Економічна основа сучасної світової цивілізації. Країни центру, напівпериферії та периферії
- 24-12-2021, 15:23
- 332
11 Клас , Географія 11 клас Масляк (профільний рівень)
§ 98. Економічна основа сучасної світової цивілізації. Країни центру, напівпериферії та периферії
1. Як ви вважаєте, чи завжди показники ВВП країн віддзеркалюють дійсний рівень розвитку їх економіки та стан добробуту громадян? 2. Поясніть, чому в сучасному світі виділяють країни центру, напівпериферії та периферії.
1. ЕКОНОМІЧНА ОСНОВА СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. Розвиток сучасної світової економіки, її територіальна організація, безперервні зміни в просторі й часі, структурні зрушення національних господарств описуються за допомогою географічної концепції «центр — периферія». Відповідно до неї розвиток сучасної економіки супроводжується просторово-територіальними диспропорціями. Територіальні особливості, нерівномірність забезпечення ресурсами, відмінні природні умови та інші чинники неминуче породжують концентрацію економічного розвитку в певних локальних ядрах (центр).
Чи можна виділити певні локальні ядра розвитку в межах окремих країн? Наведіть приклади.
Саме в цих ядрах відпрацьовуються основні принципи розвитку сучасної економічної світосистеми. Звідси вони поширюються на периферійні ділянки. Виділяють також напівпериферійні райони, які посідають проміжне положення. Центр зайнятий випуском дорогої готової високотехнологічної продукції. Напівпериферія зосереджується на виробництві напівфабрикатів і порівняно дешевої продукції масового споживання. Периферія постачає на світовий ринок дешеву сировину (мал. 1).
Знайдіть на карті атласу країни, що належать до центру, напівпериферії та периферії.
Мал. 1. Поділ країн за концепцією «центр—периферія» (за І. Валлерстайном).
2. КРАЇНИ ЦЕНТРУ. До країн центру за сучасною географічною концепцією належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Сингапур, Тайвань, ПАР. На ці держави припадає майже половина ВНП планети. Саме ці держави визначають економічну стратегію розвитку людства у XXI ст.
Додаткову інформацію про тенденції розвитку світової економіки та країн центру шукайте за посиланням: pewglobal.org/topics/world-economies/
Для країн центру характерні спільні риси соціально-економічного розвитку: висока питома вага експортної продукції з переважанням високотехнологічних товарів провідних світових торгових марок; значна частка галузей, пов’язаних із міжнародною сферою послуг; високий рівень розвитку освіти, науки та медицини; зосередження провідних банків світу, торговельних представництв, інфраструктурного транспортного обслуговування, міжнародного туризму тощо.
Однак життя країн центру сповнене суперечностей. Усталений порядок і високий комфорт порушуються напливом біженців із країн периферії та напівпериферії. Раніше вважалося, що вони швидко інтегруються в суспільство (політика мультикультуралізму), але насправді прагнуть жити тим самим життям, що й на батьківщині.
СЛОВНИК
Мультикультуралізм — явище суспільного життя, яке полягає в співіснуванні в межах одного суспільства багатьох культур.
Multiculturalism a phenomenon of social life, which is the coexistence within a single society of many cultures.
Важливою проблемою є відсутність чіткої ідеології соціально-економічного розвитку людства у XXI ст. НТП, який розглядався в минулому як можливість вирішення суспільних проблем, є не ідеологією розвитку, а лише його інструментом.
3. КРАЇНИ НАПІВПЕРИФЕРІЇ. До країн напівпериферії належать країни перехідної економіки, які нині розвиваються швидше за розвинені країни. Цьому сприяють структурна перебудова господарства, використання досвіду країн центру та досягнень НТП. Ці держави розміщені в різних частинах світу.
За допомогою мал. 1 назвіть найбільші країни, що належать до цієї групи.
У цих країнах відбуваються процеси, притаманні в минулому розвиненим державам центру: залучаються іноземні інвестиції, розвивається малий і середній бізнес, зростає питома вага переробних галузей, збільшуються обсяги поставок готової продукції на світовий ринок.
Колишні соціалістичні держави (Польща, Чехія, Словенія, Угорщина) та нові індустріальні (Бразилія, Мексика, Малайзія) та інші постійно підвищують не лише економічні показники, але й соціальні стандарти життя населення. Найбільші проблеми, які не дозволяють країнам напівпериферії долучитися до країн центру, не економічні, а політичні: недостатній рівень розвитку демократії, верховенства права, корупція тощо.
Цитати колишнього прем'єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер:
«Багатство країни не обов'язково будується на власних природних ресурсах, воно досяжно навіть за їх повної відсутності. Найголовнішим ресурсом є людина. Державі лише потрібно створити основу для розквіту таланту людей». «Без економічної свободи жодної іншої свободи бути не може».
«Не існує державних грошей, є тільки гроші платників податків».
4. ПЕРИФЕРІЙНІ ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ: ПРОБЛЕМИ НАЗДОГАНЯЮЧОГО РОЗВИТКУ. Незважаючи на значний прогрес у соціально-економічному розвитку людства, у світі все ще існують традиційні, або периферійні, економічні системи — найменш розвинені країни світу. На відміну від країн напівпериферії, які наздоганяють країни центру, країни периферії все більше відстають від них. Маючи великі природні ресурси, вони не навчилися їх використовувати й переробляти хоча б на напівфабрикати. Тому на світовий ринок ці країни виходять із дешевою сировиною, а купують дорогу готову продукцію (мал. 2).
Мал. 2. а) Електрична баржа, що заміняє 23 тис. вантажівок (Бельгія — Нідерланди); б) річковий транспорт на Мадагаскарі; в) перевезення вантажів на річці Лена (Росія).
За допомогою мал. 1 назвіть країни, що належать до цієї групи, та країни, із якими вони межують.
Найбільше таких країн в Африці, багато в Азії, Центральної і Південної Америці й Океанії. Раніше вважалося, що причиною відсталості країн периферії є їхнє колоніальне минуле. Проте нині багаті Багамські Острови та Сингапур теж колись були колоніями. На жаль, у населення й керівництва низки найменш розвинених країн відсутня політична воля до позитивних змін у суспільстві. Тут поширені корупція, злочинні олігархічні клани, наркобізнес.
Багато вчених переконані, що вихід Китаю на друге місце у світі за рівнем економічної могутності безпосередньо пов'язаний з існуванням у країні смертної кари за корупцію.
ВИСНОВКИ
- Розвиток сучасної економіки у світі описується за допомогою географічної концепції «центр—периферія». Країни центру в наш час зосередили на своїй території до половини світового виробництва ВНП.
- Крім центру і периферії виділяють напівпериферійні регіони, які посідають проміжне положення, але за темпами розвитку іноді випереджають країни центру.
- Серед причин низького рівня розвитку економіки країн периферії — відсутність політичної волі до позитивних змін у суспільстві.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть, що колоніальне минуле не є основним чинником низького соціально-економічного розвитку країни.
- 2. Обґрунтуйте необхідність використання світового досвіду для розвитку економіки країн периферії.
- 3. Спрогнозуйте основні напрями розвитку країн напівпериферії у XXI ст.
- 4. Проаналізуйте причини стрімкого економічного зростання Сингапуру.
Коментарі (0)