§ 90. Особливості економіки країн Африки. Первинний сектор економіки

1. Як колоніальне минуле материка вплинуло на розвиток господарства та його розміщення в країнах Африки? 2. На які ресурси найбільш багаті окремі регіони Африки?

1. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇН АФРИКИ. ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІКУ РЕГІОНУ.

Африка є найбільш відсталим материком планети, ареною гострих економічних та суспільно-політичних конфліктів. Низький освітній рівень більшості населення, відсутність політичної волі до змін не сприяють розвитку господарства, що особливо яскраво відображає первинний сектор економіки.

Африка є основним споживачем продовольства від ФАО (Продовольча й сільськогосподарська організація ООН). Основними причинами голоду в Африці є посухи, війни та неконтрольоване зростання кількості населення, низькі темпи проведення «зеленої» і «біотехнологічної» революцій, які ще наприкінці XX ст. дали змогу нагодувати населення Індії, Китаю та інших густозаселених країн.

Мал. 1. Країни — світові лідери за видобутком алмазів.

Глобалізація сприяла поширенню впливу іноземних корпорацій на економіку Африки загалом. Проте потужні ТНК світу переважно експлуатують багаті природні ресурси материка й діють не завжди чесно та прозоро. Крім природних ресурсів, корпорації приваблюють дешева робоча сила, відсутність жорсткого екологічного законодавства та економічних законів.

2. ПЕРВИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ.

Місце окремих країн й Африки загалом у МПП продовжує визначати гірничодобувна промисловість. Найбільшими районами видобутку корисних копалин є басейни нафти й природного газу Північної Сахари та Гвінейської затоки («мідний пояс Африки»). Також ведеться видобуток кам’яного вугілля (ПАР, Зімбабве), залізних руд (ПАР, Ліберія), алюмінієвих руд (Гвінея, Гана), золота (ПАР), алмазів (ПАР, ДРК, Намібія), фосфоритів (Марокко, Туніс) тощо.

Більшість урядів країн Африки не контролює видобуток корисних копалин, оскільки вони переважно належать іноземним компаніям і корпораціям (передусім австралійським, канадським та китайським), які навіть не завжди сплачують податки до бюджету країн у повному обсязі. У країнах відсутнє чітке законодавство у сфері розвідки та експлуатації корисних копалин іноземними інвесторами.

За допомогою карт атласу назвіть країни Африки, багаті на запаси нафти, природного газу, кам'яного вугілля, золота, алмазів та фосфоритів. Проаналізуйте діаграму (мал. 1) і зробіть відповідні висновки.

3. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.

Сільське господарство Африки переважно монокультурне. Основу економіки більшості країн материка становить якась одна культура, спрямована на експорт. Проте лише Нігерія входить до десятки світових лідерів за обсягами сільськогосподарського виробництва, Єгипет — до двадцятки.

Пригадайте, що таке монокультурне сільське господарство. Чому воно характерне саме для країн Африки?

В окремих країнах у сільському господарстві зайнято до 2/3 ЕАН, яке виробляє значну частку ВВП (Єгипет — 12% ВВП, 28% зайнятих; Ефіопія — 37% ВВП, 70% зайнятих; Танзанія — 34% ВВП, 66% зайнятих). Кількість працездатного населення, залученого до сільськогосподарського виробництва кожної окремої африканської країни, важко визначити через експлуатацію дитячої праці. Наприклад, у Кот-д’Івуарі плоди дерева какао збирають навіть восьмирічні діти, робочий день яких може тривати до 12 годин.

Африка є світовим постачальником багатьох видів продуктів тропічного сільського господарства: какао-бобів (близько 2/3 світового обсягу), сизалю і ядер кокосових горіхів (1/2 світового експорту), кави й пальмової олії (1/3 світового експорту), чаю (1/10 світового експорту), значної кількості арахісу та арахісової олії. У багатьох країнах вирощують одну культуру, яку місцеве населення не може масово споживати: Малі — бавовник; Ефіопія, Ангола та ДРК — каву; Гана та Нігерія — какао; Сенегал — арахіс; Кенія, Мозамбік, Уганда, Танзанія, Конго — чай. Для власних потреб вирощують коренеплоди батат та маніок (замінники картоплі) або просо й сорго.

