Рух води. Вода в океані завжди перебуває в русі. Навіть у тиху погоду невеликі хвилі накочуються на берег і відкочуються від нього, забираючи частину піску, гальки, глини.

Розрізняють кілька видів рухів води в морях і океанах: вітрові хвилі, цунамі, припливи, відпливи, течії.

Вітрові хвилі виникають під дією вітру. Рухаючись, вода не пересувається в горизонтальному напрямку, а робить обертальні рухи (мал. 111). При сильному вітрі утворюються вищі хвилі, тому руйнівна сила їх більша. Пориви вітру ніби вдавлюють поверхню води, створюючи хвилі, що досягають іноді кількаметрової висоти.

Мал. 111. Схема будови вітрової хвилі

Якщо вітер дме з берега, а глибини біля берега великі, він може відганяти прогріті маси води, а на зміну їм із великої глибини піднімаються холодні води.

Хвилі виконують велику руйнівну та творчу роботу. В одних місцях вони руйнують гірські породи, в інших відкладають зруйновані частинки. Так створюються пляжі з піску та гальки (мал. 112).

Цунамі. Хвилі, що нерідко виникають у Тихому океані й досягають берегів Японії, називають цунамі — утворюються під час підводних землетрусів, а також виверження підводних вулканів. Швидкість цунамі становить від 50 до 1000 км/год. Висота цунамі у відкритому морі зазвичай не більше 1 м при довжині хвилі 100-200 км. Проте коли така хвиля виходить на прибережне мілководдя, висота її швидко зростає, досягаючи 40 м. Гігантські водяні хвилі, обрушуючись на берег, трощать судна, знищують будівлі, а відступаючи, зносять в океан усе, що трапляється на їх шляху (мал. 113).

Мал. 112. Піщаний пляж

Мал. 113. Наслідки цунамі

Припливи й відпливи. Люди, які живуть на узбережжі морів, знають, що через кожних шість годин рівень моря змінюється: двічі на добу підвищується, двічі знижується.

Море неначе дихає. Це припливні явища. Вони відбуваються переважно тому, що водні маси океанів і морів притягуються Місяцем і меншою мірою Сонцем (мал. 114). У відкритому океані висота припливної хвилі досягає 1 м, а біля берегів зростає. Коли припливна хвиля заходить у затоку лійкоподібної форми, висота припливу зростає в кілька разів. У затоці Фанді (Північна Америка) припливи бувають до 18 м заввишки, а в Білому морі — 12 м.

Силу припливних хвиль використовують для виробництва електроенергії на припливних електростанціях (ПЕС).

Океанічні течії. Вода у Світовому океані весь час переміщується. Горизонтальне переміщення води, головною причиною якого є постійні вітри, називається океанічною течією. Це своєрідні річки в океані, що течуть серед менш рухливих вод. Ширина цих потоків може сягати тисячі кілометрів, довжина — багатьох тисяч кілометрів. Більшість течій утворюється під впливом постійних вітрів, що змушують воду рухатися в певному напрямку.

Мал. 114. Припливи й відпливи

Вітри пасати, які постійно дмуть від північного й південного тропіків до екватора, формують в Атлантичному й Тихому океанах Північну та Південну пасатні течії, які перетинають океани із заходу на схід. Постійні вітри, що дмуть із заходу на схід у помірних широтах, зумовлюють виникнення Північноатлантичної й Північнотихоокеанської течій. У Південній півкулі під впливом вітрів утворюється найпотужніша на Землі течія Західних Вітрів, що з’єднує води трьох океанів.

• Відшукайте цю течію на карті. Води яких океанів вона з'єднує?

Океанічні течії утворюються також унаслідок стікання води з тих ділянок океану, де її рівень вищий. Наприклад, пасатні течії наганяють у Мексиканську затоку та Флоридську протоку воду, що прямує на північ уздовж узбережжя Північної Америки. Так утворюється потужна течія Гольфстрім. Продовженням Гольфстріму є Північноатлантична течія, що приносить теплі води до берегів Європи. Вона впливає на клімат Європи, робить його теплішим.

• Відшукайте цю течію на карті.

Розрізняють теплі й холодні течії. Якщо температура води течії вища від температури оточуючих її океанічних вод, вона вважається теплою, а нижча — холодною. Гольфстрім і пасатні течії — теплі, а Лабрадорська й течія Західних Вітрів — холодні. Напрямки теплих течій на картах позначаються червоними стрілками, а холодних — синіми.

Роль течій у житті океану величезна. Вони переносять тепло, корм для живих організмів, є шляхами міграції риб і морських тварин. Океанічні течії впливають і на клімат узбережжя.

Життя в океанах і морях. Океани й моря — батьківщина всього живого на Землі. Рослинний і тваринний світ океанів і морів багатий і різноманітний (мал. 115). У воді живуть численні ссавці (кити, дельфіни, тюлені, моржі, морські котики) і тисячі видів риб, молюсків, ракоподібних, морських водоростей, коралів. Органічний світ океанів людство використовує як цінні харчові продукти.

Живі організми поширені в усій товщі води — від верхнього шару до глибоководних западин. Найпривабливішими для всього живого є мілководні ділянки океану, особливо в помірному поясі. На великій глибині кількість організмів зменшується.

