§ 62. Південно-Східна Азія: загальна економіко-географічна характеристика субрегіону. Сингапур

Назвіть країни, які входять до складу Південно-Східної Азії.

1. СКЛАД СУБРЕГІОНУ. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.

Територія Південно-Східної Азії складається із двох частин — континентальної (півострів Індокитай) та острівної (численні острови Малайського архіпелагу) загальною площею близько 4,5 млн км2. Субрегіон омивається морями Індійського та Тихого океанів. До його складу входять 11 країн (див. таблицю 1). На півночі країни Південно-Східної Азії мають сухопутний кордон із Китаєм, на північному заході — з Індією та Бангладеш. Субрегіон має такі ключові риси ЕГП:

• приморське (за винятком Лаосу) положення країн;

• усі обжиті та густо заселені території або прилягають до узбереж, або зручно пов’язані з ними судноплавними річками;

• розташування на перехресті найважливіших морських та повітряних комунікацій. Особливо велике значення мають Малаккська протока та Південнокитайське море, якими протягом багатьох століть здійснювалися внутрішньорегіональні та зовнішні зв’язки.

Які країни Південно-Східної Азії мають найбільш вигідне ЕГП?

Таблиця 1

ДЕРЖАВИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ (2017 р.)

2. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ.

Значна частина Південно-Східної Азії зайнята горами, часто трапляються землетруси, є діючі вулкани. Низовини розташовані вздовж річок та в прибережних частинах островів і півостровів.

Клімат субрегіону субекваторіальний та екваторіальний із загальною кількістю опадів до 3000 мм на рік. Тут часто трапляються тайфуни.

Великі площі Південно-Східної Азії вкриті вологими екваторіальними лісами, у внутрішніх районах Індокитаю поширені савани.

Субрегіон має багаті водні ресурси. Найбільші річки — Меконг, Іраваді, Хонгха. Вони судноплавні та служать важливими транспортними артеріями. Долини річок, вкриті родючими алювіальними ґрунтами, є основними районами землеробства країн Індокитаю.

На островах річки короткі, повноводні, мають великий гідропотенціал. Головні землеробські райони сформувалися на родючих ґрунтах вулканічних масивів та міжгірських улоговин. У результаті багатовікового використання тут сформувалися типові антропогенні ландшафти — терасовані схили.

Забезпеченість регіону мінеральними ресурсами насамперед пов’язана з найбільшим у світі олов’яно-вольфрамовим поясом, що простягається від М’янми до Індонезії. Практично в усіх країнах Південно-Східної Азії наявні родовища кольорових металів. Світове значення мають запаси нікелю та хромітів на Філіппінах. На шельфі Індонезії, Брунею, Малайзії та В’єтнаму видобувають нафту та природний газ.

Рекреаційний потенціал Південно-Східної Азії становлять численні історичні та природні пам’ятки, мальовничі пляжі морських узбереж із м’яким теплим кліматом, самобутня культура багатонаціонального населення.

Серед історико-культурних об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО особливо виділяються давні буддійські та індуїстські храмові комплекси: Ангкор (Камбоджа), Боробудур і Прамбанан (Індонезія). У регіоні багато пам’яток природи, здебільшого пов’язаних із масивами незайманих екваторіальних лісів. До них належать всесвітньовідомі національні парки островів Комодо та Суматра (Індонезія).

3. НАСЕЛЕННЯ.

Країни Південно-Східної Азії вже пройшли етап демографічного вибуху, однак природний приріст у багатьох із них ще залишається порівняно високим, що зумовлює значний трудовий потенціал субрегіону. Наявність дешевої, грамотної та дисциплінованої робочої сили стала однією з конкурентних переваг країн на шляху індустріалізації.

Усі країни субрегіону багатонаціональні, особливою строкатістю етнічного складу населення відрізняється Індонезія, де проживають понад 300 народностей. У ряді країн багато вихідців з інших субрегіонів Азії, зокрема з Китаю. У Сингапурі вони утворюють більшість населення.

Не меншим різноманіттям відрізняються й релігії, які сповідує місцеве населення: іслам, буддизм, християнство (Філіппіни), індуїзм тощо.

Населення країн Південно-Східної Азії розміщено вкрай нерівномірно. Основна його частина проживає в долинах та дельтах великих річок, на прибережних низовинах, де густота населення перевищує 600 осіб/км2. У той самий час деякі острови Індонезії та Філіппін безлюдні.

Південно-Східна Азія є одним із найменш урбанізованих субрегіонів світу. Виняток становлять Сингапур, Малайзія та Бруней.

4. ГОСПОДАРСТВО.

