Войти
Закрыть

Рухи Землі та їх наслідки

11 Клас

Ви вже знаєте, що Земля, як й інші планети, має кулеподібну форму. Унаслідок дії відцентрової сили, яка виникає під час обертання Землі навколо своєї осі, вона дещо сплюснута біля полюсів (див. таблицю). У зв'язку з неоднорідністю речовинного складу й розподілу маси форма Землі сплюснута і на екваторі. Така форма нагадує тривісний еліпсоїд, або сфероїд, але насправді поверхня нашої планети більш складна. Справжня геометрична фігура Землі не має математичних аналогів і отримала назву геоїд, що в перекладі означає «землеподібний». Поверхня геоїда всюди перпендикулярна до напрямку сили тяжіння та збігається з рівнем поверхні Світового океану. Наша планета обертається навколо уявної осі із заходу на схід та здійснює повний оберт за одну добу (23 год 56 хв 4 с). Земна вісь нахилена під кутом 66°33' до площини орбіти. При цьому вісь орієнтована своїм північним кінцем на Полярну зорю. Середня кутова швидкість обертання (тобто кут, на який зміщується точка на земній поверхні) для всіх широт однакова і становить 15°. Натомість лінійна швидкість різна через різний радіус обертання точок, розташованих на поверхні Землі. Чим менший радіус, тим менша лінійна швидкість. На екваторі кожна точка проходить найбільший шлях і має найбільшу швидкість — 464 м/с....
0 Переглянути

Електронні карти та глобуси. Картографічні інтернет-джерела

11 Клас

Електронні карти та глобуси є цифровими картографічними моделями, які пристосовані для відображення на моніторах комп'ютерів. Їх створюють шляхом: • оцифрування аналогових топографічних карт; • обробки матеріалів топографічних зйомок, геодезичних вимірів електронними тахеометрами (інструмент, що використовується в сучасній геодезії, призначений для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, відстаней та підняттів), приймачами глобальної системи позиціонування; • обробки матеріалів дистанційного зондування Землі (аерофотознімків, космічних знімків); • комбінованим способом. Таким чином, завдяки цифровій картографії функції традиційних картографічних моделей розширюються. Тепер це не лише збереження географічних даних, але і їх візуальне представлення. У наш час можна виділити дві основні сфери використання електронних карт і глобусів: як основу для створення різних паперових карт та основу для просторових вимірів, обчислень та аналізу....
0 Переглянути

Карта як джерело інформації. Способи зображення на географічних картах

11 Клас

Під час вивчення курсів географії ви користувалися різноманітними географічними картами, їх систематизованими збірниками — атласами, а також глобусами. Це основні, проте не єдині джерела інформації для пізнання навколишнього світу. Їх доповнюють аеро- та космічні знімки, електронні карти й атласи, стерео- та тривимірні моделі, блок-діаграми, картографічні голограми та анімації тощо (мал. 1). Розвиток комп'ютерних технологій став поштовхом для розвитку цифрової картографії. Залежно від призначення картографічного твору окремо розробляють: інтерфейс, набір функціональних можливостей та спеціалізовані параметри, що можуть бути корисними для конкретної сфери застосування. Створено космоатласи — унікальні програмні продукти, із яких користувач отримує інформацію про місцевість безпосередньо за даними космічних спостережень, а також інтерактивні карти з можливістю управління тематичним змістом і розширеними функціями редагування. 2. Математична основа карт. Карти різного призначення та змісту можуть мати різний вигляд. Однак загалом усі типи карт складаються з певного набору основних елементів: математична основа, картографічне зображення, допоміжне оснащення карти та довідкові відомості. Математична основа зумовлює правила побудови на площині картографічного зображення сферичної поверхні Землі. Від неї залежать довжина, ширина, площа, форма окремих об'єктів, а також відстань між об'єктами, напрямки, кути, що утворюють між собою певні напрямки або лінійні елементи об'єктів, тощо....
0 Переглянути

Визначення кутів орієнтування, висот точок, падіння річки за топографічною картою

11 Клас

Напрямку географічного меридіана на топографічній карті відповідають бічні сторони рамки аркуша карти. Для того щоб виміряти на карті істинний азимут, через початкову точку лінії за допомогою лінійки проводять географічний меридіан (лінію, паралельну бічній рамці), а потім транспортиром вимірюють кут між меридіаном і заданим напрямком. Дирекційний кут вимірюють на карті транспортиром без додаткових графічних побудов (мал. 2). Географічний і магнітний меридіани, проведені через одну точку на карті, не збігаються. Магнітний меридіан відхиляється від географічного на кут, що називається схиленням магнітної стрілки, або магнітним схиленням (МС). Магнітне схилення мінливе й залежить від зміни місця і часу. На топографічній карті під південною рамкою показують середнє магнітне схилення, яке характерне для показаного району, та величину його зміни за рік (мал. 1). Залежність між істинним та магнітним азимутами виражається формулами: Аі = Ам + МСсх, Аі = Ам - МСзах Якщо магнітне схилення східне, його значення додають до значення магнітного азимута, якщо західне — віднімають. Лінії сітки відхиляються від географічного меридіана на кут, що називається зближенням меридіанів (ЗМ): Аі = Д + ЗМсх, Аі = Д - ЗМзах Знаючи формули взаємозалежності кутів орієнтування, легко визначити будь-який із них, зробивши на топографічній карті лише один вимір транспортиром (мал. 3)....
0 Переглянути

