§ 41. Єгипет (Арабська Республіка Єгипет)

Пригадайте

• якими є особливості природи Північної Африки

• характерні риси економіки африканських країн, що розвиваються

1. Економіко-географічне положення. Природні умови та ресурси.

Єгипет розміщений у двох частинах світу — Африці та Азії (Синайський півострів). Завдяки цьому країна контролює сухопутні шляхи сполучення між цими частинами світу й може налагоджувати економічні зв’язки з їх країнами. Ще однією перевагою є вихід до Середземного моря, а отже, до країн Європи. Єгипет із півночі омивають води Середземного моря, а зі сходу — Червоного моря. Ці моря з’єднує Суецький канал, який прокладений через територію країни. Він має надзвичайно важливе економічне та військово-стратегічне значення. Країна межує з Лівією, Ізраїлем, Суданом.

За допомогою карт атласу та матеріалів електронного додатка до підручника визначте особливості природних умов і ресурсів Єгипту. Зверніть увагу на рівень забезпечення рекреаційними ресурсами.

2. Населення. Система розселення.

За кількістю населення (96 млн осіб) Єгипет посідає друге місце в Африці й перше серед арабських держав світу. Середньорічний приріст населення становить 20 осіб на 1000 жителів. 98% населення складають араби-єгиптяни, решта — бедуїни, бербери, нубійці, греки. Третина населення належить до молодшої вікової групи.

Країна має від’ємне сальдо зовнішньої міграції. Єгиптяни здебільшого виїжджають у багаті нафтодобувні арабські країни (Саудівську Аравію, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт). Поширена тимчасова трудова міграція.

Більшість єгиптян сповідують іслам сунітського напрямку. Близько 10% населення країни складають християни, у тому числі копти.

Середня густота населення перевищує 95 осіб/км2, але воно розподілено вкрай нерівномірно. Понад 90% населення країни зосереджено на 5 % її території — у долині й дельті Нілу. Густота населення в цих районах перевищує 1500 осіб/км2. Решта території — пустеля, де густота менше ніж 1 оеоба/км2. У містах проживає дещо менше половини населення країни. До міст-мільйонерів належать Каїр (19,5 млн осіб), Александрія (понад 4,5 млн осіб), Ель-Гіза (понад 3 млн осіб) і Шубра-ель-Хейма (понад 1 млн осіб).

Мал. 1. Будівництво в Новій долині. У країні гострою є проблема сільськогосподарських угідь. У 1997 р. було розпочато національний проект освоєння нових територій у Новій долині, що розташована в пустелі. Для цього велося будівництво магістрального каналу від озера Насера (водосховища на річці Ніл, утвореного в результаті спорудження греблі Асуанської ГЕС).

3. Особливості економіки країни, що розвивається. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію.

Упродовж багатьох століть найважливішим напрямком економіки Єгипту було сільське господарство. Хоча його роль постійно знижується, і зараз у ньому зайнято майже 30% трудових ресурсів, які забезпечують близько 12% ВВП. Зростає значення сфери послуг: 45% зайнятих у ній дають 55% ВВП. Зберігає своє значення промисловість, на яку припадає 33% ВВП.

У структурі сільського господарства переважає рослинництво. Землеробство ведеться із застосуванням штучного зрошення водами річки Ніл. 95% сільськогосподарських угідь зосереджені в долині й дельті Нілу (мал. 1).

Основними зерновими культурами є пшениця, кукурудза, рис, серед овочевих культур найбільш популярні томати, цибуля, картопля.

Незважаючи на те, що в країні збирають два-три врожаї на рік, зараз сільське господарство не в змозі повного мірою задовольнити потреби населення в продовольстві.

Із технічних культур найбільше значення мають бавовник, цукровий буряк і цукрова тростина.

Єгипет є великим виробником та експортером цитрусових. Вирощують також фініки й кормові культури, зокрема конюшину.

Майже в усіх господарствах утримують худобу. Власники невеликих ділянок розводять буйволів, які використовуються як тяглова сила, у значних господарствах вирощують велику рогату худобу для виробництва молочної продукції. Розвивається птахівництво.

Важливе місце у структурі промисловості посідають добувні виробництва. Вони охоплюють видобуток нафти, природного газу, рудних корисних копалин, зокрема залізних, марганцевих і хромових руд, які є базою для розвитку чорної металургії. Ведеться видобуток хімічної сировини, зокрема фосфоритів (поблизу Луксора і в районі портів Червоного моря Сафага і Кусейр). Вони є сировиною для виробництва фосфатних добрив, частина з яких експортується.

Найбільше значення має видобуток нафти, який у 2016 р. склав 33,5 млн т. Її частина експортується, а частина переробляється на місці.

Нафтопереробна промисловість Єгипту — найпотужніша в Африці, тут працює дев’ять заводів. На основі нафтопереробки розвиваються нафтохімічна промисловість, виробництво хімічних волокон, гумотехнічних виробів.

Залізні руди, які добуваються в районі Асуана та в оазисі Бахарія, є основою чорної металургії. Так, у Хелуані працює комбінат повного циклу, на якому виробляється 1,5 млн т сталі та 1 млн т прокату. Кольорова металургія представлена алюмінієвим заводом у Наг-Хамаді (на основі використання гідроенергії Асуанської ГЕС із сировини, що імпортується з Австралії та Гвінеї).