Тривалий час країни Південно-Східної Азії залишалися сировинними придатками розвинених країн. Однак модернізація економіки в окремих державах перетворила їх на лідерів за темпами економічного зростання. Сингапур, Малайзія, Таїланд, Індонезія, Філіппіни обрали експортоорієнтовану модель економічного розвитку та стали НІК. Надзвичайно вигідне ЕГП, значний трудовий потенціал, готовність людей до наполегливої та кропіткої праці, активна роль держави в проведенні реформ зробили їх привабливими для іноземних капіталовкладень.

У секторальній структурі країн Південно-Східної Азії провідна роль належить промисловості (див. таблицю 2). Під час індустріалізації зросла роль обробної промисловості, основу якої становлять трудомісткі виробництва: текстильне, швейне, взуттєве, виробництво побутової хімії. У НІК розвиваються наукоємні виробництва: електроніка, електротехніка, судно- та авіабудування, нафтохімія, фармацевтика.

Таблиця 2

СТРУКТУРА ВВП ДЕРЖАВ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ, % за питомою вагою

Проаналізуйте дані таблиці 2 і встановіть зв'язок між секторальною структурою господарства та рівнем економічного розвитку країн Південно-Східної Азії.

Добувна промисловість має переважно експортну спеціалізацію. Провідне місце належить виробництвам із видобутку та переробки руд кольорових металів, кам’яного вугілля. Лідери за видобутком нафти та природного газу — Бруней, Індонезія, Малайзія.

У всіх країнах Південно-Східної Азії (крім Сингапура та Брунею) велику роль продовжує відігравати сільське господарство. Його основа — субтропічне землеробство, де головною культурою є рис. Із давніх часів тут вирощують прянощі, чай, каву. Недостатній рівень розвитку тваринництва частково компенсується річковим та морським рибальством.

Вирішальне значення для країн Південно-Східної Азії має морський транспорт, який є головним засобом інтеграції.

5. СИНГАПУР — МІСТО-ДЕРЖАВА З РОЗВИНЕНОЮ ЕКОНОМІКОЮ.

Особливих успіхів в економічному розвитку та рівні життя населення серед країн Південно-Східної Азії досяг Сингапур, розташований на однойменному невеликому острові та прилеглих до нього дрібних острівцях. Лише 1 км Джохорської протоки відділяє Сингапур від Малайзії, а широка Малаккська протока — від Індонезії. Жителі країни навіть можуть потрапити до Малайзії пішки, через міст.

Оцініть ЕГП Сингапуру та його роль в економічному розвитку країни.

Тут пріоритетними стали наукоємні високотехнологічні виробництва: виробництво комп’ютерів, електронного, телекомунікаційного обладнання, лазерної оптики. Розвивається так зване «портове господарство»: суднобудування та судноремонт, виробництво бурового обладнання для видобутку нафти на шельфі, нафтопереробка, металургія. Крім того, Сингапур перетворився на один із найбільших світових фінансових, інформаційних, ділових, транспортних та туристичних центрів. За кількістю відомих банків (141, у тому числі 128 іноземні) Сингапур посідає третє місце у світі після Лондона та Нью-Йорка, і, за прогнозами, його роль зростатиме.

ВИСНОВКИ

• Вигідне економіко-географічне положення на перехресті важливих транспортних шляхів, багатий природно-ресурсний та працересурсний потенціал створюють сприятливі умови для розвитку економіки Південно-Східної Азії.

• Загальною рисою економіки країн Південно-Східної Азії є зростання ролі обробної промисловості, яка спеціалізується на трудомістких виробництвах.

• Сингапур — острівна держава Південно-Східної Азії з постіндустріальною структурою економіки, яка входить до світових лідерів за рівнем економічного розвитку та життя населення.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Виділіть риси ЕГП країн Південно-Східної Азії, які відіграли провідну роль у їхньому економічному зростанні.

2. Оцініть природно-ресурсний потенціал субрегіону.

3. Опишіть демографічну ситуацію та особливості розселення в країнах Південно-Східної Азії.

4. Охарактеризуйте зміни, які відбулися в економіці країн Південно-Східної Азії в другій половині XX ст.

5. Які чинники зумовили міжнародну спеціалізацію Сингапуру?

Дослідження. Нові індустріальні країни Азії: складові успіху

1. Знайдіть у додаткових джерелах та опрацюйте кілька статей про особливості економічного розвитку НІК Азії.

2. Виділіть загальні риси: 1) передумов економічного розвитку НІК Азії; 2) етапів економічних та політичних перетворень.

3. Проаналізуйте, чи може досвід НІК бути використаний в Україні.

4. Презентуйте результати роботи у вигляді доповіді на шкільній географічній конференції.

Джерела Інтернету

1. https://studme.com.ua/129910107898/ekonomika/novye_industrialnye_strany_nis_obschie_cherty.htm.

2. http://geoped.in.ua/ (нові-індустріальні-країни).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно