§ 24. Китай: господарство

Пригадайте

• особливості розміщення населення Китаю та причини, що їх обумовили

• які китайські товари найбільш відомі в Україні

1. Особливості сучасного економічного розвитку країни. Експортна орієнтація економіки.

Ще в недалекому минулому Китай був аграрною країною: у середині XX ст. 50% ВВП країни припадало на частку сільського господарства. В індустрії провідну роль відігравали гірничодобувна, а також традиційні для Китаю легка та харчова промисловість. У перші роки існування країни значну допомогу в розвитку її економіки надавав Радянський Союз. За його сприяння було побудовано металургійні комбінати, підприємства важкого машинобудування. Однак із кінця 1950-х рр. Китай фактично розірвав відносини з усім світом та почав здійснювати широкомасштабні експерименти, які закінчилися крахом та призвели до голодування й загибелі мільйонів громадян.

Ситуація змінилася в 1978 р., коли в країні був оголошений новий економічний курс «Реформи і відкритість». Унікальність перетворень полягала в тому, що Китай намагався поєднати командно-адміністративну економічну систему, яка передбачає керівну роль Комуністичної партії, із ринковим господарюванням.

Як бачимо сьогодні, експеримент мав небачені для світового співтовариства результати. Протягом останніх десятиліть середньорічні темпи зростання економіки Китаю становили 8—10% на рік, що сприяло підвищенню рівня добробуту населення, збільшенню середнього класу країни. Якщо США та Англії в процесі індустріалізації в XIX ст. знадобилося 50 років, щоб подвоїти реальний дохід на одну особу, Китай досяг цього лише за дев’ять років.

Серед чинників, що забезпечили величезний економічний стрибок Китаю, основними є такі: 1) на початковому етапі реформ надання переваг секторам, які забезпечили швидке зростання (харчова, легка); 2) активне залучення іноземних інвестицій; 3) передача землі в користування індивідуальним господарствам; 4) проведення ефективної регіональної політики з передачею широких повноважень у господарюванні місцевій владі; 5) політична, соціальна та фінансова стабільність у країні; 6) працелюбність та старанність китайців.

Важливим для розвитку економіки Китаю також стало створення спеціальних економічних зон (СЕЗ). На узбережжі було виокремлено чотири такі зони й 14 районів, до яких входять найбільші промислові міста країни, — Шанхай, Тяньцзінь, Гуанчжоу та ін. Пільговий податновий, валютний і митний режими залучили до СЕЗ значні фінансові й виробничі ресурси. Через ці економічні зони до Китаю надходять іноземні інвестиції, сучасні технології тощо.

Мал. 1. Структура ВВП Китаю (2017 р.).

Усе це в поєднанні з величезним ресурсним потенціалом країни та дешевизною робочої сили змінило роль та місце Китаю в сучасному світі. У 2010 р. Китай випередив США за обсягами світового виробництва продукції обробної промисловості (19,8% і 19,4% відповідно), а у 2013 р. — за загальним обсягом ВВП (за ПКС) та перетворився на найбільшого світового виробника та експортера.

Держава продовжує контролювати практично всі основні сектори промисловості та банки. Однак ступінь контролю широко варіюється: від повного володіння енергетичними та телекомунікаційними підприємствами до часткового контролю в машинобудуванні, металургії, будівництві й розвитку інформаційних технологій.

Китай активно проводить політику «відкритих дверей», спрямовану на широке співробітництво з іншими країнами. Кількість підприємств за участю іноземного капіталу досягло 500 тис. Іноземні фірми відкрили в Китаї понад 1700 науково-дослідних центрів. Особливу увагу при цьому країна приділяє отриманню в межах співпраці передових іноземних технологій.

Зараз ступінь залежності Китаю від закордонних технологій складає 50%. Його планується знизити до 30% до 2020 р. за рахунок розвитку власних новітніх технологій. Країна більше не хоче задовольнятися роллю світового «виробничого цеху» й має намір змінити економічну модель із нинішньої, що діє за принципом «зроблено в Китаї», на нову — «винайдено в Китаї».