Підприємства машинобудування зосереджені в Каїрській та Александрійській агломераціях, у зоні Суецького каналу та Хелуані. Виробляються залізничні вагони, автомобілі, трактори, невеликі судна, переважно з використанням імпортних вузлів та агрегатів.

Основу електроенергетики країни становлять ТЕС — 94 % потужностей. На ГЕС припадає 5%; на станції, що використовують відновлювані джерела енергії, — 1 %. Основним джерелом палива для єгипетських ТЕС є природний газ і мазут.

Єгипет має великий потенціал у використанні відновлюваних джерел енергії, таких як сонце і вітер. Уряд веде переговори з іноземними компаніями про будівництво заводу з виробництва сонячних панелей.

Єгипет має потужну текстильну промисловість, яка включає повний цикл виробництва від культивування бавовни до виробництва пряжі, тканин і готових предметів одягу.

Важливим сектором економіки Єгипту є туризм. Його внесок у ВВП країни становить 11%, аз урахуванням суміжних напрямків — 15%. У туристичній діяльності зайнято 9% трудових ресурсів, які забезпечують до 20% усіх доходів країни в іноземній валюті.

Єгипет є важливим транспортним вузлом, що розташований на перехресті торговельних шляхів між Африкою, Азією та частково Європою. Найбільше значення має автомобільний транспорт, на який припадає понад 2/3 внутрішніх перевезень. Протяжність єгипетських автомобільних доріг становить 68 тис. км, у тому числі 75% із твердим покриттям.

Щорічний вантажообіг залізничного транспорту значно менший і становить 6 млн т. Протяжність залізниць Єгипту зі стандартною колією перевищує 5 тис. км, а загальна довжина сягає 9,6 тис. км.

Авіаційний транспорт має найбільше значення для міждержавних зв’язків. Він включає понад 80 літаків, які щорічно перевозять 8 млн пасажирів. Найбільш завантажений міжнародний аеропорт Каїра (мал. 2).

Мал. 2. В аеропорту Каїра. Єгипетська влада вживає заходів щодо підвищення безпеки авіаперельотів.

В аеропортах було встановлено новітнє обладнання з контролю безпеки. Також влада намагається розвивати альтернативні туристичні ринки, приваблюючи туристів з арабських країн. Так, їх потік у 2016 р. збільшився на 17,6% порівняно з показником 2015 р. і склав майже 2 млн осіб.

Серед традиційних видів транспорту розвинений річковий. Судноплавними вважаються 3,6 тис. км русла річки Ніл і її рукавів, а також озеро Насера.

4. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв'язки. Міжнародні зв'язки України та Єгипту.

Як і для населення, для економіки країни характерна концентрація в долині й дельті Нілу. Тут розташовані великі міста, де зосереджено найбільше підприємств та установ, зокрема Каїр, Александрія, Ель-Махалла-ель-Кубра. Деякі особливості має географія центрів туризму, оскільки вони здебільшого орієнтовані на узбережжя Червоного моря.

Основу експорту Єгипту становлять коштовне каміння та метали (зокрема золото), нафта і нафтопродукти, мінеральні добрива, цитрусові.

Країна купує найбільше природного газу, легкових автомобілів, пшениці, ліків. У значних обсягах імпортуються молочна продукція та м’ясо, оскільки обсяги їх внутрішнього виробництва лише частково покривають внутрішній попит (м’яса — лише на 60%). Основними торговельними партнерами Єгипту є країни ЄС, на які припадає майже чверть зовнішньоторговельного обігу Єгипту, на арабські країни — понад 12%, на азіатські країни — понад 17,5%.

У торгівлі послугами найбільше значення мають транспортні (Суецький канал) і туристичні.

Єгипет є важливим торговельним партнером України. Найбільше вивозиться чорних металів, пшениці, рослинної олії. Імпорт на третину складається із цитрусових.

Головне

• Переваги ЕГП Єгипту визначають наближеність до країн Європи та Азії, наявність Суецького каналу.

• Значна територія Єгипту несприятлива для життя та господарської діяльності.

• Єгипет має доволі значні запаси мінеральних ресурсів, найбільше значення мають паливні.

• Єгипет має потужний працересурсний потенціал.

• Понад 90% населення країни зосереджено на 5% її території — у долині й дельті Нілу.

• Важливе місце у структурі господарства посідають добувна промисловість і туризм.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть найбільш характерні риси географічного положення Єгипту. 2. Дайте оцінку природним умовам і ресурсам країни. 3. Які риси притаманні населенню Єгипту як країни, що розвивається? 4. Розкажіть про особливості розвитку економіки країни. 5. Яку роль виконує Суецький канал? У чому полягала необхідність будівництва Нового каналу? 6. Завдяки чому країна має значний потенціал для розвитку туризму? 7. Розкажіть про зовнішню торгівлю країни.

Працюємо самостійно

Зберіть дані про значення річки Ніл в економіці країни.

Географічні дослідження

«Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм

скачать dle 11.0фильмы бесплатно