Зі споживчих культур в африканських країнах найбільші врожаї пшениці отримують у Єгипті, Алжирі, Марокко, ПАР, Тунісі, кукурудзи — у ПАР, Єгипті, Нігерії та Ефіопії, ячменю — у Марокко, Ефіопії та Алжирі.

З олійних культур у Західній Африці вирощують арахіс й олійну пальму (Нігерія й Сенегал — майже половина світового обсягу); у Середземномор’ї вирощують маслинове дерево (Туніс — другий після Іспанії експортер олії).

Для субтропічних країн Північної Африки та ПАР важливими є виноградарство та вирощування цитрусових. У Північній Африці вони мають експортне значення.

Північна Африка також постачає на світовий ринок близько 2/5 фініків. Багато квітів, що експортуються до Європи, вирощують у Кенії.

Тваринництво загалом екстенсивне, пасовищне, напівкочове або відгінне й відрізняється дуже низькою продуктивністю (мал. 2). Його розвиток в окремих регіонах Африки неможливий через посушливість клімату, поширення мухи цеце. Негативним наслідком скотарства в зоні Сахеля стало спустелення значних територій.

У багатьох країнах через релігійні міркування худобу не забивають. В окремих племенах мати худобу престижно (чим більше голів худоби, тим більшою повагою користується власник). Багато народів Північної Африки вживають у їжу лише молоко й кров живих корів. У мусульманських країнах Північної Африки практично відсутнє свинарство.

Пригадайте значення поняття «спустелення».

Мал. 2. Пастух у Південному Судані.

4. ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО.

Найбільшого розвитку лісове господарство набуло в країнах Екваторіальної Африки, де понад 40 видів дерев мають цінну деревину: ебенове, сандалове, червоне дерева, лофіра та хлорофора висока, гварея пахуча тощо. Африка є лідером за темпами вирубування лісів (особливо Бурунді, Руанда та Нігер).

Лісозаготівля в багатьох країнах здійснюється для задоволення місцевих потреб у паливі та традиційній обробці деревини. В Анголі, Камеруні, Конго, Габоні, Гані, Кот-д’Івуарі, Ліберії, Нігерії цінна кольорова деревина йде на експорт.

Найбільші площі вирубаних лісів у Судані, Замбії, ДРК, Нігерії та Зімбабве.

ВИСНОВКИ

• Африка — найбільш відсталий материк планети. Через низький рівень розвитку власного сільського господарства регіон є основним споживачем продовольства від ФАО. У первинному секторі господарства країн Африки широко використовують дитячу працю.

• Африка має значні запаси мінеральної сировини і в МПП посідає провідні позиції за їх поставками на світовий ринок. Більшість урядів країн Африки не контролюють її видобуток із власних надр і тому втрачають можливість розвитку економіки та покращення життя населення.

• Рослинництво як основа економіки більшості країн материка — монокультурне, спрямоване на експорт. Тваринництво загалом екстенсивне, пасовищне, напівкочове або відгінне й характеризується дуже низькою продуктивністю.

• Лісове господарство найбільш розвинене в країнах Екваторіальної Африки, де понад 40 видів дерев мають цінну деревину, яку заготовляють на експорт переважно іноземні фірми. Це явище має такі самі економічні наслідки, що й видобуток корисних копалин.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Порівняйте особливості ресурсозабезпеченості субрегіонів Африки різними видами ресурсів.

2. Поясніть, чому сільське господарство та видобуток корисних копалин не забезпечують економічного зростання країн.

3. За допомогою карт атласу визначте райони видобутку окремих видів мінеральної сировини та напрямки її експорту.

4. Охарактеризуйте лісове господарство країн Африки.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно