Войти
Закрыть

Абсолютна і відносна висота місцевості

6 Клас

Ви вже знаєте, що земна поверхня нерівна. На ній є відносно рівні ділянки, є підняття і зниження — горби, гори, яри. Щоб уявляти нерівності земної поверхні й показати їх на плані або карті, потрібно знати висоту підвищень і глибину знижень поверхні. ЯК ВИМІРЮЮТЬ ВІДНОСНУ ВИСОТУ. Щоб визначити на місцевості висоту, наприклад, горба, потрібно виміряти відстань по вертикалі від його підошви до вершини. Це можна зробити за допомогою нівеліра. Нівелір — простий прилад у вигляді вертикальної рейки заввишки 1 м і горизонтальної планки з виском (тягарцем). Спосіб вимірювання ним висоти зображений на мал. 87. Спочатку встановлюють нівелір біля підошви горба. За виском перевіряють його вертикальність. Горизонтальну планку нівеліра спрямовують на схил. У напрямку планки «прицілюються» і помічають точку на схилі, в яку вона спрямована. Там забивають кілок. Якщо висота нівеліра дорівнює 1 м, ця точка буде на 1 м вищою від того місця, де стоїть нівелір. Після цього нівелір переносять до кілка і «прицілюються» на іншу точку вище по схилу. Друга точка вже буде на 2 м вищою від підошви. Так послідовно переставляють нівелір кілька разів уздовж схилу. Досягнувши вершини, за кількістю кілків визначають висоту горба в метрах....
0 Переглянути

Породи, що складають земну кору

6 Клас

ІЗ ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ЗЕМНА КОРА. Земна кора складається з мінералів і гірських порід. Їх є кілька тисяч видів. Деякі з них відомі й вам. Мінерали й гірські породи різняться між собою кольором, твердістю, будовою, температурою плавлення, розчинністю у воді та іншими властивостями. Багато з них людина широко використовує, наприклад, як паливо, будівельні матеріали, хімічну сировину, для одержання кольорових і чорних металів. МАГМАТИЧНІ ПОРОДИ. Магматичними називають породи, утворені з магми. Як ви вже знаєте, магма — вогненний рідкий розплав, що формується в мантії. Із надр у земну кору або на її поверхню розплавлена магма потрапляє через глибокі тріщини. Піднімаючись, розпечена до 1000°С магма повільно застигає. На великих глибинах застигання триває сотні й навіть тисячі років! У товщі земної кори магма може затверднути на глибині, як вода підчас замерзання. Унаслідок цього утворюються такі породи, як граніти. Якщо ж магма досягає поверхні й виливається, то вона позбувається розчинених у ній газів. Під час її застигання утворюються інші породи — базальти, які дуже поширені на нашій планеті. Магматичні породи здебільшого тверді, важкі й щільні....
0 Переглянути

Зовнішні процеси, що змінюють земну кору

6 Клас

ЩО ТАКЕ ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ. Земну поверхню формують не тільки внутрішні, а й зовнішні процеси. До них належать вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підземних вод, моря, льодовиків, діяльність людини. Зовнішні процеси, на виміну від внутрішніх, відбуваються на поверхні або у верхній частині земної кори. Відрізняються зовнішні процеси від внутрішніх і тим, що черпають енергію не всередині планети, а зовні. Вони «використовують» енергію Сонця (сонячне тепло), силу земного тяжіння, життєдіяльність організмів. На перший погляд, ці сили видаються значно слабшими. Проте це тільки здається. Недарма в народі кажуть: «Вода камінь точить». Зовнішні процеси виконують одночасно і руйнівну, і створювальну (творчу) роботу. ВИВІТРЮВАННЯ. Воно охоплює майже всю поверхню планети і є найпоширенішим з усіх зовнішніх процесів. Розрізняють фізичне, хімічне й органічне вивітрювання. Фізичне вивітрювання — це руйнування гірських порід до уламків під впливом коливань температури та замерзання води в їх тріщинах. Особливо активно воно відбувається там, де великі контрасти температур протягом доби: у пустелях і горах. У пустелях температура піску і скель удень може сягати +80°С, а вночі спадає майже до 0 °С. Багаторазове нагрівання й охолодження призводить до швидкого розтріскування порід (мал. 74). Руйнівна дія замерзлої води особливо поширена у полярних районах. Вода під час замерзання у тріщинах збільшується в об'ємі й розширює їх. Згодом суцільна брила руйнується....
0 Переглянути