Мал. 115. Живий світ океану

Мінеральні й енергетичні багатства Світового океану. Морську воду можна назвати рідкою рудою, тому що в ній розчинено багато речовин, які широко використовує людина, — кухонна сіль, магній, бром та ін. У морській воді міститься 75 хімічних елементів.

Надра шельфової зони багаті на газ і нафту (Перська затока, Мексиканська затока, Північне море) (мал. 116). З підводних надр добувають залізну руду, кам’яне вугілля, з дна океану — марганець.

Люди розпочали використовувати енергію припливів для вироблення електроенергії. Є перспективи використання енергії хвиль, морських течій, тепла морської води тощо.

Судноплавство. Морями й океанами перевозиться велика кількість різних вантажів. Важливе значення для судноплавства мають морські канали — Суецький і Панамський.

Мал. 116. Добування нафти

• Відшукайте ці канали на карті.

Морські шляхи на географічних картах позначаються синіми пунктирними лініями, а морські порти — якорем.

Охорона природи океану. Ще донедавна люди вважали, що багатства океану невичерпні. Проте виявилося, що це не так. Хижацький китобійний промисел призвів до зменшення кількості тварин. Те саме можна сказати й про виловлювання риби.

Щоб запобігти катастрофічному зменшенню кількості живих організмів у Світовому океані, потрібно заборонити їх необмежений промисел, заохочувати створення морських ферм, на яких би вирощували мідій, устриць, крабів, водорості.

Великої шкоди живим організмам океану завдає забруднення води (мал. 117). Найбільш небезпечний забруднювач — нафта. Вона потрапляє в океан із морських кораблів, бурових платформ, під час аварій танкерів, що її перевозять. Нафтова плівка на поверхні води призводить до загибелі багатьох мешканців океану.

Крім того, океан забруднюється побутовим сміттям. Особливо небезпечними є предмети, виготовлені з полімерних матеріалів (поліетиленові пляшки, пакети тощо).

Мал. 117. Забруднення води

Боротись із забрудненням океану дуже важко. Для цього укладають міжнародні угоди, створюють спеціальні комісії, які покликані охороняти океан від безконтрольного виловлювання риби та його забруднення.

ПОВТОРИМО ГОЛОВНЕ

• Вода в океані завжди перебуває в русі.
• Горизонтальне переміщення води, головною причиною утворення якого є постійні вітри, називається океанічною течією.
• Причинами руху води в океані є вітер, припливи й відпливи, землетруси. Виокремлюють вітрові хвилі, припливи та відпливи, цунамі.
• Течії умовно поділяють на теплі й холодні.
• Світовий океан багатий на біологічні й мінеральні ресурси, він є невичерпним джерелом енергії.
• У всьому світі порушено проблему бережливого використання багатства Світового океану й захист його від забруднення.

Ключові терміни і поняття

Вітрові хвилі, цунамі, припливи, відпливи, течії, довжина, хвилі, гребінь.

Запитання та завдання

• 1. Назвіть види рухів води в морях і океанах?
• 2. Що таке цунамі? Чому воно виникає?
• 3. Чим пояснюються явища припливів і відпливів?
• 4. Поясніть причини виникнення течій в океані. Покажіть на карті найбільші океанічні течії. Позначте їх на контурній карті.
• 5. Розкажіть про значення морського судноплавства.

Визначте, де на Землі реєструються найвищі припливи, користуючись картою океанів в атласі. Що спільного в зазначених вами місцях?

Острів, на якому опинився капітан Грант, герой роману Ж. Берна, мав координати 37° пд. ш., 150° сх. д. Пляшка з листом, яку він кинув у море, була знайдена біля берегів Британських островів. Опишіть шлях, який пройшла пляшка, перш ніж потрапила до лорда Гленарвана, за допомогою карти морських течій.

СКАРБНИЧКА ДОСЛІДНИКА

Запобігти появі цунамі неможливо. Можна тільки попередити населення про його утворення. За допомогою системи підводних гідрофонів (апаратів, які фіксують звуки) реєструють ударну хвилю, визначають напрямок, звідки вона прийшла, і розраховують час, через який вона повинна досягти узбережжя. Спеціальні служби повідомляють населення про небезпеку.

Останнє катастрофічне цунамі сталося в грудні 2004 р. в Індійському океані. Потерпіли території восьми країн. Загинуло понад 300 тис. осіб. Було зруйновано тисячі населених пунктів, шляхів в узбережній зоні.

У відкритому морі хвилі менш небезпечні, ніж біля берега. Це пояснюється тим, що із зменшенням глибини швидкість хвилі зменшується, а висота зростає. При цьому нижня частина хвилі гальмується, а верхня стає потужною й із силою обрушується на берег. Так утворюється прибій. Здебільшого висота вітрових океанічних хвиль досягає 4-5 м.

Припливні явища використовують моряки. Під час припливу морські судна можуть заходити в мілководну бухту чи річку й ставати в доки на розвантаження чи завантаження. Для гаваней складають спеціальні таблиці, у яких фіксується час припливів і відпливів. За ними капітани кораблів визначають висоту припливу й час його настання в різних портових містах світу.