Войти
Закрыть

Читання топографічних карт і вимірювання на них

11 Клас

ТОПОГРАФІЧНІ УМОВНІ ЗНАКИ. Наочність топографічних карт і планів досягають використанням умовних знаків — спеціальних графічних символів, що позначають предмети, явища природного та штучного походження. Для відтворення на площині карти геометричних особливостей об'єктів застосовують позамасштабні, площинні (масштабні) та лінійні умовні знаки. Колір застосовують для відображення якісних відмінностей об'єктів місцевості за видовими ознаками. Позамасштабними умовними знаками зображують місцеві предмети, площа яких не відображається в масштабі карти або плану (мал. 8). Площинні умовні знаки застосовують для заповнення контурів, що відокремлюють площу об'єктів, розміри яких (площу, конфігурацію) можна виразити в масштабі карти або плану (наприклад, масив лісу, населений пункт, сад, озеро тощо). Контур об'єкта позначають суцільною чи пунктирною лініями або крапками й заповнюють його значками, а також кольоровим фоном, які визначають вид об'єкта й характеризують його особливості (мал. 9)....
0 Переглянути

Топографічна карта: проекція, розграфлення, географічні та прямокутні координати

11 Клас

ТОПОГРАФІЧНА КАРТА: ПРОЕКЦІЯ, РОЗГРАФЛЕННЯ. Топографія — наукова дисципліна, що детально вивчає вимірювання, потрібні для зображення порівняно невеликих частин поверхні Землі на топографічних картах і планах. Топографічні карти — великомасштабні загальногеографічні карти, що відображають розміщення і властивості основних природних і соціально-економічних об'єктів місцевості. При створенні топографічних карт ураховують форму Землі (кривизну її поверхні), а тому застосовують картографічну проекцію. Для виготовлення топографічних карт в Україні використовують поперечно-циліндричну рівнокутну проекцію Гаусса—Крюгера. Для зображення невеликих територій у цій проекції всю поверхню Землі було умовно поділено на 60 зон — ділянок поверхні, обмежених двома меридіанами через 6° довготи (мал. 3). Поверхню кожної зони проектують на бічну поверхню циліндра. Циліндр розгортають, отримуючи площину, на яку спроектовано всі 6-градусні зони. Середній (осьовий) меридіан зони й екватор зображуються в цій проекції взаємно перпендикулярними прямими лініями без спотворень. Усі 60 таких зон пронумеровані арабськими цифрами, починаючи від Гринвіцького меридіана на схід. (Поясніть, чому обрано цей меридіан.)...
0 Переглянути

Головні завдання географії в сучасному світі

11 Клас

ГЕОГРАФІЯ ЯК СИСТЕМА НАУК. Географія бурхливо розвивається. У XX ст. зроблено чимало нових відкриттів у всіх сферах географічної науки. Географія — наука, яка вивчає просторовий прояв природи, населення та господарства різних регіонів і Землі в цілому. Це ціла система природничих і суспільних наук. Усі вони вивчають будову географічної оболонки, її складових, причини розвитку тих чи інших природних явищ і процесів, аналізують соціально-економічні та екологічні проблеми тощо. Система географічних наук складається з окремих дисциплін (мал. 1). До самостійних наук належать: фізична географія, соціально-економічна географія, історична географія, картографія, геоінформатика, комплексні та прикладні науки. Фізична географія вивчає природу поверхні Землі та її різноманітні ландшафти. Соціально-економічна географія вивчає територіальну організацію суспільства та його складових частин — населення, економічної, соціальної, політичної сфер. Обидві ці науки є основними відгалуженнями географії. Картографія — наука про географічні карти, методи та способи їх створення й використання. Картографії належить особливе місце в географії, адже карти використовують не лише географічні науки, а й у господарській практиці — наприклад, у лісовому господарстві, у військовій справі, авіації, судноплавстві тощо. Геоінформатика — наука, технологія і прикладна діяльність, пов'язані зі збором, збереженням, обробкою, аналізом і відображенням просторових даних, а також із проектуванням, створенням і використанням географічних інформаційних систем....
0 Переглянути

Інформаційне суспільство. Ноосферна цивілізація. Геопросторові зміни. Глобальні політичні прогнози

