоші. В країні сформувався потужний третинний сектор, що представлений різноманітними видами послуг. Він охоплює понад 3/4 зайнятого населення та виробляє 79% ВВП країни.

У французькій економіці значною є частка іноземного капіталу, зокрема, у промисловості - до 40%, сфері послуг - 9%, в інформатиці та інших новітніх виробництвах - понад 50%. На підприємствах з іноземним капіталом працює понад 20% населення. За розмірами іноземних інвестицій у національну економіку Франція посідає 3-тє місце в світі. США та Німеччина найбільше інвестують в країну.

Домінуючі складники третинного сектору. У третинному секторі французької економіки особливе місце посідають фінансова діяльність, освіта, туризм, швидкісні залізниці (мал. 34).

Найбільше значення має фінансово-кредитна система. Провідне місце в ній посідає банківський сектор. Основна частина банківських операцій припадає на три банки: «Банк насьональ де Пари», Credit Lyonnais і Societe Generate. Комерційний банк Credit Agricole обслуговує переважно аграрний сектор економіки. Зростає значення страхових компаній, пенсійних та інвестиційних фондів, фондових бірж. Париж є найбільшим фінансовим і біржовим центром Франції.

Мал. 34. Домінуючі складники економіки Франції

Французька система освіти вважається однією з найкращих у світі. Основна її особливість - доступність безкоштовного навчання в державних вищих навчальних закладах. Щорічно на освіту витрачається близько 6% ВВП. Освіту у приватних закладах здобувають лише близько 17% учнів середньої школи та 14% студентів вишів. У Франції працює 80 університетів і близько 300 т.зв. вищих шкіл. Топ-200 найкращих університетів Європи - це 15 французьких вишів: університети Парижа, Ліона, Марселя, Бордо, Страсбурга, Монпелье, Тулузи.

У Франції з початку 90-х рр. XX ст. міжнародний туризм став одним із найпотужніших видів економічної діяльності. За обсягом туристичних потоків країна посідає 1-ше місце у світі - 84,7 млн осіб на рік (2015 р.). Державним органом, що сприяє розвитку туризму в країні, є Національна рада з питань туризму.

Туристична привабливість Франції пояснюється багатими рекреаційними ресурсами та високим економічним потенціалом території. Рекреаційні ресурси представлено великою кількістю пам'яток історії, культури, архітектури й мистецтва, багатоманітністю краєвидів, океанічними й морськими узбережжями, наявністю гірських масивів Альп і Піренеїв, комфортними кліматичними умовами, численними джерелами цілющих вод. Насиченість території соборами, монастирями, палацами, фортецями й музеями є однією з найвищих у світі. До списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Франції внесено 42 об'єкти (2016 р.). За цим показником країна поступається лише Італії та Іспанії. Культурні заклади активно використовуються для організації фестивалів, свят, ювілеїв тощо.

Мал. 35. Швидкісний потягу Франції

Економічний потенціал території полягає в транспортній доступності, наявній мережі культурно-розважальних закладів. Усе це зумовлює розвиток екскурсійно-пізнавального, лікувально-оздоровчого, спортивного та інших видів туризму в країні. Найпопулярнішими для туристів місцями у Франції є Париж з його околицями (Іль-де-франс), Ніцца, Ліон, Руан, Страсбург, Ла-Рошель, Лурд, Бордо, Марсель. Париж називають «світовою столицею туризму».

Французька система залізничного транспорту - одна з найрозвинутіших у Європі. Вона охоплює всю країну й складається з місцевих, нічних та високошвидкісних потягів TGV. Франція - батьківщина швидкісних залізниць у Європі (мал. 35). Першу гілку було відкрито в 1981 р. між Парижем і Ліоном. Нині усі високошвидкісні залізниці країни сходяться до Парижа. Ними можна дістатися не лише до французьких міст, а й до сусідніх країн: Швейцарії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Італії, а через підводний Євротунель під Ла-Маншем - до Великої Британії. Високошвидкісні потяги у Франції долають до 320 км/год. Пройшов випробуваннях потяг, який досяг швидкості 575 км/год. Потяги для високошвидкісних залізниць - французького складання.

Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Пік розвитку промислових виробництв Франції припав на 60-70-ті рр. XX ст., коли вони демонстрували середні темпи росту до 7% на рік. Однак згодом темпи почали спадати. Особливо зменшилося виробництво традиційних товарів: тканин, шкіри, паперу, чавуну і сталі, будівельних матеріалів. Надалі швидкими темпами розвивалися найновітніші наукомісткі промислові виробництва, що посилило конкурентоспроможність французької промислової продукції. На світовому ринку отримали визнання аерокосмічне та військове виробництва, металообробка, автомобілебудування, електронна та електротехнічна промисловість, кольорова металургія (зокрема обробка рідкісноземельних металів), фармацевтика, парфумерія, хімічна промисловість, атомна енергетика. Провідні позиції Франція посідає у робототехніці, засобах зв'язку, виробництві нових матеріалів, біотехнології, мікроелектроніці, енергетиці.

