Найважливішим джерелом країнознавчої інформації комплексного характеру є географічні атласи й тематичні карти, зокрема і політична.

• Сучасна політична карта світу та окремих регіонів. Політична карта - географічна карта, на якій відображено територіально-політичний поділ світу, материків або окремих регіонів. Її інколи називають дзеркалом політичної ситуації, адже вона відображає територіальні зміни найважливіших результатів політичних явищ і процесів у світі - виникнення і зникнення держав, їхній розпад і злиття, зміну їхніх назв, статусу, площі, столиці, форми державного правління тощо. Головними за значенням об’єктами сучасної політичної карти світу є держави, країни й території.

Держава - заселена територія з визначеними кордонами, що політико-географічно незалежна від інших держав у внутрішніх і зовнішніх відносинах. Зважаючи на це, часто кажуть, що держава є суверенним політичним утворенням.

На початок 2017 р. на політичній карті світу налічували 194 незалежні держави. Найбільше їх в Африці - 53, найменше в Океанії - 14. В Азії - 45 країн, дещо менше в Європі - 44 країни, в Америці - 35. Окрім того, ще чотири держави лежать одночасно в двох регіонах світу: Росія, Туреччина і Казахстан - в Азії та Європі, Єгипет - в Африці й Азії.

Усі держави є повноцінними суб’єктами міжнародного права. При цьому деякі з них продовжують визнавати главою держави правителя іншої держави, з якою вони пов’язані колоніальним минулим. Прикладами є колишні домініони Великої Британії, як-от Канада або Австралія, де главою формально визнається британський монарх. Нині вони входять до складу Британської Співдружності Націй. Так само формально володіють князівством Андорра дві інші європейські держави - Франція та Іспанія, так званий кондомініум. Реальну ж владу в Андоррі має глава її уряду.

Як ви вже знаєте, країна - це територія, яка може мати державний суверенітет або бути залежною від інших держав. Отже, країною є будь-яка держава. Водночас далеко не кожна країна має право називатися державою. Загалом у світі нині налічують близько 250 країн.

Статус країн мають також залежні країни й території, кожна з яких перебуває під політичним чи військовим контролем однієї із суверенних держав. Серед таких, зокрема, колонії - країни, позбавлені державної самостійності й політичної та економічної свобод. Колонії можуть мати різний статус, наприклад «заморська територія», як-от Гібралтар у Великої Британії; «заморський департамент (регіон)» - Французька Гвіана; «автономний регіон» - Фарерські острови Данії.

До залежних країн належать і протекторати - країни, що зазвичай визнають над собою суверенітет певної держави в міжнародних відносинах, але зберігають незалежність у внутрішніх справах. Нині подібною формою міждержавних відносин є «вільно асоційована держава», як-от Пуерто-Рико, що залежить від США.

Існує ще один специфічний вид територій - акваторії - це води відкритого моря, які виділено відповідно до норм міжнародного права на Землі. Окремий статус має так звана морська економічна зона, що прилягає до кордонів суходолу держави, яка має вихід до моря. Це акваторія на відстані 200 миль (понад 370 км) від узбережжя та на глибину 500 метрів шельфу материкового схилу. Відповідно до Конвенції з морського права 1982 р., у зазначених межах акваторії держави мають суверенне право на економічну діяльність - промисловий вилов риби, розвідку й розробку природних ресурсів тощо.

РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ

На політичній карті світу є країни, які не визнані більшістю інших держав як незалежні держави. Це, наприклад, Абхазія (частина Грузії), Нагірний Карабах (частина Азербайджану), Придністров’я (частина Молдови), Турецька Республіка Північного Кіпру (частина Кіпру) тощо. Так само не визнані самопроголошені утворення, як-от Донецька Народна Республіка та Луганська Народна Республіка, які встановлено на тимчасово окупованій території окремих районів Донецької та Луганської областей України.