Щороку зростає кількість китайських ТНК у провідних світових рейтингах. Деякі з них посідають лідируючі позиції. До списку Global 500 у 2016 р. входили 103 компанії з Китаю. Більше представництво в цьому рейтингу мали лише ТНК США.

2. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

Китай лідирує у світі за обсягом виробництва понад 100 видів промислової продукції. Порівняно з розвиненими країнами для Китаю характерна значно вища частка промисловості у ВВП (мал. 1).

У цьому секторі представлені великі підприємства з найсучаснішими технологіями й дрібні, де переважає кустарне виробництво. Більшість промислових центрів та зон зосереджені на сході країни.

Мал. 2. Структура виробництва електроенергії на електростанціях різного типу в Китаї.

Китай посідає перше місце у світі за виробництвом електроенергії — на частку країни припадає майже чверть усієї енергії, виробленої у світі (мал. 2).

Основну частину електроенергії виробляють теплові електростанції, що працюють на вугіллі. Потужні ГЕС споруджені у верхній та середній течіях річок Янцзи (зокрема найпотужніша ГЕС у світі «Санься») та Хуанхе. У країні діють 13 атомних електростанцій.

Проте Китай є не тільки безперечним світовим лідером з енергоспоживання. Він також перебуває на першому місці світових рейтингів із розробки та впровадження альтернативної енергетики, насамперед вітрової та сонячної (мал. 3).

Розвиток чорної металургії спирається на значні запаси руд чорних металів і вугілля. Китай виробляє понад 800 млн т сталі — це більше половини від усього світового обсягу. Більшість продукції чорної металургії випускають на металургійних комбінатах повного циклу. Найбільші підприємства працюють у містах Аньшан, Далян, Фушунь, Тяньцзінь, Таншань, Шанхай.

У кольоровій металургії Китай є потужним виробником алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова тощо.

Одним із головних джерел зростання китайської економіки є машинобудування. Перелік машинобудівної продукції включає різноманітні види машин, приладів, обладнання, тракторів, автомобілів, суден, верстатів, комп’ютерів тощо (усього понад 53 тис. найменувань). За виробництвом багатьох із них китайські підприємства посідають провідні позиції на світовому ринку. Виробники постійно розробляють та освоюють нові, більш складні зразки техніки.

Особливу увагу в Китаї приділяють розвитку автомобілебудування. Від початку реформ будь-яка іноземна автомобільна компанія могла відкрити свої підприємства на території Китаю, але у співпраці з місцевими виробниками. Це сприяло бурхливому розвитку автомобільної промисловості та створенню підприємств більшості провідних автомобільних компаній світу. За кілька десятиліть Китай випередив традиційних лідерів серед виробників автомобілів, таких як Франція, Німеччина, США, Японія, та з 2009 р. тримає світову першість. До 50 провідних виробників автомобілів входить 21 китайська компанія.

В авіаційній сфері Китай співпрацює з американською компанією «Боїнг» та європейською корпорацією «Аеробус». Із 2009 р. розпочалося серійне виробництво власного літака ARJ-21.

Мал. 3. Сонячна електростанція у формі панди поблизу міста Датун у китайській провінції Шаньсі. При електростанції створено центр для навчання молоді, де школярам розповідають про переваги сонячної енергії. Наприклад, за 25 років експлуатації станція виробить стільки ж енергії, скільки при спалюванні 1056 млн т вугілля.

Китай активно освоює космічний простір. У країні діють чотири космодроми, налагоджено виробництво різноманітної космічної техніки: супутників, ракет-носіїв, міжпланетних станцій, створена власна навігаційна система «Бейдоу».

У виробництві електронної та електротехнічної продукції Китай також є світовим лідером. Зокрема, частка Китаю в загальносвітовому виробництві телевізорів сягає майже 50%, мобільних телефонів — 71%.

Провідними центрами машинобудування є великі міста східної частини країни — Шанхай, Пекін, Сянган, Ціндао, Ухань, Шеньян, Нанкін.

Хімічна промисловість виділяється виробництвом мінеральних добрив, конструкційних матеріалів і продукції побутової хімії. Функціонує потужна нафтопереробна промисловість.