За виробництвом електроенергії (553,4 млрд кВт/год - 2016 р.) Франція посідає 9-те місце в світі та 2-ге в Європі (після Німеччини). У зв'язку з нестачею паливних ресурсів уряд країни приділяє увагу розвитку атомної енергетики. Вона спирається на власну сировинну (уранові руди) та потужну науково-технічну базу. Водночас частину уранових руд довозять з африканських країн: Нігеру та Габону. У країні діють 19 АЕС.

За кількістю електроенергії, що виробляється на атомних електростанціях, країна поступається лише США, а за часткою атомної енергетики їй немає рівних у світі - 72,3% (2017 р.) (мал. 36). Виробництво електроенергії перевищує власні потреби на 20%, тому країна експортує найбільше електроенергії у світі.

Мал. 36. Зміна структури електроенергетики Франції

За секторними діаграмами (мал. 36) з'ясуйте, які зміни відбулися у структурі електроенергетики Франції протягом останніх десятиліть. З чим це пов'язано?

Мал. 37. Автомобілі Renault, Peugeot

Мал. 38. Літак Airbus А380, складання м. Тулуза

У Франції проводяться активні наукові дослідження в області атомної енергетики. На півдні країни споруджується Міжнародний експериментальний термоядерний реактор. Electricite de France (EDF) є провідною компанією з виробництва і постачання електроенергії у Франції, а також найбільшим ядерним оператором у світі. 85% її акцій належить державі. Компанія виробляє 95% електроенергії без викидів вуглекислого газу.

Провідна роль у промисловості Франції належить виробництву машин та устаткування. Найбільше значення має виробництво автомобілів, якому належить третина вартості продукції машинобудування.

Автомобільну промисловість Франції контролюють дві найбільші компанії - державна Renault і приватна Peugeot-Citroen (мал. 37). За останні 30 років виробництво автотранспортних засобів у країні скоротилося вдвічі. Нині за цим показником Франція посідає лише 10-те місце в світі та 3-тє в Європі, поступаючись Німеччині, Іспанії та Великій Британії.

Добре розвинуто авіаційно-космічне виробництво, в якому Франція успішно конкурує із США.

На території Франції швидко розвивається концерн European Aeronautics Defence and Space (EADS). Це транснаціональна фінансово-промислова група з переважанням французького та німецького капіталу за участі Великої Британії та Іспанії. Вона виробляє пасажирські літаки та гелікоптери, засоби супутникового зв'язку, авіатанкери-дозаправлення для військово-повітряних сил тощо. Найбільший у світі пасажирський лайнер Airbus А380, що складений на підприємстві концерну EADS в місті Тулуза, став символом європейської інтеграції (мал. 38).

Високого рівня розвитку досягла електротехнічна промисловість, зокрема обладнання для атомних та гідравлічних електростанцій, а також електрокабель. Цей широкий асортимент продукції випускає крупний концерн Alcatel-Alstom. В електротехнічній промисловості також відомий концерн «Томсон», який посідає 1-ше місце у світі за випуском навігаційного обладнання для літаків.

Франція входить у топ-країн світу за виробництвом хімічної і нафтохімічної продукції. Серед хімічних виробництв нині переважає «легка хімія». На французькому ринку діє близько 300 парфумерно-косметичних компаній. Абсолютним лідером є корпорація L'Oreal. Виробництва парфумів та ліків зосереджено в Парижі та на його околицях. У країні також налагоджене виробництво хімічних волокон, пластмас, синтетичного каучуку, шин, побутової хімії.

Традиційно визначає міжнародну спеціалізацію Франції виробництво одягу. Як правило, у цьому виробництві переважають невеликі майстерні. З великих компаній найбільш відома Christian Dior. Париж традиційно вважається світовою столицею моди.

З традиційних видів діяльності найважливіше значення має виробництво харчових продуктів і напоїв. У ньому працює найбільша кількість населення, зайнятого у вторинному секторі економіки, а за вартістю експорту воно поступається лише авіаційно-космічному виробництву. В останні роки зростає виробництво здорових та органічних продуктів. Країна славиться виробництвом марочних вин, коньяків, лікерів. У кожній частині країни виробляють свої марки вин: шампанське, бордоське, анжуйське, бургундське, кагор (мал. 39).

Мал. 39. На виробництві вина Кагор у місті Каор

У країні одержують близько 400 сортів твердого сиру. Також відомі виробництва м'ясних та молочних продуктів, хлібобулочних та кондитерських виробів, овочевих консервів, соусів, приправ, харчових добавок, морепродуктів. Найбільшою концентрацією підприємств харчової промисловості вирізняються території навколо столиці (Іль-де-Франс), Бретань, землі вздовж річки Луари. Найбільшою харчовою компанією країни є Danone. В «заморських» регіонах Франції виробляють цукор із тростини, ром, ваніль, іланг-ілангову олію, морепродукти, тропічні фрукти, консервують ананаси, пакують креветки.