Вулканізм і вулкани. Гейзери

6 Клас

ЩО ТАКЕ ВУЛКАНІЗМ І ВУЛКАНИ. У надрах Землі утворюється магма — вогненна рідка речовина. Вона насичена водяною парою й газами. Перебуваючи під тиском, магма шукає виходу на поверхню. Таким виходом стає тріщина в земній корі. Піднімаючись, магма прокладає трубоподібний канал — жерло. Зверху жерло закінчується чашоподібним розширенням кратером. Через нього на поверхню виливається магма, вириваються чорний дим і стовпи вогню, вивергається розжарене каміння (мал. 69). З вивержених речовин на поверхні утворюється конусоподібна (або іншої форми) гора. Іноді кратерів виникає кілька: на вершині і схилах гори. Сукупність явищ, пов’язаних із підняттям магми з надр Землі та виливанням її на поверхню, називають вулканізмом. Вулкан — це місце виходу магми на земну поверхню. Виверження вулкана може супроводжуватися землетрусом. ПОДОРОЖ У СЛОВО Слово магма у перекладі з грецької означає густа мазь. ПОДОРОЖ У СЛОВО Стародавні греки вважали, що вулкани розташовані над кузнями бога вогню Гефеста та його помічників — титанів. Римляни цьому богу дали ім'я Вулкан. Так стали називати й «вогнедишні» гори. ЩО ВИВЕРГАЮТЬ ВУЛКАНИ. Під час виверження вулканів на земну поверхню потрапляють рідкі, тверді й газуваті речовини. Вогненна рідка лава утворюється з виверженої магми. Вона розпечена до 1000 °С (мал. 70). Хоча лава й тече, але вона щільна, як камінь. Її потоки сягають кількох кілометрів завдовжки. Іноді лава розбризкується з кратера, утворюючи високі фонтани....
0 Переглянути

Землетруси

6 Клас

ЧОМУ ЗДРИГАЄТЬСЯ ЗЕМЛЯ. Про землетруси ви, звичайно, чули з повідомлень у новинах і маєте уявлення, що це таке. Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні. Землетруси зумовлюються тими самими внутрішніми силами Землі, що рухають літосферні плити. Ці сили спричиняють глибинні розриви земної кори. У зоні розриву миттєво зрушується земна кора. За секунди товщі гірських порід зміщуються на кілька сантиметрів або навіть метрів у горизонтальному чи вертикальному напрямку. Це породжує раптовий підземний поштовх. Місце в надрах Землі, де виникає розрив і відбувається зміщення земної кори, називається осередком землетрусу (мал. 65). Він може виникати на різних глибинах — від кількох десятків до 700 км. Від глибини залежить сила струсу земної поверхні: що глибше — то слабше. Від осередку в усі боки поширюється потужна сейсмічна хвиля. Її можна порівняти з хвилями відкинутого у воду каменя. Сейсмічна хвиля передає коливання земної тверді на великі відстані. Це через неї здригаються породи в надрах і руйнуються будівлі на поверхні Землі. Гірськими породами коливання поширюються дуже швидко — до 7 км/с....
0 Переглянути

Літосферні плити

6 Клас

ЯК УТВОРИЛИСЯ МАТЕРИКИ Й ЗАПАДИНИ ОКЕАНІВ. Сучасні уявлення про будову земної кори спираються на гіпотезу дрейфу (переміщення) материків. Її висунув у 1912 р. німецький учений Альфред Вегенер. Він припустив, що мільйони років тому на Землі існував один гігантський материк Пангея («Єдина земля»). Він був оточений єдиним океаном. Із часом суперматерик розколовся на Лавразію і Гондвану, які пізніше були розбиті тріщинами-розломами і також розпалися на окремі материкові частини. Віддаляючись (дрейфуючи), частини Пангеї стали сучасними материками, а між ними утворилися западини океанів (мал. 60). Проте Вегенеру не вдалося пояснити, як могли рухатися материки. Основним доказом дрейфу континентів А. Вегенер вважав те, що на географічних картах обриси східного узбережжя Південної Америки майже точно збігаються з обрисами західного узбережжя Африки. Це й навело вченого на думку, що колись вони були одним цілим. Свій здогад він підкріплював тим фактом, що на різних материках знайдено рештки подібних рослин і тварин минулих часів....
0 Переглянути