11 Клас

1. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА. Інформаційне суспільство, яке іноді називають мережевим, — вищий етап розвитку постіндустріального суспільства. Інформація є не просто важливою сферою економіки, але й охоплює всі галузі діяльності суспільства: від управління до спорту, від освіти й медицини до культури та мистецтва (мал. 1). В інформаційному суспільстві особливої цінності набуває економічна і соціальна інформація. Перша є сукупністю відомостей, що відображають економічну діяльність у країні та світі. Її джерелами є виробничі процеси, шляхи обігу матеріальних цінностей, коштів, товарних, фінансових, трудових ресурсів. Друга — це сукупність інформаційних даних, що формуються в суспільстві й використовуються окремими людьми, організаціями, соціальними інституціями для регулювання соціальної взаємодії, відносин між людиною, природою та суспільством. Поясніть, що таке медіа-мистецтво, чи стає воно ближче до суспільства порівняно зі звичними формами мистецтва. Формування інформаційного суспільства відбувається в процесі накопичення, переробки й використання інформації. Процеси глобалізації, які характерні для нинішнього етапу розвитку цивілізації, неможливі без інформатизації суспільства. В інформаційному суспільстві інформація виступає важливим чинником суспільного розвитку, стає його головною цінністю. Характерною особливістю формування інформаційного суспільства є перетворення інформації на своєрідний капітал, що підвищує її грошову цінність. Населення отримує все більше реклами, яка є штучним замінником інформації. Реальна ж інформація, що стає засобом управління світом, приховується....
0 Переглянути

Економічна основа сучасної світової цивілізації. Країни центру, напівпериферії та периферії

11 Клас

1. ЕКОНОМІЧНА ОСНОВА СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. Розвиток сучасної світової економіки, її територіальна організація, безперервні зміни в просторі й часі, структурні зрушення національних господарств описуються за допомогою географічної концепції «центр — периферія». Відповідно до неї розвиток сучасної економіки супроводжується просторово-територіальними диспропорціями. Територіальні особливості, нерівномірність забезпечення ресурсами, відмінні природні умови та інші чинники неминуче породжують концентрацію економічного розвитку в певних локальних ядрах (центр). Чи можна виділити певні локальні ядра розвитку в межах окремих країн? Наведіть приклади. Саме в цих ядрах відпрацьовуються основні принципи розвитку сучасної економічної світосистеми. Звідси вони поширюються на периферійні ділянки. Виділяють також напівпериферійні райони, які посідають проміжне положення. Центр зайнятий випуском дорогої готової високотехнологічної продукції. Напівпериферія зосереджується на виробництві напівфабрикатів і порівняно дешевої продукції масового споживання. Периферія постачає на світовий ринок дешеву сировину (мал. 1)....
0 Переглянути

Підходи до розв’язання проблеми сталого розвитку: досвід різних країн. Роль географії в забезпеченні сталого розвитку

11 Клас

1. ПІДХОДИ ДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ. ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПЛАНІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В РІЗНИХ КРАЇНАХ. Об’єктивні причини значної диференціації підходів до розв’язання проблем сталого розвитку зумовлені тим, що різні країни світу перебувають на різних етапах суспільного розвитку. Розвинені країни найбільше турбує ця проблема, але вони й мають відповідні ресурси для її вирішення. Для реального впровадження заходів сталого розвитку потрібні значні кошти. Лідерами в запровадженні сталого розвитку є європейські держави, скандинавські країни. Другу й третю групи складають держави Західної і Південної Європи. До них наближаються країни Східної Європи (колишні соціалістичні країни, мал. 1). Скандинавські країни не лише зробили великий внесок у розробку концепції сталого розвитку, але й першими почали впроваджувати її в життя на державному рівні. Для них характерний високий рівень втручання держави у вирішення екологічних, економічних і соціальних проблем. І вже сьогодні вони готові передати наступним поколінням високі соціально-економічні стандарти життя й господарської діяльності в умовах чистого довкілля. Найвищий у Європі рівень економічного розвитку, потужна промисловість не завадили сталому розвитку Німеччини, особливо в очищенні річок від отруйних промислових відходів, у першу чергу колись найзабрудненішої річки Європи — Рейн. Для сталого розвитку країни Західної Європи обрали напрямок структурної перебудови енергетики та зменшення питомої ваги екологічно небезпечних виробництв. Процес переходу до технологій «зеленої енергетики» стимулювали шляхом прийняття суворих екологічних законів....
0 Переглянути

Сутність соціальної та прояви економічної кризи. Сутність і показники сталого економічного, екологічного та соціального розвитку

11 Клас

1. СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ КРИЗИ. ПРОЯВИ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ. Причинами соціальної кризи як форми прояву соціальних суперечностей у суспільстві є порушення гармонійної та ефективної взаємодії між окремими членами суспільства, соціальними групами й інститутами. Проявляється вона у збільшенні та інтенсивності конфліктних ситуацій, наростанні соціального протесту в різних його формах і проявах. Назвіть форми та прояви соціальних протестів, відомі вам з історії. Укажіть їх причини і наслідки. Масові протести громадян (політичні, соціальні, культурні) — мирні зібрання, намагання донести до влади необхідність проведення реформ (економічних, соціальних). Вони можуть бути санкціоновані й несанкціоновані, можуть набирати крайніх екстремістських форм, які виливаються в акти насильства й вандалізму. Революції як крайня форма протесту відрізняються власною глибиною: демонтується віджилий суспільний лад, знищуються його провідники, вилучаються їхні статки. Економічна криза є порушенням рівноваги між попитом і пропозицією на товари та послуги, що географічно проявляється в окремій країні, регіоні або світовій економіці загалом. Вона проявляється у спаді або стагнації виробництва, банкрутстві підприємств і банків, порушенні економічних зв’язків. Унаслідок зростання безробіття та зниження добробуту громадян поглиблюється соціальна криза, яка може знайти відображення в масових протестах громадян (мал. 1)....
0 Переглянути

