Для чого потрібно вивчати погоду? Знання про стан атмосфери, процеси, що в ній відбуваються, дуже необхідні для людей.

З давніх-давен людство залежить від примх атмосфери. Адже погодні умови впливають і на врожай, і на здоров’я людини, і на історичні події. Засухи призводили до неврожаю й голоду, а надмірні зливи — до повені, бурі впливали на успіх морських битв, а морози зупиняли цілі армії. Тож не дивно, що люди завжди прагнули вивчати явища погоди, передбачати їх і керувати ними. Спостереження за погодними умовами поклали початок науці метеорології, яка вивчає атмосферу й усі явища, що в ній відбуваються.

Одним із найголовніших напрямів діяльності метеорологів є дослідження та прогнозування погоди.

Погода — це стан тропосфери в даному місці в певний час.

Погода дуже мінлива. В один і той же місяць, але в різні роки погода може бути різною — сухою й дощовою, холодною та теплою, вона може змінюватися й упродовж доби.

Мал. 94. Метеостанція

Дослідження атмосфери передусім необхідні для визначення погоди та клімату. Щоб знати про погоду й клімат, учені повинні безперервно спостерігати за атмосферними умовами; десятиліттями, а то й сторіччями накопичувати необхідні відомості про стан атмосфери.

Що характеризує погоду? Ми щоранку чуємо: температура повітря, вологість, атмосферний тиск — це елемент и (складові) погоди. До погодних явищ відносять силу, швидкість і напрям вітру, хмарність, опади, а також тривалість сонячного сяйва, температуру й вологість ґрунту, висоту та стан снігового покриву. Погода характеризується не окремо взятими елементами, а їх сукупністю, бо всі вони взаємозв’язані та взаємозалежні.

Як вивчають атмосферу? У наш час існує Всесвітня служба погоди. Це понад 10 тисяч метеостанцій (мал. 94), кораблі та літаки погоди, метеозонди й метеоракети, штучні супутники Землі. Вивчення атмосфери здійснюється за допомогою спеціальної апаратури, установленої на Землі та морських суднах. Радіозонди, аеростати, ракети й штучні супутники також оснащуються метеонриладами.

Світовими центрами погоди, куди надходить інформація з усієї планети, є м. Вашингтон, Мельбурн і Москва.

Прогноз погоди. Передбачення погоди — одне з найскладніших наукових завдань. Прогнози погоди складають як для загального користування, так і для різних спеціалістів (будівельників, моряків, льотчиків, працівників сільського господарства та ін.). При складанні прогнозу погоди особливу увагу приділяють можливості виникнення в атмосфері небезпечних явищ (туману, смерчу, грози, граду, заморозків, суховіїв та ін.).

Передбаченням погоди займаються вчені-синоптики на метеорологічних станціях, розміщених у різних куточках планети. Вони фіксують усі зміни природних елементів і явищ. Результати спостережень, отримані на метеостанціях, доповнюються даними з метеорологічних супутників Землі (мал. 95), метеорологічних зондів та авіаційної метеорозвідки. На основі цих відомостей синоптики складають синоптичні карти, за допомогою яких прогнозують погоду.

Мал. 95. Метеорологічний супутник Землі

Мал. 96. Умовні позначення видів опадів на синоптичній карті

Синоптична карта — це карта, на якій умовними позначеннями й цифрами записано основні відомості про стан погоди, отримані під час спостережень (мал. 96).

На карті погоди інформацію про напрямок і швидкість вітру зображають умовними знаками. Напрямок вітру вказує стрілка. Швидкість вітру визначається за допомогою оперення стрілки: чим довші штрихи на її кінці, тим сильніший вітер. Коротким штрихом позначають швидкість 2-3 м/с, довгим штрихом — 5 м/с.

Якщо швидкість вітру була менше 1 м/с, то стрілку залишають без оперення. При штилі стрілку не показують, а обводять позначення населеного пункту кружечком більшого діаметра. При швидкості вітру 25 м/с оперення стрілки малюють у вигляді трикутника чорного кольору.

Прогнози погоди загального користування потрібні всім. Спеціальні прогнози складають для працівників сільського господарства, авіації, мореплавства.

Погода надзвичайно мінлива, її елементи та явища залежать від багатьох чинників, тому зробити абсолютно точний прогноз неможливо.

Здавна люди передбачали погоду за різними прикметами. З’ясувалося, що більшість прикмет базується на тих самих явищах, за якими синоптики створюють прогнози.

Люди навчилися керувати деякими погодними явищами. Наприклад, для боротьби з хмарами успішно застосовують метод «засівання»: з літаків над хмарами розпилюють тверду вуглекислоту або йодисте срібло.

Завдяки спостережливості людей з’явилися народні прикмети, що мають наукове обґрунтування.

У теплу пору року стійку хорошу погоду можна передбачати, наприклад, за такими ознаками: удень на сонці жарко, а ввечері й уночі прохолодно; удень вітер посилюється, до вечора він затихає; якщо вранці з’являються купчасті хмари, увечері вони зникають; ластівки та стрижі літають високо.

Про погіршення погоди свідчать такі прикмети: удень і вночі помірно тепло; вітер удень помірний, а ввечері затихає; небо закрите щільними хмарами; удень і вночі висока вологість повітря; уночі в проблисках хмар зірки сильно мерехтять.

Практична робота 6 (продовження)

Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності й опадів, рози вітрів, їх аналіз

Опишіть погоду на території своєї місцевості за місяць, користуючись календарем погоди та побудованими графіками й діаграмами.

ПОВТОРИМО ГОЛОВНЕ

• Погода — це стан тропосфери в даному місці в певний час.
• Складовими частинами погоди є температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря.
• До погодних явищ відносять силу, швидкість і напрям вітру, хмарність, опади, а також тривалість сонячного сяйва, температуру та вологість ґрунту, висоту й стан снігового покриву.
• Дослідженням погоди займаються метеорологи, а передбаченням — синоптики.
• Синоптична карта — це карта, на якій умовними позначеннями й цифрами записано основні відомості про стан погоди, отримані під час спостережень.

Ключові терміни і поняття

Погода, складові погоди, погодні явища, метеорологи, синоптики, синоптична карта.

Запитання та завдання

• 1. Що таке погода? Для чого її вивчають?
• 2. Назвіть складові погоди та погодні явища.
• 3. Яка наука вивчає погоду?
• 4. Хто такі синоптики?
• 5. Як і з якою метою складають прогнози погоди?
• 6. Підготуйте розповідь (презентацію) про Всесвітню службу погоди, використовуючи різноманітні джерела інформації.
• 7*. Опишіть у зошиті погоду сьогоднішнього дня за допомогою умовних знаків.
• 8*. Зберіть якомога більше народних прикмет, за допомогою яких можна передбачити погоду.

Знайдіть карту погоди України, використовуючи різноманітні джерела інформації (періодичні видання, Інтернет). Складіть опис погоди населеного пункту за картою погоди (на вибір).

Які народні прикмети, що передбачають погоду, вам відомі? Складіть прогноз погоди для одного дня поточного року, використовуючи народні прикмети. Порівняйте ваш і науковий прогнози. Зробіть висновок.

СКАРБНИЧКА ДОСЛІДНИКА

Першу карту погоди зробив англійський астроном Едмунд Галлей у 1686 р. Він накреслив карту вітрів у зоні між 30° пн. ш. і 30° пд. ш. Карти погоди, що показують одночасно розподілення метеорологічних елементів на значній території, з'явилися майже через 200 років, коли після винаходу електричного телеграфу в 1840 р. стало можливо швидко передавати інформацію на великі відстані.