Особливості аграрного сектору. Франція є найбільшим виробником сільськогосподарської продукції в Європі та одним з найбільших її експортерів у світі. Хоч у країні чисельно переважають дрібні ферми, значну частку продукції виробляють у великих господарствах, що їх всіляко підтримує держава.

Основним аграрним виробництвом в країні є тваринництво, яке дає 2/3 вартості сільськогосподарської продукції. Франція вирізняється значним поголів'ям великої рогатої худоби, овець, свиней, домашньої птиці. Країна постачає на світовий ринок м'ясо (яловичину, свинину, баранину) та молочні продукти. Традиційним є розведення устриць (90% європейського виробництва) та жаб.

Рослинництво Франції спеціалізується на вирощуванні зернових культур (пшениці, ячменю, кукурудзи) та цукрового буряку. За виробництвом зерна Франція посідає 1-ше місце в Європі та є найбільшим його експортером у регіоні. У країні висаджують близько 550 сортів винограду. За споживанням овочів на душу населення країна є лідером у світі. Також розводять квіти, в т. ч. для виготовлення парфумів.

Характерні риси просторової організації господарства. Для французької економіки характерним є нерівномірне розміщення продуктивних сил, надзвичайна централізація промислової, фінансової, культурної та політичної діяльності у столичному регіоні. Ще півстоліття тому головних промислових районів у Франції було три: багатопрофільний Іль-де-Франс (Великий Париж), вугільно-металургійний Схід (Лотарингія) та текстильна Північ (Лілль). Через припинення видобутку вугілля та залізних руд, зменшення обсягів текстильного виробництва ці райони стали депресивними. Водночас швидко зросла роль Півдня (Марсель, Тулуза) та Заходу (Бордо, Бретань) країни.

Іль-де-Франс - найпотужніший економічний осередок Франції. Він займає 2% території країни, там проживає 23% населення, яке забезпечує виробництво 30% ВВП. На цій території зосереджено 60% вишів, 40% наукових працівників, тисячі високотехнологічних підприємств, 37 % менеджерів і керівників підприємств, 18 з 20 найбільших фінансово-промислових груп і 48 з 50 найбільших компаній Франції. Там розташований найбільший діловий центр сучасної Європи - паризький район «науки і промисловості» Ла Віл'єт. Іль-де-Франс - найбільший в світі центр туризму, проведення конференцій та виставок, найбільший в Європі технополіс.

З метою подолання територіальних диспропорцій французький уряд проводить регіональну політику з вирівнювання економічного розвитку територій. Для цього, наприклад, на південь країни було перенесено авіаційно-космічне та металургійні виробництва.

Зовнішні економічні зв'язки. Для економіки Франції характерне негативне сальдо торговельного балансу. Після вступу країни до Єврозони продукція французької економіки втрачає свою конкурентоспроможність через високу вартість евро відносно якості її продукції. Основними експортними товарами є машини і транспортне обладнання, літаки, військова техніка, пластмаси, хімікати, фармацевтика, залізо і сталь, напої. Франція є провідним експортером атомних технологій та технології зберігання радіоактивних відходів.

Країна належить до найбільших імпортерів енергоресурсів, особливо нафти, що її завозить переважно з Алжиру і країн Перської затоки. Імпортуються також природний газ і вугілля. Природний газ надходить з Нідерландів, Росії та Алжиру. З інших товарів імпортуються машини та обладнання, транспортні засоби, споживчі товари, літаки, хімічні речовини.

Основними торговельними партнерами Франції є країни ЄС, переважно Німеччина. Зростає економічна співпраця з країнами Середнього та Близького Сходу, Африки, Латинської Америки, Східної Європи, Китаєм.

Значне місце в зовнішніх зв'язках країни посідає діяльність на ринку капіталу. Водночас зростає й обсяг іноземних інвестицій в економіку Франції. Країна має великий розмір зовнішнього боргу, що становить 98,9% від ВВП (2017 р.).

Міжнародні зв'язки України з Францією. Україна розширює політичні, економічні та культурні відносин з Францією. Уряд Франції відкрив кредитну лінію для України для використання в сфері ядерної безпеки та розвитку сільського господарства. Україна постачає Франції чорні метали, продукцію хімічної промисловості, текстиль, а Франція - продукцію хімічної промисловості, технічне обладнання, товари широкого вжитку.

1. Які спільні ознаки постіндустріального розвитку Франції та Німеччини? 2. Порівняйте перелік домінуючих складників третинного та вторинного секторів економіки Франції та Німеччини. 3. Які чинники зумовили провідні позиції Франції у розвитку міжнародного туризму? 4. Які з традиційних видів економічної діяльності та чому зберігають важливе значення в економіці Франції? 5. Порівняйте значення аграрного сектору в економіці Франції та Німеччини. 6. Схарактеризуйте особливості просторової організації господарства Франції. Т. Поясніть, під дією яких чинників протягом останніх десятиліть змінилася просторова організація господарства Франції. 8*. Поміркуйте, які причини обмежують економічні зв'язки України з Францією.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду