Войти
Закрыть

Біосфера та її складові

6 Клас

Що таке біосфера? Головне, що відрізняє Землю від інших планет Сонячної системи, — це наявність життя. Біосфера (з грецьк. біос — життя, сфера — куля) — це область поширення життя на Землі, яка охоплює нижню частину атмосфери, гідросферу й верхню частину літосфери. Одним з основоположників учення про біосферу був видатний український учений Володимир Вернадський. Він довів, що біосфера — це єдина й суцільна оболонка, яка зв’язана кругообігом речовин і енергії, подібно до того, як води гідросфери поєднані кругообігом води. Межі біосфери. Поширення живих організмів визначає межі біосфери. Верхньою межею біосфери є нижня межа озонового шару атмосфери. Вона знаходиться на висоті 20-25 км. Нижня межа біосфери проходить у літосфері: на глибині 2-3 км в земній корі та на 1-2 км нижче від дна океану. Отже, складовими біосфери є нижня частина атмосфери, уся гідросфера та верхня частина літосфери. Основною енергією, що забезпечує життя організмів, є сонячне тепло. Найбільше живих організмів біосфери зосереджується біля поверхні суходолу й води. Саме тут найкращі умови для життя: найсприятливіша температура, достатня вологість повітря, потрібна кількість кисню, є речовини, необхідні для живлення організмів. Складові біосфери. За визначенням В. Вернадського, до складу біосфери входять: сукупність організмів, органічно-мінеральні й органічні продукти, які створили, відмираючи, організми (каміння, вугілля, торф, гумус), і речовини, що утворилися в результаті взаємодії живих організмів і неживої природи (гази, що входять до складу атмосфери, осадові породи, вода). Протягом багатьох геологічних епох відбувалася безперервна взаємодія цих складових біосфери. Найважливішу роль у цьому процесі відіграли й відіграють організми....
0 Переглянути

Людина та гідросфера

6 Клас

Значення води для людини. Як стверджують учені, життя на Землі зародилось у воді, а лише потім поширилося на суходіл. Свою залежність від води наземні організми зберегли впродовж багатьох мільйонів років. За деякими розрахунками, загальносвітове споживання води нині досягає 3300 км3 на рік, тобто трохи менше 600 м3 на кожного жителя Землі. Однак не всі люди на нашій планеті забезпечені питною водою. Майже 60 % усієї поверхні суходолу — це райони, де відсутня або відчувається нестача прісної води, у них проживає 5 % населення світу. Майже 500 мли людей страждають від хвороб, викликаних нестачею і поганою якістю питної води. Вода й виробництво. Вода широко використовується на промислових підприємствах для виробництва продукції. Наприклад, для виробництва 1 т цукру потрібно 100 т води, 1 т паперу — 250 т, 1 т синтетичного волокна — 1000 т, 1 т міді — 5000 т води. Значна кількість води використовується й у сільському господарстві. На виробництво 1 т зрошувальної пшениці витрачається 2000 т води, на 1 т бавовнику — 4000 т, на 1 т рису — понад 5000 т. На земній кулі щороку на зрошування використовується 2,5 млрд т води....
0 Переглянути

Підземні води

6 Клас

Як утворюються підземні води? Підземними називаються води, що знаходяться у верхній частині земної кори в порах, тріщинах і порожнинах. Для давньої людини поява води в колодязі залишалася загадкою. Сучасна людина може легко пояснити таємницю походження підземної води — після дощу вода просочується крізь землю, заповнює порожнини, тріщини, пори гірських порід. Як і поверхневі, підземні води можуть перебувати у вигляді водяної пари, рідини чи льоду. Утворення підземних вод є дуже складним і тривалим процесом взаємодії гідросфери й атмосфери з літосферою. Підземні води утворюються переважно внаслідок просочування через гірські породи дощових і талих вод. Гірські породи (пісок, вапняк), що пропускають воду, називаються водопроникними, а інші (глина, мергель, граніт), які її затримують, — водотривкими. Коли вода потрапляє на водотривкий шар гірських порід, вона затримується над ним і нагромаджується у водопроникному шарі. Шари водопроникних гірських порід, у яких міститься підземна вода, називаються водоносними. У легкорозчинних породах (сіль, гіпс, вапняки) вода вимиває пустоти — і виникають печери (мал. 126). У великих печерах іноді утворюються підземні озера й ріки. Підземні води поповнюються також завдяки парі, що піднімається з глибинних шарів Землі (як ви вже знаєте, на глибині Землі висока температура). Частина такої пари потрапляє на земну поверхню під час виверження вулканів....
0 Переглянути

Льодовики

6 Клас

Що таке льодовик? Льодовик — це природне скупчення льоду на земній поверхні в результаті нагромадження й ущільнення снігу вище від снігової лінії. Льодовики вкривають майже 11 % поверхні планети, у них зосереджено 69 % усієї прісної води на Землі. Велетенські льодовики покривають земну поверхню полярних територій. Вони виникають у високих горах і приполярних областях, де зафіксовані низькі температури й випадає багато снігу. У горах льодовики утворюються за сніговою лінією — межею, вище від якої сніг не тане протягом року. Чим жаркіший клімат, тим вище знаходиться снігова лінія. На Землі льодовики поширені нерівномірно. На Антарктиду припадає 85,6 % загальної площі зледеніння, на Гренландію — 11,0 % і лише 3,4 % — на решту суходолу. Швидкість руху льоду в льодовиках зазвичай не перевищує кілька метрів на рік. Однак найбільшу швидкість мають льодовики Гренландії — до 14 км на рік. Розрізняють льодовики гірські й покривні. Гірські льодовики. Гірські льодовики порівняно з покривними невеликі. Форма гірських льодовиків залежить від рельєфу. Джерелом їх живлення є тверді атмосферні опади, що нагромаджуються, ущільнюються, перетворюючись на лід. Гірський льодовик під дією власної маси сповзає вниз долиною. Рухаючись, він виорює, поглиблює долину, а продукти руйнування та уламки гірських порід, які скочуються на лід із схилів долини, несе вниз. У нижній частині льодовика, нижче від снігової лінії, лід інтенсивно тане. Тут нагромаджується велика кількість уламкового матеріалу (валунів, щебеню). Ці льодовикові відклади називають мореною....
0 Переглянути

Болота. Штучні водойми

6 Клас

Що таке болото? Найбільш своєрідною частиною гідросфери є болота з непрохідними трясовинами, виділенням болотного газу, незвичним тваринним і рослинним світом. Здавна люди вважали болота породженням нечистої сили, яка, за народним повір’ям, завжди мешкала в болоті. Болота й нині є джерелом деяких тяжких хвороб. Болота — це надмірно зволожена ділянка земної поверхні з вологолюбною рослинністю, унаслідок відмирання якої утворюється шар торфу не менше як 30 см. Болота містять 5-10 % сухої речовини (торфу), а решта — вода. Вони займають 2 % усієї території суходолу. Болота сконцентровані в районах із надлишковим зволоженням. Як утворюються болота? Болота утворюються внаслідок перезволожений ґрунту. На таких ділянках Землі ростуть вологолюбні мохи, трав’янисті рослини, дерева та чагарники. Часто мілкі водойми (здебільшого озера, ставки) перетворюються на болота внаслідок їх заростання трав’янистою рослинністю. Болота утворюються й унаслідок заболочування суходолу, що пов’язане з підняттям ґрунтових вод. Дуже поширені болота в тундровій і лісовій зонах. Рівнинні території півночі України, Білорусі, Росії, інших країн Європи теж значно заболочені. Величезні простори Західносибірської низовини вкриті болотами. Їх площа досягає 1 мли км2....
0 Переглянути

Озера

6 Клас

Що таке озеро? Блакитні перлини, голубі очі планети, клаптики неба, що впали на Землю, — так образно люди називають озера. У цих назвах — ставлення людей до цього витвору природи. Усі озера нашої планети займають лише 1,8 % площі суходолу. Озера різні за величиною. Найбільше озеро на Землі — Каспійське. У минулому воно з’єднувалося з океаном і було морем, його вода за складом солей подібна до океанічної. За велику площу й солону воду його називають морем. Існують і озера-малятка, площею кілька квадратних метрів. Озера є прісні й солоні. Вони трапляються в найхолодніших і найтепліших місцевостях, високо в горах і низовинах. Найглибше озеро нашої планети — Байкал. Його глибина становить 1637 м. Воно містить 1/10 запасів прісної води Землі. Для утворення озера потрібні дві умови: улоговина поверхні суходолу та достатня кількість води. Зазвичай така улоговина заповнюється річкою або підземною водою, водою атмосферних опадів, іноді вода в озера потрапляє з моря....
0 Переглянути

Життя річки

6 Клас

Робота річок. Річки — невтомні трудівниці. Вони поглиблюють річище, розмивають береги. Увесь розмитий матеріал (пісок, каміння) виносять до гирла й там відкладають, створюючи піщані та глиняні наноси, острівці. Контур такого гирла нагадує трикутник або грецьку букву дельта (А), тому й рівнини, утворені в гирлах річок, називаються дельтами. У дельті річище розгалужується на численні рукави. Великі дельти мають річки Амазонка, Волга, Міссісіпі. Отже, річки виконують три види робіт: руйнування, перенесення та відкладання. Руйнівна робота річок називається річковою ерозією. Живлення та водний режим річки. Об’єм води в річці протягом року змінюється. Усе залежить від живлення річки, тобто поповнення річища водою. Так, річки на території України навесні розливаються, виходячи з берегів, а влітку міліють. Восени завдяки осіннім опадам річки знову стають повноводними, а взимку через низькі температури рівень води в річці знову знижується. Крім того, живлення однієї й тієї ж річки може змінюватися в різні пори року. Наприклад, Дніпро навесні здебільшого живиться талими сніговими водами, узимку та влітку річку поповнюють підземні води, восени дощові. Часом улітку сталий режим річки порушується, наприклад, через тривалі великі дощі, що призводить до нерегулярного, раптового підняття рівня води в річці, яке називається паводком....
0 Переглянути