Сталий розвиток, стратегія гуманізації суспільства. Середовище існування людини та його якість

11 Клас

1. СТАЛИЙ РОЗВИТОК І ГУМАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА. Сталий (збалансований) розвиток — розвиток людства, який передбачає ощадливе, екологічно безпечне використання ресурсів із метою забезпечення ними й наступних поколінь. Це відповідальне життя людства у XXI ст. з думкою про майбутнє, про те, яку землю воно залишить нащадкам. Стратегія сталого, збалансованого розвитку — це прогрес на основі усвідомлення світу як єдиної, цілісної системи. Зміна хоча б одного компонента в ній неминуче призводить до зміни всіх інших компонентів і системи загалом. СЛОВНИК Сталий розвиток — організаційний принцип для досягнення цілей людського розвитку, що одночасно підтримує здатність природних систем забезпечувати природні ресурси та екосистемні послуги, від яких залежать економіка та суспільство. Sustainable development is the organizing principle for meeting human development goals while at the same time sustaining the ability of natural systems to provide the natural resources and ecosystem services upon which the economy and society depend....
0 Переглянути

Проблема забезпечення якості життя людини. Раціональне використання земельних ресурсів і виробництво продовольства

11 Клас

1. ПРОБЛЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ. Проблема забезпечення життєдіяльності та якості життя людини є особливо гострою для країн, що розвиваються (майже 120 держав). У минулому світове співтовариство сподівалося, що у XXI ст. якщо не всі, то принаймні більшість проблем, пов’язаних із забезпеченням прийнятного рівня якості життя в цих країнах, будуть вирішені. Проте на шляху самостійного розвитку ці країни зазнали значних труднощів, таких як корупція, високий рівень злочинності, нестабільна політична ситуація. У багатьох країнах і зараз не вирішена продовольча проблема, проблеми зайнятості населення, розкрадання національних ресурсів в умовах багатоукладності господарства, залежності економічного розвитку від розвинених країн, хронічного відставання від світового рівня технологій і продуктивності праці. Майже всі країни, що розвиваються, крім нафтодобувних країн Перської затоки, мають низький рівень якості життя. Незважаючи на те, що Індія досліджує Марс, Китай за обсягом ВВП становить конкуренцію США, а Бразилія давно і суттєво випередила Росію, рівень купівельної спроможності в цих країнах усе ще залишається низьким (див. таблицю). Проаналізуйте дані таблиці. Поясніть причини низького рівня життя в країнах колишнього СРСР. За додатковими джерелами зробіть висновки про ВВП та рівень купівельної спроможності названих країн....
0 Переглянути

Проблема раціонального розвитку енергетики та використання ресурсів Світового океану

11 Клас

1. ПРОБЛЕМА РАЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ. Збільшення енергоспоживання на початку XXI ст. відбувається через розвиток технічної цивілізації та НТР. Бурхливі темпи розвитку енергетики спричинили появу низки проблем, які пов’язані з її негативним впливом на довкілля. Про проблеми та перспективи раціонального розвитку енергетики в Україні читайте на сайті Національного екологічного центру: necu.org.ua/energy/. Масове використання викопного палива завдає збитків природі вже на етапі його видобутку, що негативно впливає на здоров’я людей. Рослини та води Світового океану не встигають поглинати вуглекислоту, яка утворюється внаслідок спалювання палива. Це призводить до поступового посилення «парникового ефекту», теплового забруднення атмосфери й небажаного для людства потепління клімату. За сучасного рівня розвитку цивілізації вирішити цю проблему можна лише через енергозберігаючі технології та розвиток альтернативної енергетики. У мережі Інтернет перегляньте відеоматеріал «Через кліматичні зміни Україна змістилася на 400 км на південь» та зробіть відповідні висновки. Сьогодні близько 62% електроенергії світу виробляють ТЕС. Майже 92 % електростанцій Польщі та ПАР працюють на вугіллі, Нідерландів — на природному газі (країна має 25 % запасів природного газу ЄС). Значною є частка ТЕС в енергетиці Китаю, Мексики та Австралії. Друге місце (до 16%) у структурі виробництва енергії посідають ГЕС (у Бразилії та Норвегії майже 95%). АЕС належить третє місце — 10% (у Франції — понад 71,6%, Бельгії — 50%, Південній Кореї — 41%)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 ... 28
Назад

Навігація