Традиційно важливою для економіки країни залишається легка промисловість. її продукція — тканини, одяг, взуття — наповнює величезний внутрішній ринок та в значних обсягах іде на експорт. До того ж ця трудомістка промисловість забезпечує зайнятість населення. Якщо в 1980-х рр. більшість підприємств розміщувалися у великих містах, то зараз значна їхня кількість перемістилася в передмістя та в сільську місцевість, що дає змогу полегшити проблему безробіття на селі.

Для країни з величезним населенням надзвичайно велике значення має харчова промисловість. Вона включає понад 40 різних виробництв, серед яких провідне місце посідають переробка зернових та олійних культур, виробництво цукру, м’яса, риби, консервів, тютюну.

3. Спеціалізація сільського господарства.

Визначним досягненням сільського господарства Китаю та пов’язаної з ним харчової промисловості є забезпечення продовольчої незалежності. Сучасний Китай не лише повністю забезпечує продовольством населення, але й експортує багато його видів.

У сільському господарстві провідна роль належить рослинництву (60%). Основу землеробства складають зернові культури, головною з яких є рис. Найкращі умови для вирощування рису — східні та приморські провінції з мусонним кліматом, де збирають по два й навіть три врожаї на рік. Серед інших сільськогосподарських культур у Китаї вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, просо, картоплю, бавовник, тютюн, арахіс, сою, овочі, фрукти, чай.

За поголів’ям більшості видів худоби та птиці Китай посідає перше місце у світі. Найбільше розводять свиней, дрібну й велику рогату худобу. У приміських районах сучасною індустрією стає птахівництво. На півдні та південному сході країни розвинене шовківництво.

Китайці вживають мало молока й молочних продуктів, проте полюбляють рибу й інші морепродукти. Країна посідає перше місце у світі за їх виловом. В останні роки все більше риби, креветок, молюсків і водоростей вирощують на плантаціях у прибережній зоні.

4. Домінуючі складові третинного сектору.

Порівняно з Японією частка третинного сектору в економіці Китаю є набагато меншою. Водночас сфера послуг демонструє випереджальні темпи зростання. У 2016 р. її частка вперше перевищила 50% від загального обсягу ВВП. Особливо швидкими темпами розвиваються фінансово-банківський сектор, наука, телекомунікаційні та IT-послуги, туризм.

Китай має декілька потужних фінансових центрів. У столиці країни — Пекіні — розміщені штаб-квартири найбільших китайських банків і промислових компаній. Шанхай є головним економічним, торговельним, науковим та освітнім центром. У місті розміщені найбільша в Китаї фондова біржа, біржі нафтопродуктів, зерна, алмазів, золота, філії всіх китайських банків, фінансових і страхових компаній, більшість іноземних банків, що діють у Китаї. Гонконг ще з часів британського правління здійснював масштабні торговельні операції. Зараз місто майже повністю спеціалізується на сфері послуг та є одним із найбільших світових фінансових центрів.

Велику увагу в Китаї приділяють розвитку науки, куди вкладають значні кошти. Успішно працюють програми фінансування та стимулювання вчених, створений комплекс наукових парків та технополісів, у яких розташовані тисячі високотехнологічних підприємств. Пріоритетними напрямками розвитку науково-технічної сфери є нові матеріали, комунікації, енергетика, сфера озброєнь, космічні дослідження.

Китай активно розвиває всі види транспорту. Більшу частину транспортної інфраструктури зосереджено у східній частині. За протяжністю високошвидкісних ліній Китай є світовим лідером (понад 22 тис. км). Морський торговельний флот налічує 2050 суден. Із десяти найбільших морських портів світу шість китайських: Шанхай, Гуанчжоу, Ціндао, Тяньцзінь, Нінгбо, Далян. Найбільший аеропорт у країні розташований у Пекіні.

Активно розвивається програмування, у країні працюють понад 40 тис. компаній у сфері розробки програмного забезпечення.

Китай посідає четверте місце у світі за кількістю туристичних відвідувань (55,6 млн осіб) та друге — за доходами від туризму (114,1 млрд дол.). Справжнє відродження китайського туризму розпочалося наприкінці 1970-х рр. із початком реформ. Завдяки цьому жителі розвинених європейських країн та американці отримали можливість познайомитися з побутом китайців, які до того часу були відгороджені від всього світу. Природне географічне середовище, китайська культура, мистецтво та традиції в поєднанні з розвиненою туристичною інфраструктурою — усе це сприяло перетворенню туризму на одну з провідних складових третинного сектору Китаю.