Води суходолу

6 Клас

Класифікація вод суходолу. До вод суходолу, які іноді ще називаються внутрішніми водами, відносять річки, озера, підземні води та природний лід. За розміщенням води суходолу поділяють на дві великі групи: поверхневі та підземні. Поверхневі води можуть бути в рідкому стані (річки та струмки, озера, водосховища, болота) або у твердому (льодовики й сніговий покрив). Постійні річки на дрібномасштабній карті позначають суцільними синіми лініями з поступовим потовщенням від витоку до гирла. Річки, що пересихають, позначають пунктирною лінією. Ширина річки на дрібномасштабній карті не виражається в масштабі карти. Нині водойми — джерело прісної води й електроенергії, транспортна магістраль і улюблене місце відпочинку. Після випадання дощу частина води просочується крізь землю й утворює підземні води, а інша частина стікає по поверхні суходолу, утворюючи струмки. Струмки зливаються й утворюють річку, яка тече в поглибленні поверхні суходолу — річищі (руслі), що формується під дією води....
0 Переглянути

Рух води у Світовому океані

6 Клас

Рух води. Вода в океані завжди перебуває в русі. Навіть у тиху погоду невеликі хвилі накочуються на берег і відкочуються від нього, забираючи частину піску, гальки, глини. Розрізняють кілька видів рухів води в морях і океанах: вітрові хвилі, цунамі, припливи, відпливи, течії. Вітрові хвилі виникають під дією вітру. Рухаючись, вода не пересувається в горизонтальному напрямку, а робить обертальні рухи (мал. 111). При сильному вітрі утворюються вищі хвилі, тому руйнівна сила їх більша. Пориви вітру ніби вдавлюють поверхню води, створюючи хвилі, що досягають іноді кількаметрової висоти. Якщо вітер дме з берега, а глибини біля берега великі, він може відганяти прогріті маси води, а на зміну їм із великої глибини піднімаються холодні води. Хвилі виконують велику руйнівну та творчу роботу. В одних місцях вони руйнують гірські породи, в інших відкладають зруйновані частинки. Так створюються пляжі з піску та гальки (мал. 112). Цунамі. Хвилі, що нерідко виникають у Тихому океані й досягають берегів Японії, називають цунамі — утворюються під час підводних землетрусів, а також виверження підводних вулканів. Швидкість цунамі становить від 50 до 1000 км/год. Висота цунамі у відкритому морі зазвичай не більше 1 м при довжині хвилі 100-200 км. Проте коли така хвиля виходить на прибережне мілководдя, висота її швидко зростає, досягаючи 40 м. Гігантські водяні хвилі, обрушуючись на берег, трощать судна, знищують будівлі, а відступаючи, зносять в океан усе, що трапляється на їх шляху (мал. 113)....
0 Переглянути

Властивості вод Світового океану

6 Клас

Температура води. Властивості вод Світового океану визначаються їх температурою й солоністю. Унікальною властивістю води як речовини є її здатність повільно нагріватися й повільно охолоджуватися. Океан накопичує величезну кількість тепла та є регулятором температури приземних шарів повітря. У різних місцях температура вод Світового океану неоднакова (мал. 109). Найбільше нагрівається вода в океанах на 20° пн. ш. і 20° пд. ш. Це субтропічні, тропічні та субекваторіальні широти. Тут знаходиться й область високого тиску. Більшість днів року небо в цих районах малохмарне, переважає сонячна погода. Саме тут верхній шар води товщиною 1 см поглинає 94 % сонячної енергії, що потрапляє на поверхню океану. Від поверхні сонячна енергія передається вглиб. Середня температура води на поверхні Світового океану майже + 17,5 °С. На екваторі вона становить +27 °С. У північній і південній полярних областях вода нагрівається в середньому лише до -0.8 °С. При такій температурі прісна вода замерзає, а солона морська вода ні. Загалом температура океанічної води біля поверхні залежить від широти (вона зменшується від екватора до полюсів). До глибини 200 м температура води змінюється залежно від пори року: улітку вода тепліша, узимку холодніша. На глибині 4000 м температура води становить майже 0 °С, а далі знову починає підніматися....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 25
Назад

Навігація