Географічні і прямокутні координати. Вимірювання на топографічній карті за масштабом і кілометровою сіткою

11 Клас

На північній та південній опорних рамках трапеції нанесені мінутні поділки за довготою, а на західній і східній сторонах — за широтою у вигляді чорних і білих шашок, що чергуються. Кожна мінута довготи й широти поділена точками на шість частин, відстань між якими відповідає 10 секундам (с. 220). У кутах аркушів карт підписуються координати їх рамок. Щоб не помилитися, на топографічних картах градуси довготи пишуть ліворуч від продовження меридіана (кут рамки), а мінути й секунди довготи — праворуч від меридіана. Градуси широти підписують вище від продовження паралелі (між внутрішньою і мінутною рамками), а мінути і секунди широти — під паралеллю. Для визначення географічних координат будь-якого об'єкта з точністю до секунд пригадаємо порядок дій: 1) від заданої точки відкладаємо перпендикуляри до мінутної рамки карти; 2) відраховуємо кількість відкладених мінутних (чорних або білих) та секундних (позначених точками) відрізків та додаємо отримані значення до наведених у кутах рамки географічних координат (широти та довготи). Визначимо географічні координати гори Південна (136,7 м) за фрагментом топографічної карти (с. 220, 221). Широта південної паралелі карти відома: φ = 53°30' пн. ш.; до неї слід додати 1'28" (один чорний відрізок — це 1', два відрізки по 10" та 8" із третього відрізка). Отже, широта гори Південна: φ = 53°31'28" пн. ш. Так само від західного меридіана (λ = 30°45') визначаємо довготу: додаємо 29" (два повні відрізки по 10" та велика частина третього відрізка — 9"). Довгота гори Південна: λ=30°45'29" сх. д....
0 Переглянути

Топографічна карта

11 Клас

Топографічна карта — це загальногеографічна карта, що вирізняється великою деталізованістю змісту та забезпечує високу точність вимірювань. Її створюють за певними математичними законами, які мінімізують спотворення, що неминуче виникають під час перенесення поверхні земного еліпсоїда на площину, і, власне, забезпечують її максимальну точність, на відміну від інших картографічних творів (с. 220, 221). Складовими елементами топографічної карти, які необхідні для її вивчення, є: • картографічне зображення; • математична основа; • елементи оснащення. Головним елементом топографічної карти є картографічне зображення — сукупність даних про природні та суспільні об'єкти і явища, їх розміщення та властивості. Математична основа відображає геометричні закони побудови й геометричні властивості картографічного зображення, забезпечує можливість визначення координат, нанесення об'єктів, вимірювання довжин, площ, кутів тощо. До елементів оснащення топографічної карти належать умовні позначення, три рамки, кілометрова сітка, шкала закладання, дані про кутові величини, номенклатура. Державні топографічні карти України створюють у масштабах від 1 : 1 000 000 до 1 : 10 000, а саме: 1 : 1 000 000, 1 : 500 000, 1 : 200 000, 1 : 100 000, 1 : 50 000, 1 : 25 000 та 1 : 10 000. Карти таких масштабів дають можливість докладно вивчати місцевість без безпосереднього спостереження....
0 Переглянути

Географія як система наук

11 Клас

розвитку. Зараз вона являє собою цілу систему наук, об'єктом дослідження якої є географічна оболонка, окремі її компоненти, територіальне розміщення і розвиток господарства, населення Землі, окремих її регіонів і країн. Головним завданням географії є вивчення геосистем. Під ними розуміють сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих природних і природно-суспільних систем, які існують у географічній оболонці. Їх компоненти об'єднані кругообігами речовини та енергії. Прикладом може бути знайомий вам кругообіг води в природі. Саме потоки води, мінеральних речовин, тепла тощо забезпечують зв'язок між різними компонентами геосистем і, як результат, їх цілісність. Геосистеми можуть бути різними за розмірами, головне для їх визначення — існування взаємопов'язаних і взаємодіючих компонентів. Це вам знайоме з поняття природно-територіального комплексу (ПТК), який складається із взаємопов'язаних між собою частин: повітря, гірських порід, рельєфу, води, ґрунтів, рослинного і тваринного світу. Нагадаємо, що у 8 класі для позначення тотожних геосистем ви також використовували поняття «ландшафт». Найбільш поширеним є розгляд геосистем на трьох рівнях: планетарному, регіональному і локальному (місцевому). Планетарний рівень охоплює географічну оболонку Землі загалом і її найбільші частини — материки, океани, географічні пояси. Найбільше значення він має під час вивчення глобальних екологічних проблем. Багато з них пов'язані із забрудненням повітря й вод Світового океану. Регіональний рівень включає геосистеми, що займають значні території: природна зона (наприклад, зона степу, лісова зона); фізико-географічна країна (наприклад, Східноєвропейська рівнина), фізико-географічна провінція (наприклад, Новгород-Сіверське Полісся). Локальний рівень включає невеликі ділянки територій або акваторій — ділянка лісу, болото, міський парк. Ці геосистеми дуже вразливі, і їх досить швидко можна змінити в результаті господарської діяльності людини....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
Назад

Навігація