5. Зовнішні економічні зв'язки. Міжнародні зв'язки України й Китаю.

За останні роки в Китаї помітно змінилася структура експорту. По-перше, збільшилася до 40% частка високотехнологічних товарів. Основними статтями експорту є електронна техніка та промислове обладнання, побутові прилади, інтегральні мікросхеми, а також одяг, меблі, текстиль. Імпорт складають електронна техніка, нафта та нафтопродукти, промислове обладнання, руди металів. Основними торговельними партнерами Китаю є країни Східної Азії та США.

По-друге, Китай перетворився з імпортера на активного експортера капіталу. Стратегічною метою його зовнішньоекономічної політики «глобального просування» стала купівля іноземних компаній, цінних паперів, земель для виробництва сільськогосподарської продукції.

Значними темпами зростає експорт робочої сили: за кордоном працює близько 1 млн китайців. Робітників із КНР можна зустріти в 180 країнах світу. До основних споживачів китайської праці належать Японія, Сингапур, Південна Корея, США, Росія, Ізраїль, ОАЕ та Йорданія. Водночас понад 10 тис. китайських компаній активно працюють у різних країнах світу.

Для України Китай є одним із найважливіших стратегічних партнерів серед країн світу та посідає друге місце за обсягом товарообігу. Основними позиціями в українському експорті до Китаю є руди металів, зернові та олія. Український імпорт складають традиційні вироби текстильної промисловості, одяг, взуття, широкий спектр продукції електроніки та побутової техніки. Розвивається співробітництво у сферах науково-технічної діяльності, телекомунікації, авіації. Зокрема, українська корпорація «Мотор Січ» разом із китайською компанією розпочали будівництво заводу з виробництва авіадвигунів у місті Чунцин. Українські оператори запроваджують мережу мультимедійного зв’язку нового покоління на базі китайських технологій. Цікавим для України є вивчення досвіду щодо залучення передових технологій та організації виробництва високотехнологічної продукції.

Головне

• Китай — індустріально-аграрна держава, яка після ринкових перетворень розвивається високими темпами та за загальним обсягом ВВП посідає перше місце у світі.

• У промисловому секторі Китаю найпотужнішими є металургія, різноманітні напрямки машинобудування, легка та харчова промисловість.

• Сфера послуг у Китаї динамічно розвивається. Усе більше значення набувають фінансово-банківський сектор, наука, телекомунікаційні та IT-послуги, туризм.

• «Відкриття» економіки зовнішньому світу залучило Китай до світового господарства та активізувало його економічні зв’язки. Китай є одним із найбільших торговельних партнерів України.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте сучасну ситуацію в економіці Китаю та оцініть його роль у сучасному світовому господарстві. 2. Які промислові виробництва відіграють найбільшу роль в економіці країни? 3. Назвіть найважливіші сільськогосподарські культури Китаю. Розкажіть про географію їх вирощування. 4. Назвіть та покажіть на карті найбільші фінансові центри країни. Поясніть причини, що обумовлюють стрімкий розвиток сфери послуг у Китаї. 5. Визначте основні особливості, притаманні Китаю у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Практичні завдання

Порівняйте розміщення промислових секторів Японії та Китаю. У чому поляпають риси схожості та відмінності?

Працюємо в групах

За допомогою тексту параграфа охарактеризуйте географію провідних секторів промисловості Китаю. Результати занесіть до таблиці.

Набуваємо практичних навичок

Визначте, які предмети та речі, що вас оточують у повсякденному житті, зроблені в Китаї. Оцініть їхню якість. Чи можна замінити їх товарами українського виробництва? Обґрунтуйте свою думку.

Працюємо самостійно

Китай — одна з найдавніших країн світу, батьківщина багатьох винаходів та відкриттів. Опрацюйте інтернет-джерела та напишіть есе «Що дав Китай людству».

Географічні дослідження

Унікальність економічної системи Китаю

скачать dle 11.0фильмы бесплатно