Внутрішня будова Землі

6 Клас

Людям завжди хотілося зазирнути вглиб Землі, щоб дізнатися, яка вона всередині. Нині вчені знають про внутрішню будову Землі менше, ніж, скажімо, про космічне оточення нашої планети. Проникнути в надра можна лише «на крилах науки». Те, що міститься в нас під ногами, донині зберігає свої таємниці. Учені припускають, що Земля всередині має три основні шари: ядро, мантію і земну кору (мал. 58). ДЕ РОЗТАШОВАНЕ ЯДРО. Ядро — центральна, серцевинна частина земної кулі. Воно поки що є загадкою для науки. Впевнено можна назвати лише його радіус — близько 3 500 км. Учені вважають, що зовнішня частина ядра перебуває в розплавленому рідкому стані, а внутрішня — у твердому. Припускають також, що ядро складається з речовини, подібної до металу (із заліза з домішками або кремнію, або нікелю; є й інші припущення). Температура в ядрі досягає 5000 °С. ЩО ВКРИВАЄ МАНТІЯ. Мантія — внутрішній шар Землі, який покриває ядро. Її товща (потужність) 2900 км. Це — найбільший із внутрішніх шарів планети (83 % об'єму Землі). Мантію, як і ядро, ніхто ніколи не бачив. На думку вчених, що ближче до центра Землі, то тиск у ній більший, а температура вища: від кількох сотень градусів до 2500 °С. За такої температури речовина мантії мала би бути розплавленою, але плавленню перешкоджає великий тиск. Тому вважають, що вона тверда і водночас розпечена. ПОДОРОЖ У СЛОВО Слово мантія у перекладі з грецької означає покривало. Припускають, що верхня частина мантії складена щільними породами, тобто тверда. Проте на глибині 50-250 км у ній міститься в'язкий частково розплавлений шар — астеносфера. Вона порівняно м'яка і пластична, як пластилін або віск. Ця речовина мантії здатна повільно текти і в такий спосіб перемішуватися. Швидкість переміщення невелика — кілька сантиметрів на рік. Проте це відіграє велику роль у рухах земної кори, про що йтиметься далі....
0 Переглянути

Географічні координати

6 Клас

Певно, всім відома гра «Морський бій». Коли в неї грають, то обов’язково беруть аркуш паперу в клітинку. Зверху над клітинками надписують букви алфавіту, а збоку, по вертикалі — цифри. Користуючись ними (наприклад, А4), можна знаходити «ворожі» кораблі. За таким принципом утворена й градусна сітка, де паралелі й меридіани мають свої позначення на рамці карти або глобусі. ГЕОГРАФІЧНА ШИРОТА. Відстань уздовж меридіана в градусах від будь-якої точки земної поверхні до екватора називають географічною широтою. Географічна широта змінюється від 0° до 90°. Її відлічують від екватора, який має нульову широту. Паралелі паралельно екватору можна проводити через різну кількість градусів, наприклад через кожні 10°. Тоді перша на північ і перша на південь від екватора буде 10°, друга — 20°, третя — 30° і т. д. 90° — це точка полюса. Ці цифри означають географічну широту місця. Усі точки земної поверхні, розташовані на одній паралелі, мають однакову широту. Розрізняють широту північну і південну. Точки, розміщені на північ від екватора, у Північній півкулі, мають північну широту (пн. ш.). А ті, що розміщені на південь від екватора, у Південній півкулі, — південну широту (пд. ш.). На картах значення паралелі пишуть збоку вздовж рамки, а на глобусі — біля перетину з меридіанами 0° і 180°. ЯК ВИЗНАЧИТИ ГЕОГРАФІЧНУ ШИРОТУ. Щоб визначити широту якого-небудь об’єкта, потрібно визначити паралель, на якій він розміщений. Наприклад, на мал. 55 точка А лежить на паралелі, яка віддалена від екватора на 60° на північ. Отже, її широта — 60° пн. ш. Або, наприклад, на карті місто Каїр розташоване на паралелі, яка віддалена від екватора на 30° на північ. Отже, його широта — 30° пн. ш....
0 Переглянути

Градусна сітка на глобусі й карті

6 Клас

Як правильно нанести на карту міста, гори, річки? Таке питання турбувало ще Ератосфена в III ст. до н. е. Для цього вчений грек довільно наніс на карту тонкі лінії, які назвав паралелями й меридіанами. Якщо ви уважно подивитесь на сучасні глобус або географічну карту, то побачите ці лінії. Але проводять їх тепер не довільно, а в певному порядку. ДЕ ПРОХОДЯТЬ МЕРИДІАНИ. Меридіани — це умовні найкоротші лінії, проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого (мал. 52). Па місцевості їх немає. Усі меридіани зближуються біля полюсів, а потім сходяться в точці полюса. Напрямок меридіана збігається з напрямком тіні від предметів на поверхні Землі опівдні (мал. 51). Меридіан можна провести через будь-яку точку земної поверхні, й усюди він буде спрямований на північ і південь, тобто до полюсів. ЯК ПРОВОДЯТЬ ПАРАЛЕЛІ. Вам уже відомо, що на глобусі на однаковій відстані від полюсів проведене коло екватор. Крім нього, є й інші кола — паралелі. Сама назва «паралелі» означає положення цих ліній відносно екватора: їх проведено строго паралельно до нього (мал. 53). Екватор також паралель, причому головна. Від нього відлічують інші паралелі, проведені через певні відстані в градусах у Північній і Південній півкулях....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 ... 25
Назад

Навігація